Постанова № 45898736, 25.06.2015, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2015 р. Справа № 805/2179/15-а

приміщення суду за адресою: 84112, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 2

10 год. 40 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Жовтневої об’єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Южпроммонтаж»

про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків з податку на додану вартість у розмірі 334587 грн. 21 коп.

ВСТАНОВИВ:

Жовтневою об’єднаною державною податковою інспекцією м. Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Южпроммонтаж» про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків з податку на додану вартість у розмірі 334587 грн. 21 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що станом на час подання позовної заяви у відповідача рахується податковий борг в сумі 334587 грн. 21 коп., який відповідач не сплачує в установлені законодавством строки; на рахунки відповідача на виконання судового рішення виставлялись платіжні вимоги, які не виконані банком у зв’язку з відсутністю коштів на рахунках, тому позивач просить відповідно до пунктів 1, 3 статті 95 Податкового кодексу України надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. 25 червня 2015 року від позивач надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Відповідач у судове засідання не з’явився, про дату, місце і час слухання справи належним чином повідомлений, письмових заперечень суду не надав. До суду повернувся не вручений конверт, який надсилався на адресу відповідача, з відміткою поштового відділення «за зазначеною адресою не знаходиться». Частиною 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі – КАС України) передбачено, що у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: юридичним особам та фізичним особам-підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Відповідно до частини 6 статті 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Таким чином, суд дійшов висновку щодо можливості розгляду даної справи у письмовому провадженні на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Южпроммонтаж» зареєстроване як юридична особа в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України (ЄДРПОУ 31971895), про що свідчить Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців від 16 квітня 2014 року, перебуває на податковому обліку Жовтневої об’єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області.

Станом на 24 червня 2015 року у відповідача рахується сума податкового боргу в розмірі 532643 грн. 60 коп., з яких грошове зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 483736 грн. 41 коп., штрафні санкції в сумі 33140 грн. 83 коп., пеня в сумі 15766 грн. 36 коп.

17 січня 2014 року позивачем прийняте рішення № 1 про опис майна відповідача у податкову заставу. 20 січня 2014 року позивачем складений акт опису майна № 1/10/05-83-15. Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 24 червня 2014 року задоволений адміністративний позов Маріупольської об’єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Южпроммонтаж» про стягнення з банківських рахунків заборгованості у розмірі 334587 грн. 21 коп. На виконання даного судового рішення позивачем надсилалися до банків інкасові доручення (розпорядження) від 23 квітня 2015 року, які поверталися без виконання у зв’язку із відсутністю коштів та арештом коштів на рахунках.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.п. 41.1.1 п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби, є органи державної податкової служби.

Таким чином, позивач у справі - суб’єкт владних повноважень, на якого чинним законодавством покладені владні управлінські функції стосовно контролю у сфері податкових взаємовідносин. Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Згідно пункту 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи та не спростовано відповідачем, станом на 24 червня 2015 року у відповідача існує податковий борг 532643 грн. 60 коп., до позовних вимог заявлена сума заборгованості 334587 грн. 21 коп. з податку на додану вартість.

Пунктом 36.5 статті 36 Податкового кодексу України передбачено, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи. Пунктом 41.5 статті 41 Податкового кодексу України визначено, що органами стягнення є виключно контролюючі органи, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень. Згідно пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. Згідно пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 89.2 ст. 89 Податкового кодексу України з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому. У разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому цією статтею. Право податкової застави не поширюється на майно, визначене підпунктом 87.3.7 пункту 87.3 статті 87 цього Кодексу, на іпотечні активи, що належать емітенту та є забезпеченням відповідного випуску іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, на грошові доходи від цих іпотечних активів до повного виконання емітентом зобов'язань за цим випуском іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, а також на склад іпотечного покриття та грошові доходи від нього до повного виконання емітентом зобов'язань за відповідним випуском звичайних іпотечних облігацій.

Відповідно до п. 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами. Підпунктом 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу. Згідно пункту 94.4 статті 94 Податкового кодексу України арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків. Відповідно до підпункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Оскільки на час звернення до суду у відповідача рахується сума податкового боргу, існує майно, яке знаходиться у податковій заставі та може бути джерелом погашення податкового боргу платника податків, доказів погашення податкового боргу відповідач суду не надав, суд дійшов висновку, що податковий орган в межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством, звернувся до суду з позовною заявою про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі. Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Жовтневої об’єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Южпроммонтаж» про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків з податку на додану вартість у розмірі 334587 грн. 21 коп. задовольнити повністю.

Надати Жовтневій об’єднаній державній податковій інспекції м. Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області дозвіл на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків - Товариства з обмеженою відповідальністю «Южпроммонтаж» (87505,Донецька область, м. Маріуполь, вул. Набережна,3, ЄДРПОУ 31971895) з податку на додану вартість у розмірі 334587 грн. 21 коп. за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі відповідно до акту опису майна від 20 січня 2014 року № 1/10/05-83-15.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті 25 червня 2015 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Смагар С.В.