Ухвала суду № 45882603, 25.06.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 382/430/15-к Головуючий у І інстанції Карпович В.Д.Провадження № 11-кп/780/667/15 Доповідач у 2 інстанції Ященко І. Ю.Категорія 18 25.06.2015

УХВАЛА

Іменем України

« 25 » червня 2015 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді - Ященко І.Ю.

суддів -Капічон О.М., Костенко І.В.

при секретарі - Куріло В.В.

з участю прокурора - Лісовського Б.Ф.

захисника - ОСОБА_2

представника кримінальної міліції

в справах неповнолітніх - Дмитрука С.М.

обвинувачених - ОСОБА_4, ОСОБА_5

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження за апеляційними скаргами : прокурора Шиленка М.В., який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_2 на вирок Яготинського районного суду Київської області від 10 квітня 2015 року, яким

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_11., уродженця смт. Згурівка, Київської обл., українця, гр.України, неодруженого, з середньою освітою, непрацюючого, проживаючого в АДРЕСА_1, раніше судимого:

18.07.2012 р. Згурівським районним судом Київської області за ч.3 ст. 185 КК України на 4 роки позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки;

8.06.2012 р. Яготинським районним судом за ч.3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України, звільненого від відбування покарання з випробуванням, із іспитовим строком на 1 рік 6 місяців;

4.04.2013 р. Згурівським районним судом за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ст. 70 КК України на 5 років позбавлення волі;

24.07.2014 р. звільненого від відбування покарання на підставі ухвали Піщанського районного суду Вінницької області від 17.07.2014 рр., -

засуджено за ч.3 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі, за ч.3 ст. 185 КК України на 4роки позбавлення волі, за ч.1 ст. 304 КК України на 5 років позбавлення волі; на підставі ст. 70 КК України, шляхом часткового складання призначених покарань, ОСОБА_6 остаточно засуджено на 6 років позбавлення волі;

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_10 уродженця м. Яготин, Київської обл., українця, гр.України, неодруженого, із середньою освітою, непрацюючого, проживаючого в АДРЕСА_2, раніше не судимого,

засуджено за ч.3 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі, за ч.3 ст. 185 КК України на 4роки позбавлення волі; на підставі ст. 70 КК України, шляхом часткового складання призначених покарань, ОСОБА_4 остаточно засуджено на 4 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 104 КК України ОСОБА_4 звільнено від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 2 роки;

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_12, уродженку с.Нехайки Драбівського р-ну Черкаської обл., українку, гр.України, одружену, маючу на утриманні малолітню дитину, із середньою освітою, непрацюючу, проживаючу в АДРЕСА_3, раніше не судиму,

засуджено за ч.3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 3 роки, зобов'язано періодично з'являтися на реєстрацію до кримінально-виправної інспекції Яготинського району Київської області.

Стягнуто солідарно із ОСОБА_6 та ОСОБА_5 на користь держави 1934, 52грн. за проведення судових експертиз.

Стягнуто із ОСОБА_7 на користь держави 429, 66 грн. за проведення судових експертиз.

За вироком суду ОСОБА_6, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 визнані винними та засуджені за вчинення кримінальних правопорушень за наступних обставин.

28.01.2015 року, близько 00 год. 30 хв., ОСОБА_6 за попередньою змовою з ОСОБА_5, діючи умисно, з метою викрадення чужого майна, підійшли до магазину «Доступне взуття та сумки», розташованого по вул. Вокзальна 11 А в м. Яготин, Київської обл., який орендує фізична особа-підприємець ОСОБА_8, де шляхом відкручування металевого профілю стіни магазину, проникли в приміщення, звідки таємно викрали товар на загальну суму 3492 грн., чим спричинили ОСОБА_8 матеріальну шкоду на вказану суму.

5.02.2015 р. близько 1 год. ОСОБА_6 повторно, за попередньою змовою з неповнолітнім ОСОБА_4, діючи умисно, з метою викрадення чужого майна, підійшли до магазину, розташованого по вул. Шевченка в м.Яготин, біля зупинки громадського транспорту «Міський клуб», який орендує фізична особа-підприємець ОСОБА_9, шляхом пошкодження перекриття стелі проникли в приміщення, звідки таємно викрали товар на суму 3613,10 та гроші в сумі 4375,45 грн., заподіявши потерпілій ОСОБА_9 матеріальну шкоду на загальну суму 7988,55 грн.

В результаті крадіжки потерпілій ОСОБА_9 завдано матеріальної шкоди на загальну суму 7988, 55 грн.

12.02.2015 р. близько 2 год., ОСОБА_6 та неповнолітній ОСОБА_4 за попередньою змовою між собою, повторно, діючи умисно з метою викрадення чужого майна, підійшли до торгівельного приміщення, що розташоване на території «Привокзального ринку» по вулиці Вокзальна в м.Яготин, який орендує фізична особа-підприємець ОСОБА_10 та шляхом пошкодження стіни, проникли в приміщення, звідки таємно викрали товар на суму 1595 грн. заподіявши потерпілому ОСОБА_10 матеріальну шкоду на вказану суму.

13.02.2015 р. близько 2 год. 40 хв., ОСОБА_11 та неповнолітній ОСОБА_4 за попередньою змовою між собою, повторно, діючи умисно з метою викрадення чужого майна, шляхом пошкодження тильної стіни проникли до приміщення магазину «Луна» по вул. Незалежності 85-а в м. Яготин, з якого мали намір викрасти: грошові кошти в сумі 1976, 89 грн., пляшку олії «Сонячна олійка» ємкістю 3 літра, вартістю 58, 40 грн., два пакети гречки вагою по 1 кг, вартістю 17 грн. за один пакет, на суму 34 грн., два чоловічих дезодоранти «Спорт стар» , вартістю 25, 90 за один, на суму 51, 80 грн., три пакети клею «Секунда 505», вартістю 4,90 грн.за один, на суму 14, 70 грн., а всього на загальну суму 2135, 79 грн.

Однак ОСОБА_4 та ОСОБА_6 не змогли довести до кінця свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднану з проникненням у приміщення, з причин, які не залежали від їх волі, так як вони були затримані в приміщенні цього ж магазину працівниками спеціального взводу групи затримання Переяслав- Хмельницького міжрайонного відділу Управління державної служби охорони при ГУМВС України в Київській області, та у них були вилученні гроші, які вони намагалися викрасти.

Крім цього, ОСОБА_6, достовірно знаючи, що ОСОБА_4 25.04.1997р.н. є неповнолітнім, умисно шляхом пропозиції вчинити крадіжки викликав у неповнолітнього ОСОБА_4 бажання взяти участь у вчиненні вказаних крадіжок, втягнувши його у злочинну діяльність - крадіжки.

В апеляційній скарзі прокурор, не оспорюючи доведеності вини обвинувачених у вчиненні інкримінованих їм злочинів, просить вирок суду змінити в частині призначення ОСОБА_4 покарання, у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та призначити ОСОБА_4 покарання за ч.3 ст. 185, ч.3 ст. 15, ч.3 ст. 185, 70 КК України у вигляді 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75, 104 КК України звільнити його від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки посилаючись на те, що суд звільнивши ОСОБА_4 від відбування покарання і застосувавши ст. 104 КК України безпідставно не застосував ще й ст. 75 КК України;

також прокурор вказує на те, що у анкетних даних ОСОБА_5 невірно вказаний день народження, просить внести зміни зазначивши, дату народження ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_9;

крім того, в апеляційний скарзі прокурор вказує на те, що у мотивувальній частині вироку кваліфікуючи дії обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_6 за фактом незакінченого замаху на таємне викрадення майна судом не зазначена частині ст.185 КК України і просить внести зміни у вирок вказавши кваліфікацію дій обвинувачених в частині вказаного замаху за ч.3 ст.15, ч.3 ст. 185 КК України;

також судом безпідставно не враховані як обставини, що пом»якшують покарання всіх обвинувачених - щире каяття та активне сприяння розкриттю злочинів у зв»язку з чим просить врахувати вказані обставини.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_6 просить вирок суду щодо нього змінити пом'якшивши призначене покарання, посилаючись на те, що вину визнав повністю, в розшуку не перебував, за місцем проживання характеризується посередньо, проживає з бабусею 85 років та матір'ю інвалідом 2 групи, від слідства не ухилявся, зазначив, що потерпілі цивільні позови не заявляли, а тому на його думку, судом безпідставно не визнано у відповідності до ст. 66 КК України щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, просить застосувати до нього ст. 69 та положення ст. 75 КК України.

В апеляційній скарзі захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - ОСОБА_2, не оспорюючи вирок в частині доведеності вини ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих злочинів та правильності кваліфікації його дій, просить вирок суду щодо ОСОБА_6, змінити, визнати його винним у пред'явленому обвинуваченні, призначити покарання за ч.3 ст. 185 КК України на 4 років позбавлення волі, за ч.3 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі, ч.1 ст. 304 КК України на 4 роки позбавлення волі, на підставі ч.1 ст. 70 КК України призначити ОСОБА_6 шляхом часткового складання покарань остаточне покарання у виді 4 років позбавлення волі.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу апелянт вважає, що судом І інстанції було безпідставно не враховано пом'якшуючими обставинами те, що ОСОБА_6 за місцем проживання характеризується посередньо, вину у скоєному визнав, щиро розкаявся, офіційно неодружений, але проживав сім'єю з ОСОБА_5, неодноразово просив пробачення у потерпілих, сприяв розкриттю злочину, зробив для себе належні висновки, претензій матеріального та морального характеру до ОСОБА_6 у потерпілих не було, цивільний позов не заявлявся, крім того, втягнення неповнолітнього ОСОБА_4 у вчинення протиправних дій не передбачала з боку ОСОБА_6 ні фізичного насильства, ні психічного примусу, що не було враховано судом.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора Лісовського Б.Ф., який підтримав апеляційну скаргу прокурора, пояснення захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - ОСОБА_2, яка підтримала свою апеляційну скаргу та апеляційну скаргу ОСОБА_6, пояснення представника кримінальної міліції в справах неповнолітніх Дмитрука С.М., обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_4, які підтримали апеляційні скарги прокурора, обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_2 підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Колегія суддів вважає, що висновок суду про доведеність винності ОСОБА_6, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, у вчиненні зазначених злочинних дій, за обставин вказаних у вироку, відповідає фактичним обставинам справи, є обґрунтованим, учасниками судового розгляду не оспорюється.

Дії ОСОБА_5 вірно кваліфіковані за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникнення в приміщення.

Дії ОСОБА_6 вірно кваліфіковані за ч.3 ст. 185, ч.1 ст.304 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у приміщення; втягнення неповнолітнього у злочинну діяльність.

Дії ОСОБА_4 вірно кваліфіковані за ч.3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникнення в приміщення;

Разом з тим, є обгрунтованими доводи апеляційної скарги прокурора щодо неповної кваліфікації дій ОСОБА_6 та ОСОБА_4 в частині незакінченого замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у приміщення, оскільки судом не зазначена частина ст. 185 КК України.

Як вбачається з вироку, суд обґрунтовано призначив покарання ОСОБА_6 та ОСОБА_4 за вказаним епізодом за ч.3 ст.15, ч.3 ст. 185 КК України, проте у мотивувальній частині вироку зазначивши всі кваліфікуючи ознаки ч.3 ст. 185 КК України, не вказав частину ст. 185 КК України.

За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне вказати у вироку, що дії ОСОБА_6 та ОСОБА_4 в частині незакінченого замаху на таємне викрадення чужого майна вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у приміщення, вчиненого ними 13.02.2015р. за ч.3 ст.15, ч.3 ст. 185 КК України.

Є обгрунтованими і доводи апеляційних скарг прокурора, обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_2 в частині безпідставного неврахування судом І інстанції при призначенні покарання обвинуваченим ОСОБА_6, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, обставинами, що пом'якшують покарання - щире каяття та активне сприяння розкриттю вчинених злочинів є обґрунтованими.

У відповідності до ч.1 ст. 66 КК України при призначенні покарання обставинами, які його пом'якшують визнаються з'явлення із зізнанням, щире каяття або активне сприяння розкриттю злочину.

Як вбачається з матеріалів справи обвинувачені ОСОБА_6, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, як під час досудового розслідування, так і в ході судового слідства, вину визнали в повному обсязі, щиро розкаялися у вчиненому, давали логічні послідовні покази та активно сприяли розкриттю злочинів.

