Рішення № 45903954, 30.06.2015, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" червня 2015 р.Справа № 916/2122/15

Позивач: Публічне акціонерне товариство „Білгород-Дністровський комбінат хлібопродуктів

Відповідач: Закрите акціонерне товариство „ОДЕСАКОНДИТЕР

Про: стягнення 158374,30 грн.

Суддя Демешин О. А.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - довіреність

від відповідача: ОСОБА_2 - довіреність

СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство „Білгород-Дністровський комбінат хлібопродуктів (далі позивач) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Закритого акціонерного товариства „ОДЕСАКОНДИТЕР (далі - відповідач) про стягнення 158374,30 грн., з яких: 143760,00 грн. основний борг; 13233,80 грн. пеня; 718,80 грн. штраф; 3% - 661,70 грн.

Відповідач проти позову не заперечує та просить частково припинити провадження у зв`язку із здісненням часткового погашення боргу, зменшити до 2000 грн. суму пені та розстрочити виконання судового рішення на три місяці.

В С Т А Н О В И В :

27.02.2015 року між позивачем (Продавець) та відповідачем (Покупець) був укладений Договір купівлі-продажу № 37, відповідно до якого Продавець зобов'язується передати товар у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та сплатити за нього на умовах Договору.

Згідно п.4.4. Договору Покупець (відповідач по справі) повинен був здійснювати оплату протягом 7-ми календарних днів з дня передачі Товару.

Однак, вказані строки оплати отриманого товару ЗАТ „Одесакондитер порушило.

Так, за видатковою накладною № 630 від 03.03.2015р. відповідачу було поставлено товару на загальну суму 132000 грн., а за видатковою накладною № 800 від 20.03.2015р. - на 143760 грн.. Загалом позивач поставив відповідачу поставлено товар на суму 275760 грн.

Посилаючись на часткове погашення відповідачем заборгованості на суму 132000грн., позивач просить стягнути з відповідача залишок боргу в розмірі 143760 грн.

Відповідно до п. 1 ст. 509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Судом встановлено, що ще до звернення позивача до суду з позовом по цій справі, відповідач платіжними дорученнями №15267 від 19.05.2015р. та № 15346 від 21.05.2015р. погасив позивачу частину боргу в розмірі 10000грн.

Таким чином, на момент звернення позивача до господарського суду з позовною заявою (25.15.2015р. вх.№ 2238/15) права позивача в частині стягнення 10000грн. не було порушено. У зв`язку з цим у задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Крім того, під час розгляду справи, а саме в період з 02.06.2015р. по 24.06.2015р. відповідач сплатив позивачу в погашення боргу ще 70000грн.

Пунктом 1-1 частини другої статті 80 ГПК України встановлено, що суд припиняє провадження у справі якщо відсутній предмет спору.

Таким чином провадження у справі в частині стягнення з відповідача боргу за поставлений товар в сумі 70000грн. слід припинити.

За таких обставин позовні вимоги щодо стягнення залишку боргу відповідача перед позивачем в розмірі 63760 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 611 ЦК України - у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Ч. 1 ст. 229 ГК України встановлено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно ст. 549 ЦК України Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Ст. 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

А ст. 3 вказаного Закону зазначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 6.4. Договору передбачалось, що за необґрунтовану відмову від розрахунку за товар „Покупець виплачує пеню в розмірі 0,5 % від суми відмови (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення), за кожен день прострочення.

За односторонню необґрунтовану відмову від виконання своїх зобов'язань, що випливають з цього Договору, вина Сторона, згідно п.6.5. Договору несе відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 0,5 % від ціни Товару зазначеної в п. 4.2. Договору.

Позивачем у відповідності до умов договору та вимог чинного законодавства розраховано суми пені та штрафу, які підлягають до стягнення з відповідача. Їх розміри, відповідно, становлять 13233,8грн. пеня та 718,8грн. штраф.

Приймаючи до уваги те, що відповідач, як до так і після порушення провадження у справі вживав заходи щодо погашення заборгованості перед відповідачем, сплативши за цей період 212000грн., що становить більше 76% загального боргу, суд вважає можливим на підставі п.3 ст. 83 ГПК України частково задовольнити клопотання відповідача про зменшення суми пені, яка підлягає до стягнення та стягнути з відповідача на користь позивача пеню в розмірі 10000грн. При цьому суд приймає до уваги, наявність інфляційних процесів у державі та те, що позивачем не заявлялось позовних вимог про стягнення інфляційних втрат пов`язаних з простроченням відповідача по грошовому зобов`язанню.

Відповідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем обґрунтовано нараховано 3% річних в розмірі 661,7грн. за порушення по грошовому зобов`язанню і ця сума, також, підлягає до стягнення з відповідача.

Суд не вбачає підстав для надання розстрочки виконання судового рішення на три місяці, оскільки відповідачем не надано будь-яких доказів, підтверджуючих ті обставини на які він посилається у відзиві на позов, обґрунтовуючи клопотання про надання такої розстрочки.

Отже, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають частковому задоволенню з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог та з урахуванням того, що часткове погашення боргу мало місце після звернення позивача до суду з позовом у цій справі.

Провадження по справі в частині стягнення з відповідача боргу в розмірі 70000грн. підлягає припиненню.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково

2.Стягнути з Закритого акціонерного товариства „ОДЕСАКОНДИТЕР (65007,м.Одеса,3-й Водопровідний провулок, 9, код 32833927) на користь Публічного акціонерного товариства „Білгород-Дністровський комбінат хлібопродуктів (67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Маршала Бірюзова, 16, код 00952120): 63760 гривень боргу, 10000 гривень пені; 718 гривень 80 коп. штрафу; 661 гривню 70 коп. сплати 3% річних та 2967гривень 75коп. судового збору.

3. У задоволенні позову в частині стягнення з відповідача боргу в розмірі 10000 гривень

- відмовити.

4. Провадження у справі в частині стягнення з відповідача боргу в розмірі 70000 гривень

припинити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.А. Демешин