Постанова № 45906188, 23.06.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" червня 2015 р. Справа№ 910/3063/15-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шапрана В.В.

суддів: Андрієнка В.В.

Буравльова С.І.

при секретарі Місюк О.П.

за участю представників:

від позивача - Прудивус М.А.

від відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» на рішення Господарського суду м. Києва від 27.04.2015 (Суддя Пригунова А.Б.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельна фірма «Сяйво»

до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит»

про зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м. Києва від 27.04.2015 позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду м. Києва від 27.04.2015 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позову.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2015 відновлено строк подання апеляційної скарги Публічному акціонерному товариству «Банк «Фінанси та Кредит», прийнято її до провадження та призначено до розгляду на 23.06.2015.

В судове засідання, призначене на 23.06.2015 з`явився представник позивача та надав усні пояснення стосовно предмету спору.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, засухавши пояснення представника позивача, встановив наступне:

23.02.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельна фірма «Сяйво» та Публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» укладено договір на розрахунково-касове обслуговування № 80, за умовами якого відповідач зобов'язався відкрити позивачу поточний рахунок у національній та/або іноземній валюті для приймання та здійснювати його розрахунково-касове обслуговування.

Відповідно до п.п. 2.1., 3.3.3. договору відповідач здійснює розрахунково-касове обслуговування в операційний день банку у порядку і на у мовах, визначених чинним законодавством, з 9-00 до 16-00 крім суботи та неділі, святкових і неробочих днів.

Відповідно до п. 8.1. договору він набуває чинності з моменту його підписання та діє протягом невизначеного часу.

10.09.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельна фірма «Сяйво» та Публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» укладено договір обслуговування банківського рахунку FC BUSINESS, відповідно до якого відповідач зобов'язався підключити позивача до системи FC BUSINESS для здійснення останнім дистанційного обслуговування своїх рахунків, відкритих в банку.

Відповідно до п. 4.3.2. договору відповідач зобов'язався приймати за допомогою засобів системи FC BUSINESS електронні документи та виконувати їх за умови дотримання позивачем права оформлення і передачі таких документів.

Позивач звернувся із позовом до суду мотивуючи своїх вимоги тим, що Публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» не виконано платіжні доручення № № 96, 97 від 04.02.2015, що є порушенням умов договору № 80 від 23.02.2009, договору № 29/29-50226 обслуговування банківського рахунку системою FC BUSINESS від 10.09.2014 та вимог чинного законодавства України.

Відповідно до ст. 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 1068 Цивільного кодексу України банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 1071 Цивільного кодексу України банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом.

Статтею 1074 Цивільного кодексу України встановлено, що обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.

Платіжним дорученням, відповідно до п.п. 1.30., 1.35. ст. 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", є розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача; розрахунковий документ - документ на переказ коштів, що використовується для ініціювання переказу з рахунка платника на рахунок отримувача.

Відповідно до п. 8.1. ст. 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня. Банки та їх клієнти мають право передбачати в договорах інші, ніж встановлені в абзацах першому та другому цього пункту, строки виконання доручень клієнтів.

Пунктами 8.2., 8.3. ст. 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, яке міститься в документі на переказ готівки, протягом операційного часу в день надходження цього документа до банку. Банки та їх клієнти мають право обумовлювати в договорах інші, ніж встановлені в цьому пункті, строки переказу готівки. За порушення строків, встановлених пунктами 8.1 та 8.2 цієї статті, банк, що обслуговує платника, несе відповідальність, передбачену цим Законом.

Згідно п. 21.1. ст. 21. ст. 22 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" ініціювання переказу проводиться, зокрема, шляхом подання ініціатором до банку, в якому відкрито його рахунок, розрахункового документа. Ініціювання переказу здійснюється за платіжним дорученням.

Відповідно до п.п. 22.4., 22.7., 22.9. ст. 22 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника; для банку платника - з дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку. Банки мають забезпечувати фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання. У разі відмови з будь-яких причин у прийнятті розрахункового документа банк має повернути його ініціатору не пізніше наступного операційного дня банку із зазначенням причини повернення. У разі недостатності на рахунку платника коштів для виконання у повному обсязі розрахункового документа стягувача на момент його надходження до банку платника цей банк здійснює часткове виконання цього розрахункового документа шляхом переказу суми коштів, що знаходиться на рахунку платника, на рахунок отримувача.

У відповідності до ст. 30 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі. Банк отримувача в разі надходження суми переказу протягом операційного дня зобов'язаний її зарахувати на рахунок отримувача або виплатити йому в готівковій формі в той самий день або в день (дата валютування), зазначений платником у розрахунковому документі або в документі на переказ готівки.

Відповідно до п.п. 32.1., ст. 32 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" банк, що обслуговує платника, та банк, що обслуговує отримувача, несуть перед платником та отримувачем відповідальність, пов'язану з проведенням переказу, відповідно до цього Закону та умов укладених між ними договорів. У разі порушення банком, що обслуговує платника, встановлених цим Законом строків виконання доручення клієнта на переказ цей банк зобов'язаний сплатити платнику пеню у розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10 відсотків суми переказу, якщо інший розмір пені не обумовлений договором між ними.

