Постанова № 45906516, 25.06.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

25 червня 2015 рокусправа № 804/19113/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Шальєвої В.А.

суддів: Білак С.В. Олефіренко Н.А.

за участю секретаря судового засідання:Фірсіка Д.Ю.

за участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. Імені Газети «Правда», 29, апеляційну скаргу ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Радіус ЛТД» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.03.2015 р. в справі № 804/19113/14 за позовом ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Радіус ЛТД» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Радіус ЛТД» (далі ТОВ ВКФ «Радіус ЛТД») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська від 29.10.2014 р. № НОМЕР_1 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 399165 грн. та нарахування штрафних санкцій у розмірі 99791,25 грн. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що висновки податкової перевірки є хибними, такими, що не ґрунтуються на фактичних обставинах та зроблені у зв'язку з невірним застосуванням норм податкового та цивільного законодавства, а зазначене податкове повідомлення-рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки прийняте податковим органом без достатніх на те правових підстав.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.03.2015 р. в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати постанову, ухвалити нове рішення про задоволення позову з підстав неповного зясування обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Апелянт спростовує висновок суду першої інстанції про відсутність документального підтвердження отримання від ТОВ «Інтервенто» робіт наявністю відповідних первинних документів та зазначає про відсутність підстав вважати матеріальною допомогою суми в розмірі 100041,2 грн. (послуги генпідряду) та 2000826 грн. (підрядні роботи).

В судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав та просив задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши доводи апеляційної скарги матеріалами справи, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Радіус ЛТД» зареєстровано виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради, ідентифікаційний код 20299379, перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва № 200022005.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ в Жовтневому районі м. Дніпропетровська проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ ВКФ «Радіус ЛТД» з питань правильності дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, в тому числі по взаємовідносинам з ТОВ «Інтервенто» за період з 01.01.2013 р. по 30.06.2014 р., про що складено акт № 7922/22-04/20200379 від 14.10.2014 р., яким, зокрема, встановлено порушення позивачем п. 135.2, пп. 135.4.1 п. 135.4, пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135, п. 137.1 ст. 137, пп. 138.1.1 п. 138.1 ст.138 Податкового кодексу України, в результаті чого до складу доходу не включено суму матеріальної допомоги за 2013 р. в сумі 2100867,2 грн., в тому числі 100041,2 грн. послуги генпідряду, 2000826 грн. підрядні роботи, що призвело на заниження податку на прибуток за 2013 р. в сумі 399164,76 грн.

На підставі цього акту перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 29.10.2014 р. № НОМЕР_1 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 498956,25 грн., в тому числі за основним платежем - 399165 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 99791,25 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ ВКФ «Радіус» (генпідрядник) оформлено ряд договорів субпідряду з ТОВ «Інтервенто» (субпідрядник) на виконання ремонтних робіт.

За наданими до перевірки банківськими виписками встановлено, що на розрахунковий рахунок ТОВ ВКФ «Радіус ЛТД» надішли кошти від контрагентів-покупців послуг, у яких брали участь будівельні роботи, отримані від ТОВ «Інтервенто», а саме: ТОВ «Актабанк», ПАТ «Агра», ТОВ «ВО «Оскар», ТОВ «Інтерсервісбуд», ТОВ «Аста», ТОВ «ВКП «Проммонтаж-Реконструкція», ТОВ «ВКФ «Електропромремонт».

При цьому, перевіркою повноти визначення валових витрат за період з 01.01.2013 р. по 31.12.2013 р. встановлено завищення показників на загальну суму 1667355,00 грн.

У зв'язку з вищенаведеним в акті перевірки зроблено висновок, що ТОВ ВКФ «Радіус ЛТД» не отримувало та не реалізовувало послуги від ТОВ «Інтервенто», тобто кошти, які надійшли від контрагентів-покупців, а саме ТОВ «Актабанк», ПАТ «Агра», ТОВ «ВО «Оскар», ТОВ «Інтерсервісбуд», ТОВ «Аста», ТОВ «ВКП «Проммонтаж-Реконструкція», ТОВ «ВКФ «Електропромремонт» за послуги у сумі 2000826,00 грн. не є оплатою за надані послуги.

Дані кошти є матеріальною допомогою, оскільки підприємством до перевірки не надано договору, який би свідчив про те, що дана допомога є поворотною згідно із пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України. Така допомога повинна бути віднесена до складу доходу всього в сумі 2000826,00 грн. за 2013 р.

Згідно з базами даних ГУ Міндоходів підприємством до складу інших доходів не включено суми безповоротної фінансової допомоги в деклараціях за 2013р.

Крім того, від ТОВ «Інтервенто» позивачу надійшла оплата у 2013 р. у розмірі 100041,24 грн. за послуги генпідряду. У зв'язку із тим, що контракти із ТОВ «Інетервенто» не носять реального характеру, сума коштів, отримана від ТОВ «Інтервенто», у розмірі 100041,24 грн. протягом 2013 року є безповоротною фінансовою допомогою. Позивачем не надано документального підтвердження проведення вищевказаних робіт на території складу (журнал обліку та реєстрації відвідувачів, допусків на територію підприємств, де здійснювались будівельні роботи), а лише письмове пояснення; документально не доведений сам факт надання послуг.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з непідтвердження належними та достатніми доказами факту отримання та реалізації послуг від ТОВ «Інтервенто», а отже й правомірності формування бази оподаткування податком на прибуток у відповідності до вимог пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України.

Колегія суддів вважає такий висновок необґрунтованим, з огляду на наступне.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ДПІ в Жовтневому районі м. Дніпропетровська проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ ВКФ «Радіус ЛТД» з питань правильності дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, в тому числі по взаємовідносинам з ТОВ «Інтервенто» за період з 01.01.2013 р. по 30.06.2014 р., про що складено акт № 7922/22-04/20200379 від 14.10.2014 р., яким, зокрема, встановлено порушення позивачем п. 135.2, пп. 135.4.1 п. 135.4, пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135, п. 137.1 ст. 137, пп. 138.1.1 п. 138.1 ст.138 Податкового кодексу України, в результаті чого до складу доходу не включено суму матеріальної допомоги за 2013 р. в сумі 2100867,2 грн., в тому числі 100041,2 грн. послуги генпідряду, 2000826 грн. підрядні роботи, що призвело на заниження податку на прибуток за 2013 р. в сумі 399164,76 грн.

На підставі цього акту перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 29.10.2014 р. № НОМЕР_1 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 498956,25 грн., в тому числі за основним платежем - 399165 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 99791,25 грн.

Підставою для висновку про порушення позивачем податкового законодавства є встановлення податковим органом необґрунтованого відображення позивачем у складі доходів у 2013 р. суми від реалізації послуг від ТОВ «Інтервенто» в розмірі 1667355,00 грн. через встановлення нереальності здійснення господарських операцій та юридичну дефектність первинних документів по ланцюгу постачання, безтоварність даних операцій ТОВ ВКФ «Радіус ЛТД» по взаємовідносинах з ТОВ «Інтервенто» за весь період 2013 р.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що між ТОВ ВКФ «Радіус ЛТД» як генпідрядником укладено з ТОВ «Інтервенто» як субпідрядником договори субпідряду на виконання ремонтних робіт, кінцевими отримувачами послуг за якими є ТОВ «Актабанк», ПАТ «Агра», ТОВ «ВО «Оскар», ТОВ «Інтерсервісбуд», ТОВ «Аста», ТОВ «ВКП «Проммонтаж-Реконструкція», ТОВ «ВКФ «Електропромремонт».

Отримання позивачем послуг за вказаним договором підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами: податковими накладними, актами приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в, довідками про вартість виконаних будівельних робіт форми № КБ-3, загальними відомостями ресурсів (витрати по факту), розрахунками загальновиробничих витрат до актів КБ-2в, актами приймання-передачі будівельних матеріалів,податковими накладними, виданими ТОВ «Інтервенто».

На виконання умов договорів субпідряду позивачем перераховано ТОВ «Інтервенто» оплату.

Оприбуткування придбаних у ТОВ «Інтервенто» будівельно-ремонтних робіт підтверджено даними бухгалтерського обліку (оборотно-сальдовими відомостями, картками рахунку 361.

Фінансово-господарські операції між ТОВ ВКФ «Радіус ЛТД» та ТОВ «Інтервенто», відображено у податковій звітності позивача по податку на додану вартість та податку на прибуток за спірний період.

Документи, складені за результатами здійснення спірних господарських операцій, містять усі необхідні реквізити, визначені ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а тому є первинними документами бухгалтерського та податкового обліку у розумінні зазначеного Закону.

У відповідності до п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати операційної діяльності згідно з пп. 138.1.1 включають:

собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку; 138.2. Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 цього кодексу витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом 139.1.1 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України встановлено, що не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності.

Судом першої інстанції не досліджувалось повязаність використання придбаних у ТОВ «Інтервенто» робіт з провадженням господарської діяльності позивача, у звязку з чим відповідно до ч. 2 ст. 195 КАС України судом апеляційної інстанції досліджені докази, які не досліджувались судом першої інстанції, та надані позивачем до суду апеляційної інстанції.

Використання придбаних у ТОВ «Інтервенто» робіт у власній господарській діяльності підтверджено долученими в ході апеляційного розгляду справи доказами: договорами підряду, розрахунковими документами про оплату контрагентами робіт, документами бухгалтерського обліку (оборотно-сальдовими відомостями, картками рахунку 361).

Оскільки формування витрат позивачем по господарським операціям з ТОВ «Інтервенто» підтверджено відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, ці витрати повязані з провадженням господарської діяльності, наявні у позивача документи є первинними документами у розумінні Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», тому колегія суддів приходить до висновку, що такі витрати повинні враховуватися при визначенні обєкту оподаткування податком на прибуток у спірному періоді.

Статтею 134 Податкового кодексу України, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що об'єктом оподаткування податком на прибуток є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу; дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.

Згідно з п. п. 135.1. та 135.2 ст. 135 Податкового кодексу України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

До інших доходів платника податків відповідно до пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 цього кодексу включається вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Як встановлено пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України фінансова допомога - фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі. Безповоротна фінансова допомога - це: сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів; сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості; сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності; основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних).

За висновками акту перевірки, з якими погодився суд першої інстанції, позивачем необґрунтовано відображено у складі доходів у 2013 р. суму від реалізації послуг від ТОВ «Інтервенто» в розмірі 1667355 грн. Дані послуги реалізовані за тими ж цінами, що й отримані від субпідрядника ТОВ «Інтервенто». Суд першої інстанції підтримав висновок контролюючого органу, що ТОВ ВКФ «Радіус ЛТД» не отримувало та не реалізовувало послуги від ТОВ «Інтервенто», тому кошти в розмірі 2000826 грн., які надійшли від кінцевих отримувачів будівельних робіт, податковий орган та суд першої інстанції не вважає оплатою за надані послуги, у звязку з чим дані кошти є матеріальною допомогою, при цьому у звязку з ненаданням договору, який б свідчив про те, що дана допомога є поворотною, ці кошти розцінені як безповоротна фінансова допомога, яка не включена позивачем до складі інших доходів декларацій з податку на прибуток 2013 р.

Крім того, безповоротною фінансовою допомогою контролюючий орган та суд першої інстанції вважає суму в розмірі 100041,24 грн., отриману позивачем від ТОВ «Інтервенто» за послуги генпідряду.

Дані висновки зроблені у звязку з відсутністю реального характеру контрактів позивача з ТОВ «Інтервенто».

Суд апеляційної інстанції вважає хибними такі висновки податкового органу та суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як зазначено вище, фактичне здійснення позивачем господарських операцій за договорами субпідряду з ТОВ «Інтервенто», отримання кінцевими споживачами послуг за договорами підряду є ТОВ «Актабанк», ПАТ «Агра», ТОВ «ВО «Оскар», ТОВ «Інтерсервісбуд», ТОВ «Аста», ТОВ «ВКП «Проммонтаж-Реконструкція», ТОВ «ВКФ «Електропромремонт» підтверджено наявними в матеріалах справи та наданими додатково доказами.

Висновок про відсутність ділової мети ґрунтується на не отриманні позивачем прибутку. Проте, такий висновок спростовується наступним.

Актом перевірки встановлено, що позивачем отримано дохід від взаємовідносин з ТОВ «Інтервенто» в сумі послуг генпідряду в розмірі 106464,61 грн. за виключенням суми податку на прибуток 16856,90 грн.

Між позивачем як генпідрядником та ТОВ «Інтервенто» як субпідрядником за результатами господарських операцій складено та підписано акти про залік взаємних вимог, відповідно до яких сторони дійшли згоди про залік взаємних вимог за договорами на суму генпідряду (5% від суми договору як генпідрядні відрахування).

Сутність договору генпідряду полягає у тому, що генпідрядник передоручає субпідряднику виконання робіт, яка доручена замовником та яку він не може виконати власними силами. При цьому вартість будівельних робіт розраховується за однаковими нормами, як у відносинах генпідрядник субпідрядник, так й відносинах генпідрядник замовник.

У договорах субпідряду, укладених позивачем з ТОВ «Інтервенто», зазначено про відшкодування субпідрядником позивачем послуг в розмірі 5% від вартості виконаних робіт без вартості матеріалів (п. 3.3 договорів).

Ці обставини спростовують висновок суду першої інстанції та акту перевірки про відсутність ділової мети та отримання прибутку від спірних господарських операцій.

Висновок суду першої інстанції про відсутність належних та допустимих доказів реальності здійснення спірних господарських операції є хибним та спростовується приведеними вище обставинами.

Сукупність досліджених судом апеляційної інстанції доказів дає підстави для висновку, що обставини одержання позивачем економічного ефекту за наслідками придбання послуг не спростовано актом перевірки та підтверджується доказами, які містяться в матеріалах справи.

Також приведені вище обставини спростовують висновок акту перевірки про віднесення отриманих позивачем коштів до безповоротної фінансової допомоги. При цьому суд апеляційної інстанції зазначає, що за жодної умови отримані позивачем кошти не можуть бути розцінені як безповоротна фінансова допомога відповідно до приписів 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України.

Посилання відповідача в акті перевірки на протокол допиту та стенограму допиту директора ТОВ «Інтервенто», отримані в порядку здійснення кримінального провадження, відповідно до яких ця особа не здійснювало керівництво ТОВ «Інтервенто», колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки такі документи не є належними доказами в адміністративній справі в розумінні ст. 70 КАС України.

Таким чином, колегія суддів вважає, що висновки відповідача, викладені в акті перевірки, є необґрунтованими, відповідно є протиправним збільшення позивачу суми грошового зобовязання з податку на прибуток та нарахування штрафних (фінансових) санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням, у звязку з чим позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 94 КАС України на користь позивача підлягають стягнення судові витрати.

З урахуванням викладеного колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції неповно зясовані обставини, що мають значення для справи, висновок суду першої інстанції не відповідає обставинам справи, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 195, 198, 202, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Радіус ЛТД» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.03.2015 р. в справі № 804/19113/14 задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.03.2015 р. в справі № 804/19113/14 за позовом ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Радіус ЛТД» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення скасувати.

Прийняти в справі № 804/19113 нову постанову.

Позов ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Радіус ЛТД» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1, прийняте Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області 29.10.2014 р., про збільшення ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційній фірмі «Радіус ЛТД» суми грошового зобовязання з податку на прибуток в загальному розмірі 498956,25 грн., в тому числі за основним платежем 399165 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 99791,25 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційній фірмі «Радіус ЛТД» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 730 (сімсот тридцять) грн. 80 коп.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі

Повний текст постанови складений 26.06.2015 р.

Головуючий:В.А. Шальєва

Суддя:С.В. Білак

Суддя:Н.А. Олефіренко