Ухвала суду № 45907131, 25.06.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2015 р. Справа № 876/11383/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Затолочного В.С., Каралюса В.М.,

при секретарі судового засідання: Дутка І.С.

з участю представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державного підприємства «Аргентум» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2014 року у адміністративній справі №813/5969/13-а за позовом Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Головного управління ДФС у Львівській області до Державного підприємства «Аргентум» про стягнення коштів з рахунків у банках,-

В С Т А Н О В И В :

Державна податкова інспекція у Пустомитівському районі Головного управління ДФС у Львівській області звернулась до суду з позовом, в якому, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просить стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих Державне підприємство «Аргентум» податковий борг на загальну суму 1317555,92 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2014 року позов задоволено повністю. Стягнуто з рахунків у банках, обслуговуючих Державне підприємство «Аргентум» (фактична адреса: вул. Зелена, 115 б, м. Львів, 79035; юридична адреса: с. Горішній, Пустомитівський район, Львівська область, 81135, код ЄДРПОУ 13815264) податковий борг в сумі 1317555 (один мільйон триста сімнадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят п'ять) грн. 92 коп.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою та підлягає скасуванню, оскільки судом невірно застосовано норми ст.183-3 КАС України та невірно встановлені обставини у справі. Зокрема зазначає, що податкові вимоги «Ю1» №1/54 від 12.01.2009 року та «Ю2» « 2/155 від 27.02.2009 року направлені щодо Договору про спільну діяльність ДП «Аргентум» та Державного Львівського дослідно-експериментального заводу технологічного обладнання №1/16-40 від 01.11.2004 року, а не до платника податку - ДП «Аргентум» та крім цього, податковий орган всупереч законодавству не звертався до суду з поданням про стягнення коштів. Просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.

В судовому засіданні апеляційного розгляду справи, було замінено позивача на його процесуального правонаступника Державну податкову інспекцію у Пустомитівському районі Головного управління ДФС у Львівській області, представник якої проти апеляційної скарги заперечив, просив скаргу залишити без задоволення, а п постанову суду без змін.

Відповідач в судове засідання не прибув, хоча належним чином був повідомлений про дату судового засідання. Відповідно до ч. 4 ст.196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне. ДП «Аргентум» зареєстроване, як юридична особа, 20.05.1993 року, що підтверджується копією Довідки з ЄДРПОУ серії АБ №590124.

Договір про спільну діяльність ДП «Аргентум» та Державного Львівського дослідно-експериментального заводу технологічного обладнання взято на облік в органах державної податкової служби як платник податків з 17.12.2004 року за №02500168, що підтверджується довідкою позивача №55/10/28-0168 від 02.03.2005 року.

Згідно пп. 4.1 розділу 4 Договору №1/16-40 від 01.11.2004 року, укладеного між ДП «Аргентум» («Учасник-2») та Державним Львівським дослідно-експериментальним заводом технологічного обладнання («Учасник-1»), ведення обліку витрат, затрат та доходів, пов'язаних із здійсненням спільної діяльності, а також отриманих прибутків покладається на «Учасника-2», який зобов'язаний звітуватися з цього приводу перед «Учасником-1» та надавати йому щомісячно інформацію з цього приводу.

