Рішення № 45904275, 08.01.2014, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.01.2014 Справа № 920/2128/13

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Високі аграрні

технології, м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Радосинь, с. Зінове,

Путивльський район, Сумська область

про стягнення 19078,70 грн.

СУДДЯ ЗРАЖЕВСЬКИЙ Ю.О.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1

від відповідача: не прибув

За участю секретаря судового засідання Логоші О.М.

Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 19078,70 грн. заборгованості, з яких 15 400,00 грн. заборгованості за договором № КП2204/13 купівлі-продажу від 22.04.2013 року, 3080,00 грн. штрафу, 181,00 грн. пені, 417,70 грн. - 30 % річних та судові витрати, повязані з розглядом даної справи.

Відповідач відзив на позовну заяву суду не подав, в засідання суду не з`явився.

Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.32) 18.12.2013р. відповідач отримав копію ухвали суду від 12.12.2013р. про порушення провадження у даній справі та призначення її до розгляду. Таким чином, відповідач належним чином повідомлений про час і місце проведення судового засідання у даній справі.

Оскільки відповідачем не поданий суду відзив на позовну заяву та документи в обґрунтування своєї позиції у даній справі, на підставі ст. 75 ГПК України дана справа розглядається господарським судом за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні докази, що мають значення для вирішення спору по суті, суд встановив наступне:

22 квітня 2013 року між позивачем - ТОВ «Високі Аграрні Технології» та відповідачем - ТОВ "Радосинь" укладено договір купівлі-продажу товару № КП2204/13, яким визначалися умови купівлі-продажу товару (засобів захисту рослин, та/або мікродобрив та/або насіння) на умовах відстрочення платежу (товару).

Відповідно до п. 2.1 договору, асортимент товару, його кількість, ціна визначаються у додатках до даного договору, які є його невід'ємною частиною та/або накладних документах на відпуск товару.

Згідно із п. 2.2. даного договору всі рахунки та видаткові накладні, що виписані в період дії даного договору є його невід'ємною частиною.

У пункті 3.1. договору зазначено, що товар може передаватися покупцю партіями.

Право власності на товар, а також ризик випадкового знищення або пошкодження товару переходить до покупця після передачі товару та підписання відповідних документів (накладних), що свідчать про прийом покупцем товару (п. 4.7. договору).

Відповідно до умов договору, додатків до нього та видаткових накладних, виписаних в період дії даного договору, відповідачу було поставлено товар на загальну суму 22 000,00 грн.

Факт передачі товару ТОВ «Високі Аграрні Технології» та його отримання відповідачем підтверджується видатковою накладною № РН-0000164 від 23.04.2013 р. на суму 22 000,00 грн.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки, підставами виникнення яких, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, в тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Договір є підставою виникнення господарського зобовязання, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Згідно із ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 629, 530 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами. Зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільної законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 5.5. даного договору визначено, що оплата товару згідно к умовами цього договору проводиться наступним чином: 30% від вартості товару - 6600,00 грн. попередньо оплачується покупцем в строк до 26.04.2013р., 70% від вартості товару - 15 400,00 грн. оплачується покупцем в строк до 01.11.2013 року.

Як встановлено матеріалами даної справи, позивач виконав свої обов'язки за даним договором у повному обсязі, претензій щодо якості чи кількості поставленого товару від відповідача на адресу позивача не надходило.

Відповідач, в порушення умов договору, розрахувався з позивачем частково на суму 6 600,00 гри., що підтверджується банківською випискою від 23.04.2013 р.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем згідно договору становить 15 400, 00 грн., що підтверджується матеріалами даної справи.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи, що відповідачем не надано суду ні доказів сплати боргу, ні аргументованих заперечень проти вимог позивача, господарський суд позовні вимоги щодо стягнення 15400,00 грн. боргу за договором визнає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Не виконуючи належним чином свої зобовязання за договором купівлі продажу відповідач допустив прострочення платежу, а тому позивачем нараховані йому штрафні санкції у вигляді пені та штрафу.

Згідно п. 8.1. договору за невиконання або неналежне виконання умов договору сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Відповідно до ч.4 ст.231 Господарського кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п. 8.4. договору покупець у випадку порушення умов оплати вартості товару сплачує на користь продавця штраф у розмірі 20% від вартості неоплаченого товару.

Згідно заявлених позивачем вимог сума штрафу встановлена 3080, 00 грн., вирахувана у розмірі 20% від вартості неоплаченого товару (15400х20%=3080,00).

Згідно п. 8.2. договору, за прострочення виконання зобов'язання покупець зобов'язаний сплатити на користь продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення.

Згідно розрахунку позивача розмір пені, нарахованої відповідачу за період з 02.11.2013р. по 04.12.2013р. становить 181,00 грн.

Відповідно до Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань за несвоєчасну оплату нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен календарний день прострочення.

Пунктом 6 ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Оскільки штрафні санкції нараховані позивачем відповідачу з урахуванням вимог Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань», передбачені умовами договору, є правомірними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню у таких розмірах: 3080,00 грн. штрафу та 181,00 грн. пені.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми.

Пункт 8.6. договору передбачає, що сторони згідно п 2 ст. 625 ЦК України дійшли згоди, що покупець у випадку прострочення оплати товару за користування коштами продавця сплачує на користь останнього 30% річних. Згідно розрахунку позивача 30% річних, нараховані позивачем за період з 02.11.2013 р. по 04.12.2013 року становить 417,00 грн.

Відповідно до п.9 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 29.04.1994 №02-5/293 „Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань", відсотки за користування чужими коштами є платою саме за користування чужими коштами, а не санкцією за невиконання чи неналежне виконання зобов'язання.

Оскільки позовні вимоги стосовно стягнення 30 % річних в сумі 417,00 грн. за порушення терміну виконання грошових зобовязань за період з 21.10.2010р. по 14.10.2013р. є правомірними та обґрунтованими, тому підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 44, 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 1 720,50 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 33-34, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Радосинь (41545, Сумська обл., Путивльський район, с. Зінове, вул. Радянська, буд. 10, код ЄДРПОУ 32548456) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Високі Аграрні Технології» (03038, м. Київ, вул. Ямська, 28А, код ЄДРПОУ 36376609) 15 400,00 грн. боргу, 3080,00 грн. штрафу, 181,00 грн. пені, 417,70 грн. - 30 % річних, 1720,50 грн. витрат по сплаті судового збору.

Повне рішення складене 13.01.2014р.

Суддя ОСОБА_2