Постанова № 45899775, 18.06.2015, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" червня 2015 р. Справа № 809/2000/15

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Григорука О.Б.

при секретарі Гринчишин Х.І.

за участю: представника позивача - ОСОБА_1, відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справуза позовом:

Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області

до відповідача: ОСОБА_2

про стягнення заборгованості в сумі 4289,41 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у м. Івано-Франківську звернулась до суду із адміністративним позовом до ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу в сумі 4289,41грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що за результатами документальної перевірки встановлено неподання відповідачем декларації про майновий стан та доходи за 2013 рік та несплату податку на доходи фізичних осіб із отриманих в 2013 році доходів. Згідно податкового повідомлення-рішення №0068981702 від 10.12.2014 року відповідачу визначено грошове зобовязання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування в сумі 3295,53 грн. за основним платежем та 993,88 грн. за штрафними санкціями, які позивач просить стягнути.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач заперечень щодо задоволення адміністративного позову не подала, позовні вимоги визнала, просила розстрочити суму, заявлену до стягнення.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши наявні та витребувані докази, судом встановлено наступне.

Податковим органом проведено перевірку з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб з отриманих доходів за період з 01.01.2013 по 31.12.2013 громадянки ОСОБА_2. В ході перевірки, перевіряючими встановлено порушення податкового законодавства, а саме: неподання відповідачем декларації про майновий стан та доходи за 2013 рік та несплату податку на доходи фізичних осіб із отриманих в 2013 році доходів.

Результати перевірки відображені у акті перевірки №1020/09-15-17-02-01/НОМЕР_1 від 28.11.2014 (а.с.11-13).

Судом встановлено, що на підставі вказаного акта перевірки позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.12.2014 за №0068981702, яким відповідачу визначено грошове зобовязання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування в сумі 3295,53 грн. за основним платежем та 993,88 грн. за штрафними санкціями.

Досліджуючи наявність підстав для стягнення заявлених сум, слід зазначити наступне.

Згідно частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Обґрунтовуючи наявність встановлених порушень, податковий орган у акті перевірки зазначає, що відповідачем у 2013 році одержано дохід у вигляді додаткового блага в сумі 20734,88 грн. від ТОВ "Українська мікрофінансова мережа", а саме прощеного боргу згідно адресованого та отриманого відповідачем повідомлення про анулювання боргу за договором фінансового кредиту №221 від 24.10.2012.

При цьому податковим органом встановлено, що відповідачем не подано річну декларацію про майновийстан і доходи за 2013 рік. Обовязок такого подання позивач обґрунтовує отриманим у 2013 році доходом відповідача у вигляді прощеного боргу.

Судом встановлено, що у відповідності до листа-повідомлення ТОВ "Українська мікрофінансова мережа" (а.с. 31), який отримано відповідачем 19 березня 2014 року, згідно повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.30), ОСОБА_2 повідомлено, що згідно договору фінансового кредиту №221 від 24 жовтня 2012 року відповідачу анульовано борг в сумі 20734,88 грн. та повідомлено про необхідність самостійної сплати податку в розмірі 15% (17%) від суми анульованого боргу та відобразити його у річній податковій декларації за 2013 рік.

У відповідності до статті 179.1 ст. 179 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.

Слід зазначити, що згідно із абзацом "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку-боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощено), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

При цьому, згідно акту перевірки позивач вважає, що відповідач протиправно не подав декларацію про майновий стан та доходи за 2013 рік щодо отримання додаткового блага у вигляді суми боргу, анульованого кредитором за вказаний період і не доплачено у бюджет податок з доходів фізичних осіб за 2013 рік. Згідно податкового повідомлення-рішення також до відповідача застосовано штрафну санкцію за неподання податкової декларації за 2013 рік у сумі 170,00 грн. Однак, суд звертає увагу, що оскільки ТОВ "Українська мікрофінансова мережа", прийнявши рішення, повідомило платника податків про анулювання (прощення) заборгованості згідно договору фінансового кредиту №221 від 24 жовтня 2012 року лише в березні 2014 року, то й відповідний обов'язок щодо подання декларації та сплати податків виникає у платника податків саме за наслідками 2014 року. Таким чином, є безпідставним застосування до платника податків штрафної санкції за неподання декларації за 2013 рік, оскільки у відповідача такого обовязку не виникло, чого не взято до уваги податковим органом.

Підпунктом 164.2.14 пункту 164.2 статті 164 ПК України передбачено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім відсотків, отриманих від боржника внаслідок прострочення виконання ним договірного зобов'язання.

Таким чином, відсотки, нараховані боржнику внаслідок прострочення виконання ним договірного зобов'язання, не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Відносини, що виникли між фінансовою установою та її клієнтом з питань надання кредиту є цивільно-правовими відносинами, які регулюються актами цивільного законодавства України, зокрема нормами ЦК України. При цьому, нарахування пені та штрафів є лише засобом забезпечення виконання основного зобов'язання перед третьою особою фінансовою установою.

Як вбачається з матеріалів справи, залишок заборгованості, який був погашений за умови договірних відносин між позивачем та кредитором, фактично склався з суми простроченої заборгованості по процентам, пені та штрафу.

Суд зазначає, що прощена позивачу неустойка у вигляді пені та штрафів не є його доходом та додатковим благом, оскільки, якщо сума кредиту надається безпосередньо позичальнику, то неустойка ним не отримується, а фінансова установа вправі або стягувати її або не стягувати.

Отже, прощення пені та штрафів (неустойки) у вигляді відсотків за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання регулюється між сторонами в межах договірних правовідносин цивільним законодавством.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що відсотки за користування кредитом, нараховані фінансовою установою відповідно до умов договору, штрафи та пеня за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, нарахована фінансовою установою відповідно до умов договору та анульована за її рішенням, не є доходом платника податків в розумінні ПК України, який підлягає оподаткуванню згідно абзацу «д» підпункту 164.2.17 пункту164.2 статті 164 ПК України, а тому податкове повідомлення-рішення №0068981702 від 10.12.2014 року є таким, що не ґрунтується на вимогах закону, а позовні вимоги, заявлені до стягнення на підставі такого повідомлення-рішення є такими, що задоволенню не підлягають.

При цьому, надаючи оцінку позиції відповідача щодо визнання позовних вимог, з врахуванням вимог частини 4 статті 51 КАС України, суд не приймає визнання позову відповідачем.

З врахуванням вищенаведеного, приймаючи до уваги, що податковим органом безпідставно та необґрунтовано визначено суми грошових зобовязань відповідачу, в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя:Григорук О.Б.

Постанова складена в повному обсязі 23.06.2015 року.