За таких обставин, колегія суддів вважає за можливе визнати згідно ст. 66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_6, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Також є обгрунтованими і доводи апеляційної скарги прокурора стосовно безпідставного незастосування при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 положень ст.75 КК України.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_10 та являється неповнолітнім. Згідно вироку, суд при призначенні ОСОБА_4, покарання, врахував характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, його особу, обставини, що впливають на покарання, а також визнав пом'якшуючою обставиною його неповнолітній вік та призначив покарання з випробуванням з застосуванням до нього положень ст. 104 КК України.

У відповідності до абз.2 п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2003р. рішення суду про звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням має бути належним чином мотивоване. При звільненні особи від відбування покарання з випробуванням суди у резолютивній частині вироку мають посилатися на ст.75 КК України, а щодо неповнолітньої особи - ще й на ст. 104 КК України як на підстави для прийняття такого рішення.

За таких обставин, колегія суддів вважає що до ОСОБА_4 необхідно застосувати положення ст. 75 КК України.

Колегія суддів вважає обгрунтованими і доводи апеляційних скарг обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_2 щодо суворості призначеного ОСОБА_6 покарання.

Відповідно до ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин має бути призначене покарання необхідне та достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Як вбачається з вироку суд, призначаючи покарання ОСОБА_6, не в повній мірі дотримався вказаних вимог закону.

Так, призначаючи покарання ОСОБА_6, суд врахував тяжкість вчиненого злочину, який у відповідності до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, особу обвинуваченого, обставини, що впливають на покарання, а саме те, що ОСОБА_6 раніше судимий, рецидив злочинів, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, не працює, неодружений, матеріальні збитки не відшкодував і обґрунтовано призначив ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі на певний строк.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що призначаючи строк покарання Загоруйку, суд не врахував обставини, що пом»якшують його покарання, а саме щире розкаяння у скоєному та активне сприяння розкриттю злочинів, і призначив покарання, яке не відповідає тяжкості вчиненого та особі обвинуваченого внаслідок суворості, тому колегія суддів вважає за можливе з врахуванням вказаних обставин, пом»якшити покарання ОСОБА_6 зменшивши строк покарання.

Доводи апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_6 стосовно застосування щодо нього положень ст.ст. 69,75 КК України, на думку колегії суддів, є безпідставними.

Доводи апеляційної скарги прокурора щодо невірного зазначення в вступній частині вироку дати народження обвинуваченої ОСОБА_5 є обґрунтованими.

З вироку вбачається, що судом помилково вказана дата народження ОСОБА_5 - 6.01.1993 року, в той час як згідно ксерокопії паспорту ( т.2 а.с. 309) ОСОБА_5 народилася 16.01.1993р., тому у вступну частину вироку слід внести зміни вказавши дату народження ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_12 року.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407 КПК України колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Апеляційні скаргу прокурора прокуратури Яготинського району Шиленка М.В. задовольнити.

Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Вирок Яготинського районного суду Київської області від 10 квітня 2015 року щодо ОСОБА_6, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - змінити.

Пом»якшити ОСОБА_6 покарання.

Вважати ОСОБА_6 засудженим:

за ч.3 ст.15, ч.3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі;

за ч.3 ст. 185 КК України на 4 роки позбавлення волі;

за ч.1 ст. 304 КК України на 3 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарань остаточно вважати ОСОБА_6 засудженим на 5 років позбавлення волі.

Вважати ОСОБА_4 звільненим від відбування призначеного судом покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки на підставі ст.ст.75, 104 КК України.

Визнати обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченим ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 - щире каяття та активне сприяння розкриттю вчинених злочинів.

В мотивувальній частині вироку вказати, що дії ОСОБА_6 та ОСОБА_4 в частині замаху на таємне викрадення майна за епізодом від 13.02.2015 року кваліфікувати за ч.3 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України.

Внести зміни до вступної частини вироку вказавши дату народження ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_12 року.

В решті вирок залишити без зміни.

Судді підписи

З оригіналом згідно ______суддя І.Ю. Ященко