Постанова № 45900027, 22.06.2015, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2015 року м. ПолтаваСправа № 816/1199/15-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Довгопол М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Кулик-Куличок О.Л.,

представника позивача ОСОБА_1В,

представників відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 до Полтавської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови, -

В С Т А Н О В И В:

14 квітня 2015 року фізична особа - підприємець ОСОБА_4 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Полтавської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення №806000009/2015/000020/1 від 11.03.2015 про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 806000001/2015/00050.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на неправомірність відмови митного органу у митному оформленні товару та коригування митної вартості товару за резервним методом, стверджуючи, що декларантом подано документи, які чітко ідентифікували товар, містили об'єктивні та достовірні дані, які піддавалися обчисленню, підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, мотивуючи правомірність відмови в прийнятті митної декларації та рішення про коригування митної вартості товарів від 11.03.2015 тим, що позивачем заявлено неповні відомості про митну вартість товару, а надані документи містять розбіжності, а саме: згідно із контрактом № ST-1881 від 03.11.2014 в ціну товару включено вартість тари та пакування, однак документи на підтвердження даної складової митної вартості відсутні; відповідно до умов поставки не надано договір на перевезення та документи на підтвердження витрат на страхування. За таких обставин, зважаючи на неможливість застосування інших методів визначення митної вартості, митним органом скориговано митну вартість товару із застосуванням резервного методу згідно положень статті 64 Митного кодексу України та визначено митну вартість товару, яка ґрунтується на раніше визнаній митній вартості товару, ввезеного на підставі митних декларацій від 20.01.2015 № 807110000/2015/000159, від 12.12.2014 № 807100000/2014/051980, від 02.02.2015 № 100250001/2015/001104.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

03.11.2014 між позивачем (Покупець) та "Організацією імпорт&експорт Іу Гонконг, ЛТД" (Продавець) укладено контракт № ST-1881, відповідно до умов якого "Організація імпорт&експорт Іу Гонконг, ЛТД" (Китай) здійснює поставку товару, а ФОП ОСОБА_4 приймає товар на умовах FOB Нингбо по асортименту, якості, цінам та строкам, та у відповідності з технічними умовами на суму в доларах США, зазначену у специфікаціях /а.с.13-16/.

Згідно додаткових угод до контракту від 10.12.2014 № 1 та від 15.12.2014 № 2 Міжнародна компанія Шитонга «Холдинг Лімітед» (Китай) (Продавець) постачає товар позивачу (покупець) на умовах FOB Нінгбо (згідно Інкотермс 2000) у строк, вказаний у специфікаціях до контракту. Вантажовідправником по договору є "Організація імпорт&експорт Іу Гонконг, ЛТД". /а.с. 17 21/.

Відповідно до специфікації № 2 від 15.12.2014 поставці підлягали пластмасове допоміжне обладнання стільця, металічні деталі для кріплення, пряжка валізи, рукавички на загальну суму 47191 доларів США /а.с.22/.

Позивачем з метою здійснення митного оформлення товару подано до Полтавської митниці ДФС митну декларацію від 10.03.2015 № 806010001/2015/002196 /а.с.89-93/.

Митну вартість товару заявлено позивачем за основним методом, тобто за ціною договору (графа 43 митної декларації).

Разом з митною декларацією декларантом подано, зокрема, наступні документи: зовнішньоекономічний контракт від 03.11.2014 № ST1881, додаткові угоди до нього, специфікацію № 2 від 15.12.2014 / а.с. 13 -22/; міжнародну автомобільну накладну CMR № 9927 від 05.03.2015 /а.с. 47/; коносамент № ZIMUNGВ9051420 /а.с. 44 46/, рахунок (інвойс) від 15.12.2014 /а.с. 40 -41/; платіжні доручення № 9 від 29.12.2014, № 11 від 06.01.2015 /а.с. 42 43/, пакувальний лист від 15.12.2014 /а.с. 48/; довідку про транспортні витрати б/н від 30.01.2015 /а.с. 51/, прайс-лист /а.с. 53/; копію митної декларації країни відправлення від 23.01.2015 (китайською мовою, без перекладу) /а.с. 56 -60/.

За результатами перевірки митної декларації Полтавською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 11.03.2015 № 806000009/2015/000020/1, згідно з яким визначено митну вартість за 6 (резервним) методом товарів наступних позицій МД від 10.03.2015 № 806010001/2015/002196: № 3 «болти з шестигранною головкою зі сталі з межею міцності на розтягування 600 МПа, 6х30 25000 шт., 4х60 150 000 шт.»; № 4 «гайки, з чорних металів, з різьбою, з внутрішнім діаметром: М6-25000 шт., М4 150 000 шт.»; № 5 «вироби з чорних металів, без різьби, шайби: діаметр 5мм 1000000 шт.» /а.с. 98 - 99/.

За основу для розрахунків митним органом взято визнану митну вартість товару, оформленого за митними деклараціями від 20.01.2015 № 807110000/2015/000159, від 12.12.2014 № 807100000/2014/051980, від 02.02.2015 № 100250001/2015/001104, відомості про які наявні у Єдиній автоматизованій інформаційній системі Державної митної служби України /а.с.119/.

Також Полтавською митницею ДФС складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 806010001/2015/00050, якою відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів у зв'язку з порушенням приписів статей 52, 58, 64 Митного кодексу України в частині заявлення митної вартості товару /а.с. 100 101/.

11.03.2015 позивачем подано МД № 806010001/2015/002248, в якій визначено митну вартість товарів з урахуванням рішення про коригування митної вартості від 11.03.2015 № 806000009/2015/000020/1 /а.с. 109 -113/.

Позивач не погодився із рішенням про коригування митної вартості та карткою відмови, у звязку з чим оскаржив їх до суду.

Надаючи правову оцінку спірним рішенням відповідача, суд виходить з критеріїв правомірності таких рішень, що встановлені частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у звязку з чим перевіряє чи прийнято дані рішення: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що рішення про коригування митної вартості товарів №806000009/2015/000020/1 від 11.03.2015 обґрунтоване тим, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару та виявлено розбіжності у документах, що підтверджують митну вартість товару. Так, відповідно до умов контракту № ST1881 від 03.11.2014 в ціну товару включено вартість тари та пакування, однак відсутні документи, в яких було б виділено дану складову, що унеможливлює перевірити складові митної вартості. Також відповідно до умов поставки відсутній договір на перевезення та відповідно до довідки про транспортні витрати від 30.01.2015 здійснювалося страхування, але відсутні страхові документи.

Надаючи оцінку доводам митного органу, покладеним в основу спірного рішення, суд враховує наступне.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України від 13 березня 2012 року №4495-VI.

Статтею 49 Митного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості (частина 4 статті 52 Митного кодексу України).

Згідно із частиною 5 статті 52 Митного кодексу України декларація митної вартості подається, зокрема, у разі: якщо до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, зазначені у частині десятій статті 58 цього Кодексу, і якщо вони не включалися до ціни.

Частиною 10 статті 58 Митного кодексу України встановлено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів.

Як встановлено судом, позивачем під час митного оформлення товару, ввезеного на територію України згідно з контрактом № ST-1881 від 03.11.2014, заявлено митну вартість товару за основним методом, що відображено у ВМД від 10.03.2015 № 806010001/2015/002196.

За умовами контракту та додаткових угод до нього поставка товару здійснюється Продавцем на умовах FOB Нингбо (згідно Інкотермс 2000).

Відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс 2000) термін FOB "Франко борт" означає, що продавець виконав поставку, коли товар перейшов через поручні судна у зазначеному порту навантаження. За умовами терміна FOB на продавця покладається обовязок із митного очищення товару для експорту. Продавець зобовязаний завантажити товар на борт судна, зазначеного покупцем, в узгоджену дату або в межах обумовленого строку у зазначеному порту навантаження у відповідності із звичаями порту. Покупець зобовязаний за свій рахунок укласти договір перевезення товару від визначеного порту навантаження. Покупець зобовязаний нести усі витрати, повязані із товаром, з моменту переходу товару через поручні судна у визначеному порту навантаження.

Згідно із пунктом 3.1. Контракту ціни на товар встановлюються в доларах США і включають вартість тари, пакування, маркування, транспортування товару Нингбо.

З огляду на викладене, за умовами контракту № ST-1881 від 03.11.2014 на позивача покладалися витрати на перевезення товару від порту Нингбо до місця ввезення в Україну, які не включалися до ціни товару.

У зв'язку з понесеними витратами на транспортування товару з Нингбо (Китай) до Одеси та страхування товару, їх вартість включено декларантом позивача до складу митної вартості товару та подано декларацію митної вартості /а.с. 135 139/, згідно з якою, зокрема, визначено:

- митну вартість товару № 3 - 1377,50 доларів США (31540,6795 грн.), витрати на транспортування до Одеського морського торгового порту 7977,8844 грн., витрати на страхування 62,8194 грн;

- митну вартість товару № 4 - 192,50 доларів США (4407,6812 грн), витрати на транспортування до Одеського морського торгового порту 1185,7151 грн., витрати на страхування 8,7787 грн.;

- митну вартість товару № 5 - 820 дол. США (18 775,5769 грн), витрати на транспортування до Одеського морського торгового порту 19079,4923 грн., витрати на страхування 37,3952 грн.

В силу приписів частини 2 статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

На підтвердження понесених витрат на транспортування товару з Нингбо (Китай) до Одеси та страхування декларантом подано до митного органу лише довідку про транспортні витрати без номеру та дати, видану "Організація імпорт&експорт Іу Гонког,ЛТД", згідно з якою сума витрат на транспортування товару по маршруту Нингбо (Китай) - порт Одеса за коносаментом ZIMUNGВ9051420 склали: фрахт - 5952,94 доларів США, страхування - 122,06 доларів США /а.с.108/.

В ході розгляду справи із пояснень представника позивача та доданої ним до матеріалів справи бухгалтерської довідки встановлено /а.с. 143 146/, що товар за коносаментом ZIMUNGВ9051420 ввозився згідно двох інвойсів: № ST1881, який був доданий до МД від 10.03.2015 № 806010001/2015/002196 /а.с. 40 -41/ та № 15PK-YR707, який до митного оформлення разом із митною декларацією не надавався.

Витрати на транспортування на товари декількох найменувань розподілено пропорційно вазі брутто до цих товарів згідно пакувального листа, а витрати на страхування визначено шляхом поділу загальної суми страхових витрат 122,06 дол. США на загальну вартість товарів згідно двох інвойсів (61 039 дол. США) та множення на вартість товарів згідно інвойсу № ST1881.

Враховуючи те, що до митного оформлення із МД від 10.03.2015 № 806010001/2015/002196 позивачем не додано інвойс № 15PK-YR707, а також бухгалтерська довідка або інші документи, які дозволяли визначити, які інвойси (рахунки) охоплює коносамент ZIMUNGВ9051420, суд приходить до висновку, що довідка про транспортні витрати не могла слугувати документом, що підтверджує вартість перевезення та страхування товарів, внесених до МД від 10.03.2015 № 806010001/2015/002196.

Таким чином в порушення приписів частини 2 статті 53 Митного кодексу України позивачем не надано документи, що містили відомості про вартість перевезення та вартість страхування.

Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

На підставі наведеної норми, у зв'язку з неможливістю визначити з наданих декларантом документів числові значення складових митної вартості товарів, митним органом запропоновано декларанту протягом 10 днів надати виписку з бухгалтерської документації, каталоги, специфікації виробника товару, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини /а.с.120/.

Однак декларантом додаткові документи для підтвердження митної вартості не надано із посиланням на неможливість надання таких документів Крім того, підписом декларанта засвідчено, що згідно статті 57 МКУ проведено консультацію стосовно ціни на товар та метод визначення митної вартості товару /а.с. 134/.

Згідно із частиною 6 статті 53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Відповідним правом, наданим частиною 6 статті 53 Митного кодексу України, декларант також не скористався.

До суду позивачем надано бухгалтерську довідку, контракт транспортного експедирування № 1FF-2514 від 25.12.2014, укладений позивачем із Міжнародною компанією Шитонга «Холдинг Лімітед» /а.с. 147 152/, заявку на транспортне експедирування № 2 від 26.01.2015, рахунок на сплату коштів за транспортно-експедиційні послуги по доставці контейнера по маршруту Нингбо Одеса згідно коносаменту ZIMUNGВ9051420, платіжне доручення № 18 від 19.03.2015 щодо сплати коштів за транспортні послуги, акт виконаних робіт від 02.03.2015 /а.с. 143 157/.

Однак суд не враховує долучені позивачем до матеріалів справи документи на підтвердження митної вартості, які не надавалися митному органу під час митного оформлення, оскільки правова оцінка спірних рішень може бути здійснена лише виходячи із тих документів, які були предметом розгляду митного органу.

Водночас суд звертає увагу на те, що довідку про транспортні витрати, подану позивачем під час митного оформлення, видано "Організація імпорт&експорт Іу Гонког,ЛТД", тоді як контракт транспортного експедирування № 1FF-2514 від 25.12.2014 укладено з Міжнародною компанією Шитонга «Холдинг Лімітед», з якою також підписано акт виконаних робіт, якою виставлено рахунок і якій позивачем сплачено кошти за перевезення і страхування. Відтак подані позивачем до суду документи додатково свідчать про те, що довідка про транспортні витрати, видана "Організацією імпорт&експорт Іу Гонког, ЛТД", не є достатнім та належним документом, що підтверджує вартість транспортування та страхування товару.

