Рішення № 45903455, 25.06.2015, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" червня 2015 р. Справа № 911/1507/15

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянувши матеріали справи

за позовом Комунального підприємства теплових мереж «Бориспільтепломережа»

до Публічного акціонерного товариства «Укргазбуд»

про стягнення 327 717,76 грн

За участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність №01-08/962 від 25.12.2014);

від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність б/н від 26.12.2014)

Обставини справи:

07.04.2015 Комунальне підприємство теплових мереж «Бориспільтепломережа» (далі позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовною заявою №06-23/41 від 02.04.2015 (вх. №1577/15) до Публічного акціонерного товариства «Укргазбуд» (далі відповідач) про стягнення 327 717,76 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором на надання послуг з централізованого опалення та підігріву води для централізованого постачання гарячої води №122/30/0312 від 01.07.2012, а саме щодо погашення заборгованості перед Комунальним підприємством теплових мереж «Бориспільтепломережа» у строк та у розмірі, встановлених даним договором.

Ухвалою господарського суду Київської області від 10.04.2015 порушено провадження у справі №911/1507/15 та призначено розгляд справи на 28.04.2015.

28.04.2015 через канцелярію господарського суду Київської області від представника відповідача по справі надійшло клопотання б/н від 28.04.2015 (вх. №9870/15) про відкладення розгляду справи.

У судове засідання 28.04.2015 представники відповідача не зявились, вимоги ухвали суду від 10.04.2015 не виконали.

Ухвалою господарського суду Київської області від 28.04.2015 розгляд справи відкладено на 04.06.2015.

04.06.2015 через канцелярію господарського суду Київської області від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву б/н від 03.06.2015 (вх. №12999/15), клопотання б/н від 03.06.2015 (вх. №13000/15) про залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача та клопотання б/н від 03.06.2015 (вх. №13001/15) про об'єднання справ №911/1507/15 та №911/1878/15 в одну справу.

У судове засідання 04.06.2015 представники сторін по справі з'явились. Суд, розглянувши клопотання відповідача б/н від 03.06.2015 (вх. №13000/15) про залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача та клопотання відповідача б/н від 03.06.2015 (вх. №13001/15) про об'єднання справ №911/1507/15 та №911/1878/15 в одну справу, суд дійшов висновку про відсутність підстав для їх задоволення, виходячи з наступного.

У ч. 1 ст. 27 ГПК України зазначено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору. У справах щодо майна господарських організацій, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, господарський суд залучає орган державної влади, що здійснює управління корпоративними правами, до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. Проте, відповідачем не надано обгрунтування, що рішення у справі вплине на права та обов'язки вказаних осіб.

Що стосується клопотання відповідача про об'єднання в одну справу справи №911/1507/15 (суддя Антонова В.М.) та справи №911/1878/15 (суддя Кошик А.Ю.), то згідно ч. 2 ст. 58 ГПК України суддя має право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, в одну справу, про що зазначається в ухвалі про порушення справи або в рішенні. За клопотанням сторін або з власної ініціативи суд обєднує кілька вимог, що випливають з корпоративних відносин і повязані між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Згідно абзацу 1 п. 3.6 Постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, надане також судді. При цьому останній вправі вирішувати питання про об'єднання лише тих заяв (справ), які перебувають в його провадженні.

Враховуючи, що вищевказані справи перебувають в провадженнях різних суддів, у господарського суду відсутні повноваження щодо такого об'єднання.

У судовому засіданні 04.06.2015 представник відповідача заявив усне клопотання про зупинення провадження у справі, яке було відхилене судом як необгрунтоване.

У судовому засіданні 04.06.2015 представник відповідача подав клопотання б/н від 04.06.2015 (вх. №13117/15) про продовження строку розгляду спору на 15 днів. Дане клопотання судом було задоволено.

У судовому засіданні 04.06.2015 суд оголосив перерву на 18.06.2015 о 12-50.

Ухвалою господарського суду Київської області від 04.06.2015 продовжено строк розгляду спору у справі №911/1507/15 на 15 днів з 12.06.2015 по 26.06.2015.

08.06.2015 через канцелярію господарського суду Київської області від представника позивача надійшов супровідний лист №06-21/59 від 02.06.2015 (вх. №13289/15) з документами для долучення до матеріалів справи, на виконання вимог ухвали суду від 28.05.2015.

12.06.2015 через канцелярію господарського суду Київської області від представника відповідача надійшло клопотання б/н від 12.06.2015 (вх. №13900/15) про зупинення провадження у справі.

18.06.2015 через канцелярію господарського суду Київської області від представника позивача надійшла заява №06-21/72 від 18.06.2015 (вх. №14464/15) про збільшення позовних вимог. Дана заява прийнята судом до розгляду.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

У судове засідання 18.06.2015 представники по справі з'явились.

Розглянувши клопотання відповідача про зупинення провадження, суд відмовив в його задоволенні з огляду на наступне.

Від до ч. 1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Позивачем у клопотанні належним чином не обгрунтовано, в чому саме полягає неможливість розгляду даної справи. Враховуючи, що предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості за чинним договором про надання послуг, а предметом розгляду у справі №911/1878/15 є стягнення за договором оренди.

За таких обставин, суд розглянувши клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, дійшов висновку про його відхилення, як необгрунтоване.

У судовому засіданні 18.06.2015 суд оголосив перерву на 25.06.2015 о 12-30.

У судове засідання 25.06.2015 представники сторін по справі з'явились, представник позивача підтримав позов в повному обсязі з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог. Представник відповідача заперечував проти позову з мотивів, викладених у відзиві.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 25.06.2015 господарським судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ВСТАНОВИВ:

01.07.2012 між Комунальним підприємством теплових мереж «Бориспільтепломережа» («Теплопостачальна організація» за договором, позивач у справі) та Публічним акціонерним товариством «Укргазбуд» («Споживач» за договором, відповідач у справі) було укладено договір №122/30/0312 на надання послуг з централізованого опалення та підігріву води для централізованого постачання гарячої води (далі договір).

Відповідно до п. 1.1 договору «Теплопостачальна організація» зобов'язується своєчасно надавати «Споживачу» відповідної якості послуги з централізованого опалення та підігріву води для централізованого постачання гарячої води, а «Споживач» зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами в строки і на умовах, що передбачені договором.

Згідно п. 2 договору на момент укладення договору для споживачів І-ї групи діє двоставковий тариф на послуги з теплопостачання (плата за одиницю приєднаного теплового навантаження в розрахунку за 1 м. кв. опалювальної площі 1,91 грн, протягом року, та плата за одиницю фактично спожитої теплової енергії для споживачів без лічильника в розрахунку за 1 кв. м. 4,03 грн (щомісячно протягом опалювального періоду). Розрахунки за підігрів води для централізованого постачання гарячої води проводиться по нормі споживання за 1 людину в місяць 33,95 грн (з ПДВ).

Пунктом 3.1. договору передбачено, що розрахунковим періодом є календарний місяць.

Відповідно до п. 3.3 договору розрахунок за спожиту теплову енергію проводиться згідно рахунку та акта здачі-прийняття робіт (надання послуг), що виписується теплопостачальною організацією споживачеві для оплати протягом 3-х банківських днів з моменту отримання платіжних документів.

Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) споживач протягом 5-ти днів з моменту отримання підписує і повертає теплопостачальній організації. Якщо протягом 5-ти днів встановленого строку акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) не повертається і не надається інформація щодо його заперечення, він вважається підписаним (п. 3.5 договору).

Договір набирає чинності з моменту його укладення і діє з 01.07.2012 по 01.07.2013 (п. 10.1 договору).

Згідно п. 10.2 договору при відсутності заперечень та зауважень, щодо дії договору, договір вважається пролонгований на наступні періоди.

В додатку до договору сторонами погоджено об'єкти УМБ-17 ПАТ «Укргазбуд» на надання послуг з централізованого опалення та підігріву води:

1. 5-ти поверхова будівля гуртожитку, за адресою: вул. Поповича, 4;

2. 2-х поверхова будівля гуртожитку, за адресою: вул. Поповича, 10;

3. 2-х поверхова будівля гуртожитку, за адресою: вул. Поповича, 10а.

