Рішення № 45905802, 30.06.2015, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" червня 2015 р.Справа № 922/2750/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавровой Л.С.

при секретарі судового засідання Омельченко К.А.

розглянувши справу

за позовом Публічне АТ "Павлоградвугілля", м. Павлоград до ТОВ "Єврозв"язок", м. Харків про тлумачення договору за участю сторін:

позивача - ОСОБА_1

відповідача - ОСОБА_2

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Павлоградвугілля", м. Павлоград (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Єврозв"язок", м. Харків, в якому просить суд розтлумачити п.4.7 договору № 631-ПУ від 05.08.2014 р. (мовою оригіналу ) "датою поставки считается дата, указанная представителем Покупателя на соответствующих товаросопроводительных документах, представленных Поставщиком", виходячи із буквального значення слів та виразів, визначивши, що датою поставки вважається дата вказана саме представником Покупця в товаросупровідних документах, видаткових накладних, а не дата яка є реквізитом цього документу.

Позовні вимоги обґрунтовані з посиланням на те, що позивач та відповідач по-різному тлумачать умови договору поставки № 631-ПУ від 05.08.2014 року, а саме п. 4.7 що стосується дати поставки товару.

Відповідач проти заявлених вимог заперечує та просить суд при прийнятті рішення взяти до уваги , що дата, яка вказана на видаткових накладних є фактично датою передачі - прийняття . Іншої дати на даному первинному бухгалтерському документу не передбачено ( а.с.45-47).

В судовому засіданні оголошувалася перерва з 09.06.2015 року до 30.06.2015 року до 11 год. 30 хв.

Згідно положень ст.ст. 4-3, 33 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Враховуючи достатність часу, наданого позивачеві та відповідачеві для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

За приписами статей 638, 639 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Положеннями ст. 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне, що 19.12.2013 року між Відповідачем (Постачальником) та позивачем (Покупцем) укладено договір № 631-ПУ ( а.с.23-37).

Згідно п. 1.1. Договору Постачальник зобов'язався передати у власність Покупця продукцію та/або обладнання виробничо-технічного призначення (надалі - Продукцію), в асортименті, кількості, в строки по ціні та з якісними характеристиками, узгодженими Сторонами в даному договору та Специфікаціях, що є невід'ємними частинами до Договору.

Пунктом 4.1. Договору передбачено, що поставку продукції проводиться партіями в асортименті, кількості, за цінами, з якісними характеристиками та в строки, погоджені сторонами в Специфікаціях до Договору.

Під партією Продукції сторони розуміють будь-яку кількість Продукції, однорідної по своїм якісним показникам, яка супроводжується одним документом про якість, та одним товаросупровідним документом.

Відповідно до п. 4.2. Договору, умови поставки продукції - DDP, згідно "Інкотермс -2000". Місце пункту призначення вказується сторонами у відповідних специфікаціях до Договору.

Пунктами 4.3. та 4.4. Договору встановлено, що в підтвердження постачання Продукції Постачальник повинен надати покупцю рахунок-фактуру, податкову накладну, видаткову та товаротранспортну накладну, сертифікат якості і відповідності та іншу технічну документацію у необхідності. Датою поставки вважається дата, вказана представником покупця на відповідних розпорядчих документах, наданих Постачальником, про приймання продукції.

Згідно п. 4.7 . Договору, сторони погодились, що датою поставки, вважається дата, зазначена представником Покупця на відповідних товаросупровідних документах, наданих Поставщиком.

При поставці автомобільним транспортом датою поставки вважається дата, яка вказана представником Покупця на видатковій накладній .

При поставці залізничним транспортом датою поставки вважається дата, вказана в залізничній накладній, що свідчить про прибуття продукції на залізничну станцію призначення ( погоджене місце призначення поставки).

26.09.2014 року сторони підписали Специфікацію до Договору, в якій погодили умови чергового замовлення Покупця, зокрема, асортимент, кількість, ціну, строки поставки залізобетонної продукції на загальну суму 95904,00 грн. Крім того, пунктом 6 вищезазначеної специфікації сторони договору передбачили, що розрахунки за продукції, що постачається за даною специфікацією здійснюються Покупцем на протязі 5 календарних днів з дати виконання робіт. ( а.с.37).

На виконання умов Договору, та погоджених сторонами умов поставки згідно Специфікації від 26.09.2014 року, Позивач поставив Відповідачу продукцію на загальну суму 156540 грн., що підтверджується видатковими накладними: № 1477 від 24.10.2014 року та № 1119 від 19.08.2014 року ( а.с.38-39).

В травні 2015 року до суду звернулось ПАТ"ДТЕК Павлоградвугілля" та просить розтлумачити п.4.7 договору № 631-ПУ від 05.08.2014 р., оскільки вважає, що вищезазначені видаткові накладні за № 1119 від 19.08.2014 року та № 1477 від 24.10.2014 року не містять дати поставки.

Статтею 11 Цивільного кодексу України унормовано, що підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з п. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Визначальною ознакою договору є мета його укладення.

Статтею 627 цього ж Кодексу передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 637 Цивільного кодексу України, тлумачення умов договору здійснюється відповідно до ст. 213 цього Кодексу. У разі тлумачення умов договору можуть враховуватися також типові умови (типові договори), навіть якщо в договорі немає посилання на ці умови.

Згідно з вимогами ч.ч. 1-3 ст. 213 Цивільного кодексу України, зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами). На вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину. При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з'ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін.

Таким чином, правочин є вольовою дією особи, що спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Тлумачення умов договору має місце у випадках, якщо волевиявлення сторін правочину не дозволяє однозначно встановити їх намір, справжню волю, виражену при вчиненні правочину.

Так, згідно п. 3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 роках» від 11.04.2005 р. № 01-8/344 Вищий господарський суд України виклав позицію, відповідно до якої тлумачення змісту правочину господарським судом можливе за наявності спору, тобто коли сторони мають різне уявлення щодо свого волевиявлення або волевиявлення іншої сторони (сторін) правочину.

Таким чином, виходячи з умов п. 4.7. Договору поставки № 631-ПУ від 05.08.2014 року , за відсутністю у видаткових накладних зазначеної Покупцем дати прийняття продукції , виходячи з загальноприйнятих у відповідній сфері відносин значень термінів, датами поставки слід вважати дати складання видаткових накладних.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. Судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.1,2,33,44,82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Розтлумачити умови п. 4.7. Договору поставки № 631-ПУ від 05.08.2014 року наступним чином " За відсутністю у видаткових накладних зазначеної Покупцем дати прийняття продукції , виходячи з загальноприйнятих у відповідній сфері відносин значень термінів, датами поставки слід вважати дати складання видаткових накладних".

Стягнути з ТОВ"Єврозв*язок" ( м.Харків, пр.Леніна,40.оф.22 р/р 260060336065700 в АТ"УкрСиббанк" м.Харків, МФО 351005 код ОКПО 33119083) на користь ПАТ"ДТЕК Павлоградвугілля" ( м.Павлоград, вул.Леніна,76 р/р 26003962482940 в ПАТ ПУМБ" м.Київ, МФО 334851, код ЄДРПОУ 00178353) суму судового збору 1218 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 30.06.2015 р.

Суддя ОСОБА_3