ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 червня 2015 р. Справа № 876/11758/14
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ільчишин Н.В.,
суддів Пліша М.А., Шинкар Т.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Департаменту соціальної політики виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради на постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 03.11.2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про зобовязання видати інваліду війни ІІІ групи посвідчення та аркуш талонів на пільговий проїзд,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 08.10.2014 року звернувся до суду із позовною заявою до Департаменту соціальної політики виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про зобовязання видати інваліду війни 3 групи посвідчення та аркуш талонів на пільговий проїзд, видані відповідними органами колишнього СРСР або сторонами за формою, що діяла на 01.01.1992 року за місцем постійного проживання особи, яка має право на пільговий проїзд.
Постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 03.11.2014 року позов задоволено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції відповідачем подало апеляційну скаргу. В якій посилається на порушення судом норм матеріального права, а тому просить в задоволенні позову відмовити повністю.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання апеляційного суду не зявилися, а відтак на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 є інвалідом війни третьої групи та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни, що підтверджується посвідченням серії Б №074370 виданого 24.09.2014 року Департаментом соціальної політики виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради.
Із відповіді Департаменту соціальної політики виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради № Д/283 від 13.09.2014 року вбачається, що звернення позивача стосовно видачі посвідчення інваліда війни за формою, що діяла на 01.01.1992 року та видачі пільгового листа талонів на проїзд розглянуто, повідомлено ОСОБА_1, що відповідно до ст.7 міжурядової Угоди про взаємне визнання прав на пільговий проїзд для інвалідів та учасників Великої Вітчизняної війни, а також осіб, прирівняних до них від 12.03.1993 року, підставою для придбання пільгового проїзного квитка є посвідчення та аркуш талонів на пільговий проїзд, видані відповідними органами колишнього СРСР або сторонами за формою, що діяла на 1 січня 1992 року, за місцем постійного проживання особи, яка має право на пільговий проїзд
Відповідно до ст.4 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту» ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни.
Згідно ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до інвалідів війни належать також інваліди з числа військовослужбовців, осіб вільнонайманого складу, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання інших обов'язків військової служби, пов'язаних з перебуванням на фронті в інші періоди, з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, з участю у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, іншим ураженням ядерними матеріалами.
Отже, згідно зі ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» позивач, як інвалід війни, має пільги, встановлені цим Законом.
Пунктом 6 Рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 р. № 20-РП/04 встановлено, що за Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав (частина перша статті 4).
Зважаючи на викладене та враховуючи, що згідно з Конституцією України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов'язком громадян України (частина перша статті 65), Конституційний Суд України дійшов висновку, що на осіб, які за Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» належать до ветеранів війни, повинні поширюватися гарантії державного соціального захисту відповідно до положень частини п'ятої статті 17 Конституції України.
На підставі п.2 ч.2 ст.7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до інвалідів війни належать також інваліди з числа осіб начальницького і рядового складу органів Міністерства внутрішніх справ і органів Комітету державної безпеки колишнього Союзу РСР, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України та інших військових формувань, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час виконання службових обов'язків, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, участі у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, інших уражень ядерними матеріалами.
Як визначено п. 21 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», інвалідам III групи надається право безплатного проїзду один раз на два роки (туди і назад) залізничним, водним, повітряним або міжміським автомобільним транспортом незалежно від наявності залізничного сполучення або проїзду один раз на рік (туди і назад) зазначеними видами транспорту з 50-процентною знижкою вартості проїзду.
Відповідно до ст. 9 Конституції України діючі міжнародні договори є частиною національного законодавства України.
Статтею 2 Угоди про взаємне визнання прав на пільговий проїзд для інвалідів та учасників Великої Вітчизняної війни, а також осіб, прирівняних до них, підписаної 12.03.1993 р., визначено, що Інвалідам Великої Вітчизняної війни III групи та особам, прирівняним до них, надається 50-відсоткова знижка з вартості проїзду один раз на рік (туди і назад) залізницею, водним, повітряним або міжміським автомобільним транспортом.
Додатком 1 до зазначеної Угоди визначені категорії громадян, прирівняних за пільгами на проїзд у міжміському транспорті до інвалідів Великої Вітчизняної війни, до яких, зокрема, відносяться інваліди з числа військовослужбовців, яки стали інвалідами внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, отриманих під час захисту колишнього СРСР або під час виконання інших обов'язків військової служби.
Дія цієї Угоди поширюється на інвалідів і учасників ВВВ, а також осіб, прирівняних до них, для яких встановлені пільги на проїзд на відповідних видах транспорту згідно з додатками 1,2,3.
Підставою для придбання пільгового проїзного квітка є посвідчення та аркуш талонів на пільговий проїзд, видані відповідними органами колишнього СРСР або сторонами за формою, що діяла на 01.01.1992 року, за місцем постійного проживання особи, яка має право на пільговий проїзд (ст.7 Угоди). Тобто, основними документами для придбання пільгового проїзного квітка є саме посвідчення та аркуш талонів на пільговий проїзд, які видають УПСЗН.
Як вбачається з Угоди її мета - взаємне визнання Державами-учасниками прав інвалідів, не тільки Великої вітчизняної війни, але і осіб, які прирівняні до них.
Зазначені пільги були представлені законодавством колишнього СРСР, та в подальшому в законодавстві України, зокрема, в Законі України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Оскільки позивач став інвалідом 3 групи під час виконання інших обов'язків військової служби, є особою, яка має право на пільги, встановлені законодавством для ветеранів війни - інвалідів війни, він безперечно має право на пільговий проїзд територіями держав СНД та підпадає під дію Угоди від 12.03.1991 року.
Згідно зі ст. 7 Угоди підставою для придбання пільгового проїзного квитка є посвідчення та аркуш талонів на пільговий проїзд, видані відповідними органами колишнього СРСР або Стороною за формою, що діяла на 01.01.1992 року, за місцем постійного проживання особи, яка має право на пільговий проїзд.
Відтак, відповідач повинен був видати позивачу посвідчення та аркуш талонів на пільговий проїзд за формою, яка діяла на 01.01.1992 року.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Департаменту соціальної політики виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради залишити без задоволення.
Постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 03.11.2014 року у справі №344/15251/14-а провадження №2-а/344/713/14 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, є остаточна та оскарженню не підлягає.
Головуючий Н.В. Ільчишин
Судді М.А. Пліш
ОСОБА_2
Судове рішення № 45907009, Львівський апеляційний адміністративний суд було прийнято 15.06.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 344/15251/14-а. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: