Постанова № 45898803, 30.06.2015, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2015 року Житомир справа № 806/2167/15

категорія 9

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Токаревої М.С.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, ОСОБА_2 особи Фонду на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ" ОСОБА_3 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії,-

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» ОСОБА_3 щодо не включення ОСОБА_1 до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- зобовязати уповноважену особу Фонду на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» ОСОБА_3 включити ОСОБА_1 до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- зобовязати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_1 до Загального реєстру вкладників Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

У обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що між ним та Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Український фінансовий світ" (далі - Банк) укладено договір банківського вкладу (депозиту) "Вигідний альянс" № 42260 від 27.06.2014 (далі - Договір). У зв'язку із віднесенням Банку до категорії неплатоспроможних та, в подальшому, відкликання банківської ліцензії, позивач звернувся до ОСОБА_2 особи Фонду із заявою про виплату суми вкладу в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладом. Проте, відповідачем надано відповідь від 17.12.2014 про відсутність підстав для здійснення відповідної виплати у зв'язку із визнанням Договору нікчемним. Позивач зазначає, що визнання Договору нікчемним є незаконним, а відмова у здійсненні виплати є безпідставною, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права.

Представник позивача просив справу розглянути у порядку письмового провадження.

Представник відповідача- Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в судове засідання не прибув, на адресу суду направив письмові заперечення проти позову, у яких зазначив, що вимога позивача щодо включення його Загального реєстру вкладників Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ" є передчасною, оскільки єдиною підставою для такого включення є Перелік вкладників, який складається уповноваженою особою Фонду. Крім того, акцентував увагу на тому, що Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" уповноважену особу Фонду наділено повноваженнями щодо перевірки правочинів на предмет їх нікчемності

Відповідач-2 - уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ" ОСОБА_3 в судове засідання не прибув, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином. На адресу суду направив письмові заперечення проти позову, з яких вбачається, що у відповідача-2 немає правових підстав для включення вкладу позивача як вкладника відповідно до Договору до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування за рахунок Фонду, оскільки даний Договір визнано нікчемним. Щодо підстав визнання Договору нікчемним відповідач-2 послався на низку неправомірних, на його думку, дій працівників Банку, і наявність у останніх спільного умислу із позивачем. Як на правову підставу визнання нікчемним Договору послався на положення частини 2 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та статей 215, 228 Цивільного кодексу України. Окрім цього, зауважує на тому, що вкладені позивачем кошти відповідно до умов Договору були зараховані на відповідний рахунок у поза операційний час, а саме в 17:52 01.07.2014.

У відповідності до ч.6 ст.128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу у порядку письмового провадження.

Дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Встановлено, що 27.06.2014 між ОСОБА_1 (Вкладник) та ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ" (Банк) укладено договір банківського вкладу (депозиту) "Вигідний альянс" №42260, відповідно до умов якого банк приймає від вкладника на вкладний (депозитний) рахунок грошові кошти в сумі 16100,00 доларів США у тимчасове строкове користування на строк до 27.09.2014 та зобов'язується сплачувати проценти за його користування.

Відповідно до підпунктів 2.1.2, 2.1.3 пункту 2.1 договору банк зобов'язується при настанні дати повернення вкладу, при зверненні вкладника до банку за отриманням вкладу або в день розірвання цього договору, повернути вкладнику суму вкладу та нараховані проценти; у разі якщо вкладник не звертається до банку за отриманням вкладу при настанні дати повернення вкладу цей договір вважається продовженим (пролонгованим) на той самий строк.

З квитанції №TR.56569.16868.361 від 27.06.2014 вбачається, що на вкладний рахунок позивача зараховано грошові кошти у розмірі 16100,00 доларів США, що у еквіваленті до національної валюти склало 190355,87 грн.

Відповідно до Постанови Правління Національного банку України від 14.08.2014 №491 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 14.08.2014 №69 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "КБ "УФС", згідно з яким з 15.08.2014 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ"; уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ" призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_3

Постановою Правління Національного банку України від 10.11.2014 №717 відкликано банківську ліцензію та ліквідувати ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ".

Наказом тимчасової адміністрації Банку № 34 від 30.10.2014 створено комісію щодо визнання нікчемними правочинів (договорів) банківських вкладів (депозитів), які обліковуються на балансі Банку, відповідно до протоколу засідання якої від 10.11.2014 визнано нікчемними правочини згідно із Додатком №1. Мотивування такого рішення у протоколі відсутнє, копії вказаного додатку сторонами до суду не подано.

Наказом ОСОБА_2 особи №6 від 18.11.2014 визнано нікчемними всі трансакції та правочини (договори) згідно з переліком, що додається до цього наказу. Мотивування такого наказу не розкриває підстав для визнання нікчемними конкретних угод, з наявного у матеріалах справи витягу з додатку №1 до вказаного договору вбачається цим додатком визнано нікчемними всі трансакції та правочини (договори) укладені зокрема і ОСОБА_1.

Згідно з рішенням виконавчої дирекції Фонду від 13.11.2014 № 119 розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ" з відшкодуванням з боку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами фізичних осіб відповідно до плану врегулювання з 13.11.2014 та призначено ОСОБА_3 уповноваженою особою Фонду з ліквідації Банку строком на 1 рік з 13.11.2014 по 12.11.2015.

Згідно з протоколом засідання виконавчої дирекції Фонду № 237/14 від 18.11.2014 ОСОБА_2 особі рекомендовано звернутися до правоохоронних органів із заявою про виявлені факти збільшення загальної гарантованої суми, що відбулося у період з 01.07.2014 по 16.07.2014.

Також з матеріалів справи вбачається, що 16.12.2014 за заявою ОСОБА_2 особи до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014100040017478 внесено за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

На офіційному сайті Фонду опубліковано оголошення про те, що з 21.11.2014 Фонд розпочинає виплати коштів вкладникам ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ"; для отримання коштів вкладники ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ" з 21 листопада по 31 грудня 2014 року включно можуть звертатись до установ банку-агента Фонду - ПАТ "Альфа-Банк"; виплати гарантованої суми відшкодування здійснюватимуться відповідно до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Дізнавшись про відсутність його в Загальному реєстрі вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, позивач звернувся до ОСОБА_2 особи із заявою, у якій просив включити його до переліку (реєстру) вкладників ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ", які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду, та виплатити гарантовану суму відшкодування за вкладом.

За результатами розгляду звернення позивача ОСОБА_2 особа у листі від 24.12.2014 року №001/4123 повідомила, що договір банківського вкладу від 01.07.2014 №43433, укладений між позивачем та ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ", операції з внесення та перерахування грошових коштів по рахунку, відкритому на виконання вказаного договору, є нікчемними відповідно до вимог статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та статті 228 Цивільного кодексу України.

Позивач, вважаючи протиправними бездіяльність та рішення відповідачів щодо не включення його до переліку та загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, оскільки вони суперечать вимогам Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та порушують право на отримання гарантованої суми вкладу, звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Частиною 1 статті 3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Відповідно до частини 3 статті 12 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", виконавча дирекція Фонду має такі повноваження у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами: 1) визначає порядок ведення реєстру учасників Фонду; 2) визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до розділу V цього Закону; 3) визначає порядок ведення банками бази даних про вкладників та ведення Фондом відповідної узагальненої бази даних; 4) приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; 5) затверджує порядок визначення банків-агентів та визначає на підставі цього порядку банків-агентів; 6) приймає рішення про оплату Фондом витрат, пов'язаних із процедурою виведення неплатоспроможного банку з ринку, у межах кошторису витрат Фонду, затвердженого адміністративною радою Фонду; 7) встановлює вимоги до змісту договорів банківського вкладу, договорів банківського рахунка з питань, що стосуються функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб.

Згідно із частиною 1 статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

За правилами частин 1-3 статті 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

ОСОБА_2 особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

ОСОБА_2 особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Згідно з частиною 5 статті 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Частина 6 статті 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначає, що уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

Відповідно до пунктів 3-5 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 №14 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.09.2012 за N 1548/21860 (далі - Положення), ОСОБА_2 особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік), перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.

Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку.

Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку.

Перелік складається в алфавітному порядку за прізвищами вкладників та подається до Фонду на паперових та електронних носіях разом із супровідним листом.

Інформація про вкладника в Переліку має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Перелік на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) засвідчується підписом уповноваженої особи Фонду та відбитком печатки банку, що ліквідується, на електронних носіях подається на CD-дисках у csv файлі. Дані на паперових та електронних носіях повинні бути ідентичними.

Файл csv формується за структурою інформаційного рядка файла "Перелік вкладників" (додаток 9) та за правилами формування csv файлів (додаток 10).

Відповідно до пункту 6 розділу ІІІ Положення, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників. Додаткова інформація залежно від її типу надається окремими файлами, що формуються згідно з додатками 9 та 10 до цього Положення.

Як передбачено у пунктах 2, 3 розділу IV Положення, Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення (далі - Загальний Реєстр). Загальний Реєстр складається на паперових та електронних носіях.

Загальний Реєстр на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) підписується відповідальною особою, яка його склала, та засвідчується підписом директора-розпорядника та відбитком печатки Фонду, на електронних носіях - на CD-дисках у csv файлі. Дані на паперових та електронних носіях повинні бути ідентичними.

Наведені норми законодавства вказують, що процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає наступні етапи:

1) складення уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду;

2) передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду;

3) складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального Реєстру;

4) затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.

Як вбачається із листа ОСОБА_2 особи від 24.12.2014 № 001/4123, позивача, як вкладника за Договором, не включено до переліку вкладників у зв'язку із визнанням нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) від 01.07.2014 № 43433 на підставі статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та статті 228 Цивільного кодексу України, посилаюсь на те, що вказаний правочин порушує публічний порядок та спрямований на незаконне заволодіння державними коштами.

Згідно з частиною 2 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Частина 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначає, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:

1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;

2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;

3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;

4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;

5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність";

6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

Разом із тим, суд звертає увагу на те, що відповідачем-2 не визначено конкретної підстави нікчемності правочину неплатоспроможного банку, що передбачені у частині третій статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", та не наведено, які ознаки нікчемного правочину має вищевказаний Договір.

Також судом в ході судового розгляду не було встановлено наявності тих підстав для визнання правочину нікчемним, які наведені у статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Частина 1 статті 203 Цивільного кодексу України встановлює, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до частин 1, 2 статті 228 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Частина 3 цієї ж статті визначає, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Для застосування санкцій, передбачених статтею 228 Цивільного кодексу України, необхідним є наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, наприклад, вчинення удаваного правочину з метою приховання ухилення від сплати податків чи з метою неправомірного одержання з державного бюджету коштів.

Доказами в адміністративному судочинстві, за визначенням частини 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

У відповідності до частин 1 та 4 статті 70 цього Кодексу, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідачами не наведено, а судом не встановлено, підстав для визнання нікчемним Договору; відповідачами також не надано доказів, які б свідчили, що зазначений правочин є таким, що порушує публічний порядок чи спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави.

Крім того, в силу положень частини 3 статті 228 Цивільного кодексу України питання недійсності правочину у разі недодержання вимоги щодо його відповідності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам вирішується виключно судом.

Суд зауважує на тому, що відповідного судового рішення про визнання недійсним Договору, як і судового рішення за результатами розгляду матеріалів вище приведеного кримінального провадження, відповідачами до матеріалів справи не долучено та під час судового розгляду суду на надано.

Отже, твердження відповідача-2 щодо нікчемності правочину є лише припущенням, яке не доведено належними доказами у встановленому законом порядку.

Таким чином, відповідачем-2 не доведено наявність правових підстав для не включення позивача до переліку вкладників ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, як вкладника відповідно до Договору, а тому така бездіяльність ОСОБА_2 особи суперечить приписам Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та є протиправною.

Суд вважає за необхідне підкреслити, що відповідачем-2 не зазначено, з яких рахунків інших клієнтів на рахунок позивача надійшли (або були зняті й потім вкладені) кошти внаслідок "дроблення" (розподілу) депозитних рахунків.

При цьому матеріали справи містять квитанцію від 27.06.2014 про внесення позивачем коштів в розмірі 16100,00 дол. США (еквівалент у гривнях -190355,87) відповідно до умов Договору. Тобто, кошти позивачем внесені через касу банку - ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ" до запровадження тимчасової адміністрації банку.

Суд також вважає недоведеними твердження відповідача-2 щодо внесення коштів за вказаною квитанцією у поза операційний час, з огляду на те, що такі твердження спростовуються даними квитанції від 27.06.2014 про внесення грошових коштів, яка могла бути видана банком лише в межах операційного часу.

Отже, оскільки позивач безпосередньо немає доступу до проведення операцій із грошовими коштами в банку, навіть за умови неналежного виконання працівниками банку своїх посадових обов'язків, позивач, як добросовісна сторона договору банківського вкладу не повинен нести відповідні негативні наслідки у зв'язку із цим.

Відповідач-2, стверджуючи про нікчемність Договору, посилається виключно на неправомірність дій працівників банку.

Суд зауважує, що такі твердження не є предметом розгляду даної справи, водночас навіть за умов їх обґрунтованості не можуть бути самостійною підставою для сумніву у добросовісності позивача як вкладника при виконанні умов Договору.

У свою чергу, твердження відповідача-2 про наявність у працівників банку та позивача спільного умислу на неправомірні, на думку відповідача-2, дії, не підтверджуються жодними доказами, у зв'язку з чим суд вважає такі твердження безпідставними.

Враховуючи викладене, на думку суду, позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності ОСОБА_2 особи щодо не включення позивача до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, як вкладника відповідно до Договору та зобовязання ОСОБА_2 особи включити його до вказаного Переліку, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Разом з тим, суд не вбачає підстав для задоволення позовної вимоги про зобовязання Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_1 до Загального реєстру вкладників Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, з огляду на наступне.

Як вже було зазначено вище судом, уповноваженою особою Фонду складається Перелік, на підставі якого Фондом формується та затверджується Загальний Реєстр.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що позивач не був включений до Переліку, у зв'язку з чим підстав для включення останнього до Загального Реєстру у Фонду не було, ат тому, суд погоджується з твердженнями відповідачів про передчасність зазначеної вище позовної вимоги.

Крім того, суд звертає увагу, що за своєю правовою природою, відповідно до норм чинного законодавства, повноваження Фонду щодо включення до Загального Реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, є виключною компетенцією уповноваженого органу.

Як випливає зі змісту Рекомендації Комітету ОСОБА_4 Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом ОСОБА_4 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення.

Таким чином, вищевказана позовна вимога є формою втручання в дискреційні повноваження відповідача-1 та виходить за межі завдань адміністративного судочинства, а тому задоволенню не підлягає.

Згідно з частинами 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем-2 як суб'єктом владних повноважень не доведено обґрунтованості відмови у включенні позивача як вкладника за договором № 42260 від 27.06.2014, до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення адміністративного позову.

Керуючись статтями 86, 94, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український Фінансовий Світ" ОСОБА_3 щодо не включення ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український Фінансовий Світ" ОСОБА_3 включити ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя М.С. Токарева