Ухвала суду № 45889236, 30.06.2015, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 200/1542/15-к

Провадження № 1-кп/200/233/15

УХВАЛА

30 червня 2015 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі: головуючого: судді Леонова А.А.

за участю секретаря: Коляда В.В.

сторін судового провадження:

прокурора: Коника М.Ю.

захисника: ОСОБА_1

обвинуваченого: ОСОБА_2

розглянувши в судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську судове провадження № 1кп/200/235/15 (кримінальне провадження №120140406400005599) за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, що має середню спеціальну освіту, не одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судимого:

24.11.2009 року Кіровським районним судом м. Дніпропетровська за ч.1 ст. 289 КК України до трьох років обмеження волі;

17.04.2012 року Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська за ч.1 ст. 263 КК України до 240 годин громадських робіт;

06.11.2012 року Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська за ч.2 ст. 15 ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 15 ч.3 ст. 185, ч.3 ст. 185 ч.1 ст. 70 КК України до трьох років позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК України приєднано невідбутий строк покарання відповідно до вироку Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 17.04.2012 року, остаточно призначено покарання у вигляді трьох років одного місяця 30 днів. Звільнений 24.10.2014 року умовно-достроково на 10 місяців 28 днів,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України, суд -

ВСТАНОВИВ:

В судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_2, адвокат ОСОБА_1 заявив клопотання про закриття даного кримінального провадження на підставі ч.4 ст. 309 КК України, п.1 ч.2 ст. 284 КПК України, в звязку із тією обставиною, що обвинувачений ОСОБА_2 пройшов курс лікування від наркоманії, та в звязку із цим підлягає звільненню від кримінальної відповідальності.

Прокурор заперечував проти задоволення клопотання захисника, просив відмовити в його задоволенні. В обґрунтування своєї позиції пояснив, що на його думку, обвинувачений ОСОБА_2 таким чином намагається уникнути кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення. Так, під час всього судового розгляду даного кримінального провадження, обвинувачений ОСОБА_2 не визнавав себе винним у вчиненні інкримінованого йому правопорушення. Намагався оговорити співробітників міліції, вказуючи на те, що вони підкинули йому наркотичний засіб. Всі ці обставини, на думку прокурора, вказують на ту обставину, що обвинувачений ОСОБА_2 пройшов курс лікування від наркоманії лише з метою ухилитися від можливого покарання, оскільки цей злочин ОСОБА_2 вчинив під час відбуття іншого покарання.

Обвинувачений ОСОБА_2, який під час всього судового розгляду справи не визнавав себе винним, підтримав клопотання свого захисника, змінив свою позицію стосовно предявленого обвинувачення, та пояснив, що він дійсно вчинив інкримінований йому злочин, а саме придбав для власного споживання наркотичний засіб «опій ацетильований», та після цього був затриманий співробітниками міліції. На теперішній час він пройшов лікування від наркоманії, наркотичні засобі більше не вживає і підтримує клопотання захисника про закриття кримінального провадження відносно нього. Разом із тим, якщо суд не вважає, що він пройшов курс лікування від наркоманії з метою вилікуватися, то він не заперечує проти того, аби його судили та призначили покарання за даний злочин.

Вислухавши сторони судового провадження, суд вважає за необхідне в задоволенні клопотання захисника відмовити з наступних підстав.

Так, обвинувачений ОСОБА_2, будучи допитаним під час судового розгляду пояснив, що він винним себе не визнає, оскільки «опій ацетильований» йому підкинули співробітники БНОН Бабушкінського РВ ДМУ. Після допиту свідків обвинувачення, ОСОБА_2 розпочав лікування від наркоманії. Після проходження курсу лікування, та проголошення клопотання захисником про закриття кримінального провадження, обвинувачений ОСОБА_2 змінив свої покази, та визнав вину в інкримінованому йому злочині повністю.

Даний факт суд розцінює не як добровільне звернення до лікувального закладу для лікування від наркоманії, а як спосіб ухилитися від можливого покарання в даному кримінальному провадженні.

Відповідно ж до ч.4 ст. 309 КК України, звільняється від кримінальної відповідальності саме та особа, яка добровільно звернулася до лікувального закладу і розпочала лікування від наркоманії.

Крім того, суд звертає увагу на ту обставину, що позиція захисника в судовому засіданні, (який наполягав на закритті кримінального провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_2В.) і позиція самого обвинуваченого ОСОБА_2, (який висловився про те, що якщо суд йому не повірить, то він просить розглядати справу по суті та призначити йому покарання), різняться.

Це є порушенням права на захист обвинуваченого ОСОБА_2

Враховуючи викладене, керуючись ст. 350 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_1 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2, про закриття кримінального провадження на підставі ч.4 ст. 309 КК України, п.1 ч.2 ст. 284 КПК України відмовити.

По справі оголосити перерву та надати час обвинуваченому та його захиснику узгодити свої позиції щодо захисту обвинуваченого ОСОБА_2, чи заміну захисника, якщо такої згоди не буде досягнуто.

Ухвала суду окремо від вироку суду оскарженню не підлягає.

Суддя: А.А.Леонов