Рішення № 45903256, 08.06.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.06.2015Справа № 910/8165/15-г

Суддя господарського суду міста Києва Карабань Я.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом публічного акціонерного товариства «НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ»до дочірнього підприємства «УКРАВТОГАЗ» національної акціонерної компанії «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ»про стягнення 151338,66 грн,

за участю представників сторін:

від позивача:Козак Н.В. (довіреність від 24.06.2014 № 14-174);від відповідача:Ковригін О.В. (довіреність від 26.12.2014 № 28-У),

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Дочірнього підприємства «УКРАВТОГАЗ» національної акціонерної компанії «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ» (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 151 338,66 грн, з них: 20 815,02 грн - інфляційні втрати; 106 937,74 грн - пеня; 9,80 грн - штраф та 23 576,10 грн - три відсотки річних, а також сплаченого судового збору 3 026,77 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо здійснення розрахунку за поставлений природний газ у визначені договором строки.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просить суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Присутній в судовому засіданні представник відповідача заперечив проти позову, зокрема, в частині правомірності нарахування позивачем пені та штрафу. Як вважає відповідач, нарахування повинні здійснюватися у відповідності до п. 6.4 договору, яким визначено черговість погашення заборгованості. Крім того, відповідач посилаючись на те, що позивач є засновником підприємства відповідача, який в порушення вимог ст. 74 Господарського кодексу України не сформував статутний капітал протягом першого року з дня реєстрації підприємства, є таким кредитором, що прострочив, а тому, посилаючись на приписи ст. 616 Цивільного кодексу України, відповідно до якої якщо порушення зобов'язання сталось з вини кредитора, то суд зменшує розмір збитків та неустойки, які стягують з боржника, відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, присутніх в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд встановив наступне.

Між сторонами у справі укладено договір купівлі-продажу природного газу від 31.01.2013 № 13/001-ПР (далі - договір), відповідно до умов якого продавець - позивач зобов'язується передати у власність покупцю - відповідачу у 2013 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ «НАК «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ» за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, або/та природний газ, видобутий на території України підприємствами, які не підпадають під дію ст. 10 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу», а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ на умовах цього договору (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 2.1 договору продавець передає покупцеві з 01 лютого 2013 року по 31 грудня 2013 року газ обсягом до 48483,000 тис. куб. м, у тому числі по місяцях: лютий - 3908,680 тис. куб. м, березень - 4402,170 тис. куб. м, квітень - 4339,780 тис. куб. м, травень - 4289,960 тис. куб. м, червень - 4217,100 тис. куб. м, липень - 4649,770 тис. куб. м, серпень - 4618,580 тис. куб. м, вересень - 4528,540 тис. куб. м, жовтень - 4812,010 тис. куб. м, листопад - 4353,140 тис. куб. м, грудень - 4363,270 тис. куб. м.

Згідно п. 5.2 договору ціна за 1000 тис. куб. м газу становить 3509,00 грн без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%; податок на додану вартість за ставкою - 20%. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральним та розподільними трубопроводами - 305,60 грн, крім того ПДВ - 20 % - 61,12 грн всього з ПДВ - 366,72 грн до сплати за 1000 тис. куб. м природного газу - 3884,78 грн, крім того ПДВ - 20 % - 776,96 грн, всього з ПДВ - 4661,74 грн.

Відповідно до п. 6.1 договору оплата за природний газ з врахуванням вартості транспортування територією України проводиться покупцем виключно грошовими коштами в такому поряду: оплата в розмірі 30 % від вартості запланованих місячних обсягів проводиться не пізніше ніж за 5 банківських днів до початку місяця поставки газу; оплати в розмірі 35 % від вартості запланованих місячних обсягів проводиться до 5 числа та до 15 числа поточного місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, і діє в частині поставки природного газу до 31.12.2013р., а в частині проведення розрахунків за газ та послуг з його транспортування - до повного погашення заборгованості (п. 11.1 договору).

27 червня 2013 року між сторонами у справі була укладена додаткова угода № 1 до договору, відповідно до якої сторони погодили викласти п. 6.1 договору у наступній редакції: «Оплата за природний газ з урахуванням вартості транспортування територією України проводиться покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу».