В матеріалах справи містяться платіжні доручення №№ 96, 97 від 04.02.2015 подані банку 04.02.2015 - в силу вищенаведених законодавчих норм та умов договору, мали бути виконаній або повернуті в порядку, передбаченому Інструкцією "Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", затвердженої постановою Правління Національного банку України № 22 від 21.01.2004 не пізніше 05.02.2015.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельна фірма «Сяйво» звернулось з позовом до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» зобов'язати Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінансти та кредит» виконати платіжні доручення № 97 про перерахування коштів за насіння та засоби захисту рослин на адресу МПП «Ерідон»; № 96 про перерахування коштів за насіння кукурудзи на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро континент Україна», що передані Товариством з обмеженою відповідальністю «ВТВ «Сяйво» на виконання Публічному акціонерному товариству з обмеженою відповідальністю «Банк «Фінансти та кредит» за договором № 80 від 23.02.2009 на розрахунково-касове обслуговування та договором № 29/29-50226 обслуговування банківського рахунку системою FC BUSINESS від 10.09.2014. Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов'язань за вищевказаними договорами.

Статті 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Як зазначає апелянта в своїй апеляційній скарзі платіжні доручення № 96 від 04.02.2015 на суму 21 000,00 грн., та № 97 від 04.02.2015 на суму 178 500,00 грн. не були виконанні в зв'язку з тим, що термін дії виконання сплив, та платіжні доручення повернуті позивачу 06.03.2015, та 05.03.2015.

Відповідно до норм чинного законодавства України платіжні дорученя №№ 96, 97 від 04.02.2015, які були подані до банку 04.02.2015, відповідно до норм чинного законодавства та умов договору, мали бути виконаній або повернуті не пізніше 05.02.2015.

Відповідно до інструкції "Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", затвердженої постановою Правління Національного банку України № 22 від 21.01.2004, пунктом 3.5. передбачено, що банк платника приймає платіжне доручення до виконання протягом 30 календарних днів з дати його виписки. День оформлення платіжного доручення не враховується.

Згідно з п.п. 2.15., 2.16. Інструкції "Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", затвердженої постановою Правління Національного банку України № 22 від 21.01.2004 порядок повернення банком своїм клієнтам оформлених ними розрахункових документів Банк, повертаючи розрахунковий документ у день його надходження, має зробити на його зворотному боці напис про причину повернення документа без виконання (з обов'язковим посиланням на статтю закону України, відповідно до якої розрахунковий документ не може бути виконано, або/та главу/пункт нормативно-правового акта Національного банку, який порушено) та зазначити дату його повернення (це засвідчується підписами відповідального виконавця і працівника, на якого покладено функції контролера, та відбитком штампа банку). та супровідних документів визначається в договорах банківського рахунку клієнтів. Банк має право відмовитися від виконання платіжного доручення, якщо клієнт не надав документи і відомості, що потрібні для з'ясування суті діяльності, фінансового стану, або умисно подав неправдиві відомості про себе.

Станом на 04.02.2015 залишок коштів на рахунку позивача складав 309 471, 35 грн, а станом на 22.06.2015 залишок коштів на рахунку позивача становить 288 677,35 грн.

Відповідачем не надано суду доказів дотримання ним п.п. 2.15, 2.19. Інструкції "Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", затвердженої постановою Правління Національного банку України № 22 від 21.01.2004.

Виходячи з вище викладеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, вважає його обґрунтованим та правомірним, в частині задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 2.11 постанови Пленум Вищого господарського суду України, від 21.02.2013 року № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» зазначено, якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.

Судові витрати за розгляд позовної заяви на підставі ст. 49 ГПК України покладено на відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем за подання позовної заяви до суду першої інстанції, був сплачений судовий збір в повному обсязі на загальну суму 2436 грн., що підтверджується квитанцією № 152D45281 від 11.02.2015 на суму 1 218 грн., та квитанцією № 338 від 05.02.2015 на суму 1218 грн.

Проте, судом першої інстанції при винесені оскаржуваного рішення, помилково не було враховано зазначену вище обставину та стягнуто кошти в дохід Державного бюджету України з Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», в розмірі 1218 грн., в той час як судові витрати в повному обсязі необхідно було покласти на Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит».

Таким чином рішення суду в частині розподілу судових витрат підлягає зміні, а саме підлягає стягненню з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 2436 грн.

Відповідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно з`ясовано обставини справи, винесено рішення у відповідності до норм матеріального і процесуального права, з повним з`ясування обставин, що мають значення для справи, відповідачем допущено порушення умов договору банківського рахунку № 80 від 23.02.2009 та договору № 29/29-50226 обслуговування банківського рахунку системою FC BUSINESS від 10.09.2014 в частині виконання розрахункових документів Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельна фірма «Сяйво», у зв'язку з чим вимоги позивача про зобов'язання Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» виконати платіжні доручення № 96 від 04.02.2015 та № 97 від 04.02.2015 визнаються судом обґрунтованими, а тому судом першої інстанції правомірно задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельна фірма «Сяйво», в зв'язку з чим апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» не підлягає задоволенню.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.

На підставі викладеного, ст. ст. 49, 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду м. Києва від 27.04.2015 в частині задоволення позовних вимог залишити без змін, а в частині розподілу судових витрат змінити.

Пункт 3 та 4 рішення суд викласти в наступній редакції:

«Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» (04050, м. Київ, вул. Артема, 60, код ЄДРПОУ 09807856)з будь- якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельна фірма «Сяйво» (20333, Черкаська обл., Уманський район, с. Пугачівка, вул. Радянська, 2, корд ЄДРПОУ 03567635) судовий збір у розмірі 2 436,00 грн.».

Видати судовий наказ. Видачу наказу доручити Господарському суду м. Києва.

Матеріали справи № 910/3063/15-г повернути до Господарського суду м. Києва.

Головуючий суддя В.В. Шапран

Судді В.В. Андрієнко

С.І. Буравльов