Постанова № 45906536, 16.06.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

16 червня 2015 рокусправа № 808/3382/14

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді:Лукманової О.М.

суддів: Божко Л.А. Прокопчук Т.С.

при секретарі: Губар Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства «Запорізький домобудівний комбінат», Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області на постанову Запорізькій окружного адміністративного суду від 22 серпня 2014 року у справі № 808/3382/14 за позовом Публічного акціонерного товариства «Запорізький домобудівний комбінат» до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и л а:

У травні 2014 року ПАТ «Запорізький домобудівний комбінат» (далі по тексту позивач) звернулось до суду з позовом до ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області (далі по тексту відповідач), в якому, просило суд визнати протиправним та скасувати повністю податкові повідомлення-рішення від 17.01.2014 року № НОМЕР_1, яким збільшено суму грошового зобовязання з податку на прибуток на суму 783038,50 грн., у тому числі за основним платежем 633293,00грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 149745,50 грн., № 00000722201, яким збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 340,00 грн., в тому числі 0,00 грн. за основним платежем та 340,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 22.08.2014 року позовні вимоги задоволено частково, визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення від 17.01.2014 року № НОМЕР_2.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції ПАТ «Запорізький домобудівний комбінат» подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати постанову в частині відмови в задоволенні позову щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.01.2014 року № НОМЕР_1. Свої вимоги обґрунтовувало тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянт зазначав, що визначення бази оподаткування операцій платника податків повинне відбуватись без урахування відсотків по векселям, оскільки виплата таких відсотків не здійснювалась тому і прибутку від їх реалізації у вигляді вартості векселя та відсотків від них не було. Зазначав, що дії його, як добросовісного платника податків не спрямовані на заниження податкових зобовязань з податку на прибуток. Апелянт вказував, що фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій включаються до складу витрат в періоді їх нарахування, а не фактичного перерахування органу Пенсійного фонду, що передбачено при пп. 138.5.1 п. 135.1 ст. 135 ПК України. Вказував, що він мав право включати до складу операційних витрат витрати на виплату та доставку пільгових пенсій після здійснення нарахуваннґ. У випадку спору по векселям апелянт вказував, що проценти по ним нараховуються позичальником на основну суму заборгованості, оскільки проценти не виплачувались, а їх виплата передбачена разом з основною сумою по векселям, позивач не повинен був включати суми які не були виплачені до складу доходів у податкових періодах. Апелянт вказував, що діюче законодавство не передбачає умови випуску векселів і при визначені строку виплати відсотків слід керуватись договором купівлі-продажу, в якому визначено, що відмотки по векселям підлягають оплаті відразу після предявлення векселя, вексельна сума підлягає сплаті разом з відсотками.

Також, не погодившись з постановою суду першої інстанції апеляційну скаргу подано ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області, в якій просило скасувати постанову та в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Свої вимоги обґрунтовувало тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянт зазначав, що податкові повідомлення-рішення, що винесені ним за результатами перевірки є правомірними, порушення виявлені під час перевірки та визначені у висновку акту є такими, за які донараховується податкове зобовязання та передбачена штрафна санкція. За несвоєчасне подання податкових декларацій, що до податкового органу надійшли в електронному вигляді 21.07.2011 року та 21.12.2011 року, передбачена відповідальність. Апелянт вказував, що судом першої інстанції не було прийнято до уваги, що податкова декларація подається за вибором платника податків в один із способів: особисто платником податків або уповноваженою особою, поштою з повідомленням про вручення відправлення з описом вкладення, засобами електронного звязку в електронній формі. Вказувало, що декларації за червень та листопад 2011 року були подані позивачем у електронному вигляді, як вигляді, що вибраний платником податків, подання декларацій ще й у паперовому вигляді не виключає порушення строків вже поданої звітності в електронному вигляді, оскільки платник податків вже реалізував свій обовязок на подання податкової звітності.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню, апеляційна скарга податкової інспекції задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу, під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів. ПАТ «Запорізький домобудівний комбінат» у звязку з неможливістю подання декларацій з податку на додану вартість за червень та листопад 2011 року у електронному вигляді, подано особисто представником до податкової інспекції у паперовому вигляді. Суд першої інстанції зазначив, що в деклараціях стоїть штамп контролюючого органу про отримання податкових декларацій із зазначенням дати отримання декларацій 20.07.2011 та 20.12.2011 відповідно та із зазначенням реєстраційних номерів декларацій, відтак, позивачем декларації з податку на додану вартість за червень та листопад 2011 року були подані в строки, визначені чинним законодавством. Суд першої інстанції вказував, що словосполучення «суми нарахованих» не слід використовувати при включенні відшкодування Пенсійному фонду України сум фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, Податковим кодексом не встановлено право на їх віднесення до витрат у періоді нарахування. Витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку. Суд першої інстанції вказував, що пп.138.5.1 ПК України визначає спеціальний порядок включення до витрат сум податків та зборів, згідно з яким датою здійснення витрат, нарахованих платником податку у вигляді сум податків та зборів, вважається останній день звітного податкового періоду, за який проводиться нарахування податкового зобов'язання з податку та збору. Сума, яка підлягає відшкодуванню Пенсійному фонду України у звязку з його фактичними витратами на виплату і доставку пільгових пенсій, включається до складу витрат платника податку в тому періоді, в якому вони були здійснені, тобто, в періоді фактичного перерахування. Суд першої інстанції визначив, що проценти визнаються в тому звітному періоді, до якого вони належать, виходячи з бази їх нарахування та строку користування відповідними активами, позивач протиправно не включав до складу інших доходів відсотки за векселями, випущеними з 25 % річних.

Матеріалами справи встановлено, що ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області з 29.11.2013 року по 12.12.2013 року було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ «Запорізький домобудівний комбінат» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2011 року по 12.12.2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 року по 12.12.2013 року. За результатами перевірки 26.12.2013 року складено акт № 144/08-29-22-0109/01240137. Згідно висновків перевірки, ПАТ «Запорізький домобудівний комбінат» порушено п. 135.1, пп. 135.1.11 п. 135.5 ст. 135, пп. 137.18 ст. 137, пп. 138.10.4 п. 138.10 ст. 138, п. 153.8 ст. 153 з врахуванням вимог пп. 14.1.206 п. 14.1 ст. 14 ПК України, в результаті чого занижено податкове зобовязання з податку на прибуток за період з 01.04.2011 року по 31.12.2012 року на загальну суму 599923 грн.; порушено пп. 138.10.4 п. 138.10 ст. 138 ПК України, в результаті чого занижено податкове зобовязання з податку на прибуток за період з 01.01.2013 року по 31.03.2013 року на загальну суму 33370 грн.; встановлено порушення п. 49.14.1 п. 49.18 ст. 49 ПК України в частині несвоєчасного надання до податкової інспекції у строки, визначені чинним законодавством декларації з податку на додану вартість за червень 2011 року та грудень 2011 року; порушення п.57.1 ст. 57 ПК України, в результаті чого занижено розмір авансового внеску з податку на прибуток, що підлягає сплаті щомісячно на загальну суму 546658 грн.; порушення п. 51.1 ст. 51 ПК України та наказу ДПА України від 24.12.2010 року № 1020, а саме, у податковому розрахунку за формою 1-ДФ за 4 квартал 2012 року не відображена сума нарахованого та виплаченого доходу фізичній особі-підприємцю, за ознакою доходу « 157», у сумі 590,00 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області 17.02.2014 року винесено податкові повідомлення-рішення №0000082201, яким ПАТ «Запорізький домобудівний комбінат» збільшено суму грошового зобовязання з податку на прибуток у сумі 783038,50 грн., у тому числі за основним платежем 633293,00 грн., штрафні (фінансові) санкції 149745,50 грн., №0000072201, яким ПАТ «Запорізький домобудівний комбінат» збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 340,00 грн., у тому числі за основним платежем 0 грн., штрафні (фінансові) санкції 340,00 грн.

Відповідач у своїх твердженнях та акті перевірки вказував на те, що позивач не включив до складу інших доходів відсотки по процентних векселях, в результаті чого занизив задекларовані показники по рядку 03 «Інші доходи» податкової декларації з податку на прибуток підприємства на загальну суму 1548271 грн., у звязку з чим позивачу збільшено суму грошових зобовязань за основним платежем на 345479 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на 55770,50 грн. ПАТ «Запорізький домобудівний комбінат» включено до складу інших витрат суми нарахованих але не сплачених Пенсійному фонду України відшкодувань фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п. «а», «б»- «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», чим завищено інші витрати на 1170285 грн. за період з 2 квартал 2011 року - 2012 рік та на 175629 грн. за 1 квартал 2013 року, у звязку з чим позивачу збільшено суму грошових зобовязань за основним платежем на 287814 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на 93975,00 грн.

Встановлено, що позивач протягом 2011 року 2012 року включав до складу операційних витрат витрати на виплату та доставку пільгових пенсій по їх нарахуванню незалежно від факту перерахування коштів до Пенсійного фонду України.

Згідно договору купівлі-продажу векселів № БВ-12/05/24-3 від 24.05.2012 року, укладеному між позивач та ПАТ «Рассвет», останньому було продано сімнадцять векселів, з яких чотири векселі на загальну суму 3400000,00 грн. є відсотковими. Також позивач реалізував згідно договору купівлі-продажу векселів № БВ-12/05/24-6 від 24.05.2012 року ПАТ «Рассвет» два векселі на загальну суму 2000000 грн., які є відсотковими. Векселі обліковувалися у підприємства по ДТ рахунка 142.

Як встановлено судом, відсоткові векселі емітовані ТОВ «Завод залізобетонних конструкцій і матеріалів» для розрахунку по договору купівлі-продажу від 08.07.2008 року. Відповідно до додаткового договору до договору купівлі-продажу від 08.07.2008 року, абзац другий п. 2.1 Договору купівлі-продажу від 08.07.2008 року викладено у наступній редакції: «Розрахунок за цим Договором здійснюється таким чином: платіж у сумі 919662,92 грн. покупцем внесений до підписання цього договору згідно умов договору фінансового лізингу від 30.12.1999р.; кошти в розмірі 4724,73 грн. покупець зобовязується перерахувати на розрахунковий рахунок Продавця № 26003970701 в АБ «Металург», МФО 313582 до 20 липня 2008 року; емісії десяти переказних процентних векселів на предявника та на предявлення, наступної номінальної вартості: девять векселів номінальної вартості 1000000,00 (один мільйон грн. 00 коп.) гривень кожний та одного векселя номінальною вартістю 1050000,00 (один мільйон пятдесят тисяч грн. 00 коп.) гривень. Відсоткова ставка за кожним векселем становить 25% (двадцять пять відсотків) на рік. Векселі підлягають оплаті відразу після предявлення».

Встановлено, що 20.07.2011 року та 20.11.2011 року позивачем за допомогою засобів електронного звязку надсилались податкові декларації з ПДВ за червень та листопад 2011 року, однак у ПАТ «Запорізький домобудівний комбінат» не було підтвердження про їх отримання і позивач скористався своїм правом подати податкові звітності у ручному режимі, особисто до податкової інспекції. Податкові декларації з ПДВ за червень 2011 року та листопада 2011 року були подані до ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області 20.07.2011 року та 20.12.2011 року відповідно, про що на примірниках декларацій зроблено відповідні відмітки з датами їх прийняття.

Відповідач погоджується, що податкові декларації за червень 2011 року та листопад 2011 року були подані позивач у паперовому вигляді нарочно вчасно.

Відповідно до пп. 14.1.27 п.14.1 ст. 14, пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником). Витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу. Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Разом з тим, відповідно до ст. 134 ПК України об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу; дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.

Згідно ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» на даних бухгалтерського обліку ґрунтується фінансова, податкова, статистична та інші види звітності. Первинні документи по відображенню господарських операцій являються основою і для податкового обліку.

Відповідно до п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з абз. «в» пп. 138.10.4 п. 138.10 ст. 138 ПК України до складу інших витрат включаються інші операційні витрати, що включають, зокрема, суми нарахованих податків та зборів, установлених цим Кодексом (крім тих, що не визначені в переліку податків та зборів, встановлених цим Кодексом), єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, відшкодування Пенсійному фонду України сум фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», сум фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», різниці між сумою пенсії, призначеної за Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право особа, які згідно із законодавством фінансуються за рахунок коштів підприємств, установ, організацій в обов'язковому порядку, а також інших обов'язкових платежів, встановлених законодавчими актами, за винятком податків та зборів, передбачених підпунктами 139.1.6 і 139.1.10 статті 139 цього Кодексу, та пені, штрафів, неустойки, передбачених підпунктом 139.1.11 статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до абз. 4, 5 пп. 1 ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Відповідно до п. 6.1 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Згідно п. 6.8. Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Таким чином, у ПАТ «Запорізький домобудівний комбінат» існував обовязок вносити до Пенсійного фонду кошти, що покривають здійснені фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком N 1 та які були працівниками позивача. Проти цього обовязку не заперечували позивач та відповідач.

Колегія суддів вважає, що до складу інших витрат операційних витрат, що враховують при визначені обєкту оподаткування, включаються суми податків та зборів, зокрема, відшкодування Пенсійному фонду України сум фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», сум фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», різниці між сумою пенсії, призначеної за Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право особа, які згідно із законодавством фінансуються за рахунок коштів підприємств, установ, організацій в обов'язковому порядку. Оскільки витрати як безпосередня плата здійснюються у тому періоді в якому проходить відшкодування сум фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, тому їх варто враховувати до того періоду у якому відбулось перерахування коштів а не їх нарахування.

Відносно неврахування у податкових періодах відсотків по векселям, варто зазначити наступне.

Відповідно до п.135.1, пп.135.5.4 п.135.5 ст.135 ПК України доходи, що враховуються при обчисленні обєкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу. Інші доходи включають вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Згідно п. 137.18 ст. 137 ПК України за цінними паперами, придбаними платником податку з метою їх продажу або утримання до дати погашення, сума процентів включається до складу його доходів у податковий період, протягом якого була здійснена або мала бути здійснена виплата таких процентів згідно з умовами випуску таких цінних паперів.

Разом з тим, п. 14.1.206 п. 14.1 ст. 14 ПК України передбачено, що проценти - дохід, який сплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора як плата за використання залучених на визначений або невизначений строк коштів або майна. До процентів включаються: а) платіж за використання коштів або товарів (робіт, послуг), отриманих у кредит; б) платіж за використання коштів, залучених у депозит; в) платіж за придбання товарів у розстрочку; г) платіж за користування майном згідно з договорами фінансового лізингу (оренди) (без урахування частини лізингового платежу, що надається в рахунок компенсації частини вартості об'єкта фінансового лізингу); ґ) винагорода (дохід) орендодавця як частина орендного платежу за договором оренди житла з викупом, сплачена фізичною особою платнику податку, на користь якого відступлено право на отримання таких платежів. Проценти нараховуються у вигляді відсотків на основну суму заборгованості чи вартості майна або у вигляді фіксованих сум. У разі якщо залучення коштів здійснюється шляхом продажу облігацій, казначейських зобов'язань чи ощадних (депозитних) сертифікатів, емітованих позичальником, або шляхом врахування векселів та здійснення операцій з придбання цінних паперів із зворотним викупом, сума процентів визначається шляхом нарахування їх на номінал такого цінного паперу, виплати фіксованої премії чи виграшу або шляхом визначення різниці між ціною розміщення (продажу) та ціною погашення (зворотного викупу) такого цінного паперу.

З аналізу вищевказаних норм, колегія суддів приходить до висновку, що сума процентів включається до складу доходів у податковому періоді, протягом якого була здійснена або мала бути здійснена виплата таких процентів. Тобто проценти, виплачені по векселям повинні виплачуватись разом з основною його сумою і включаються у дохід того звітного періоду, у якому такі проценти були виплачені, коли за вексель повністю розрахувався боржник. Проценти підлягають сплаті разом з вексельною сумою.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає, що у податковому обліку не слід було відображати як дохід проценти по векселям, оскільки такі позивачем такий дохід у вигляді відсотків по векселям не отримувався.

Відповідно до п.п. 49.1 49.3, 49.9 ст. 49 ПК України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді. Платники податку на прибуток підприємств, які оподатковуються за ставкою нуль відсотків відповідно до пункту 154.6 статті 154 цього Кодексу, подають органам державної податкової служби декларації (розрахунки) з податку на прибуток підприємств за спрощеною формою у порядку, встановленому цим Кодексом. Податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством. За умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання органом державної податкової служби.

Колегія суддів зазначає, що у ПАТ «Запорізький домобудівний комбінат» існував обовязок по наданню до податкових органів звітностей, зокрема, за платниками податків визначається обовязок подавати податкові декларації вчасно.

Нормами ПК України не забороняється платникам податків у разі виникнення труднощів щодо подачі декларації у електронній формі подати таку у паперовому вигляді особисто до податкової інспекції. ПАТ «Запорізький домобудівний комбінат» реалізувало свій обовязок по поданню податкової декларації вчасно, було дотримано норму, що регулює термін подачі податкових декларацій.

Вирішуючи спір по суті, колегія суддів виходить з вимог ч. 2 ст. 71 КАС України та вважає, що податковим органом не доведено правомірність винесених ним податкових повідомлень-рішень.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ПАТ «Запорізький домобудівний комбінат» підлягає частковому задоволенню, у задоволенні апеляційної скарги у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області слід відмовити, постанову суду першої інстанції слід скасувати у частині відмови у задоволенні позовних вимог, позовні вимоги слід задовольнити частково.

Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202, ст.ст. 205, 207 КАС України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Запорізький домобудівний комбінат» задовольнити частково.

Постанову Запорізькій окружного адміністративного суду від 22 серпня 2014 року у справі № 808/3382/14 скасувати у частині відмови у задоволенні позовних вимог.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.01.2014 року № НОМЕР_1, яким збільшено суму грошового зобовязання з податку на прибуток на загальну суму 401249,50 грн., у тому числі за основним платежем 345479 грн., штрафна (фінансова) санкція 55770,50 грн.

У іншій частині постанову залишити без змін.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий:О.М. Лукманова

Суддя:Л.А. Божко

Суддя:Т.С. Прокопчук