Судом встановлено, що на виконання умов договору позивачем за період з жовтня 2012 по серпень 2013 включно були надані відповідачу послуги з централізованого опалення та підігріву води на суму 248 643,22 грн, що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг):

-Акт № ОУ-0001384 від 31.10.2012 на суму 20 282,47 грн;

-Акт № ОУ-0001617 від 30.11.2012 на суму 32 860,49 грн;

-Акт № ОУ-0001868 від 29.12.2012 на суму 32 956,86 грн;

-Акт № ОУ-0002080 від 31.01.2013 на суму 32 947,62 грн;

-Акт № ОУ-0002326 від 28.02.2013 на суму 32 890,52 грн;

-Акт № ОУ-0002554 від 29.03.2013 на суму 32 940,36 грн;

-Акт № ОУ-0002898 від 30.04.2013 на суму 21 664,58 грн;

-Акт № ОУ-0002936 від 30.05.2013 на суму 10 525,08 грн;

-Акт № ОУ-0002992 від 27.06.2013 на суму 10 525,08 грн;

-Акт № ОУ-0003049 від 30.07.2013 на суму 10 525,08 грн;

-Акт № ОУ-0003106 від 29.08.2013 на суму 10 525,08 грн.

Вищезазначені акти підписані лише позивачем.

З довідки №06-21/55 від 27.05.2015 вбачається, що рахунки-фактури та акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) були вручені Публічному акціонерному товариству «Укргазбуд» контролером ОСОБА_3

А отже, оскільки вказані акти були вручені позивачем відповідачу та у встановлений строк ним не повернуті, то відповідно до п. 3.5 договору послуги вважаються прийнятими.

Позивачем з метою оплати наданих відповідачу послуг з централізованого опалення та підігріву води було виставлено відповідачу відповідні рахунки-фактури на загальну суму 248 643,22 грн.

Судом встановлено, що вищезазначені документи оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положення «Про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку» затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 24.05.1995 № 88 щодо зазначення обов'язкових в них реквізитів, а саме: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ; назву документа (форми); дату і місце складення документа; зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі); посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші данні, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З матеріалів справи вбачається, що позивач неодноразово намагався врегулювати спір у досудовому порядку, шляхом надсилання претензій у травні та червні 2013, а також у листопаді 2014.

Однак, відповідач свої зобов'язання за договором виконав частково, шляхом взаємного зарахування коштів у розмірі 11 484,10 грн, про що свідчить бухгалтерська довідка №01-08/440 від 02.06.2015.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

У статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення 237 159,12 грн основного боргу (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) за договором на надання послуг з централізованого опалення та підігріву води для централізованого постачання гарячої води №122/30/0312 від 01.07.2012, є обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв'язку з простроченням виконання відповідачем зобов'язання за договором на надання послуг з централізованого опалення та підігріву води для централізованого постачання гарячої води №122/30/0312 від 01.07.2012, позивач, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить стягнути з відповідача 139 923,88 грн інфляційних втрат за період з жовтня 2013 року по травень 2015 року та 16 011,55 грн 3 % річних за період з 09.11.2012 по 16.06.2015.

Враховуючи вищевикладене, а також періоди нарахування інфляційних втрат та 3 % річних, що вказані позивачем в поданому розрахунку інфляційних втрат та 3 % річних, арифметично вірний розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних складає 139 923,88 грн інфляційних втрат та 16 057,58 грн 3 % річних.

Відтак, вимоги про стягнення 139 923,88 грн інфляційних втрат та 16 011,55 грн 3% річних підлягають задоволенню повністю, оскільки, суд, при прийнятті рішення, не може вийти за межі позовних вимог.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 237 159,12 грн основного боргу, 139 923,88 грн інфляційних втрат та 16 011,55 грн 3 % річних є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Укргазбуд» (07415, Київська обл., Броварський р-н, с. Зазим'є, вул. Деснянська, буд. 141, ідентифікаційний код 14277604) на користь Комунального підприємства теплових мереж «Бориспільтепломережа» (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський шлях, буд. 41-а, ідентифікаційний код 13712452): 237 159 (двісті тридцять сім тисяч сто п'ятдесят дев'ять) грн 12 коп. основного боргу, 139 923 (сто тридцять дев'ять тисяч дев'ятсот двадцять три) грн 88 коп. інфляційних втрат, 16 011 (шістнадцять тисяч одинадцять) грн 55 коп. трьох відсотків річних та 7 861 (сім тисяч вісімсот шістдесят одну) грн 90 коп. судового збору.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Повне рішення складено: 26.06.2015

Суддя В.М. Антонова