Ухвала суду № 45907107, 24.06.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2015 року Справа № 876/3097/15

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОнишкевича Т.В.,

суддівНоса С.П.., ОСОБА_1,

з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2,

представника позивачаОСОБА_3,

представників відповідачаОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Львові міжрегіонального Головного управління Міндоходів на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2015 року про відстрочення виконання судового рішення у справі за її позовом до державного підприємства «Львіввугілля» про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ :

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 13 січня 2015 року адміністративний позов спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Львові міжрегіонального Головного управління Міндоходів до державного підприємства «Львіввугілля» про стягнення податкового боргу задоволено та вирішено стягнути з його рахунків, у тому числі і з його відокремлених підрозділів, на користь Державного бюджету кошти в розмірі 11643010,00 грн.

27 січня 2015 року державне підприємство «Львіввугілля» звернулось до суду із заявою про відстрочення виконання судового рішення у даній справі.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2015 року заяву задоволено та вирішено відстрочити виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 13 січня 2015 року у справі № 813/6431/14 до 31 грудня 2017 року.

У поданій апеляційні скарзі спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників податків у м. Львові міжрегіонального Головного управління Міндоходів просить скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні заяви про відстрочення виконання судового рішення. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що Податковим кодексом України (далі ПК України) встановлено термін на відстрочення податкового боргу у межах не більше одного бюджетного року.

Крім того, апелянт зазначає, що державним підприємством «Львіввугілля» не обґрунтовано відстрочку виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду до 31 грудня 2017 року, а також не зазначено про заходи з метою погашення податкового боргу згідно із судовим рішенням.

При цьому апелянт стверджує, що зменшення податкового боргу в обліковій карточці платника податків державного підприємства «Львіввугілля» відбувається в основному за рахунок відстрочення сплати податкового боргу на підставі рішень суду, а не за рахунок коштів, отриманих від реалізації вугілля.

Представник позивача у ході апеляційного розгляду підтримав доводи, викладені у апеляційній скарзі. Просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та відмовити у задоволенні заяви про відстрочення виконання судового рішення.

Представники відповідача у судовому засіданні апеляційного суду заперечили обґрунтованість доводів апелянта, просили залишити оскаржувану ухвалу суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Задовольняючи заяву державного підприємства «Львіввугілля» про відстрочення виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 13 січня 2015 року, суд першої інстанції виходив із наявності передбачених законом підстав, які перешкоджають виконанню цього судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача та учасників процесу, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких мотивів.

Так, положеннями ч. 1 ст. 263 КАС України передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Зазначена стаття не обмежує право суду певними обставинами, при наявності яких суд може відстрочити виконання прийнятого рішення, проте визначальним фактором при наданні відстрочки є винятковість цих випадків та їх обєктивний вплив на виконання судового рішення. Підставою для відстрочки можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим у певний строк або встановленим судом способом.

Як слідує з матеріалів справи та відповідно до довідки № 7/75 від 21.01.2015 року, борг державного підприємства «Львіввугілля» перед державним підприємством «Вугілля України» за надану фінансову допомогу станом на 05.01.2015 року становить 53 297 000 грн. (а.с. 132).

Згідно з довідкою № 7/76 від 21.01.2015 року заборгованість відповідача за одержані кредити і відсотки за них станом на 05.01.2015 року перед ПАТ Акціонерний комерційний Промінвестбанк становить 39318000 грн. (а.с. 133).

У своїй заяві заявник зазначає, що непокриті збитки підприємства за 9 місяців 2014 року становлять 1129283,00 грн. Крім того, через дефіцит обігових коштів підприємство має велику кредиторську заборгованість перед бюджетом на суму 505 685 грн.

Окрім того, станом на 01.01.2015 року в державного підприємства «Львіввугілля» є заборгованість по виплаті заробітної плати працівникам.

Заявником було надано Програму прогнозно-економічних показників роботи державного підприємства «Львіввугілля» за 2014-2019 роки, яка передбачає суттєве скорочення видатків підприємства.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що відтермінування виконання даного судового рішення дасть змогу відповідачу поступово, в міру покращення фінансового становища, сплачувати платежі до бюджету та погашати наявну заборгованість, а отже заява про відстрочення виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 13 січня 2015 року є обґрунтованою.

Доводи апелянта про те, що термін на відстрочення податкового боргу законом встановлено у межах не більше одного бюджетного року, на переконання апеляційного суду, є безпідставними, оскільки приписи ст. 100 ПК України стосуються прийняття відповідного рішення податковим органом, а не судом.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи дане процесуальне питання, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а відтак апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 254 КАС України апеляційний суд,

УХВАЛИВ :

апеляційну скаргу спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Львові міжрегіонального Головного управління Міндоходів залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2015 року у справі № 813/6431/14 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддяТ.В.Онишкевич

СуддіС.П.Нос

ОСОБА_1

Ухвала у повному обсязі складена 25 червня 2015 року.