Постанова № 45906566, 31.03.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

31 березня 2015 рокусправа № 1170/2а-2684/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Прокопчук Т.С.

суддів: Божко Л.А. Лукманової О.М.

за участю секретаря судового засідання:Губар Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 4 вересня 2012 року

по справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби (далі ОСОБА_2 МДПІ ), в якому просив визнати протиправним та скасувати прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення №001461710 від 04.07.2012 року, яким позивачу визначено грошове зобовязання за платежем прибутковий податок на доходи від підприємницької діяльності та інших доходів в сумі 58 222,68 грн., з яких за основним платежем в сумі 49 248,15 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 8 974,53 грн.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 4 вересня 2012 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, позивач ФОП ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В судове засідання апеляційного суду сторони не зявилися, про день розгляду справи повідомлені належним чином, у звязку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно ст.41 КАС України не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 МДПІ з 28.05.2012 р. по 18.06.2012 р. проведена планова виїзна перевірка ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства субєкта підприємницької діяльності за період з 01.04.2009 р. по 31.12.2011 р., за результатами якої складено акт №28/1710/НОМЕР_1 від 25.06.2012 р.

Перевіркою встановлено, що позивачем оподаткування одержаних доходів від здійснення господарської діяльності за період з 1.07.2009 року по 31.12.2009 року, з 1.07.2010 року по 31.12.2010 року здійснено по спрощеній системі оподаткування, за період з 1.01.2009 року по 30.06.2009 року, 1.01.2010 року по 30.06.2010 року, та 2011 рік - по загальній системі оподаткування.

Податковим органом виявлено порушення позивачем пп. „а п.19.1 Закону України від 23.05.03 №889-ІV „Про податок з доходів фізичних осіб, абз. 6,7 Додатку №7 Інструкції „Про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю ,затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України № 12 від 21.04.1993 р., а саме: не належне ведення книги обліку доходів та витрат, в частині запису до книги обліку доходів та витрат сум доходів та витрат; ст.13 Декрету КМУ "Про прибутковий податок з громадян" від 26.12.1992 року № 13-92, п.177.2 ст.177 ПК України ,внаслідок чого занижено чистий оподатковуваний дохід на суму 313 280, 38 грн.

За результатами перевірки відповідачем донараховано податок з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності у сумі 49 248,15 грн., з яких за ІІ квартал 2009 р. 3000 грн. та І квартал 2010 р. 7050 грн., за ІІ квартал 2010 р.-3300 грн., за 2011 р. в сумі 35 898,15 грн. (а.с. 38).

На підставі акту перевірки відповідачем 04.07.2012р. прийнято податкове повідомлення-рішення №001461710, яким позивачу визначено грошове зобовязання за платежем прибутковий податок на доходи від підприємницької діяльності та інших доходів в сумі 58 222,68 грн., з яких за основним платежем в сумі 49 248,15 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 8 974,53 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення оскаржене позивачем в судовому порядку.

Особливості оподаткування доходів від зайняття фізичними особами підприємницькою діяльністю на час виникнення спірних правовідносин регулювалися розділом IV Декрету Кабінету Міністрів України „Про прибутковий податок з громадян № 13-92 від 26.12.1992 р. (далі Декрету № 13-92), який діяв у силу приписів п. 22.10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб № 889-IV від 22.05.2003р.(далі Закону № 889-IV), та, починаючи з 1.01.2011 року приписами Податкового кодексу України.

Відповідно до ч.2,3 ст. 13 Декрету № 13-92 оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) i документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами, визначеними Головною державною податковою інспекцією України за погодженням з Міністерством економіки України та Державним комітетом України по сприянню малим підприємствам та підприємництву.

До складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94-ВР від 28.12.1994 р.(далі Закон №334/94-ВР).

На виконання Декрету № 13-92 наказом Головної державної податкової інспекції України № 12 від 21.04.1993 р. затверджено інструкцію Головної державної податкової інспекції України „Про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю (надалі Інструкція № 12), зареєстровану в МЮ України 09.06.1993 р. за № 64, якою визначено порядок застосування положень указаного Декрету з урахуванням інших нормативно-правових актів України.

Згідно ч. 4 ст. 13 Інструкції № 12 до складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать документально підтверджені витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом №334/94-ВР.

При визначенні позивачу за перевірений період грошового зобовязання за платежем прибутковий податок на доходи від підприємницької діяльності та інших доходів в сумі 313 280, 38 грн., не враховані положення додатку №6 Інструкції № 12, якою передбачені норми витрат, що враховуються при оподаткуванні доходів громадян, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи, та інших доходів у відсотках до суми валового доходу від здійснення інших видів діяльності в розмірі 25 %.

Визначаючи позивачу за період 2009-2011 роки грошові зобовязання за платежем прибутковий податок на доходи від підприємницької діяльності та інших доходів , податковим органом не враховані валові витрати в розмірі 25 %, які підлягали врахуванню при оподаткуванні доходів ФОП ОСОБА_1, розмір яких за зазначений період часу складає суму 38 735,03 грн. , внаслідок чого сума чистого доходу , з якої підлягає утриманню податок є іншою, а саме: 116 205,1 грн., що свідчить про те, що податкові зобов'язання, та штрафні санкції за перевірений період відповідачем розраховані невірно.

Відповідно до п. 177.2, 177.4 ст. 177 ПК України, об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи підприємця; до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат виробництва (обігу) згідно із розділом III ПК України.

Приписами абз. "в" п.п.138.10.2 п.138.10 ст.138 ПК України визначено, що до складу витрат включаються, зокрема, витрати на утримання основних засобів та амортизація.

Відповідно до п. 144.1 ст. 144 розділу III ПК України амортизації підлягають витрати на придбання основних засобів для використання в господарській діяльності, при цьому транспортні засоби віднесені до 5 групи з мінімально допустимим строком корисного використання 5 років.

Із матеріалів справи видно, що позивачем 20.12.2007 року за суму 196 000 грн. придбано жатку „Герінгофф, ним визначена сума зносу (амортизації) жатки за період з 01.03.2010 року по 01.12.2010 року в розмірі 16 333,33 грн., за залишковою вартістю жатка реалізована за посередництва ПП „Автосоюз 01.12.2011 року за суму 179 567 грн.

У відповідності до п. 177.2 ст.177 ПК України чистим оподатковуваним доходом, з якого підлягає сплаті прибутковий податок на доходи від підприємницької діяльності по зазначеній операції є сума 196 000 16 333,33 -179 567= 99,67 грн.

Доводи податкового органу про відсутність у позивача як фізичної особи - підприємця законодавчих підстав здійснювати амортизаційні відрахування на рухоме майно( жатку) протирічать чинному податковому законодавству.

Згідно ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративно го позову.

Приймаючи до уваги викладене, враховуючи те, що відповідачем не доведено правомірність своїх дій та їх відповідність нормам діючого законодавства України , суд апеляційної інстанції вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення №001461710 від 04.07.2012 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Оскільки судом першої інстанції неповно зясовані обставини, що мають значення для справи, при цьому порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, це є підставою для скасування постанови суду та прийняття нової постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись ч.1 п.3 ст.198, ст.202, 205, 207 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 4 вересня 2012 року скасувати та прийняти нову постанову.

Позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати прийняте ОСОБА_2 міжрайонною державною податковою інспекцією Кіровоградської області Державної податкової служби податкове повідомлення-рішення №001461710 від 04.07.2012 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий:Т.С. Прокопчук

Суддя:Л.А. Божко

Суддя:О.М. Лукманова