Податковий борг ДП «Аргентум» виник у зв'язку з несплатою податку на додану вартість, визначеного згідно з: податковою декларацією з податку на додану вартість за вересень 2011 року від 17.10.2011 року; податковою декларацією з податку на додану вартість за жовтень 2011 року від 17.11.2011 року; податковою декларацією з податку на додану вартість за листопад 2011 року від 20.12.2011 року; податковою декларацією з податку на додану вартість за грудень 2011 року від 18.01.2012 року; податковою декларацією з податку на додану вартість за січень 2012 року від 20.02.2012 року; податковою декларацією з податку на додану вартість за лютий 2012 року від 19.03.2012 року; податковою декларацією з податку на додану вартість за березень 2012 року від 18.04.2012 року; податковою декларацією з податку на додану вартість за квітень 2012 року від 17.05.2012 року; податковою декларацією з податку на додану вартість за травень 2012 року від 19.06.2012 року; податковою декларацією з податку на додану вартість за червень 2012 року від 17.07.2012 року; податковою декларацією з податку на додану вартість за липень 2012 року від 16.08.2012 року; податковою декларацією з податку на додану вартість за серпень 2012 року від 20.09.2012 року; податковою декларацією з податку на додану вартість за жовтень 2012 року від 19.11.2012 року; податковою декларацією з податку на додану вартість за листопад 2012 року від 18.12.2012 року; податковою декларацією з податку на додану вартість за січень 2013 року від 19.02.2013 року; податковою декларацією з податку на додану вартість за лютий 2013 року від 19.03.2013 року; податковою декларацією з податку на додану вартість за березень 2013 року від 18.04.2013 року; податковою декларацією з податку на додану вартість за квітень 2013 року від 20.05.2013 року; уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за жовтень 2011 року від 08.08.2012 року; уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за квітень 2012 року від 15.04.2013 року; уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за квітень 2012 року від 30.05.2013 року; уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за липень 2012 року від 30.05.2013 року; уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за серпень 2012 року від 15.04.2013 року; уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за липень 2012 року від 06.06.2013 року; уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за серпень 2012 року від 30.05.2013 року; уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за серпень 2012 року від 30.05.2013 року; уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за вересень 2012 року від 30.05.2013 року; уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за жовтень 2012 року від 05.03.2013 року; уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за жовтень 2012 року від 05.03.2013 року; податковим повідомленням - рішенням форми «Р» №0000192350 від 11.03.2011 року на загальну суму 171202,00 грн., прийнятого на підставі акта перевірки №29/230/355215021 від 18.02.2011 року; податковим повідомленням - рішенням форми «Р» №0000202350 від 11.03.2011 року на загальну суму 17195,00 грн., прийнятого на підставі акта перевірки №29/230/355215021 від 18.02.2011 року; податковим повідомленням - рішенням форми «Ш» №0001552 від 29.05.2013 року на суму штрафних санкцій 17236,95 грн., прийнятого на підставі акта перевірки №718/1520/355215021 від 29.05.2013 року; податковим повідомленням - рішенням форми «Ш» №0003041552 від 13.12.2012 року на суму штрафних санкцій 24326,84 грн., прийнятого на підставі акта перевірки №878/1520/355215021 від 13.12.2012 року; податковим повідомленням - рішенням форми «Ш» №0001711552 від 13.09.2012 року на суму штрафних санкцій 80584,50 грн., прийнятого на підставі акта перевірки №507/1520/355215021 від 13.09.2012 року; податковим повідомленням - рішенням форми «Ш» №0001871552 від 07.12.2011 року на суму штрафних санкцій 55426,36 грн., прийнятого на підставі акта перевірки №1407/152/355215021 від 07.12.2011 року.

Позивачем надіслано ДП «Аргентум» першу податкову вимогу форми «Ю1» №1/54 від 01.01.2009 року на загальну суму 54185,33 грн.

Позивачем надіслано ДП «Аргентум» другу податкову вимогу форми «Ю2» №2/155 від 27.02.2009 року на загальну суму 12896,63 грн.

Згідно довідки позивача про суми податкового боргу платника податків №12195/10/20-0032 від 07.11.2014 року, станом на 07.11.2014 року загальний податковий борг відповідача перед бюджетом становить 2060141,61 грн.

В судовому засіданні представник позивача зазначив, що за період з 05.07.2013 року по 07.11.2014 року відповідачем частково погашено заборгованість по податку на додану вартість на суму 81000,00 грн., а, відтак, просить стягнути частину податкового боргу в сумі 1317555,92 грн. (в т.ч. основний платіж - 1066411,97 грн., штрафні санкції - 182557,09 грн., пеня - 68586,86 грн.).

Суд першої інстанції позов задовольнив з тих підстав, що ДП «Аргентум» не надано доказів добровільної сплати податкового боргу по податку на додану вартість в розмірі 1317555,92 грн.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними з огляду на наступне.

Відповідно до пп. 57.1, 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України, податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до абзацу другого зазначеного пункту в разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, що настають за днем такого узгодження. У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 цього ж кодексу, контролюючі органи мають право. звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з пп. 95.1-95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з пп. 14.1.139 п. 14.1 ст. 14 95 ПК України для цілей оподаткування дві чи більше особи, які здійснюють спільну діяльність без утворення юридичної особи, вважаються окремою особою у межах такої діяльності. Облік результатів спільної діяльності ведеться платником податку, уповноваженим на це іншими сторонами згідно з умовами договору, окремо від обліку господарських результатів такого платника податку.

Облік результатів спільної діяльності ведеться платником податку, уповноваженим на це іншими сторонами згідно з умовами договору, окремо від обліку господарських результатів такого платника податку.

Для цілей оподаткування господарські відносини між учасниками спільної діяльності прирівнюються до відносин на основі окремих цивільно-правових договорів.

Порядок податкового обліку та звітності про результати спільної діяльності встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Оскільки, відповідно до Договору №1/16-40 від 01.11.2004 року відповідальність за утримання та внесення податків до бюджету покладено на позивача, санкції за порушення строків сплати грошових зобов'язань по податку на додану вартість повинні бути застосовані саме до ДП «Аргентум».

Відповідно до вказаної норми Податкового кодексу України, Договір про спільну діяльність між ДП «Аргентум» та Державним Львівським дослідно-експериментальним заводом технологічного обладнання був зареєстрований та взятий на облік податковим органом, як окрема особа, за кодом 355215021.

Згідно умов Договору про спільну діяльність облік результатів спільної діяльності уповноважено вести ДП «Аргентум», у зв'язку з чим договір зареєстрований за юридичною адресою позивача: 81137, Львівська обл., Пустомитівський район, с. Горішній, а керівником договору вказано керівника ДП «Аргентум» - ОСОБА_2.

Таким чином, з метою відокремлення обліку результатів господарської діяльності кожного з учасників спільної діяльності для цілей оподаткування результатів спільної діяльності ДП «Аргентум» та Державного Львівського дослідно-експериментального заводу технологічного обладнання за Договором №1/16-40 від 01.11.2004 року використовується код 355215021, уповноваженим платником податків якого є ДП «Аргентум».

Судом першої інстанції вірно зазначено, що 355215021 - це не код ЄДПРОУ, а код платника податку, відповідального за утримання та внесення податків до бюджету по виконанню договору про спільну діяльність №1/16-40 від 01.11.2004 року, яким є юридична особа ДП «Аргентум», тому доводи відповідача про те, що податкові вимоги «Ю1» №1/54 від 12.01.2009 року та «Ю2» « 2/155 від 27.02.2009 року мали направлятись платнику податку - ДП «Аргентум», є безпідставними.

З матеріалів справи видно, що згідно довідки позивача про суми податкового боргу платника податків №12195/10/20-0032 від 07.11.2014 року, станом на 07.11.2014 року загальний податковий борг відповідача перед бюджетом становив 2060141,61 грн.

В судовому засіданні суду першої інстанції, представник позивача зазначив, що за період з 05.07.2013 року по 07.11.2014 року відповідачем частково погашено заборгованість по податку на додану вартість на суму 81000,00 грн., тому податковий борг становить 1317555,92 грн. (в т.ч. основний платіж - 1066411,97 грн., штрафні санкції - 182557,09 грн., пеня - 68586,86 грн.).

Питання правомірності прийняття позивачем податкових повідомлень-рішень №0000192350 та №0000202350 від 11.03.2011 року, №0001552 від 29.05.2013 року, №0003041552 від 13.12.2012 року, №0001711552 від 13.09.2012 року, які стали підставою для нарахування податкового боргу у даній справі, було предметом розгляду в адміністративній справі №8137088/13-а за позовом ДП «Аргентум» до ДПІ у Пустомитівському районі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000192350 від 11 березня 2011 року, №000020350 від 11 березня 2011 року, №0001711552 від 13 вересня 2012 року, №0003041552 від 13 грудня 2012 року, №0000191552 від 29 травня 2013 року.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2013 року закрито провадження у справі №8137088/13-а в частині позовних вимог про скасування податкових повідомлень-рішень №0000192350 та №0000202350 від 11.03.2011 року Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2013 року у справі №8137088/13-а в задоволенні позову відмовлено повністю.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2014 року апеляційну скаргу ДП «Аргентум» залишено без задоволення, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2013 року у справі № 813/7088/13 - без змін.

Таким чином, у відповідача наявний борг, який ним не сплачений.

Доводи апелянта щодо неправомірності прийнятих податкових вимог форми «Ю» судом до уваги не беруться, оскільки не спростовують обставин, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов'язує можливість стягнення з ДП «Аргентум» податкового боргу.

Щодо посилань апелянта на ту обставину, що позивач повинен був звернутись до суду з поданням про стягнення коштів за податковим боргом з платника податків в порядку, передбаченому ст. 183-3 КАС України, то вказане є правом, а не обов'язком податкового органу.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування постанови суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

Керуючись статтями 160 ч. 3, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Аргентум» - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2014 року у адміністративній справі №813/5969/13-а без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а у разі складення в повному обсязі відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддяЗ.М. Матковська

СуддіВ.С. Затолочний

ОСОБА_3

Повний текст ухвали складено 30.06.2015р.