Також між сторонами у справі була укладена додаткова угода від 31.07.2013 № 2 до договору, згідно умов якої сторони внесли зміни до п. 5.2 договору та дійшли згоди викласти його у наступній редакції: «Ціна за 1000 тис. куб. м газу становить 3459,00 грн без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2 %; податок на додану вартість за ставкою - 20 %. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральним та розподільними трубопроводами - 295,60 грн, крім того ПДВ - 20 % - 59,12 грн (всього з ПДВ - 354,72 грн). До сплати за 1000 тис. куб. м природного газу - 3823,78 грн, крім того ПДВ - 20% - 764,76 грн (всього з ПДВ - 4588,54 грн)».

На виконання умов договору позивач поставив у період з липня по грудень 2013 року поставив, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 116838733,83 грн, що підтверджується відповідними актами приймання-передачі природного газу від 28.02.2013 на суму 15010864,51 грн, від 31.05.2013 на суму 14726549,89 грн, від 30.06.2013 на суму 13304165,67 грн, від 31.08.2013 на суму 14531654,91 грн, від 30.09.2013 на суму 14654572,61 грн, від 31.10.2013 на суму 16143456,18 грн, від 30.11.2013 на суму 14258462,65 грн та від 31.12.2013 на суму 14209007,41 грн.

Зазначені акти приймання-передачі природного газу підписані в двохсторонньому порядку повноважними представниками сторін та скріплені печатками підприємств, завірені копії яких залучені до матеріалів справи.

Спір між сторонами судового процесу виник у зв'язку із простроченням відповідачем виконання грошового зобов'язання, останній у встановлений п. 6.1 договору термін отриманий газ не оплатив, що стало підставою для звернення позивача до господарського суду з позовом, в якому заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача неустойки у вигляді штрафу в сумі 9,80 грн та пені в сумі 106937,74 грн, а також 3 % річних в сумі 3576,10 грн та втрати від інфляції 20815,02 грн.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, з урахуванням такого.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 ЦК України).

Частиною 1 ст. 692 ЦК України унормовано, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Виходячи з наведених вище норм права та пункту 6.1 договору, відповідач був зобов'язаний здійснити остаточний розрахунок за фактично отриманий газ до 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Судом встановлено, що відповідач допустив прострочення з оплати за газ, поставленого за актами приймання-передачі природного газу від 28.02.2013, від 31.05.2013, від 30.06.2013 та від 31.10.2013.

Таким чином, з огляду на те, що відповідач своїми діями порушив зобов'язання за договором (ст. 610 ЦК України), то він вважається таким, що прострочив виконання (ст. 612 ЦК України), тому є підстави для застосування відповідальності, встановленої договором та законом.

Позивач на підставі п. 7.2 договору просить суд стягнути з відповідача за несвоєчасну оплату поставленого природного газу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від суми боргу за кожен день прострочення, а також за прострочення понад 30 днів - штраф у розмірі 7 % від суми простроченого платежу.

Відповідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Приписами статті 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, дослідивши розрахунок позовних вимог, дійшов висновку, що він є арифметично невірним.

Так, судом здійснено перерахунок позовних вимог з урахуванням умов щодо сплати газу в термін до 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу; дат поставки газу відповідно до відповідних актів та часткових оплат.

Отже, відповідно до здійсненого судом розрахунку, позовні вимоги ПАТ «НАК «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ», крім втрат від інфляції, підлягають задоволенню частково, а саме: пеня в сумі 77854,97 грн; штраф - 4,90 грн; 3 % річних - 17101,19 грн, згідно із розрахунками, які наведені таблиці далі по тексту.

