Рішення № 45902926, 25.06.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.06.15р. Справа № 904/3899/15За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Запоріжжя

до Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", м. Дніпропетровськ

про стягнення 159 120 грн. 80 коп.

Суддя ЗАГИНАЙКО Т.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2- представник, до. від 03.11.2014р.;

ОСОБА_3- представник, дов. від 09.06.2015р.;

від відповідача: ОСОБА_4 - представник, дов. від 07.03.2014р. №855-О (був присутній у судовому засіданні 22.06.2015р.).

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з відповідача 159 120 грн. 80 коп. - збитків, що виникли у зв'язку з невиконанням умов договору від 15.05.2012р. №LGH0000049 про інкасацію коштів із невизначеним строком дії.

Відповідач відзиву на позов не надав, у клопотанні (вх. №41012/15 від 24.06.015р.) просить припинити провадження у справі у звязку з існуванням рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2014р. у справі №904/7908/14 та вважає, що позивач лише доповнив свій первісний позов обставинами, що стосуються обґрунтування належності чеку POS-терміналу, при збереженні первісних обставин в цілому, та частково змінив посилання на норми матеріального права.

Позивач у письмових поясненнях у справі (вх. №41145/15 від 25.06.2015р.) вважає, що предмет і підстава спору у справах №904/7908/14 та №904/3899/15 є різними, тому просить залишити без задоволення клопотання відповідача про припинення провадження у справі, а також вважає, що наявність POS-терміналу, можливість користування ним у касира позивача, роздрукування чеку (супровідної відомості) за допомогою POS-терміналу та підписи на ньому касира та інкасатора свідчать про здійснення у позивача саме он лайн-інкасації під час спірних операції.

Суд не вбачає підстав для припинення провадження у справі, оскільки:

- відповідно до пункту 2 частини 1 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав;

- під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення; підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу (пункт 3.12 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції");

- рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2014р. у справі №904/7908/14 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПРИВАТБАНК" про стягнення 159 120,80 грн. - заборгованості у позові відмовлено;

- як вбачається з тексту позовної заяви у справі №904/7908/14, позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1, посилаючись на статтю 526 Цивільного кодексу України, просив стягнути з відповідача - Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" 159 120 грн. 80 коп. основного боргу за Договором від 15.05.2012р. №LGH0000049 про інкасацію коштів;

- у справі №904/3899/15 позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача 159 120 грн. 80 коп. - збитків, що виникли у зв'язку з невиконанням умов договору від 15.05.2012р. №LGH0000049 про інкасацію коштів із невизначеним строком дії;

- позовні вимоги у справі №904/3899/15 обґрунтовані завданням відповідачем позивачу збитків через незарахування інкасованих коштів на рахунок позивача з посиланням на статті 217, 218, 224 Господарського кодексу України;

- отже, як вбачається предмет позову у справах №904/7908/14 та №904/3899/15 є різним;

- тому клопотання відповідача про припинення провадження у справі задоволенню не підлягає.

Позивач у клопотанні (вх. №41281/15 від 25.06.2015р.) просить відмовити у задоволенні позову та зазначає наступне: - позивач не користувався послугою Online-інкасація, наданий позивачем чек POS-терміналу відповідно до умов договору не може вважатися в даному випадку супровідною відомістю, відповідно до якої має бути встановлений розмір відповідальності банку; - позивачем не надано належних доказів в обґрунтування своїх позовних вимог, а саме супровідної відомості, яка відповідно до норм законодавства та Договору встановлює розмір відповідальності банку в разі втрати коштів; - на час виконання договору на території м. Луганська діяли обставини непереборної сили, що унеможливило виконання договору та звільняє відповідача від відповідальності.

Відповідач у заяві (вх. №41143/15 від 25.06.2015р.) просить відкласти розгляд справи на іншу дату у звязку з зайнятістю представника відповідача в іншому судовому засіданні.

Приймаючи до уваги, що:

- в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обовязків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку;

- обовязок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі „Смирнова проти України);

- відповідно до пункту 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору,

- суд не обмежує кола осіб, які можуть бути представниками у суді, а розгляд справи вже відкладався у звязку з неявкою відповідача;

- відповідно до частини 3 статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи;

- тому суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача.

Оригінали документів, оглянуті у судових засіданнях, відповідають копіям, залученим до матеріалів справи.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу за допомогою технічних засобів представниками сторін заявлено не було.

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

15.05.2012р. між відповідачем - Публічним акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк", як банком, та позивачем Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, як клієнтом, було укладено Договір №LGH0000049 про інкасацію коштів (надалі Договір), відповідно до пункту 1.1 якого банк власними силами і засобами здійснює інкасацію коштів клієнта, проводить прийом коштів, виконує їх перерахування та зараховує з урахуванням умов, визначених пункті 5.4 цього договору, на поточний рахунок клієнта на наступний операційний день після проведення інкасації, а у разі підключення клієнта до послуги миттєвого зарахування торговельної виручки в день проведення інкасації (миттєве зарахування - зарахування протягом 10 хвилин після отримання інкасаторської сумки на підтвердження цього інкасатором через POS -термінал, далі - "online - інкасація"); дні і час грошового виторгу (графік) встановлюються банком з урахуванням режиму роботи клієнта і його структурних одиниць, планового розміру грошової виручки та інших умов і вказується в явочній картці, що підписується уповноваженою особою банку; банк проводить доставку розмінних монет (банкнот) на умовах цього договору, а клієнт здійснює оплату за надані послуги в розмірі та строки, що передбачені цим договором.

У Додатку 1 до Договору сторони визначили адреси торгівельних точок 69096, м. Сіверодонецьк Луганської області, вул.. Заводська, 2, та 91000, м. Луганськ, 8-й Лутугінський пр-д, 5.

Згідно з пунктом 2.1 Договору банк зобовязується здійснювати збір, переведення і доставку коштів до банку в інкасаторських сумках (мішках).

Інкасація коштів банком проводиться шляхом збору сумок з готівкою інкасаторами безпосередньо на підприємствах або через обєднані каси клієнтів за затвердженим графіком та за адресою, що наведена у додатку 1. Час проведення інкасації, наведений у додатку 1, може корегуватися по узгодженню сторін. (пункт 2.2 Договору).

Пунктом 2.3 Договору встановлено, що для інкасації коштів банк закріплює за кожним підприємством клієнта потрібну кількість сумок. Сумки є власністю банку і, в разі розірвання договору підлягають поверненню банку.

Банк зараховує інкасовану виручку у національній валюті на поточний рахунок клієнта (баланс 26004060515846) згідно з додатком 1 (пункт 2.4 Договору).

Відповідно до пункту 3.2 Договору перед вкладенням до сумки готівки здавач клієнта заповнює накладну та супровідні відомості до кожної сумки і підписує кожний примірник, потім вкладає до сумки перший примірник супровідної відомості, а сумку з готівкою опломбовує таким чином, щоб пломба була якомога ближче до замка (кінці шпагату від завязаного вузла в пазу пломби повинні мати довжину не більше двох сантиметрів) і здає її разом з накладною інкасатору тільки після перевірки службового посвідчення з фотокарткою, предявлення доручення на інкасацію готівки лише після перевірки службового посвідчення з фотокарткою, предявлення доручення на інкасацію готівки, а також явочної картки, засвідченої відбитком печатки дільниці інкасації. Після цього здавач клієнта завіряє підпис інкасатора на копії супровідної відомості із зразком його підпису на службовому посвідченні та дорученні, перевіряє наявність печатки дільниці інкасації та одержує від інкасатора порожню сумку, що закріплена за цим клієнтом.

Відповідно до пункту 3.3.4 Договору, під супровідною відомістю розуміється чек, який роздруковується з допомогою - POS - терміналу.

У разі підключення Клієнта до послуги Online - інкасація, банк перед тим як перерахувати виручку на поточний рахунок Клієнта, здійснює перевірку діючого на момент зарахування ліміту виручки: якщо сума, що має бути перерахована, не перевищує межі встановленого ліміту, відбувається миттєве зарахування виручки на рахунок Клієнта; в іншому разі, зарахування виручки на поточний рахунок Клієнта здійснюється після фактичного перерахунку грошових коштів, та з урахуванням надлишків недостач. Послуга Online - інкасація, надається за умови проведення інкасації торгівельної точки Клієнта не пізніше 19:30 год. (пункт 3.8 Договору).

Згідно з пунктом 6.1 Договору банк несе відповідальність перед клієнтом за цілісність сумки та цінності, які знаходяться з часу прийняття її в установленому порядку інкасатором від клієнта і до часу її передачі касиру банку.

У разі втрати інкасатором сумки з коштами, а також прийому дефектної сумки, у якій виявляється недостача, банк несе матеріальну відповідальність перед клієнтом згідно із законодавством України у розмірі, зазначеному в копії супровідної відомості, що залишається в здавача готівки, але не вище фактичного розміру втрати цінностей. (пункт 6.3 Договору).

Як вбачається на виконання умов Договору 19.06.2014р. о 18 год. 20 хв. позивачем було передано, а інкасатором відповідача прийнято опломбовану сумку 11306 з готівкою у сумі 159 120 грн. 80 коп. для інкасації та зарахування даної суми на розрахунковий рахунок позивача, що підтверджується чеком від 19.06.2014р. №1778 (а.с. 16).

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, з урахуванням пункту 1.1 Договору відповідач повинен був перерахувати інкасовані кошти на рахунок позивача не пізніше 20.06.2015р.

Як вбачається позивач звертався до відповідача з листом, відповідно до якого просив зарахувати суму 159 120 грн. 80 коп. на рахунок позивача. Про отримання відповідачем листа свідчить відбиток штампу відповідача від 01.07.2014р. вх. №9660.

На момент розгляду справи доказів перерахунку відповідачем коштів у сумі 159 120 грн. 80 коп. на рахунок позивача матеріали справи не містять, позивачем не надано.

Враховуючи викладене суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Згідно з пунктом 2 розділу 1 Інструкції з організації інкасації грошових коштів та перевезення валютних цінностей у банківських установах в Україні, затвердженої постановою правління Національного банку України від 14.02.2007 року №45, відповідальність за схоронність довірених банківською установою та її клієнтами валютних цінностей і коштів, що перевозять та інкасуються підрозділом інкасації коштів та перевезення валютних цінностей згідно з укладеним договором і законодавством несе банківська установа, якій належить цей підрозділ.

Відповідно до пункту 1 розділу 3 зазначеної інструкції що чисельний склад бригади інкасації визначається керівником банківської установи або керівником підрозділу інкасації залежно від складності виконуваних операцій, ступеня ризику та умов, у яких здійснюється інкасація коштів та перевезення валютних цінностей.

Складання маршрутів з інкасації здійснюється з урахуванням безпеки роботи інкасаторів на маршруті, а саме: протяжності маршруту та безпеки вибраного напрямку перевезення, часу роботи інкасаторів на маршруті, наявності вільних та освітлених під'їзних шляхів, часу заїзду для здійснення інкасації, обсягів готівки, що інкасується, тощо (абзац 2 пункту 1 глави 5 розділу 3 Інструкції з організації інкасації грошових коштів та перевезення валютних цінностей у банківських установах в Україні).

Відповідач в обґрунтування заперечень проти позову посилається на відсутність підключення позивача до послуги "Online інкасація" та на існування форс-мажорних обставин, які мали місце на території, на якій виконувався Договір, а саме - проведення антитерористичної операції, що унеможливило належне виконання умов Договору відповідачем у зв'язку зі здійсненням збройного нападу на автомобіль, у якому знаходилися сейф-пакети з виручкою клієнтів.

Згідно витягу з кримінального провадження №12014130020002062 19.06.2014 року о 18:40 годин, знаходячись за адресою: м. Луганськ, пров. Кримський, 1, невстановлені особи, погрожуючи зброєю, заволоділи автомобілем НОМЕР_1, у якому знаходились грошові кошти у розмірі 1 000 000 гривень.

Відповідно до Сертифікату від 29.12.2014р. №2403 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданого Торгово-промисловою палатою України, форс-мажорні обставини на території м. Луганська (бойові дії) почалися 06 травня 2014 року та унеможливили належне виконання зобовязань відповідача за Договором 15.05.2012р. №LGH0000049 про інкасацію коштів.

Слід звернути увагу відповідача на те, що умовами укладеного між сторонами Договору взагалі не визначено, які саме обставини слід вважати форс-мажорними, та не передбачено звільнення відповідача від відповідальності за їх наявності.

До того ж, станом на 19.06.2014р., тобто на момент здійснення відповідачем інкасації коштів позивача, бойові дії існували вже протягом досить тривалого часу та були загальновідомі.

Відповідно умов статті 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили; не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідач не міг не усвідомлювати всі ризики при вчиненні операцій щодо інкасації коштів на території проведення антитерористичної операції та мав передбачити всі можливі негативні події, які можуть статися під час даних операцій, а тому мав можливість вжити ряд попереджувальних заходів для їх попередження.

Враховуючи викладене, відповідачем не доведено вжиття ним всіх залежних від нього заходів для належного виконання умов укладеного Договору, а тому і не доведено відсутності його вини у порушенні зобов'язання.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу; способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, в тому числі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Предметом спору у даній справі є вимога про відшкодування збитків, завданих відповідачем позивачу в результаті невиконання умов Договору.

Відповідно до статті 224 Господарського процесуального кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено; під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування; збитками є: - втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); - доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду встановлені в статті 1166 Цивільного кодексу України, у відповідності до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення майнової шкоди (збитків), потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками, вини; за відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Відповідно до вимог статті 1192 Цивільного кодексу України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Таким чином, у звязку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором позивачем були понесені реальні збитки в розмірі 159 120 грн. 80 коп. суми неперерахованої на рахунок позивача готівкової виручки. При цьому твердження відповідача про непідключення позивача до послуги „Online інкасація не має вирішального значення, оскільки отримана відповідачем готівкова виручка повинна бути перерахована на рахунок позивача протягом наступного операційного дня тобто протягом 20.06.2014р. При цьому відповідач не спростовує самого факту отримання від позивача такої готівкової виручки та зазначає, що автомобіль інкасації було пограбовано. Обставини, повязані з антитерористичною операцією, існували на момент проведення відповідачем інкасації, а тому відповідач повинен нести всі ризики при вчиненні операцій щодо інкасації коштів на території проведення таких дій.

З урахуванням викладеного заперечення відповідача не можуть бути прийняті судом до уваги, а позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (49027, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50; ідентифікаційний код 14360570) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (69096, м. Запоріжжя, вул. Червоної Кінноти, 73; ідентифікаційний код НОМЕР_2) 159 120 грн. 80 коп. збитків та 3 182 грн. 42 коп. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СУДДЯ Т.В. ЗАГИНАЙКО

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 84 ГПК України,

„26„ червня 2015р.