Рішення № 45906037, 30.06.2015, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

=====

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

30 червня 2015 року Справа №927/805/15

За ПОЗОВОМ: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1

вул. Пушкіна, 23, с. Козодуб, Криничанський район, Дніпропетровська область, 52330

До ВІДПОВІДАЧА: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрікор Холдинг"

юридична адреса: вул. Шейгусівська, 1-а, с. Сергіївка, Прилуцький район,

Чернігівська область, 17592

фактична адреса: вул. Пирятинська, -А, м. Прилуки, Чернігівська область, 17501

Про стягнення 257838,21 грн.

Суддя І.В. Кушнір

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від Позивача: не з'явився.

Від Відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрікор Холдинг" про стягнення 257838,21 грн., в тому числі 140412,00 грн. основного боргу, 10474,35 грн. пені, 100683,77 грн. інфляційних та 6268,09 грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем договору №0111-1 на виконання сільськогосподарських робіт від 01.11.2013.

До початку судового засідання 30.06.2015 від представника Позивача, в межах повноважень, визначених довіреністю, надійшла заява Позивача про уточнення розміру позовних вимог, відповідно до якої остаточно Позивач просить стягнути 238651,18 грн., в тому числі 140412,00 грн. основного боргу, 10801,90 грн. пені, 81298,47 грн. інфляційних та 6138,81 грн. 3% річних.

До заяви додані розрахунок суми позову та докази направлення даної заяви Відповідачу 20.06.2015.

Відповідно до ч.ч.4,6 ст.22 Господарського процесуального кодексу України:

"Позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови отримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси."

У пункті 3.11. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції зазначено, що ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

- подання іншого (ще одного) позову, чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- об'єднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову.

У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК та зазначені в цій постанові.

Як вбачається із вказаної вище заяви про уточнення позовних вимог, Позивачем фактично зменшено суму інфляційних та 3% річних, а також збільшено суму пені. При цьому, розмір позовних вимог фактично зменшено.

Враховуючи, що як зменшення, так і збільшення позовних вимог є правом Позивача, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, оскільки розмір позовних вимог фактично зменшено, ці дії не суперечать законодавству та не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, суд приймає вищевказану заяву про уточнення розміру позовних вимог як заяву про зменшення розміру позовних вимог.

Також до початку судового засідання 30.06.2015 від представника Позивача надійшла заява про розгляд справи без участі Позивача та представника Позивача у зв'язку з неможливістю явки в судове засідання. Одночасно у даній заяві зазначено, що Позивач підтримує уточнені позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач письмового відзиву на позов не надав, явки представника у судові засідання 18.06.2015 та 30.06.2015 не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень (ухвал суду від 08.06.2015 та від 18.06.2015), наявні в матеріалах справи.

До початку судового засідання 18.06.2015 від Відповідача факсом надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у звязку з неможливістю забезпечити явку повноважного представника у судове засідання.

У судове засідання 30.06.2015 представник Відповідача не з'явився, про поважність причин незявлення представника Відповідача у судове засідання суд не повідомлено.

Враховуючи, що Відповідач не скористався своїм правом брати участь у судових засіданнях, письмових заяв та клопотань Відповідачем суду не надано, суд приходить висновку про розгляд справи за наявними матеріалами та без участі представника Відповідача.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, суд,

В С Т А Н О В И В:

Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії В00 №659922 ОСОБА_1 зареєстрований як Фізична особа підприємець 20.08.2008.

01.11.2013 між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрікор Холдинг" (Відповідач) було укладено договір №0111-1 на виконання сільськогосподарських робіт (далі Договір).

Відповідно до п.п.1.1.-1.2. Договору Замовник (Відповідач) доручає, а Виконавець (Позивач) приймає на себе зобовязання виконати відповідно до умов даного договору сільськогосподарські роботи: збирання кукурудзи та соняшнику. Замовник зобовязується прийняти виконані сільськогосподарські роботи та оплатити їх вартість в порядку та строки, визначені цим договором.

За умовами п.п.2.1.-2.2. Договору Виконавець забезпечує виконання сільськогосподарських робіт, передбачених цим Договором, в терміни з 01 листопада 2013р. по 31 грудня 2013р. Місце виконання робіт: орендовані Замовником земельні ділянки на території Чернігівської області.

Згідно з п.3.1 Договору вартість робіт за Договором визначається виходячи з фактичних обсягів робіт та розцінок: збирання кукурудзи 350 (триста п'ятдесят) грн., без ПДВ; збирання соняшнику 250 (двісті п'ятдесят) гривень, без ПДВ і сплачується Замовником Виконавцю шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця, зазначений у даному Договорі.

Відповідно до п.п.3.2.-3.4. Договору загальна вартість сільськогосподарських робіт, фактично виконаних Виконавцем за цим договором, фіксується сторонами в Акті прийомки-передачі виконаних робіт. Замовник здійснює попередню оплату протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту прибуття сільськогосподарської техніки на територію Замовника в розмірі: без передоплати. Неоплачена вартість робіт сплачується Замовником Виконавцю по факту за виконані роботи на підставі Актів виконаних робіт, підписаних уповноваженими представниками Сторін, протягом 10 (десяти) банківських днів з дня їх підписання.