Акт приймання-передачі природного газу та вартість товаруДата і сума погашення боргуСума боргу (грн)Період простроченняПеня (грн)Штраф (грн)3 % річних (грн)від 28.02.2013 на суму 15010864,51 грн 69,9314.03.2013-14.07.20133,484,900,71 15.07.2013 на суму 69,93 грн0 від 31.05.2013 на суму 14726549,89 грн 14726549,8914.06.2013-16.06.201316945,6103631,20 17.06.2013 погашено в повному обсязі0 від 30.06.2013 на суму 13304165,67 грн 13304165,6714.07.2013-16.07.201315308,9003280,47 17.07.2013 на суму 2000100,0011304065,6717.07.2013-18.07.20138671,6101858,20 19.07.2013 на суму 1920000,009384065,6719.07.2013-21.07.20137198,7301542,59 22.07.2013 на суму 2400000,006984065,6722.07.2013-22.07.20132678,810574,03 23.07.2013 на суму 4680000,002304065,6723.07.2013-23.07.2015883,750189,37 24.07.2013 на суму 1257480,531046585,1424.07.2013-25.07.2013802,850172,04 26.07.2013 на суму 1046585,140,00 0 від 31.10.2013 на суму 16143456,18 грн14.11.2013 на суму 4787981,2211355474,9614.11.2013-14.11.20134044,410933,32 15.11.2013 на суму 948000,0010407474,9615.11.2013-17.11.201311120,3102566,22 18.11.2013 на суму 3300000,007107474,9618.11.2013-18.11.20132531,420584,17 19.11.2013 на суму 810000,006297474,9619.11.2013-20.11.20134485,8701035,20 21.11.2013 на суму 2472000,003825474,9621.11.2013-21.11.20131362,490314,42 22.11.2013 на суму 2280000,001545474,9622.11.2013-24.11.20131651,330381,08 25.11.2013 на суму 1081088,76464386,2025.11.2013-25.11.2013165,40038,17 26.11.2013 на суму 464386,200 Всього 77854,974,9017101,19

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача втрат від інфляції суд зазначає таке.

Положеннями п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 № 01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" визначено, що сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція) [див. постанову Вищого господарського суду України від 05.04.2011 № 23/466 та лист Верховного Суду України "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" від 03.04.1997 № 62-97].

Виходячи з системного аналізу законодавства, а також беручи до уваги лист Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р «Рекомендації щодо порядку застосування інфляції під час розгляду судових справ» при нарахуванні інфляції, індекс нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, тому індекс інфляцій застосовується лише тоді коли заборгованість була наявна протягом конкретного місяця та кількість днів, протягом яких була наявна заборгованість, перевищує 1/2 кількості днів у даному місяці.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши зроблений позивачем розрахунок інфляційних втрат, судом встановлено, що у період наявності у відповідача перед позивачем заборгованості за актом приймання-передачі природного газу від 28.02.2013 на суму 69,93 грн мала місце дефляція. Щодо решти періодів інфляційних нарахувань, то вони не перевищують 1/2 календарних днів відповідного місяця, у якому мало місце прострочення зобов'язання, а тому позовна вимога щодо стягнення з відповідача інфляційних нарахувань є безпідставною, відтак задоволенню не підлягає.

Крім того, відповідач у відзиві на позов зазначає таке. Відповідач вважає, що нарахування позивачем пені та штрафу є необґрунтованим та безпідставним, оскільки погашення нарахованої позивачем неустойки здійснювалось, на думку відповідача, кожним здійсненим відповідачем платежем у відповідності до п. 6.4 договору. Також відповідач зазначає, що позивач є засновником підприємства відповідача, який в порушення вимог ст. 74 Господарського кодексу України, не сформував статутний капітал протягом першого року з дня реєстрації підприємства, а тому позивач є таким кредитором, що прострочив, а відтак, посилаючись на приписи ст. 616 Цивільного кодексу України, відповідач вважає, що суд повинен зменшити розмір збитків та неустойки, які стягують з боржника.

Наведені доводи відповідача судом відхиляються, оскільки, по-перше, відповідачем не доведено факт наявності у нього заборгованості перед позивачем за договором від 31.01.2013 № 13/001-ПР за періоди, що передували спірному у даній справі; по-друге, належне виконання відповідачем його зобов'язань перед третіми особами жодним чином не перебуває в залежності від здійснення внесків до його статутного капіталу, а відтак й вістуні підстави для зменшення штрафних санкції.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 44, 49, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з дочірнього підприємства «УКРАВТОГАЗ» національної акціонерної компанії «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ» (03134, м. Київ, вул. Григоровича-Барського, буд. 2; ідентифікаційний код 36265925, з будь-якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь публічного акціонерного товариства «НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ» (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 6; ідентифікаційний код 20077720) пеню в сумі 77854,97 (сімдесят сім тисяч вісімсот п'ятдесят чотири) грн 97 коп.; 7 % штрафу в сумі 4,90 (чотири) грн 90 коп.; 3 % річних в сумі 17101,19 (сімнадцять тисяч сто одна) грн 19 коп.; витрати по сплаті судового збору в сумі 1899,22 (одна тисяча вісімсот дев'яносто дев'ять) грн 22 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Повне рішення складено 30 червня 2015 року.

Суддя Я.А. Карабань