Україна
Донецький окружний адміністративний суд
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 червня 2015 р. Справа № 805/2168/15-а
приміщення суду за адресою: 84112, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 2
10 год. 25 хв.
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Маріупольського міського центру зайнятості
до ОСОБА_1, м. Маріуполь
про стягнення коштів в сумі 302 грн. 41 коп.
ВСТАНОВИВ:
Маріупольським міським центром зайнятості заявлено позов до ОСОБА_1 про стягнення коштів в сумі 302 грн. 41 коп.
Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що при звірянні даних з податковими органами було встановлено, що відповідач отримала дохід від ПАТ «Каучук» відповідно до умов договору від 2 квітня 2014 року № 16/1-к в період перебування на обліку в центрі зайнятості як безробітної особи. Позивач 16 червня 2015 року подав заяву про розгляд справи без участі представника.
Відповідач у судове засідання не зявився, про дату, час і місце судового засідання належним чином повідомлений, про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи без участі представника суду не надав, письмових заперечень також не надав.
Відповідно до частини 6 статті 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Таким чином, суд дійшов висновку щодо можливості розгляду даної справи у письмовому провадженні на підставі наявних у матеріалах справи доказів
Дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.
19 березня 2014 року відповідача було зареєстровано у службі зайнятості, як особу, що шукає роботу, та ознайомлено (під особистий підпис) з правами та обовязками безробітного відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».
Із заяви відповідача від 19 березня 2014 року до позивача про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю відповідач зазначив, що у разі подання до центру зайнятості документів, що містять неправдиві відомості, а також неповідомлення про отримання будь-якого доходу в період перебування на обліку в центрі зайнятості, зобовязується добровільно повернути зайво виплачене йому матеріальне забезпечення на випадок безробіття.
Відповідно до наказу позивача № НТ140321 від 21.03.2014р. відповідачу було надано статусу безробітного з 19.03.2014р. та призначено допомогу по безробіттю.
З наказу позивача № НТ140326 від 26.03.2014р. вбачається, що позивачу скорочено виплату допомоги по безробіттю з 26.03.2014р. по 23.06.2014р. у звязку із недотриманням безробітним рекомендацій щодо сприяння працевлаштуванню відповідно до пункту 5 частини 5 статті 31 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та підпункту 5 пункту 5.4 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності на строк від 15 до 90 календарних днів, з 24.06.2014р. виплату допомоги поновлено відповідно до наказу № НТ140626, та припинено виплату допомоги по безробіттю у звязку із поданням заяви з 11.07.2014р. відповідно до наказу від 11.07.2014р. № НТ 140711.
Відповідно до наказу позивача № НТ150414 від 14.04.2015р. у відношенні відповідача прийнято рішення про повернення коштів у встановленому порядку відповідно до пункту 6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики від 20.11.2000р. № 307 з 01.08.2013р.
За результатами обміну даними з податковими органами позивачем встановлено факт, що відповідач згідно з наказом від 2 квітня 2014 року № 16/1-к була прийнята на роботу в Приватне акціонерне товариство «Каучук» та звільнена з роботи 14 квітня 2014 року згідно з наказом № 18/1-к, та відповідачу нараховувалася заробітна плата за період перебування на обліку в Маріупольському міському центрі зайнятості.
Факт укладення договору, прийняття на роботу та отримання доходу відповідачем у період перебування на обліку у центрі зайнятості підтверджується актом відповідача щодо розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 14 квітня 2015 року № 122, копією наказу про прийняття на роботу від 2 квітня 2014 року.
Судом встановлено, що відповідачу була нарахована та сплачена допомога по безробіттю в сумі 302 грн. 41 коп., в тому числі за червень 2014 року в сумі 126 грн. 93 коп., за липень 2014 року в сумі 175 грн. 48 коп.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 2 березня 2000 року № 1533-III (надалі Закон № 1533) страхуванню на випадок безробіття підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), цивільно-правового договору, включаючи тих, які проходять альтернативну (невійськову) службу, а також тих, які працюють неповний робочий день або неповний робочий тиждень, та на інших підставах, передбачених законодавством про працю, військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової служби), особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи - підприємці. Згідно з нормою частини 1 статті 6 Закону № 1533 право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття (далі - забезпечення) та соціальні послуги мають застраховані особи.
Відповідно до пункту 2 статті 36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Пунктом 3 статті 36 Закону № 1533 закріплено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України «Про зайнятість населення» № 5067-VІ від 5 липня 2012 року особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, належать до зайнятого населення. Доказів повернення зайво виплачених коштів в сумі 302 грн. 41 коп. відповідач не надав суду.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач в період знаходження на обліку в центрі зайнятості в якості безробітної, перебувала у трудових відносинах з ПрАТ «Каучук» та отримувала дохід, при цьому не повідомивши про цей факт позивача, що призвело до зайвої виплати центром зайнятості допомоги по безробіттю у розмірі 302 грн. 41 коп.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі. Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 160, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов Маріупольського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів в сумі 302 грн. 41 коп. задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (87541 Донецька область м. Маріуполь, бул. Комсомольський, б. 50 кв. 59, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Маріупольського міського центру зайнятості допомогу по безробіттю в сумі 302 грн. 41 коп. (триста дві гривні сорок одна копійка) (на розрахунковий рахунок № 37170300901052 ГУДКСУ у Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 24815706).
Постанова прийнята у нарадчій кімнаті 25 червня 2015 року.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Смагар С.В.
Судове рішення № 45898729, Донецький окружний адміністративний суд було прийнято 25.06.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 805/2168/15-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: