Постанова № 45898847, 30.06.2015, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2015 року Житомир справа № 806/2005/15

категорія 8.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Токаревої М.С.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 15.04.2015 р. №209-25,-

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Новоград-Волинської обєднаної державної податкової інспекції про визнання протиправною та скасування податкової вимоги. В обґрунтування позову зазначив, що оскаржуваною вимогою йому було нараховано пеню у сумі 4104,97 грн. за узгодженим податковим зобовязанням. Позивач вважає, що у відповідача не було підстав для нарахування пені, оскільки він оскаржував донараховані контролюючим органом податкові зобовязання, а тому вони вважаються узгодженими з моменту отримання судового рішення апеляційної інстанції, Зважаючи на це, позивач стверджує, що ним фактично не було порушено строки сплати податкових зобовязань з врахуванням отримання ухвали Житомирського апеляційного адміністративного суду у звязку з чим у відповідача і не було підстав для нарахування пені.

Представник позивача направив на адресу суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги просив задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача просив справу розглянути у порядку письмового провадження.

У відповідності до ч.4 ст.122 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу у порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи дійшов висновку, що у задоволення позову слід відмовити з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи Новоград-Волинською ОДПІ було винесено податкове повідомлення-рішення №2464153 від 19.06.2014 року, яким ОСОБА_1 було нараховано орендну плату за користування земельною ділянкою у розмірі 19707,99 грн.

Не погоджуючись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням ОСОБА_1 оскаржив його у судовому порядку.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 29.01.2015 року було відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №2464153 від 19.06.2014 року.

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12.03.2015 року постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 29.01.2015 року було залишено без змін, а тому з врахуванням вимог ст. 254 КАС України вона набрала законної сили.

Позивач вказує, що отримав ухвалу апеляційної інстанції 18.03.2015 року та у цей же день частково погасив податковий борг у сумі 10000,00 грн. решту податкового боргу за податковим повідомленням-рішенням ним було погашено 31.03.2015 року.

З посиланням на п.56.18 ст.56 Податкового кодексу України, позивач вважає, що у відповідача не було підстав для нарахування пені за несвоєчасну сплату податкового боргу, оскільки у період судового оскарження донараховане контролюючим органом грошове зобовязання є неузгодженим.

Дійсно, за приписами п.56.18 ст.56 ПК України визначено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Однак, суд вважає що позиція позивача є помилковою, оскільки нарахування пені регулююється ст. 129 ПК України, зокрема, п.129.1.2 цієї статті визначає, що у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Системний аналіз наведеної норми свідчить, що контролюючому органу надано право на нарахування пені на суму заниженого податкового зобовязання нарахованого контролюючим органом з врахуванням періоду судового оскарження.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Зважаючи на те, що позивачем не було виконано обовязок визначений ч.1 ст.71 КАС України суд дійшов висновку, що позов безпідставний та у його задоволенні слід відмовити.

Керуючись статтями 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити за безпідставністю.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя М.С. Токарева