Постанова № 45906132, 23.06.2015, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

23.06.2015 справа №908/577/15-г

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого:ОСОБА_1,суддівОСОБА_2, ОСОБА_3При секретарi: ОСОБА_4від позивача:ОСОБА_5 представник за довіреністю №23-12/14-1 від 23.12.2014 р.від відповідача:не зявився Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_6 з обмеженою вiдповiдальнiстю "Шляхове будiвництво "Альтком", м. Марiуполь, Донецька область

на рішення господарського суду Запорiзької області

від10.04.2015 рокуу справі№ 908/577/15-г (суддя Науменко А.О.)за позовомОСОБА_6 з обмеженою вiдповiдальнiстю "Райффайзен Лiзинг Аваль", м. Київдо відповідача ОСОБА_6 з обмеженою вiдповiдальнiстю "Шляхове будiвництво "Альтком", м. Марiуполь, Донецька областьпровитребування майна з чужого незаконного володіння

ВСТАНОВИВ:

У 2015 роцi ОСОБА_6 з обмеженою вiдповiдальнiстю "Райффайзен Лiзинг Аваль", м. Київ звернулось до господарського суду Запорiзької області з позовною заявою до ОСОБА_6 з обмеженою вiдповiдальнiстю "Шляхове будівництво "Альтком", м. Марiуполь, Донецька область про витребування майна з чужого незаконного володiння, а саме: коток грунтовий 3520 фірми НАММ з кабіною, системою опалення, системою зовнішнього освітлення, проблисковим маячком, серійний номер Н1760386.

Рішенням господарського суду Запорiзької області від 10.04.15р. позовнi вимоги ОСОБА_6 з обмеженою вiдповiдальнiстю "Райффайзен Лiзинг Аваль", м. Київ задоволено у повному обсязі.

Вiдповiдач, з рiшенням господарського суду Запорiзької областi вiд 10.04.2015 року не погодився, вважає його незаконним та прийнятим внаслідок: недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими; невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; неповного зясуванням обставин, що мають значення для справи. Тому, він звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Донецький апеляційний господарський суд: рішення господарського суду Запорiзької областi вiд 10.04.2015 року по справi №908/577/15-г скасувати та пийняти нове рiшення, яким вiдмовити у задоволеннi позову у повному обсязi. Судовi витрати покласти на позивача.

Позивач, ОСОБА_6 з обмеженою вiдповiдальнiстю "Райффайзен Лiзинг Аваль", м. Київ в судовому засіданні надав відзив, та заперечує проти апеляційної скарги, просить рішення господарського суду Запорізької області від 10.04.2015 р. у справі №908/577/15-г залишити без змін.

Відповідач, ОСОБА_6 з обмеженою вiдповiдальнiстю "Шляхове будiвництво "Альтком", м. Марiуполь, Донецька область до судового засідання не зявився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення вих. №02-30/409/15 від 09.06.2015р., своїми процесуальними правами, передбаченими статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, але через канцелярію Донецького апеляційного господарського суду надав клопотання вих.№02-48/511/15 від 23.05.2015 р., в якому просить суд залучити у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача ОСОБА_6 з обмеженою відповідальністю «Торг-строй компанія» та зупинити провадження у справі №577/15-г до вирішення Господарським судом Запорізької області повязаної з нею справи №908/2263/15-г.

Представник позивача заперечує проти задоволення клопотання.

Судова колегія розглянула вищезазначене клопотання та відмовила в задоволенні, як необґрунтоване.

Суд першої інстанції прийняв рішення на всебічному та повному дослідженні фактичних матеріалів справи, тому на стадії апеляційного провадження розглядається саме прийняте рішення.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до статті 101 Господарського процесуального кодексу України на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.

Заслухавши пояснення представникапозивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду відповідає вимогам чинного законодавства України, виходячи з наступного.

Згідно з пунктом 4 статті 129 Конституції України, статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Обов'язок доказування визначається предметом спору. За загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.03.2007 між ОСОБА_6 з обмеженою вiдповiдальнiстю "Райффайзен Лiзинг Аваль", в особi генерального директора ОСОБА_7, що дiє на пiдставi Статуту (надалi - "Лiзингодавець") та ОСОБА_6 з обмеженою вiдповiдальнiстю "Шляхове будiвництво «Альтком» в особi Шкурихiна ОСОБА_2 Анатолiйовича, що дiє на пiдставi довiреностi вiд 19.03.2007 №19/03-1 (надалi - "Лiзиногоодержувач"), iменованi разом "Сторони", а кожне окремо "Сторона" уклали цей Договiр ФIНАНСОВОГО ЛIЗИНГУ (ОРЕНДИ) №L400-03/07 (надалі-"Договір"), згідно п.1.1 якого Лiзингодавець на пiдставi Договору купiвлi-продажу (поставки) (надалi - Договiр купiвлi -продажу") зобов'язується придбати у свою власнiсть i передати на умовах фiнансового лiзингу, без надання послуг з управлiння та технiчної експлуатацiї, у володiння та користування протягом усього строку лiзингу за плату (лiзинговi платежi) майно, найменування, технiчний опис, модель, рiк випуску, цiна одиницi, кiлькiсть i загальна вартiсть якого зазначаються в Специфiкацiї (Додаток №2 до цього Договору) (надалi - "Предмет лiзингу"), а Лiзингоодержувач зобов'язуэться прийняти Предмет лiзингу та сплачувати лiзинговi платежi на умовах цього договору.

Строк лiзингу складаеться з перiодiв лiзиингу, зазначених в графiку платежiв (додаток №1 до договору) ( надалi - "Графiк"), та не може бути менше одного року. (п.1.2 договору).

Предмет лiзингу передається лiзингоодержувачу для використання у його господарськiй дiяльностi. (п.1.3 договору).

Вартiсть предмета лiзингу становить 780 583,57 грн. (сімсот вісімдесят тисяч пятсот вісімдесят три гривні 57 коп.), в том числi 20% ПДВ: 130 097,26 гривень (сто тридцять тисяч девяносто сім гривень 26 копійок), що є еквівалентом 116 280 (сто шістнадцять тисяч двісті вісімдесят) Євро за курсом НБУ на день підписання цього договору. Курс 6,712956 грн. за 1 Євро(п.3.1 договору).

Пiсля проведення фактичної передачi предмета лiзингу лiзингоодержувач, вартiсть предмета лiзингу може бути збiльшена, якщо на момент проведення повного розрахунку лiзингодавця з Продавцем за придбання предмета лiзингу, лiзингодавець оплатив йому суму, яка перевищуе загальну вартiсть предмета лiзингу на момент укладання договору (вказану в пунктi 3.1 Договору). В цьому випадку лiзингодавець складае новий графiк та направляе його лiзингоодержувачу, змiнений за приписами цього пункту графiк приймається до виконання лiзингоодержувачем у безспiрному порядку.(п.3.2 договору).

Викупна вартiсть предмета лiзингу становить 7 805,84 гривень (сім тисяч вісімсот пять гривень 84 копійки., в тому чiслi 20% ПДВ: 1300,97 гривень (одна тисяча триста гривень 97 коп.) (п.3.3 договору).

Оплата всiх лiзингових платежiв (авансового та поточних), зазначена в роздiлi 4 договору, здiснюється лiзиногоодержувачем в нацiональнiй валютi України - гривнях, шляхом перерахування грошових коштiв на рахунок лiзингодавця. лiзиногоодержувач здiйснює платежi вiдповiдно до графiку з коригування їх загальної вартостi на змiну курсу Нацiонального банку України для Евро за правилами, наведеними в п.3 графiку. (п.4.7 договору).

За несвоєчасну сплату будь-якого платежу (його частини) за договором лiзингоодержувач сплачує лiзингодавцю пеню у розмiрi подвiйної облiкової ставки Нацiонального банку України, яка дiяла в перiод , за який нараховується пеня, вiд суми простроченого платежу за кожен день прострочення. (п.5.1 договору).

Даний договір набирає чинності з дня його підписання обома сторонами та сплати лiзингоодержувачем авансового лiзингового платежу згiдно графiку i дiє до повного виконання Сторонами своїх обов'язкiв за цим договором.

Договір підписаний сторонами і скріплений печатками обох підприємств без зауважень.

До договору №L400-03/07 від 22.03.2007 р. підписана специфікація, яка передбачає: найменування товару, одиницю виміру, ціна за одниницю, загальна вартість товару та підписана обома сторонами і скріплена печатками обох підприємств без зауважень.

За своєю правовою природою, договір по даній справі є договором фінансового лізингу.

Положеннями ст. 292 ГК України встановлено, що лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів. Правове регулювання лізингу здійснюється відповідно до цього Кодексу та інших законів.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про фінансовий лізинг", фінансовий лізинг - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу.

Згідно п. 2 ст. 1 Закону України "Про фінансовий лізинг", за договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

За договором лізингу одна сторона (Лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (Лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить Лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із Лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане Лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених Лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі), згідно з п. 1 ст. 806 ЦК України.

На виконання умов договору № L400-03/07, позивач (лізингодавець) придбав предмет лізингу за договором купівлі-продажу та передав у тимчасове володіння та користування відповідачу (лізингоодержувачу), що підтверджується підписаним представниками сторін актом приймання-передачі предмета лізингу від 31.08.2007 р.

Строк лізингу повинен бути визначений сторонами у договорі фінансового лізингу і не може бути меншим одного року у відповідності до ч. 3 ст. 6 та ч.2 ст. 1 Закону України «Про фінансовий лізинг».

Отже, строк лізингу - це термін, в період якого відповідач мав право володіти та користуватись предметом лізингу, тобто утримувати у себе спірне майно, цей строк не слід ототожнювати із строком дії договору фінансового лізингу.

Лізингоодержувач зобов'язаний у разі закінчення строку лізингу (а не строку договору, як вважає відповідач), а також у разі дострокового розірвання договору лізингу та в інших випадках дострокового повернення предмета лізингу - повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором, згідно до п. 7 ч. 2 ст. 11 Закону України "Про фінансовий лізинг".

Строк лізингу за договором № L400-03/07 скінчився у жовтні 2012 р. Зазначений строк був встановлений сторонами в п.1.2 договору та графіку - додатку №1 до договору № L400-03/07.

Доказів виконання вказаного зобов'язання, щодо повернення майна, відповідачем не надано.

З огляду, на викладене позовні вимоги лізингодавця про витребування спірного майна від лізингоодержувача підлягають задоволенню.

Відповідачем через канцелярію Донецького апеляційного господарського суду надано клопотання вих. №02-48/511/15 від 23.06.2015р., в якому просить залучити у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача товариство з обмеженою відповідальністю «Торг-строй компанія» та зупинити провадження у справі №908/577/15-г до вирішення Господарським судом Запорізької області повязаної з нею іншої справи №908/2263/15-г.

Колегія суддів розглянула клопотання та відмовляє у задоволенні з наступних підстав: із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_6 з обмеженою відповідальністю «Шляхове будівництво «Альтком» посилається на укладання договору зберігання майна між ним та ОСОБА_6 з обмеженою відповідальністю «ТОРГ-СТРОЙ КОМПАНІЯ» від 03.06.2014 року.

Захист права лізингодавця на повернення об'єкту лізингу не може залежати від виконання зобов'язань зберігача відносно лізингоодержувача. Крім того, відповідачем не доведено, які саме факти унеможливують розгляд даної справи до прийняття рішення по справі №908/2263/15-г.

У даному випадку відсутні підстави, які б надавали можливість для отримання права власності предмета лізингу відповідачем.

У зв'язку із наявністю простроченої заборгованості за рахунками, сторони досягли згоди щодо внесення змін до договору № L400-03/07 додатковою угодою від 28.02.2014 р. Згідно п. п. 1.1-1.3 вказаної угоди сторони досягли згоди та домовились про те, що: підписанням цієї угоди відповідач (лізингоодержувач) визнає наявність простроченої заборгованості за рахунками перед лізингодавцем та зобов'язується сплатити у строк, визначений сторонами. Підписанням цієї угоди, відповідач (лізингоодержувач) засвідчує та визнає, що на дату укладання цієї угоди, зобов'язання відповідача (лізингоодержувача) перед лізингодавцем (позивачем) за договором не виконані в повному обсязі та відповідно до умов, визначених договором. Виконання зобов'язань/боргових зобов'язань відповідача (лізингоодержувача) за договором, з моменту укладання цієї додаткової угоди, є відстроченим. Встановити кінцеву дату виконання відповідача (лізингоодержувачем) зобов'язань за договором до 31.12.2014 р. (зобов'язання повинні бути виконані не пізніше зазначеної дати/дата виконання зобов'язань).

Станом на дату звернення з позовом заборгованість відповідачем за договором не погашена, що підтверджується: бухгалтерською довідкою позивача, згідно якої станом на 23.01.15 р. несплачена вартість предмета лізингу, який знаходиться у користуванні ТОВ "ШБ "Альтком" за договором № L400-03/07 складає 462750,61 грн., довідкою позивача від 25.03.2015 р. №522-03/2015, згідно якої заборгованість відповідача за договором згідно додаткової угоди від 28.02.2014р. становить 905563,02 грн.; довідкою позивача від 04.03.2015 р., згідно якої за період з 28.02.2014 р. по 06.06.2014 р. грошові кошти на поточний рахунок товариства №2600514928 від ТОВ "Шляхове будівництво "Альтком" не надходили. Вказаних обставин відповідачем не спростовано.

Доводи ТОВ "ШБ "Альтком" щодо правомірного перебування у нього предмету лізингу внаслідок того, що договір лізингу є діючим в матеріалах справи підтвердження не знаходять.

Договором № L400-03/07 не передбачено можливість його пролонгації на той же строк і на тих самих умовах, між сторонами після серпня 2012 р. не укладалися додаткові угоди до договору щодо продовження строку лізингу та не визначалися порядки розрахунків у разі такого.

Лізинговий платіж є змінною величиною, який включає в себе декілька складових, сума яких залежить саме від строку лізингу (термін користування предметом лізингу), тому при укладенні договору фінансового лізингу на новий строк, розмір лізингових платежів, який понад інших істотних умов договору є істотною умовою договору фінансового лізингу повинен бути окремо визначений, що унеможливлює пролонгацію договору фінансового лізингу на той же строк на тих же умовах.

Приписами п. 2 ч. 1 ст. 399 ЦК України передбачено, що право володіння припиняється у разі витребування майна від володільця власником майна або іншою особою.

Відповідач доказів повернення позивачу предмету лізингу - катка ґрунтового 3520 фірми НАММ з кабіною, системою опалення, системою зовнішнього освітлення, проблисковим маячком, серійний номер Н1760386, суду не надав.

Крім того, відповідач, посилається на той факт, що на час розгляду в господарському суді Запорізької області справи №908/577/15-г, ОСОБА_6 з обмеженою відповідальністю «Шляхове будівництво «Альтком» було подано позов до ОСОБА_6 з обмеженою відповідальністю «ТОРГ-СТРОЙКОМПАНІЯ» про витребування майна, яке є предметом лізингу за договором фінансового лізингу №L400-03/07 вiд 22.03.2007р. коток грунтовий 3520 НТ фірми НАММ, з кабіно, системою опалення, системою зовнішнього освітлення, проблисковим маячком, серійний номер Н1760386 з незаконного володіння і передання його у володіння ОСОБА_6 з обмеженою відповідальністю «Шляхове будівництво «Альтком». Зазначений спір безпосередньо повязаний зі справою №908/577/15-г, оскільки стосується одного й того ж самого майна. Не зважаючи на вказане, суд не дав правової оцінки цим обставинам та відмовив в клопотанні Відповідача про зупинення провадження у справі №908/577/15-г до розгляду господарським судом Запорізької області справи за позовом ОСОБА_6 з обмеженою відповідальністю «Шляхове будівництво «Альтком» до ОСОБА_6 з обмеженою відповідальністю «ТОРГ-СТРОЙКОМПАНІЯ».

Як вбачається з матеріалів справи договір фiнасового лiзингу №L400-03/07 вiд 22.03.2007р. був укладений між юридичними особами, та передбачає всі істотні умови, а саме, предмет договору, ціна, приймання та поставка товару, порядок розрахунків, відповідальність сторін, термін дії і розірвання договору, повідомлення, зміни і доповнення, вирішення спорів, форс-мажорні обставини та інші умови договору, що не є причиню визнати його недійсним.

Доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки спростовуються матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення.

Отже, відповідно до статті 47 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте за результатами дослідження усіх обставин справи.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Запорiзької області від 10.04.2015 року у справі №908/597/15-г ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.

Керуючись статями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 з обмеженою вiдповiдальнiстю "Шляхове будiвництво "Альтком", м. Марiуполь, Донецька область на рішення господарського суду Запорiзької області від 10.04.2015 року у справі №908/577/15-г залишити без задоволення, рішення господарського суду Запорiзької області від 10.04.2015 року у справі №908/577/15-г без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий Л.Ф. Чернота

Судді

ОСОБА_2

ОСОБА_3

Надр.5 прим:

1 прим. у справу;

1 прим. позивачу;

1 прим. відповідачу;

1 прим. ДАГС;

1 прим. ГСЗО