Постанова № 45906452, 28.04.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

"28" квітня 2015 р. справа № 804/2012/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),

суддів: Чередниченко В.Є., Коршуна А.О.,

при секретарі судового засідання Яковенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.04.2014 р. у справі № 804/2012/14

за позовом Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

до Публічного акціонерного товариства "Дніпроважпапірмаш ім. Артема"

про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі, -

встановив:

31.01.2014 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна відповідача, що перебуває у податковій заставі.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.04.2014 року адміністративний позов задоволено частково:

- надано дозвіл на погашення податкового боргу на суму 453 374,31 грн. за рахунок майна відповідача, що перебуває у податковій заставі.

Постанова суду вмотивована тим, що позивачем не надано доказів на підтвердження здійснення заходів щодо погашення заявленого податкового боргу відповідача шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності або відсутності таких коштів.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В апеляційній скарзі зазначає, що у відповідності до вимог ст. 95 Податкового кодексу України, через відсутність грошових коштів на банківських рахунках відповідача висновок суду про часткове задоволення позовних вимог є протиправним.

Просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповдіача заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Представник позивача повідомлений належним чином про день, час та місце судового засідання, до судового засідання не зявився, що не перешкоджає розгляду справи.

Вислухавши пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідач зареєстрований як юридична особа виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 30.06.1994 року та перебуває на податковому обліку у позивача.

Станом на момент розгляду справи в суді першої інстанції встановлено, що у відповідача наявний податковий борг в сумі 3 627 371,15 грн., який складається з:

- орендної плати з юридичних осіб в сумі 3 592 413,49 грн.;

- податку на доходи з фізичних осіб в сумі 30 005,58 грн.;

- збору за спеціальне використання води в сумі 4 952,08 грн.

Наявність податкового боргу підтверджується зворотнім боком облікової картки платника податків по кожному податку окремо та Довідкою про стан розрахунків з бюджетом станом на 23.01.2014 року.

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобовязаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим кодексом.

У звязку з несплатою до бюджету податкового боргу на адресу відповідача направлено податкову вимогу № 974 від 11.12.2012 року.

Згідно пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України передбачено податкового органу звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини

Реалізуючи дане право позивач звернувся до суду з позовами про стягнення податкового боргу.

Відповідно до постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.05.2013 року по справі № 804/3266/13-а присуджено стягнути з рахунків відповідача у банках, обслуговуючих даного платника податків загальну суму заборгованості в розмірі 1 931 471,86 грн. 16.01.2014 року, по даній справі видано виконавчий лист.

Згідно постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.09.2013 року у справі № 804/10146/13-а присуджено стягнути з рахунків відповідача у банках заборгованість на загальну суму 939 361,53 грн.

Відповідно до постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.12.2013 року у справі № 804/15788/13-а присуджено стягнути з рахунків відповідача у банках заборгованість на суму 453 374,31 грн.

Пунктом 87.2 ст. 87 Податкового кодексу встановлено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

У відповідності до п. 88.1 ст.88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Пунктом 89.3 ст. 89 Податкового кодексу визначено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.

В звязку з цим позивачем прийняті рішення про опис майна у податкову заставу № 34 від 25.11.2011 року, № 4 від 30.01.2012 року, № 10 від 28.04.2012 року, № 17 від 27.06.2012 року, № 19 від 27.06.2011 року, № 20 від 30.07.2012 року, № 23 від 10.08.2012 року, № 24 від 17.08.2012 року.

У відповідності до даних рішень, про опис майна у податкову заставу, податковим органом складено акти опису майна № 46 від 25.11.2011 року, № 4 від 30.01.2012 року, № 10 від 28.04.2012 року, № 17 від 27.06.2012 року, № 19 від 27.06.2012 року, № 20 від 30.06.2012 року, № 23 від 10.08.2012 року та № 24 від 17.08.2012 року.

Порядок продажу майна, що перебуває у податковій заставі встановлено ст. 95 Податкового кодексу України.

Так п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 95.2 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Згідно п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно інкасових доручень (розпоряджень) та платіжних вимог від 21.01.2014 року вбачається, що їх було надіслано до ПАТ «КБ «Приватбанк», ПАТ «А-Банк», АТ «Сбербанк Росії», АТ «УкрСиббанк», Дніпропетровської філії ВАТ «Віейбібанк» м. Дніпропетровськ та ПАТ «ОСОБА_1 Дніпро», однак дані інкасові доручення (розпорядження) та платіжні вимоги повернуто банківськими установами без виконання в звязку з тим, що на рахунки відповідача накладено арешт та на них відсутні вільні кошти, крім арештованих.

Таким чином колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги та зазначає, що позивачем виконано вимоги ст. 95 Податкового кодексу України щодо черговості вжиття заходів по погашенню податкового боргу, оскільки останнім отримано відповіді з банківських установ про неможливість стягнення коштів платника податків, які перебувають у його власності за судовим рішенням, через відсутність грошових коштів на даних розрахункових рахунках.

Крім того колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що в описовій частині позовної заяви позивачем зазначено загальну суму податкового боргу відповідача в розмірі 3 627 471,15 грн., а в прохальній частині позивач просить надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу, що критично розцінюється судом, оскільки на момент розгляду справи сума боргу може бути змінена як у бік збільшення, так і зменшення, а тому задоволенню підлягають вимоги позивача щодо надання дозволу на погашення податкового боргу в сумі 3 627 471,15 грн.

Відповідно до статті 202 КАС України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

За таких обставин суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись п.3 ч.1 ст.198, п.4 ч.1 ст. 202, ст.205, ст.207 КАС України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.04.2014 р. у справі № 804/2012/14 скасувати.

Позов задовольнити частково.

Надати дозвіл на погашення податкового боргу в сумі 3 627 371,15 грн. за рахунок майна Публічного акціонерного товариства "Дніпроважпапірмаш ім. Артема", що перебуває у податковій заставі.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:О.М. Панченко

Суддя:В.Є. Чередниченко

Суддя:А.О. Коршун