Постанова № 45900301, 25.06.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

25 червня 2015 р. № 820/6051/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого Судді Бездітка Д.В.,

при секретарі судового засідання Ділбарян А.О.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

до Дзержинського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції

про зняття арешту ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Державна податкова інспекція у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача, Дзержинського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, в якому, з урахуванням уточнень, просить суд зняти арешт, який накладений постановою Дзержинського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції від 26.06.2014 року, згідно акту опису №16 від 05.03.2014 року, а саме нежитлові будівлі в літ. А-1 (гараж) площею 145,2 кв.м літ. Б-1 (блок гаражів) загальною площею 205,0 кв.м., в літ. В-1 (майстерня) площею 220 кв.м. за адресою: Харківська область, Зміївський район, смт. Комсомольське, Балаклійське шосе, 40-Б.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у звязку з наявністю постанови Дзержинського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції від 26.06.2014 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження Державна податкова інспекція у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області не може виконати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.06.2014 року про стягнення податкового боргу.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, виходячи із доводів позовної заяви та уточненої позовної заяви.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, був повідомлений своєчасно та належним чином, через канцелярію суду надав клопотання про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника відповідача. Також просив суд прийняти рішення на розсуд суду, згідно з нормами діючого законодавства.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що у звязку з наявністю податкового боргу перед бюджетом Відкритого акціонерного товариства «Теплоенергомонтаж» у сумі 750440,12 грн. Державна податкова інспекція у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області звернулась до суду про стягнення заборгованості.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10.06.2014 року по справі №820/10002/14 за позовом Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області до Відкритого акціонерного товариства «Теплоенергомонтаж» про стягнення податкового боргу позовні вимоги задоволено та стягнуто з Відкритого акціонерного товариства «Теплоенергомонтаж» (код 00120980, 61166, м. Харків, пр. Леніна, б.9 ) заборгованість перед бюджетом на р/р 31118029700003, код 37999654, одержувач УДКСУ у Дзержинському районі м.Харкова, МФО 851011 в розмірі 271670 (двісті сімдесят одна шістсот сімдесят) грн.. 94 коп., а у разі їх недостатності - шляхом продажу майна платника податків, який перебуває у податковій заставі згідно акту опису №16 від 05.03.2014 року.

Відповідно до проведеного біржевого аукціону з продажу майна, згідно акту опису від 05.03.2014 року та визначеного переможця аукціону, Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області з метою реєстрації права власності за переможцем аукціону 08.06.2015 року було направлено лист до Дзержинського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції щодо виключення нежитлові будівлі в літ. А-1 (гараж) площею 145,2 кв.м літ. Б-1 (блок гаражів) загальною площею 205,0 кв.м., в літ. В-1 (майстерня) площею 220 кв.м. за адресою: Харківська область, Зміївський район, смт. Комсомольське, Балаклійське шосе, 40-Б з реєстру обтяження рухомого та нерухомого майна.

Дзержинським відділом державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції надана відповідь від 09.06.2015 року №05-35/8121, з якої вбачається, що підстав для виключення майна з реєстру обтяжень рухомого та нерухомого майна немає. Та розяснено, що Державна податкова інспекція у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області має право звернутись до суду з позовом про зняття арешту з заставленого майна.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з пунктом 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Правовідносини з приводу визначення умов і порядку виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку врегульовано Законом України «Про виконавче провадження».

Задовольняючи позовні вимоги в даній справі, суд виходить з того, що згідно ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 року №606-XIV, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За правилами ч. 1 ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Згідно до частини 1 статті 19 Закону №606-XIV державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа.

Частинами 1,2 статті 8 Закону №606-XIV передбачено, що сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.

Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом.

Відповідно до частини 2 статті 25 Закону №606-XIV державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Положеннями пункту 5 ч. 3 ст. 11 Закону України від 21.04.1999 року №606-XIV визначено, що державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Зі змісту ст. 57 закону України "Про виконавче провадження", арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Положеннями ч. 1 ст. 60 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього

арешту.

Згідно ч.2 ст. 60 Закону України "Про виконавче провадження" у разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

Державний виконавець зобовязаний зняти арешт з рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом.

Відповідно до ст. 17 Закону України Про виконавче провадження підлягають виконанню державною виконавчою службою рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу.

Таким чином суд приходить до висновку про необхідність зняття арешту, який накладений постановою Дзержинського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції від 26.06.2014 року, згідно акту опису №16 від 05.03.2014 року, а саме нежитлові будівлі в літ. А-1 (гараж) площею 145,2 кв.м літ. Б-1 (блок гаражів) загальною площею 205,0 кв.м., в літ. В-1 (майстерня) площею 220 кв.м. за адресою: Харківська область, Зміївський район, смт. Комсомольське, Балаклійське шосе, 40-Б.

Частиною 2 статті 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2 ст.86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст.86).

Будь-яке рішення чи дії субєкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні обєктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення субєкта владних повноважень на може ґрунтуватися на припущеннях.

Із врахуванням вищевикладених обставин суд вважає, що позовні вимоги позивача обґрунтовані, отже, позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір» судовий збір позивачем не сплачується.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 160,161,162,163 КАС України, суд , -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області до Дзержинського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції про зняття арешту задовольнити.

Зняти арешт, який накладений постановою Дзержинського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції від 26.06.2014 року, згідно акту опису №16 від 05.03.2014 року, а саме нежитлові будівлі в літ. А-1 (гараж) площею 145,2 кв.м літ. Б-1 (блок гаражів) загальною площею 205,0 кв.м., в літ. В-1 (майстерня) площею 220 кв.м. за адресою: Харківська область, Зміївський район, смт. Комсомольське, Балаклійське шосе, 40-Б.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 30 червня 2015 року.

Суддя Д.В. Бездітко