Постанова № 45900513, 22.06.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

22 червня 2015 р. Справа № 820/2884/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Нуруллаєва І.С.

при секретарі судового засідання Мараєвій О.В.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

прокурора прокуратури Харківської області - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "ДОВЖИК" до Державної екологічної інспекції у Харківській області, за участі прокуратури Харківської області про визнання дій незаконними, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "ДОВЖИК", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної екологічної інспекції у Харківській області, за участі прокуратури Харківської області, в якому з урахуванням уточнень просить суд визнати протиправними дії Державної екологічної інспекції в Харківській області під час складання на підставі акту перевірки №1005/01-04/07-09 від 25 липня 2014 року розрахунку збитку, заподіяного державі в наслідок самовільного водокористування СТОВ Довжик, затвердженого 23 січня 2015 року, та перерахунку заподіяної державі внаслідок самовільного водокористування, затвердженого 10 квітня 2015 року.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що Державною екологічною інспекцією у Харківській області проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства позивача, за наслідками якої складено акт №1005/01-04/07-09 від 25 липня 2014 року. Позивачем зазначено, що Державною екологічною інспекцією у Харківській області на підставі акту зазначеної перевірки складено розрахунок збитку, заподіяного державі в наслідок самовільного водокористування СТОВ «Довжик», затвердженого 23 січня 2015 року та перерахунок збитку заподіяної внаслідок самовільного водокористування затвердженого 10.04.2015 року, що винесені з порушенням Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затверджену Наказом Міністерством охорони навколишнього природного середовища. Від так, відповідачем порушено права позивача під час складання на підставі акту перевірки №1005/01-04/07-09 від 25 липня 2014 року розрахунку та перерахунку збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів.

Відповідач, Державна екологічна інспекція у Харківській області, у наданих до суду письмових запереченнях проти позову заперечував та зазначив, що позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства позивача проведено у відповідності до норм діючого законодавства. Відповідно до складеного акту №1005/01-04/07-09 фахівцями Державної екологічної інспекції у Харківській області встановлено, що СТОВ «Довжик» здійснює забір води з трьох свердловин на виробничі та госпобутові потреби з 28.02.2012 року по 24.07.2014 року без спеціального дозволу на водокористування за адресами: Харківська область, Золочівський район, с. Довжик та с. Макарихі. З огляду на встановлені порушення законодавства відповідачем розраховано розмір заподіяних державі збитків та складено і винесено розрахунок та перерахунок збитку заподіяного державі внаслідок самовільного водокористування.

Прокурор Харківської області, у наданих до суду письмових поясненнях зазначив, що перевірка позивача проведена у відповідності до норм діючого законодавства, а порушення на які посилається позивач є безпідставними, оскільки уповноваженою особою позивача отримано під підпис акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства №1005/01-04/07-09 від 25.07.2014 року та не оскаржено його у встановленому законодавством порядку.

Представник позивача в судове засідання прибув, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання прибув, проти заявленого позову заперечував з підстав викладених у запереченнях.

Прокурор в судове засідання прибув, проти заявленого позову заперечував та зазначив, що Державною екологічною інспекцією у Харківській області не було вчинено зазначених позивачем порушень.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав.

Державною екологічною інспекцією у Харківській області на підставі листа Державної екологічної служби України за підписом голови ОСОБА_4 від 22.01.2014 року №2/3-187 зг., наказу про здійснення позапланового заходу (перевірки) СТОВ «Довжик» від 23.07.2014 року №1005/01-04 та направлення на проведення позапланового заходу у період з 24.07.2014 по 25.07.2015 року проведено позапланову перевірку СТОВ «Довжик».

За наслідками зазначеної перевірки складено акт №1005/01-04/07-09 перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами СТОВ «Довжик» (Т.1 а.с. 11-22).

Держінспектором з охорони навколишнього природного середовища Харківської області під час проведення перевірки встановлено порушення підприємством позивача норм діючого законодавства. Порушення допущенні позивачем встановлені у висновках акту перевірки, а саме у СТОВ «Довжик» відсутній дозвіл на спеціальне водокористування з артсвердловини, що є порушенням ст. 44 Водного кодексу України; не надано інформацію стосовно кількості забраної води з артезіанських свердловин за відсутності дозволу на водокористування у період з 28.02.2012 року по 24.07.2014 року; відсутній дозвіл на користування надрами (підземними водами), що є порушенням ст.ст. 16,19,21,23 Закону України «Про надра»; не надано інформацію стосовно кількості забраної води з артезіанських свердловин за відсутності спеціального дозволу на користування надрами за період з 08.08.2011 року по 27.02.2012 року.

З метою усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час перевірки, посадовими особами Державної екологічної інспекції у Харківській області винесено припис №07-25/255 від 28.07.2014 року, в якому зазначено, які саме дії необхідно виконати позивачу для усунення виявлених під час перевірки порушень.

Статтею 42 Водного кодексу України визначено, що водокористувачами в Україні можуть бути підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства. Водокористувачі можуть бути первинними і вторинними. Первинні водокористувачі - це ті, що мають власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору води. Вторинні водокористувачі (абоненти) - це ті, що не мають власних водозабірних споруд і отримують воду з водозабірних споруд первинних водокористувачів та скидають стічні води в їх системи на умовах, що встановлюються між ними. Вторинні водокористувачі можуть здійснювати скидання стічних вод у водні об'єкти також на підставі дозволів на спеціальне водокористування.

У відповідності зі ст. 44 Водного кодексу України водокористувачі зобов'язані, зокрема: дотримувати встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території; здійснювати облік забору та використання вод, вести контроль за якістю і кількістю скинутих у водні об'єкти зворотних вод і забруднюючих речовин та за якістю води водних об'єктів у контрольних створах, а також подавати відповідним органам звіти в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законодавчими актами; здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу, своєчасно сплачувати збори за спеціальне водокористування та інші збори відповідно до законодавства.

Статтею 48 Водного кодексу України встановлено, що спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Згідно з положень ст. 49 Водного кодексу України спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу. Дозвіл на спеціальне водокористування видається: державними органами охорони навколишнього природного середовища - у разі використання води водних об'єктів загальнодержавного значення; Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими Радами за погодженням з державними органами охорони навколишнього природного середовища - у разі використання води водних об'єктів місцевого значення. У дозволі на спеціальне водокористування встановлюються ліміт забору води, ліміт використання води та ліміт скидання забруднюючих речовин. Спеціальне водокористування є платним.

На підставі аналізу наведених правових норм, суд приходить до висновку, що спеціальним водокористуванням, яке здійснюється на підставі спеціального дозволу, є забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, а особою, що здійснює спеціальне водокористування, є така особа, яка безпосередньо здійснює такий забір води з водних об'єктів.

Під час допиту в судовому засіданні державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Харківської області ОСОБА_5, яка безпосередньо проводила перевірку підприємства позивача, встановлено, що під час перевірки не було надано дозвіл на спеціальне водокористування, проте свідком зазначено, що на момент проведення перевірки строк дії дозволу сплинув, з огляду на зазначене відповідачем встановлено порушення ст. 44 Водного кодексу України.

Судом під час огляду копії дозволу на спеціальне водокористування, долученого позивачем до матеріалів справи, та встановлено, що дозвіл видано Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Харківській області 15.05.2009 року Укр.№4577А/Хар. зі строком дії до 27.02.2012 року (Т.1 а.с.69-72). Відміток стосовно продовження терміну дії дозволу судом не встановлено.

Окрім того,суд зазначає, що на підставі ст.. 55,56 Водного кодексу України та п. 9постанови КМУ від 13.03.2002 року № 321, у випадку не надання клопотання про отримання дохволу на спец водокористування за місяць до закінчення терміну дії дозволу, право спеціального водокористування вважається припиненим, після закінчення строку спеціального водокористування, про що міститься відмітка у дозволі на спеціальне водокористування.

У звязку зі встановленими порушеннями, а також відповідно до п. 1.3 наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 464 від 10.09.2009 року «Про затвердження Порядку організації та проведення перевірок субєктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства», акт перевірки це документ, який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок субєктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання.

Що стосується посилань представника позивача в ході судового розгляду щодо порушення відповідачем під час розрахунку та перерахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного водокористування за період з 28.02.2012 року по 24.07.2014 року Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затверджену Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 року №389 в частині неправомірного використання відповідачем під час здійснення розрахунку та перерахунку розміру шкоди довідки Дергачівської ОДПІ ГУ Міндоходів в Харківській області. Представником позивача зазначено, що така довідка не входить до переліку документів, на підставі яких можливе здійснення розрахунку заподіяної шкоди внаслідок самовільного водокористування.

Суд зазначає, що розрахунок та перерахунок розмірів відшкодування збитків, зумовлених самовільним використанням підземних вод без дозволу на спеціальне водокористування, розраховано на підставі Методики розрахунку відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення вимог законодавства про охорону та використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 20.07.2009 №389 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 14 серпня 2009 року за №767/16783.

Розмір відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного водокористування СТОВ «Довжик» за вказаний період відповідно до розрахунку становить 1869418,14 грн (Т. 1 а.с. 25-26) та відповідно до перерахунку становить 1735743,14 грн (Т. 2 а.с.103-104).

Вищевказані обставини підтверджені наявними в матеріалах справи доказами, а саме: актом перевірки № 1005/01-04/07-09, листом Золочівського відділення Дергачівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області від 05.08.2014 року № 901/10/2013-01-66, від 08.04.2015 року №324/10/20-13-01-66, розрахунком розміру відшкодування збитків, перерахунком розміру збитків завданих державі, претензією за №3 від 27.01.2015 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні та фізичні особи, особи без громадянства зобов'язані відшкодувати шкоду, завдану внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Статтею 111 Водного кодексу України передбачено, що підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Представником відповідача під час судового розгляду справи надано пояснення та зазначено, що після проведення перевірки фахівцем Державної екологічної інспекції у Харківській області складено припис від 28.07.2014 року №07-25/255, яким зобовязано позивача зокрема надати до Держекоінспекції інформації щодо кількості забраної води з артсвердловини за період 28.02.2012 року по 24.07.2014 року. На виконання зазначеного пункту припису встановлено строк 10 днів після отримання припису. Позивачем до Держекоінспекції зазначених відомостей у встановлений строк не надано.

Відповідно до п. 1.4. Методики методика застосовується державними інспекторами України з охорони навколишнього природного середовища та державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища відповідних територій (далі - державні інспектори) при розрахунку розмірів збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, які виявлені за результатами державного контролю за додержанням вимог субєктами господарювання природоохоронного законодавства.

Державні інспектори з дати встановлення факту порушення вимог законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів проводять збір і аналіз необхідних матеріалів і, на підставі цієї Методики, розраховують розмір відшкодування збитків.

Відповідно до п. 9.1 Методики, розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), здійснюється за формулою: З сам = 100 х W х Тар, де W - об'єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), куб.м; Тар - розмір, грн/100 куб. м, аналогічний ставці збору за спеціальне використання встановленої статтею 325 Податкового кодексу України, на дату виявлення порушення (для води з лиманів - розмір, грн/100 куб.м, аналогічний ставці збору за спеціальне використання поверхневих вод для показника «Інші водні об'єкти», встановлено статтею 325 Податкового кодексу України на дату виявлення порушення).

Тариф на підземну воду (ставка збору за спеціальне використання води) у відповідності до ст. 325 ПКУ у редакції 2014 року складав 53,47 коп./м3.

Пункт 9.2. Методики передбачає, що фактичний об'єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), визначається на основі даних: первинної документації, статистичної звітності, ліміту забору та використання води, індивідуальних норм водоспоживання та водовідведення або довідки суб'єкта господарювання за підписом керівництва, завіреної печаткою.

Так, судом встановлено, що Держекоінспекцією виявлено, що підприємство з 01.04.2012 по 31.03.2014 роки здійснювало самовільне водокористування, у зв'язку з чим коефіцієнт «W» використано відповідно до Податкових розрахунків з плати за користування надрами для видобування корисних копалин, які подані СТОВ «Довжик» до Дергачівської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Харківській області (листи від 05.08.2014р. № 901/10/2013-01-66 Золочівського відділення Дергачівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області та від 08.04.2015 № 324/10/20-13-01-66 Дергачівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області).

Відповідно до ст. 46 Податкового кодексу України та наказу Міністерства фінансів України від 17 вересня 2012 року № 1000 «Про затвердження форм податкових розрахунків з плати за користування надрами», Податкових розрахунків з плати за користування надрами для видобування корисних копалин є документи податкової звітності, які формуються на підставі даних первинної документації, що не суперечить приписам п. 9.2. Методики.

У звязку із поданням позивачем до податкового органу податкових уточнюючих розрахунків, та як наслідок повідомлення про це Державної екологічної інспекції у Харківській області, останньою здійснено перерахунок на основі уточнених даних податкової звітності.

В ході судового розгляду справи представником позивача надано до суду інформацію щодо кількості забраної води з артсвердловин за непрямим методом, а саме копії журналу обліку водокористування (водовідведення) непрямим методом за 01.01.2013 року по 31.12.2013 року, за період 01.01.2013 по 31.12.2012 року, за період 01.01.2014 по 31.12.2014 року СТОВ «Довжик» с.Довжик та журналу за період 01.01.2013 по 31.12.2013 року, за період 01.01.2012 по 31.12.2012 року, за період 01.01.2014 по 31.12.2014 року СТОВ «Довжик» с.Макариха (т. 1 а.с. 147-239).

Окрім того, позивачем надано до суду копії уточнюючих розрахунків з плати за користування надрами та видобування корисних копалин.

З урахуванням викладеного суд зазначає, що під час розгляду справи встановлено, що позивачем не виконано положень винесеного Державною екологічною інспекцією у Харківській області припису та не надано у встановлений строк первинних документів, а використання відповідачем під час здійснення розрахунку та перерахунку розміру збитків заподіяних державі даних податкової звітності, які формуються на підставі даних первинної документації самостійно позивачем під час їх подання до контролюючого органу, не суперечить приписам Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затверджену Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 року №389.

Таким чином суд вважає, що відповідачем не вчинено протиправних дій щодо складання на підставі акту перевірки №1005/01-04/07-09 від 25.07.2014 року розрахунку збитку, заподіяного державі в наслідок самовільного водокористування СТОВ «Довжик», затвердженого 23.012015 року, та перерахунку збитку заподіяної державі внаслідок самовільного водокористування, затвердженого 10.04.2015 року.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

За таких обставин, суд вважає, що відповідач при виконанні ним своїх обов'язків діяв з урахуванням принципів, закріплених ст. 2 КАС України та в межах наданих повноважень, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до приписів ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П ОС Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "ДОВЖИК" до Державної екологічної інспекції у Харківській області, за участі прокуратури Харківської області про визнання дій незаконними відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 30 червня 2015 року.

Суддя Нуруллаєв І.С.