Рішення № 45906018, 25.06.2015, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

=====

.Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

"25" червня 2015 року Справа № 927/741/15

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Цимбал-Нарожної М.П.,

розглянувши матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма ТЕХНОВА

04071, АДРЕСА_1,

в особі Комунального енергогенеруючого підрозділу

Чернігівська теплоелектроцентраль ТОВ Фірма ТЕХНОВА

14014, вул. Ушинського,23, м.Чернігів;

до відповідача: Дочірнього підприємства Соціально-побутове управління

Публічного акціонерного товариства Чернігівоблбуд

14014, вул. Толстого,138А, м.Чернігів;

предмет спору: стягнення 93072,16грн.;

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (дов. №121 від 25.09.2014) - юрисконсульт;

від відповідача:ОСОБА_2 ( дов. № б/н від 24.06.2015) гол. бухгалтер;

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма ТЕХНОВА в особі Комунального енергогенеруючого підрозділу Чернігівська теплоелектроцентраль ТОВ Фірма "ТЕХНОВА звернулось до господарського суду Чернігівської області з позовом до Дочірнього підприємства Соціально-побутове управління Публічного акціонерного товариства Чернігівоблбуд про стягнення заборгованості за теплопостачання в сумі 165927,92грн., з яких заборгованість згідно з договору на постачання теплової енергії у гарячій воді №542 від 01.01.2002р. в сумі 152538,00грн., пеня в сумі 7363,64грн., 3%річних в сумі 392,19грн., інфляційні в сумі 5634,09грн.

Позивач обґрунтовує свої вимоги невиконанням відповідачем своїх зобовязань по договору №542 від 01.01.2002, у звязку з чим у останнього утворилась заборгованість за теплову енергію за січень березень 2015року в сумі 152538,00грн.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 21.05.2015р. порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 04.06.2015р., після чого розгляд справи відкладався до 25.06.2015.

Відповідачем подано відзив на позов, в якому він частково визнає заборгованість, та зазначає, що борг перед позивачем становить 86681,44грн., а також просить суд врахувати тяжке фінансове становище та не стягувати пеню, 3%річних та інфляційних.

Суд перейшов до розгляду спору по суті в судовому засіданні 25.06.2015.

Позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій він зменшив розмір суми основного боргу, пені, 3%річних та інфляційних, та просить стягнути з відповідача 86681,44грн. боргу, 6253,65грн. пені, 137,07грн. 3%річних.

Відповідно до ст.22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Враховуючи положення ст.22 ГПК України, суд приймає заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог та розглядає спір виходячи з суми позову 93072,16грн.

Рішення приймається за наявними у справі матеріалами на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників позивача і відповідача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне:

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтями 19 Закону України „Про теплопостачання та Закону України „Про житлово-комунальні послуги передбачено обовязковість укладення в письмовій формі договору на постачання теплової енергії на опалення та гарячої води.

01.01.2002 між КЕП «Чернігівська теплоелектроцентраль» ТОВ Фірма ТехНова та Дочірнім підприємством Соціально-побутове управління ПАТ Чернігівоблбуд укладено договір на постачання теплової енергії в гарячій воді №542 (далі Договір), зі змінами відповідно до угоди від 01.03.2012 про зміну та доповнення Договору №542 від 01.01.2002.

Відповідно до п.1. Договору, постачальник (позивач) взяв на себе зобовязання постачати Споживачеві (відповідачу) теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах для обєктів, вказаних у додатку №1 цього договору, а Споживач зобовязався сплачувати одержану теплову енергію на розрахунковий рахунок Постачальника за встановленими тарифами (цінами) в терміни, на умовах та порядку постачання і сплати, згідно договору.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

За юридичною природою вказаний Договір є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу.

Згідно до п.2 ст.714 ЦК України, до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно до п.1 ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

На виконання умов договору позивач в період з 01.01.2015 по 31.03.2015 відпустив відповідачу теплову енергію.

У відповідності до п.6.1 Договору (із змінами відповідно до Додаткової угоди від 01.10.2011 до договору №542 від 01.01.2002), розрахунки за теплову енергію, що споживається Споживачем, здійснюються виключно у грошовій формі на розрахунковий рахунок Постачальника по тарифах, які встановлюються і затверджуються уповноваженими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень , визначених законом, і які можуть змінюватися згідно з законодавством України.

Так, відповідно до п.5.1. Договору та Додатку №1 до Договору (із змінами відповідно до Угоди від 01.08.2007 про зімну Договору №542 від 01.01.2002), облік спожитої Споживачем теплової енергії здійснюється із теплоносієм Постачальника: - розрахунком за 1 кв.м.; із гарячою водою на господарсько-побутові потреби: розрахунком на протязі 3-х місяців з дня підписання договору.

У відповідності до п.6.5 Договору, розрахунки Споживача із Постачальником за відпущену теплову енергію у вигляді гарячої води виконуються згідно з рахунками Постачальника щомісячно у відповідності з показаннями приладів обліку або розрахунковим способом відсутності приладів обліку. Розрахунковим періодом є календарний місяць.

Відповідно до п.6.6. Договору, Споживач за 3дні до початку розрахункового періоду сплачує Постачальнику 50% вартості зазначеної у Договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми розрахунків на початок місяця.

Відповідно до Додатку №1 до Договору (із змінами відповідно до Угоди від 01.08.2007 про зімну Договору №542 від 01.01.2002), сторони встановили, що площа опалювального обєкту, а саме: гуртожиток за адресою Толстого, 138А, становить 3404,7кв.м..

Відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг №146 від 17.10.2014, тариф на послуги з централізованого опалення без приладів обліку встановлено 11,58грн/кв.м. (з ПДВ), на послуги з централізованого постачання гарячої води без приладів обліку - 26,88грн./куб.м. (з ПДВ).

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України, одностороння відмова від зобовязання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Позивач, на виконання умов Договору, поставив відповідачу теплову енергію за період з 01.01.2015 по 31.03.2015 на суму 155427,42грн. та виставив відповідні рахунки.

Рахунки на оплату за постачання теплової енергії за №0542 від 31.01.2015 на суму 52167,54грн., №0542 від 28.02.2015 на суму 52113,78грн., №0542 від 31.03.2015 на суму 51146,10грн. направлялись на адресу відповідача, докази направлення наявні в матеріалах справи.

Судом встановлено, що вартість послуг з централізованого опалення за відповідний період визначена на підставі методу: 3404,70 кв.м. х тариф 9,65грн./кв.м. х 20%ПДВ, вартість послуги з централізованого постачання гарячої води визначена на підставі методу: куб.м. х тариф 22,4грн./куб.м. х 20%ПДВ.

Відповідно до наданих банківських виписок судом встановлено, що відповідач частково сплатив заборгованість перед позивачем, а саме: 08.04.2015- 2889,42грн., 28.04.2015 459,06грн., 07.05.2015 25000,00грн., 22.05.2015 10000,00грн., 08.06.2015 12000,00грн., 18.06.2015 1819,06грн., 18.06.2015 16578,44грн., а всього на суму 68745,98грн.

Відповідачем обовязок щодо оплати отриманих послуг теплової енергії за період з 01.01.2015 по 31.03.2015 належним чином не виконаний, станом на час розгляду спору заборгованість перед позивачем становить 86681,44грн., що не заперечується відповідачем.

Враховуючи вище наведені факти, судом встановлено, що станом на час вирішення спору відповідач має заборгованість перед позивачем у сумі 86681,44грн., що належним чином доведено, документально підтверджено, а отже господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача в цій частині.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 6.9. Договору передбачено, що у випадку несплати Споживачем рахунку до 15 числа наступного місяця, нараховується пеня у розмірі 0,5% належної до сплати суми за кожен день прострочення.

Відповідно до п. 7.2.3 Договору, споживач несе відповідальність за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію пеня у розмірі 0,5% належної до сплати суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, а також борг в врахуванням індексу інфляції за весь період прострочення і 3%річних від простроченої суми.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.3 статті 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Також, частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України, передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Згідно з положенням Закону України Про відповідальність субєктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій N 686-XIV від 20.05.1999р., за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги суб'єкти підприємницької діяльності сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Пунктом 23 постанови Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року №630 „Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення встановлено, що за несвоєчасну оплату послуг споживач сплачує пеню в установленому законом та договором розмірах.

ОСОБА_3 є чинним станом на момент укладення спірних договорів та є чинним на момент розгляду справи.

Таким чином, ОСОБА_3 України „Про відповідальність субєктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій, є спеціальним нормативним актом, який регулює відносини, що виникають при несвоєчасному внесенні плати за комунальні послуги субєктами підприємницької діяльності, і частиною 1 ст. 1 вказаного закону, встановлено законну неустойку за порушення грошового зобовязання у сфері відносин з надання житлово-комунальних послуг.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 16.04.2013 року у справі №18/957/12.

Позивач просить стягнути на його користь пеню за період з 16.03.2015 по 27.05.2015 в сумі 6253,65грн.

Нарахування пені за період з 16.03.2015 по 27.05.2015 в сумі 6253,65грн. відповідає вимогам норм матеріального права та умовам Договору, отже такі вимоги підлягають задоволенню.

Частина 2 статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення 3% річних за період з 16.03.2015 по 16.04.2015 в сумі 137,07грн..

Нарахування 3% річних за період з 16.03.2015 по 16.04.2015 в сумі 137,07грн. відповідає вимогам норм матеріального права та умовам Договору, отже суд дійшов висновку, що такі вимоги підлягають задоволенню та стягненню на користь позивача.

Частиною 6 ст. 84 ГПК України передбачено, що в резолютивній частині рішення вказується про розподіл господарських витрат між сторонами, про повернення судового збору з бюджету.

Згідно статті 49 ГПК України та Закону України „Про судовий збір від 08.07.2011 року № 3674-VI, господарський суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 3318,56грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 49, ст.82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства «Соціально-побутове управління» Публічного акціонерного товариства «Чернігівоблбуд» (14014, вул. Толстого, 138А, м.Чернігів, р/р 2600730119000 у ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 353014, код ЄДРПОУ 31079112) на користь товариства з обмеженою відповідальністю фірма ТехНова в особі комунального енергогенеруючого підрозділу Чернігівська теплоелектроцентраль ТОВ фірми ТехНова (14014, м. Чернігів, вул. Ушинського, 23, р/р 26001012350101 у ПАТ Альфа-Банк в м. Київ, МФО 300346, код ЄДРПОУ 21680602) 86681,44грн. основного боргу, 6253,65грн. пені, 137,07грн. 3%річних, а всього 93072,16грн., а також 3318,56грн. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя М.П. Цимбал-Нарожна

Повний текст рішення підписано 30 червня 2015 року

Суддя М.П. Цимбал-Нарожна