Рішення № 45893432, 22.06.2015, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 638/3756/15-ц

Провадження № 2/638/3333/15

22.06.2015 рокуДзержинський районний суд м. Харкова

у складі головуючого судді Хайкіна В.М.

при секретарі Шептуха В.М.

з участю судового розпорядника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк», треті особи: Ленінський відділ Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, МРЕО №2 ГУ МВС України в Харківській області, ОСОБА_3, про виключення майна з опису, звільнення з-під арешту та визнання права власності на майно,-

ВСТАНОВИВ:

У березні 2015 року позивач звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова із позовною заявою до Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк», треті особи: Ленінський відділ Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, МРЕО №2 ГУ МВС України в Харківській області, ОСОБА_3, про виключення майна з опису, звільнення з-під арешту та визнання права власності на майно. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 25.02.2010 року ним було придбано транспортний засіб MITSUBISHI, модель L200, д/н №АХ2282ВІ, після дорожньо-транспортної пригоди, який отримав механічні ушкодження, у Публічному акціонерному товаристві Комерційний банк «Приватбанк», філія якого знаходиться за адресою вул. Малом'ясницька, 2-А, де він через касу банку заплатив кошти за вищевказаний транспортний засіб у сумі 47600 (сорок сім тисяч шістсот) грн. 00 коп. за квитанцією №02 ТR №НАХВАО022500002 1, а також у сумі 1000 (одна тисяча) грн. 00 коп. комісії за оцінку застави. Таку форму укладення договору купівлі-продажу запропонував відповідач. В подальшому, при оформленні транспортного засобу в органах ДАІ, позивачу повідомили, що на автомобіль накладено арешт Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська. 19.05.2010 року ОСОБА_2 звернувся до головного офісу «Приватбанку» у м. Дніпропетровськ з проханням зняти арешт з транспортного засобу, оскільки між ними відбулася угода та банк продав йому транспортний засіб для подальшого переоформлення в органах ДАІ. 25.06.2010 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» направив листа на адресу позивача, указавши, що вони звернулися до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровськ про зняття арешту та про результати розгляду заяви повідомлять його додатково. 01.12.2010 року позивач повторно звернувся до відповідача про вирішення питання про зняття арешту, але отримав відповідь, яка не вирішила його питання по суті. Крім того, позивачу стало відомо, що 17.08.2012 року Ленінським відділом Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції винесено постанову про розшук майна боржника. Довгий час позивач намагався зясувати питання у відділенні банку по вул. Малом'ясницька, 2-а, у м. Харкові, щодо зняття арешту з проданого йому транспортного засобу, однак представники банку йому обіцяли, проте нічого не вирішували, посилаючись то на зайнятість, то на відсутність працівника, який займається його справою. В подальшому у грудні 2014 року банк надав йому відповідь про неможливість з їх боку надати витребувану ним інформацію, посилаючись на банківську таємницю. Просить суд виключити з опису та звільнити з-під арешту транспортний засіб MITSUBISHI L200, д/н НОМЕР_1; визнати договір купівлі-продажу автомобіля НОМЕР_2 між ОСОБА_2 та Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» дійсним та укладеним 25.02.2010 року; визнати за ОСОБА_2 право власності на автомобіль НОМЕР_3 шляхом реєстрації на його імя в МРЕО №2 ГУМВСУ в Харківській області та видачею технічного паспорту.

Представник позивача в судове засідання не зявилась, надавши до суду заяву про розгляд справи за її відсутністю, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» в судове засідання не з'явився, надавши до суду заяву про розгляд справи за його відсутністю, просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити, заперечень проти позову не надав.

Представник третьої особи Ленінського відділу Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції в судове засідання не з'явився, надавши до суду заяву про розгляд справи за його відсутністю, при постановленні рішення покладається на розсуд суду.

Представник третьої особи - УДАІ ГУМВС України в Харківській області в судове засідання не з'явився, надавши до суду заперечення проти позову, просив справу розглядати за його відсутністю.

Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву в якій не заперечує проти задоволення позовних вимог, просив суд розглядати справу за його відсутністю, при постановленні рішення покладається на розсуд суду.

Суд, дослідивши доводи представника позивача, третіх осіб та оцінивши докази, представлені в матеріалах справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до інформаційних баз даних УДАІ ГУМВС України в Харківській області, автомобіль MITSUBISHI L200, 2008 року випуску, № кузова ММBJRKB408D037727, колір чорний, № двигуна 4D56UCAY5736 було зареєстровано 14.02.2008 року у ВРЕВ №2 ГУМВС України в Харківській області (на теперішній час Центр №2 (6302) надання послуг, повязаних з використанням автотранспортних засобів з обслуговування м. Харків УДАІ ГУМВС України в Харківській області) на громадянина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. На транспортний засіб закріплено номерний знак НОМЕР_4 та виписано тимчасовий реєстраційний талон ДАН 352702.

29.07.2008 року тимчасовий реєстраційний талон ДАН 352702 змінено на свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу АХС124694, також змінені номерні знаки на АХ2282ВІ. Власник транспортного засобу не змінювався.

17.02.2010 року ОСОБА_3 видав довіреність на імя позивача ОСОБА_2 на право розпорядження належним ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ АХС 124694, виданого 29.07.2008 року ВРЕВ №2 ГУМВС України в Харківській області автомобілем марки MITSUBISHI L200, ПИКАП-В (V-2477), 2008 року випуску, шасі (кузов, рама) ММBJRKB408D037727, реєстраційний номер НОМЕР_5, який перебуває на обліку з 29.07.2008 року ВРЕВ №2 ГУ МВС України в Харківській області, довіреність посвідчена приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстровано в реєстрі - №153 (а. с. 5).

25.02.2010 року позивачем ОСОБА_2 було придбано транспортний засіб MITSUBISHI, модель L200, д/н №АХ2282ВІ, після дорожньо-транспортної пригоди, який отримав механічні ушкодження, у Публічному акціонерному товаристві Комерційний банк «Приватбанк», філія якого знаходиться за адресою вул. Малом'ясницька, 2-А, де він через касу банку заплатив кошти за вищевказаний транспортний засіб у сумі 47600 (сорок сім тисяч шістсот) грн. 00 коп. за квитанцією №02 ТR №НАХВАО022500002 1, а також у сумі 1000 (одна тисяча) грн. 00 коп. комісії за оцінку заставленого автомобіля (а. с. 8).

Проте, ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 23.06.2009 року по цивільній справі №2-5565/09 накладено арешт на все майно, яке належить ОСОБА_3, в тому числі і на автомобіль марки MITSUBISHI L200, Пікап-В, рік випуску: 2008, тип: ТЗ, №кузова:ММBJRKB408D037727, реєстраційний номер НОМЕР_5 (а. с. 31).

Отже, на час відчуження автомобіля накладений у 2009 році арешт знято не було. Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у вересні 2010 року за заявою відповідача Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» було частково скасовано заходи забезпечення позовних вимог, проте з іншого автомобіля, належному на праві власності ОСОБА_3 DAEWOO Matiz, рік випуску: 2007, тип: ТЗ, реєстраційний номер АХ 9370BI.

Таким чином, за квитанцією №02 ТR №НАХВАО022500002 1, позивачем ОСОБА_2 було передано грошові кошти у розмірі 47600 (сорок сім тисяч шістсот) грн. 00 коп. за продаж автомобіля марки MITSUBISHI L200, Пікап-В, рік випуску: 2008, тип: ТЗ, №кузова:ММBJRKB408D037727, реєстраційний номер НОМЕР_5, та 1000 (одну тисячу) грн. 00 коп. за оцінку заставленого автомобіля, а отже, відповідач - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» мав намір продати, а позивач ОСОБА_2 Яковий - купити спірний заставлений автомобіль, про що власник - третя особа ОСОБА_5 надав нотаріально посвідчену довіреність.

Відповідно до частини 2 статті 328 Цивільного кодексу України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Відповідно до частини 1 статті 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна. До передання майна прирівнюється вручення товарно-розпорядчого документу.

Нормами статті 655 ЦК України регламентовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 204 ЦК Українивстановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до статей 626,627 ЦК України,договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є одностороннім, якщо одна сторона бере на себе обов'язок перед другою стороною вчинити певні дії або утриматися від них, а друга сторона наділяється лише правом вимоги, без виникнення зустрічного обов'язку щодо першої сторони. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. До договорів, що укладаються більш як двома сторонами (багатосторонні договори), застосовуються загальні положення про договір, якщо це не суперечить багатосторонньому характеру цих договорів. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно достатті 6 цього Цивільного кодексуУкраїни, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Положеннями статей 655,656 ЦК Українипередбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому. Предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав. Предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом. До договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті. Особливості договору купівлі-продажу окремих видів майна можуть встановлюватися законом.