Згідно з п.п.4.1.-4.2., п.4.9. Договору прийомка-передача виконаних робіт здійснюється шляхом підписання сторонами Акту прийомки-передачі виконаних робіт, що надається Виконавцем Замовнику один раз в 5 днів. Акт прийомки-передачі виконаних робіт формується згідно форми, що наведена в Додатку №1 до даного Договору. Замовник зобовязаний підписати Акт прийомки-передачі виконаних робіт протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту надання його Виконавцем або в цей же термін направити Виконавцю мотивовану відмову від підписання Акту.

За умовами п.5.1., п.5.3. Виконавець, зокрема, зобовязаний виконати сільськогосподарські роботи якісно і в узгоджений даним Договором термін, а також у відповідності з діючими в Україні нормами та відповідно до умов даного Договору, а Замовник зобовязаний вчасно підписати Акт прийомки-передачі виконаних робіт відповідно до умов Договору, вчасно оплатити вартість виконаних робіт на основі рахунків Виконавця відповідно до умов даного Договору.

Відповідно до п.9.1. Договору цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення печатками (у разі їх наявності) Сторін і діє до повного виконання ними своїх зобовязань.

Виконавцем були виконані роботи по збиранню соняшнику та кукурудзи на загальну суму 140412,00 грн., що підтверджується актами прийомки-передачі виконаних робіт по договору на виконання сільськогосподарських робіт №0111-1 від 01 листопада 2013 року на суму 77517,00 грн. від 14.11.2013 та на суму 62895,00 грн. від 27.11.2013. Копії зазначених актів містяться в матеріалах справи.

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії акту звірки взаємних розрахунків станом за період: 01.09.2013-19.06.2014, підписаним Відповідачем та скріплений його печаткою, станом на 19.06.2014 заборгованість Відповідача становила 140412,00 грн.

Відповідач розрахунок за виконані роботи (надані послуги) не здійснив.

05.09.2014 Позивачем була надіслана Відповідачу претензія про сплату заборгованості в сумі 140412,00 грн.

Відповідач суму заборгованості не сплатив.

Враховуючи викладене, Позивач просить стягнути з Відповідача 140412,00 грн. основного боргу.

Визначаючи правову природу договору, укладеного між сторонами, суд доходить наступних висновків.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.837 Цивільного кодексу України:

1. За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

2. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.843 Цивільного кодексу України:

1. У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

3. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Згідно з ч.1 ст.844 Цивільного кодексу України:

Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі.

Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником.

З викладеного вбачається, що предметом договору підряду є виконання певної, чітко визначеної за обсягом безпосередньо договором чи кошторисом роботи (чи ряду різного виду робіт) з визначенням необхідних для її (їх) виконання матеріалів (Підрядника чи Замовника), направленої на досягнення конкретного матеріального результату, який підлягає передачі замовнику.

Сторонами в договорі підряду є замовник та підрядник.

Одночасно, згідно з ч.1 ст.901 Цивільного кодексу України:

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.1 ст.903 Цивільного кодексу України:

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

З викладеного вбачається, що предметом договору послуги є надання певної послуги в обумовленому розмірі, не повязаної з досягненням конкретного матеріального результату, який підлягає передачі замовнику, а яка споживається в процесі вчинення певної дії або діяльності.

Сторонами в договорі про надання послуг є замовник та виконавець.

Пунктом 1.1. укладеного між сторонами 01.11.2013 договору №0111-1 на виконання сільськогосподарських робіт, предметом Договору визначено саме сільськогосподарські роботи: збирання кукурудзи та соняшнику. Досягнення ніякого конкретного матеріального результату, який би підлягав передачі Відповідачу, даний Договір не передбачає.

Сам по собі предмет договору саме збиранню кукурудзи та соняшнику (а не його вирощування, як факт створення, з метою наступної передачі) споживається в процесі відповідної роботи комбайна.

Ціна визначена сторонами в Договорі та Актах прийомки-передачі виконаних робіт з розрахунку одиниці виміру (площі збирання) - 1 га.

Сторони в договорі визначені саме як замовник та виконавець, а не замовник та підрядник.

На підставі викладеного, суд доходить висновку, що укладений між сторонами 01.11.2013 договору №0111-1 на виконання сільськогосподарських робіт є договором саме про надання послуг.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України:

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України (далі ГКУ):

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.599 Цивільного кодексу України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За умовами ч.2 ст.193 ГКУ:

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно з ч.1 ст.216 ГКУ:

Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.217 ГКУ:

Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Згідно з ч.1 ст.218 ГКУ:

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГКУ:

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з п.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно з ч.1 ст.548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п. 6.3. Договору за прострочення оплати виконаних робіт Замовник сплачує Виконавцю пеню у розмірі подвійної ставки Нацбанку України (що діяла у період, за який вона нараховується) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення оплати.

Враховуючи порушення Відповідачем строків оплати, передбачених умовами Договору, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, Позивач просить стягнути з Відповідача пеню у розмірі 10801,90 грн. за період з 03.01.2014 по 01.07.2014 відповідно до наданого розрахунку.

Згідно з п.1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" з огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Відповідно до п. 3.4. Договору неоплачена вартість робіт сплачується Замовником Виконавцю по факту за виконані роботи на підставі Актів виконаних робіт, підписаних уповноваженими представниками Сторін, протягом 10 (десяти) банківських днів з дня їх підписання.

Як вбачається з наданих актів прийомки-передачі виконаних робіт по договору на виконання сільськогосподарських робіт №0111-1 від 01 листопада 2013 року на суму 77517,00 грн. та на суму 62895,00 грн. датами їх складання зазначено 14.11.2013 та 27.11.2013.

Разом з тим, при підписанні вищевказаних актів Відповідачем вказана дата підписання 19.12.2013.

Згідно з наданим розрахунком Позивачем пеню нараховано за період з 03.01.2014 по 01.07.2014.

Оскільки датою підписання актів прийомки-передачі виконаних робіт фактично є 19.12.2013 та враховуючи лист Національного Банку України від 19.12.2013 №25-205/28803 "Про регламент роботи в період завершення звітного року", яким встановлено особливий порядок роботи для банківської системи 27,30 та 31 грудня 2013 року і 2,3 та 8 січня 2014 року, суд приходить до висновку, що період прострочення фактично розпочався з 10 січня 2014 року.

З урахуванням викладеного, не виходячи при цьому за межі визначеного Позивачем періоду часу, протягом якого, на думку Позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню в сумі 10452,04 грн. за період з 10.01.2014 по 01.07.2014.

У стягненні решти пені має бути відмовлено.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням заяви про уточнення позовних вимог Позивач просить стягнути з Відповідача 3% річних у сумі 6138,81 грн. за період з 03.01.2014 по 18.06.2015.

Оскільки, як судом встановлено вище, період прострочення фактично розпочався з 10 січня 2014 року, не виходячи при цьому за межі визначеного Позивачем періоду часу, протягом якого, на думку Позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3% підлягають частковому задоволенню в сумі 6058,87 грн. за період з 10.01.2014 по 18.06.2015.

У стягненні решти 3% річних має бути відмовлено.

Крім того, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог Позивач просить стягнути з Відповідача інфляційні в сумі 81298,47 грн. за період з січня 2014 року по травень 2015 року.

За результатами здійсненої судом перевірки нарахування Позивачем заявленої до стягнення суми інфляційних 81298,47 грн. встановлено, що розрахунок інфляційних здійснений правильно, тому дана сума підлягає стягненню з Відповідача.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач доказів своєчасної оплати за виконані роботи (надані послуги) згідно договору, як і доказів, які б спростовували вищевикладені обставини, не надав.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню в частині стягнення 238221,34 грн., в тому числі 140412,00 грн. основного боргу, 10452,04грн. пені, 6058,87 грн. 3% річних, 81298,47 грн. інфляційних.

В решті позову має бути відмовлено з підстав, зазначених вище.

Згідно з ч.ч.1-2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України:

"Судовий збір покладається:

·у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;

·у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору."

Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" (із змінами):

"Вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має виходити, зокрема, з такого.

4.1. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; при задоволенні позову в повному обсязі відшкодування витрат позивача, що пов'язані зі сплатою судового збору, покладається на відповідача; в разі відмови у позові повністю ці витрати покладаються на позивача. Такі правила розподілу судового збору застосовуються у спорах як майнового, так і немайнового характеру.

Правило статті 49 ГПК України щодо розподілу сум судового збору у справах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, пропорційно розміру задоволених позовних вимог застосовується також і у випадках, коли судовий збір сплачено за мінімальною (визначеною Законом) ставкою."

Позивачем за подання даного позову сплачено 5156,77 грн. судового збору.

З урахуванням викладеного, оскільки позовні вимоги задоволено частково, з Відповідача підлягає стягненню 4764 грн. 43 коп. судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 49, 75, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрікор Холдинг" юридична адреса: вул. Шейгусівська, 1-А, с. Сергіївка, Прилуцький район, Чернігівська область, 17592 фактична адреса: вул. Пирятинська, 14-А, м. Прилуки, Чернігівська область, 17501, ідентифікаційний код 36279482) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (вул. Пушкіна, 23, с. Козодуб, Криничанський район, Дніпропетровська область, 52330, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 140412 грн. основного боргу, 10452 грн. 04 коп. пені, 6058 грн. 87 коп. 3% річних, 81298 грн. 47 коп. інфляційних та 4764 грн. 43 коп. на відшкодування судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. В решті стягнення 349 грн. 86 коп. пені та 79 грн. 94 коп. 3% річних відмовити.

Повне рішення складено 30 червня 2015 року.

Суддя І.В. Кушнір