Постанова № 45898369, 23.06.2015, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

23 червня 2015 р. Справа № 802/1221/15-а

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого: Дончика Віталія Володимировича,

суддів: Богоноса Михайла Богдановича,

ОСОБА_1,

за участю:

секретаря судового засідання: Медвідь І.О.,

представників позивача:ОСОБА_2, ОСОБА_3,

представника третьої особи:ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства Вінницьке лісове господарство до Державної реєстраційної служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_5 управління Держгеокадастра у Вінницькій області про визнання рішення протиправним та зобовязання вчинити певні дії

в с т а н о в и в :

В квітні 2015 року Державне підприємство Вінницьке лісове господарство звернулось в суд з адміністративним позовом до Державної реєстраційної служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_5 управління Держгеокадастра у Вінницькій області про визнання рішення протиправним та зобовязання вчинити певні дії.

Зазначили, що 19.01.2014 року Державною реєстраційною службою України прийнято рішення, яким відмовлено у держаній реєстрації права власності форма власності: державна на земельну ділянку, що розташована за адресою Вінницька область, Калинівський район, с/рада Іванівська, Кадастровий номер земельної ділянки 0521682800:04002:0065, за субєктом ОСОБА_5 управління Держземагентства у Вінницькій області, податковий номер 38394457. На думку позивача, даним рішенням порушено його права.

Позивач вважає дане рішення незаконним, а тому звернувся до суду з даним адміністративним позовом, у прохальній частині якого визнати оскаржуване рішення протиправним та зобовязати відповідача здійснити державну реєстрацію права власності.

В судовому засіданні представники позивача заявлені позовні вимоги підтримали, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, просили позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не зявився з невідомих суду причин. Про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про отримання судових повісток (а.с. 45).

Представник третьої особи у судовому засіданні просив адміністративний позов задовольнити. В матеріали справи надав письмові пояснення по суті заявлених позовних вимог (а.с. 66-68).

Заслухавши пояснення представників позивача та представника третьої особи, оцінивши надані у справу докази, суд встановив наступне.

Наказом Головного управління Держземагентства у Вінницькій області від 08.09.2014 року №2-2753/15-14-СГ затверджено розроблений проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок в постійне користування Державному підприємству «Вінницьке лісове господарство» на території Іванівської сільської ради Калинівського району Вінницької області, за межами населених пунктів. Надано в постійне користування даному підприємству земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності (землі запасу малопродуктивні та деградовані) загальною площею 34,5362 га в тому числі:

11,4431 га (кадастровий номер 0521682800:04:002:0065), площею 4,9652 га (кадастровий номер 0521682800:04:002:0066), площею 18,1279 га (кадастровий номер 0521682800:04:002:0064) зі зміною цільового призначення для ведення лісового господарства та пов'язаних з ним послуг (код цільового призначення 09.01).

19.01.2015 року державний реєстратор прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України виніс рішення про№18702621 про відмову у державній реєстрації права власності форма власності: державна на земельну ділянку, що розташована Вінницька область, Калинівський район, с/рада Іванівська, кадастровий номер земельної ділянки 0521682800:04:002:0065, за суб'єктом: ОСОБА_5 управління Держземагентства у Вінницькій області, податковий номер 38394457.

У рішенні вказав, що розглянув заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийняту 17.01.2015 року за реєстраційним номером 9816575, яку подало ОСОБА_5 Управління Держземагентства у Вінницькій області, ЄДРПОУ 38394457, для проведення державної реєстрації права власності форма власності: державна на земельну ділянку, що розташована Вінницька область, Калинівський район, с/рада Іванівська, кадастровий номер земельної ділянки 0521682800:04:002:0065 та документи, подані для проведення державної реєстрації прав, та встановив подані документи не відповідають вимогам, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Заявником не усунуто причини, що стали підставою винесення рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 16618142 від 21 жовтня 2014 року, а саме:

Відповідно до ч. 10 ст. 79-1 Земельного кодексу України Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі. В ході пошуку інформації в Державному земельному кадастрі, проведеному за допомогою програмного забезпечення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, в порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України «Про інформаційну взаємодію органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, та органу державної реєстрації прав" від 22 лютого 2012 року № 118, встановлено земельна ділянка 0521682800:04:002:0065 зареєстрована в ДЗК від 25.07.2014 року цільове призначення: для ведення лісового господарства. Відповідно до частини 4 статті 122 Земельного кодексу України: центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб. Отже, на момент передачі земельної ділянки ОСОБА_5 управлінням Держземагенства у Вінницькій області у постійне користування ДП «Вінницьке лісове господарство» та зміни цільового призначення, земельна ділянка має цільове призначення - землі для ведення лісового господарства та пов'язаних з ним послуг. Отже, подані документи суперечать один одному та не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Суд, визначаючись щодо вимог позивача, виходив з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 20 Земельного кодексу України, зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Частиною 4 статті 122 Земельного кодексу України, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Вищевказані земельні ділянки, що є предметом розгляду даної справи, відводились із земель сільськогосподарського призначення державної власності. Проектом землеустрою передбачається зміна цільового призначення із земель сільськогосподарського призначення на землі лісогосподарського призначення.

Розроблений проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок в постійне користування Держаному підприємству «Вінницьке лісове господарство» погоджено у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі Закон) передбачено перелік речових прав на нерухоме майно, що підлягають державній реєстрації, а саме: право власності на нерухоме майно; право володіння; право користування (сервітуту); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном; інші речові права відповідно до закону.

Відповідно до частини третьої статті 4-1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права держави чи територіальної громади на земельні ділянки, які сформовані із земель державної чи комунальної власності, здійснюється одночасно із державною реєстрацією похідного речового права на такі земельні ділянки.

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» (далі - Закон щодо розмежування) розмежовує суб'єктів права державної та комунальної власності, до повноважень яких відноситься розпорядження земельними ділянками не лише в залежності від їх територіальної приналежності, а й від категорії земель.

До повноважень територіального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин відноситься розпорядження виключно земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності, з чого вбачається, що вказаний орган може виступати, на підставі Закону щодо розмежування, власником виключно зазначених земель.

Щодо розпорядження землями лісогосподарського призначення державної власності, то відповідно до частини п'ятої статті 122 Земельного кодексу України обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою вказаної статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що суб'єктом права державної власності на вказані земельні ділянки, після їх зміни цільового призначення, має виступати держава в особі Вінницької обласної державної адміністрації.

Частина 2 статті 9 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, передбачає прямий обов'язок державного реєстратора під час розгляду заяви про реєстрацію встановити відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав, поданим документам. У разі потреби реєстратор має право вимагати подання передбачених законодавством додаткових документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень.

Згідно ч. 1 ст. 15 цього Закону, державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач в оскаржуваному рішенні про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 18702621 від 19.01.2015 року, зазначив, що державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі. В Державному земельному кадастрі міститься інформація про те, що земельна ділянка 0521682800:04:002:0065 зареєстрована в ДЗК від 25.07.2014 року цільове призначення: для ведення лісового господарства.

Відповідно до частини 4 статті 122 Земельного кодексу України: центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

На момент передачі земельної ділянки ОСОБА_5 управлінням Держземагенства у Вінницькій області у постійне користування ДП «Вінницьке лісове господарство» та зміни цільового призначення, земельна ділянка має цільове призначення - землі для ведення лісового господарства та пов'язаних з ним послуг.

На підставі викладеного, підстави для реєстрації права власності на земельні ділянки з цільовим призначенням - землі для ведення лісового господарства за ОСОБА_5 управлінням Держземагентства у Вінницькій області відсутні.

Статтею 24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачений перелік підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Так, у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо:

1) заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону;

2) об'єкт нерухомого майна, розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав;

3) із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа;

4) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують;

5) заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону;

5-1) заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем;

5-2) заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених частиною девятою статті 15 цього Закону;

5-3) під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку;

5-4) після завершення пятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення;

5-5) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, обєктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію;

5-6) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка не є державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем;

6) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що державний реєстратор під час розгляду заяви про державну реєстрацію і документів, що додаються до неї, правомірно зробив висновки, що подані документи не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують, що стало підставою прийняття законного рішення про відмову у державній реєстрації права власності.

Таким чином, у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог Державного підприємства «Вінницьке лісове господарство».

Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч.1, 2 ст. 71 КАС України).

Відповідно до статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Понесені позивачем витрати зі сплати судового збору відповідно до статті 94 КАС України у звязку із відмовою в задоволенні позову відшкодуванню із Державного бюджету України не підлягають.

Керуючись статтями 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд-

п о с т а н о в и в:

В задоволені адміністративного позову відмовити.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Головуючий: ОСОБА_6 Судді: ОСОБА_7 ОСОБА_1