Згідностатті 328 ЦК Україниправо власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 392 ЦК Українипередбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Оскільки придбаним автомобілем позивач володів, користувався і розпоряджався на власний розсуд протягом майже пяти років, тобто реалізовував свої права, закріплені ст.317,319 ЦК України, придбав спірний автомобіль та сплатив за нього повну вартість, суд приходить до висновку, що у позивача виникло право власності на автомобіль, а тому позовна вимога про визнання права власності підлягає задоволенню.

Також судом встановлено, що 17.08.2012 року старшим державним виконавцем Ленінського відділу Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції ОСОБА_6 по виконавчому провадженню ВП№33569503 винесено постанову про розшук майна боржника ОСОБА_3, в тому числі автомобіль НОМЕР_6 (а. с. 32).

17.08.2012 року старшим державним виконавцем Ленінського відділу Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції ОСОБА_6 по виконавчому провадженню ВП№33569503 винесено постанову про арешт майна боржника ОСОБА_3 та оголошення заборони на його відчуження, в тому числі і на автомобіль НОМЕР_6 (а. с. 34).

12.12.2014 року старшим державним виконавцем Ленінського відділу Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції ОСОБА_7 по виконавчому провадженню ВП№45658685 винесено постанову про розшук майна боржника ОСОБА_3, в тому числі і автомобіля НОМЕР_6 (а. с. 35).

12.12.2014 року старшим державним виконавцем Ленінського відділу Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції ОСОБА_7 по виконавчому провадженню ВП№45658685 винесено постанову про арешт майна боржника ОСОБА_3 та оголошено заборону на його відчуження, в тому числі і автомобіля НОМЕР_6 (а. с. 37).

Арешт автомобіля та розшук майна обмежує право позивача, як власника і добросовісного набувача рухомого майна, а тому арешт та розшук майна повинен бути знятий в порядку передбаченомуЗУ "Про виконавче провадження", з врахуванням наступного.

Відповідно достатті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до статті 1 протоколу №11 доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод,кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У відповідності до пункту 2Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" № 20 від 22.12.1995 року,приватна власність громадян, як одна з рівноправних форм власності охороняється законом, її захист здійснюється судом, шляхом розгляду справ, зокрема, за позовами: про виключення майна з опису.

Згідно з пунктом 4постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.08.76 року(із змінами) "Про судову практику в справах про виключення майна з опису" за правилами, установленими для розгляду позовів про виключення майна з опису, розглядаються вимоги громадян і організацій, які ґрунтуються на праві власності на описане майно або на праві володіння ним.

Відповідно достатті 60 Закону України "Про виконавче провадження", особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копії постанови державного виконавця про зняття арешту з майна надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту. У всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.

Оскільки позивач придбав спірний автомобіль - MITSUBISHI L200, 2008 року випуску, № кузова ММBJRKB408D037727, колір чорний, № двигуна 4D56UCAY5736 раніше ніж Ленінський відділ Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції оголосив розшук майна, позовна вимога в частині зобовязання відділу ДВС Ленінського ХМУЮ про припинення розшуку майна боржника у виконавчому провадженні та зняттяарешту з автомобіля також підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини 2, 3 статті 10 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 11 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до частини 1, 3, 4 статті 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що позов ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк», треті особи: Ленінський відділ Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, МРЕО №2 ГУ МВС України в Харківській області, ОСОБА_3, про виключення майна з опису, звільнення з-під арешту та визнання права власності на майно підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст. 3, 10, 11, 60, 209, 212, 214-215 ЦПК України, ст.6, 207, 220, 328, 334, 392, 626, 627, 655, 656 ЦК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк», треті особи: Ленінський відділ Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, МРЕО №2 ГУ МВС України в Харківській області, ОСОБА_3, про виключення майна з опису, звільнення з-під арешту та визнання права власності на майно задовольнити частково.

Виключити з опису та звільнити з-під арешту транспортний засіб MITSUBISHI L200 ПИКАП-В (V-2477), 2008 року випуску, шасі (кузов, рама) MMBJRKB408D037727, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на автомобіль марки MITSUBISHI L200 ПИКАП-В (V-2477), 2008 року випуску, шасі (кузов, рама) MMBJRKB408D037727, реєстраційний номер НОМЕР_1, який перебуває на обліку з 29.07.2008 року ВРЕВ №2 ГУ МВСУ м. Харкова.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через Дзержинський районний суд м. Харкова шляхом подачі у 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Головуючий: