Окрема думка судді № 45902075, 11.06.2015, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ОКРЕМА ДУМКА

11 червня 2015 року Справа № 911/4443/14

Постановою Вищого господарського суду України від 11.06.2015 року у справі № 911/4443/14 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАО-2013" задоволено, постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.03.2015 року скасовано, рішення Господарського суду Київської області від 24.12.2014 року - залишено в силі.

Скасовуючи прийняту апеляційним господарським судом постанову та залишаючи в силі рішення господарського суду першої інстанції, колегія суддів касаційної інстанції вказала, що місцевим господарським судом встановлено дотримання вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" під час процедури проведення оспорюваного аукціону організатором аукціону з належним оформленням протоколу про проведення аукціону та передавальних актів.

Проте, на мою думку, такі висновки місцевого господарського суду суперечать приписам чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Зокрема, згідно зі ст. 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які воно забезпечує. Продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду.

Апеляційним господарським судом було встановлено відсутність згоди кредитора або господарського суду на продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення; місцевий господарський суд, досліджуючи вказане питання, вказав, що на момент проведення другого повторного аукціону 16.05.2014 року була чинною постанова Київського апеляційного господарського суду від 09.04.2014 року у справі № Б3/128-11, якою було скасовано ухвалу Господарського суду Київської області від 12.02.2014 року в частині зобов'язання ліквідатора банкрута узгодити з заставним кредитором порядок реалізації та вартість заставного майна при продажу (постановою Вищого господарського суду України від 17.06.2014 року вказану постанову апеляційного господарського суду було скасовано, ухвалу місцевого господарського суду від 12.02.2014 року - залишено в силі).

Однак, реалізація майна банкрута полягає не у самому лише проведенні аукціону, а й у його організації, зокрема - укладенні відповідного договору з організатором аукціону, якому має передувати надання забезпеченим кредитором (або господарським судом) згоди на продаж майна, яке є предметом забезпечення, якої (згоди), у цьому випадку ліквідатором отримано не було.

За таких підстав не можна вважати правомірним висновок господарського суду першої інстанції про те, що реалізація майна банкрута була на аукціоні проведена з дотриманням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Суддя В.Ю. Поліщук