Частиною 21 статті 58 Митного кодексу України передбачено, що використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об'єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально.

В силу положень частин 1 - 3 статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частини 6 статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Частиною 1 статті 55 Митного кодексу України передбачено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Беручи до уваги викладене, зважаючи на те, що у документах позивача були відсутні усі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, тобто заявлено неповні відомості про митну вартість товарів, з них неможливо виокремити числові значення усіх складових митної вартості товарів, заявленої декларантом, суд приходить до висновку про наявність у Полтавської митниці ДФС законних підстав для коригування митної вартості товару позивача.

Згідно частини 1, 2 статті 64 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Відповідачем обґрунтовано у рішенні про коригування митної вартості неможливість використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, відсутністю необхідних даних для проведення розрахунків, у зв'язку з чим застосовано 6 (резервний) метод, за яким митну вартість визначено на підставі раніше визнаної митної вартості товарів згідно МД 20.01.2015 № 807110000/2015/000159, від 12.12.2014 № 807100000/2014/051980, від 02.02.2015 № 100250001/2015/001104, занесених до інформаційної бази митного органу /а.с.119/.

Доводи позивача про те, що відповідачем під час визначення скоригованої митної вартості неправомірно застосовано курс долара США в розмірі 22,89 грн за 1 долар США станом на 11.03.2015, суд відхиляє, оскільки згідно Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, у графі 30 зазначається визначена митним органом у валюті рахунка-фактури (інвойсу) або рахунка-проформи митна вартість товару. При цьому в підрозділі графи: курс валюти - зазначається офіційний курс гривні до іноземної валюти, зазначеної в підрозділі графи "валюта", установлений Національним банком України на день подання митної декларації, зазначеної в графі 5 Рішення. Враховуючи те, що митна декларація 806010001/2015/002196 була подана позивачем 10.03.2015, і в ній курс валюти (долар США) був визначений як 22,89704500 (графа 23), митний орган обґрунтовано застосував зазначений курс валюти, який також підтверджувався інформацією, наявною у митного органу /а.с. 140/, у рішенні про коригування митної вартості товару №806000009/2015/000020/1 від 11.03.2015.

З огляду на викладене, відповідач під час розрахунку митної вартості товарів позивача на підставі статті 64 Митного кодексу України з урахуванням раніше визнаної митної вартості діяв згідно вимог чинного законодавства.

Таким чином, суд приходить до висновку, що в ході розгляду справи підтверджено правомірність та обґрунтованість рішення про коригування митної вартості товарів №806000009/2015/000020/1 від 11.03.2015.

Відповідно до частини 11 статті 264 Митного кодексу України орган доходів і зборів відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав: 1) митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу; 2) електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов'язкових реквізитів; 3) митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом.

Частиною дванадцятою статті 264 Митного кодексу України передбачено, що у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Отже, картка відмови у прийнятті митної декларації є документом, що формалізує негативне для декларанта рішення посадової особи органу доходів і зборів про завершення процедури декларування товарів, заявлених до митного оформлення на підставі конкретної митної декларації.

Судом встановлено, що картка відмови № №8060000001/2015/00050 у митному оформленні товару прийнята у зв'язку з порушенням приписів статей 52, 58 Митного кодексу України в частині заявлення митної вартості товару, що підтверджено в ході розгляду справи, а тому суд вважає, що підстави для визнання її протиправною та скасування відсутні.

З огляду на викладене, позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Відповідно до положень частини третьої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

При зверненні до суду з позовом позивачем сплачено 182,70 грн, тому позивач має сплатити 90% суми судового збору пропорційно відхиленої суми вимог, що становить 1644,30 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 до Полтавської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови відмовити.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до Державного бюджету України на р/р 31213206784002, отримувач коштів УДКСУ у м. Полтаві, код ЄДРПОУ 38019510, банк отримувача ГУДКСУ у Полтавській області, код класифікації доходів бюджету 22030001, судовий збір в розмірі 1 644 грн 30 коп. (одна тисяча шістсот сорок чотири гривні тридцять копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови складено 26 червня 2015 року.

СуддяМ.В. Довгопол