Постанова № 45882459, 24.06.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/3430/15-п Головуючий у І інстанції Мельник О.О.Провадження № 33/780/404/15 Доповідач у 2 інстанції ПолосенкоКатегорія 429 24.06.2015

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 червня 2015 року м. Київ

Суддя Апеляційного суду Київської області Полосенко В.С., за участю: представника Київської митниці ДФС - Петровської А.О., представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності на постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 15 травня 2015 року, якою громадянина Грузії ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст.471 Митного кодексу України та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 гривень, з конфіскацією вилученої валюти в сумі 4737 доларів США. Грошові кошти в розмірі 13 доларів США повернуто ОСОБА_4.

В С Т А Н О В И В :

За постановою судді, 15 березня 2015 року о 08 годині 45 хвилин, під час проходження митного контролю в зоні митного контролю залу «Приліт» терміналу «Д» ДП МА «Бориспіль», громадянин Грузії ОСОБА_4 який прилетів з Грузії, м. Тбілісі, своїми діями обрав канал, позначений символами зеленого кольору - «зелений коридор», тим самим, заявив про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну територію України та засвідчив про факти, що мають юридичне значення.

Після перетину ОСОБА_4 «білої лінії», яка позначає закінчення зони спрощеного митного контролю «зелений коридор», пасажиру було задано запитання щодо наявності в нього готівки, на що він відповів, що має при собі приблизно 15000 доларів США.

Після цього ОСОБА_4 було запрошено до службового приміщення митниці залу «Приліт», де ним була видана готівка в розмірі 15350 доларів США, що знаходились у внутрішній кишені куртки, одягненої на пасажирі.

Зазначена готівка переміщувалась без ознак приховування та зі слів ОСОБА_4 належить йому та його родичам в Грузії.

З виявленої суми громадянину ОСОБА_4 було пропущено 10600 доларів США, в зв'язку з тим, що в нього не було дрібних купюр. За протоколом про порушення митних правил вилучено 4750 доларів США.

Таким чином, своїми діями громадянин ОСОБА_4 під час проходження митного контролю порушив встановлений ст. 366 МК України порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю.

Постановою судді ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст.471 МК України та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 гривень з конфіскацією вилученої відповідно до протоколу про порушення митних правил валюти.

Не погоджуючись з постановою судді, представником особи, яка притягується до адміністративної відповідальності подано апеляційну скаргу, в якій він просить постанову судді скасувати та винести нове рішення, яким закрити провадження по справі, а вилучену валюту повернути ОСОБА_4.

Вважає, що постанова суду винесена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. При винесенні постанови судом не в повній мірі з'ясовані всі фактичні обставини справи та не надано належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам. На думку апелянта, протокол про порушення митних правил одержаний із порушенням порядку встановленого законом. Зазначає, що протокол містить інформацію про факти, що не відповідають дійсності, протокол підписано особою, яка його не оформлювала. Зазначає, що при складенні протоколу про порушення митних правил ОСОБА_4 було порушено його право на захист. Крім того, апелянт вказує, що ОСОБА_5, під час оформлення протоколу здійснив переклад ОСОБА_4 змісту протоколу не точно і не в повному обсязі.

Вказує, що застосування стягнення у виді конфіскації є порушенням положень ст.1 Протоколу № 1 до Конвенції, тобто є непропорційним, оскільки покладає на ОСОБА_4 "індивідуальний надмірний тягар".

Вислухавши доповідь судді, пояснення представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності в підтримку поданої апеляційної скарги, представника Київської митниці, яка вважає рішення суду законним та обґрунтованим, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, приходжу до наступного.

Висновок судді про доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні порушення митних правил повністю знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи і стверджується зібраними у справі доказами, а саме протоколом про порушення митних правил від 15 березня 2015 року № 0174/125120103/15; даними протоколу опитування ОСОБА_4; доповідною запискою старшого державного інспектора відділу митного оформлення № 3 щодо обставин складання протоколу про порушення митних правил, переліком купюр та описом готівки вилученої у ОСОБА_4.

На підставі зазначених доказів суддя дійшов обґрунтованого висновку про те, що своїми діями ОСОБА_4 порушив порядок проходження митного контролю у зонах (коридорах) спрощеного контролю та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.471 Митного кодексу України.

Відповідно до ст. 471 МК України за порушення порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, передбачене накладення стягнення у вигляді штрафу, а у разі якщо безпосередніми предметами правопорушення є товари, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено, також з конфіскацією цих товарів.

Згідно з постановою НБУ від 27 травня 2008 року № 148 « Про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України» фізична особа-резидент має право ввозити в Україну та вивозити за межі України готівку в сумі, що перевищує в еквіваленті 10 000 євро, за наявності документів, що підтверджують зняття готівки з рахунків банків (фінансових установ), виключно на ту суму, що перевищує в еквіваленті 10 000 євро.

Відповідно до постанови КМУ від 21 травня 2012 року № 436 « Про затвердження переліку товарів, на які встановлено обмеження щодо переміщення через митний кордон України» готівка віднесена до товарів, переміщення яких через митний кордон України обмежено законодавством України. Зазначені нормативні документи дають підстави вважати те, що іноземна валюта є товаром для переміщення через митний кордон України, а тому вона відповідно до санкції ст. 471 МК України, підлягає обов'язковій конфіскації.

Доводи апеляційної скарги про неповноту дослідження обставин справи не ґрунтуються на матеріалах справи, із яких вбачається те, що всі істотні для справи обставини з'ясовані всебічно, повно та об'єктивно, встановленим обставинам дана юридична оцінка.

Посилання представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності на те, що ОСОБА_4 вчинив дане правопорушення з необережності, не маючи наміру приховувати грошові кошти від працівників митниці, є безпідставними, оскільки суб'єктивна сторона даного правопорушення характеризується виною у формі, як умислу так і необережності.

Твердження апелянта про порушення права ОСОБА_4 на захист в частині можливості скористатися послугами захисника, під час складання протоколу про порушення митних правил, то вони є не обґрунтованими, оскільки діючим МК України не передбачено обов'язок митного органу щодо надання захисника особі, відносно якої складається протокол про порушення митних правил.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 було роз'яснено право мати захисника, про що свідчить його підпис в протоколі, проте будь-яких клопотань про залучення захисника при складенні протоколу він не заявляв.

Відповідно до ст. 498 МК України, особи, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, під час розгляду справи про порушення митних правил у органі доходів і зборів або суді мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, одержувати копії рішень, постанов та інших документів, що є у справі, бути присутніми під час розгляду справи у органі доходів і зборів та брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у їх дослідженні, заявляти клопотання та відводи, під час розгляду справи користуватися юридичною допомогою захисника, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, давати усні і письмові пояснення, подавати свої доводи, міркування та заперечення, оскаржувати постанови органу доходів і зборів, суду (судді), а також користуватися іншими правами, наданими їм законом. Зазначені в цій статті особи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.

Як видно з матеріалів справи, в судовому засіданні був присутній захисник, а тому ОСОБА_4 не був позбавлений можливості користуватися правовою допомогою під час розгляду даної справи .

Відповідно до протоколу про порушення митних правил та протоколу опитування, ОСОБА_4 були роз'яснені його права і порушень щодо цього допущено не було. Крім того, будь-яких зауважень щодо змісту перекладу особою, яка притягується до адміністративної відповідальності не заявлялось.

Доводи апелянта про те, що застосування конфіскації в якості додаткового адміністративного стягнення є порушенням положень ст.1 Протоколу № 1 до Конвенції, тобто є не пропорційним, оскільки покладає на ОСОБА_4 «індивідуальний надмірний тягар» не ґрунтуються на матеріалах справи.

Враховуючи наведене, приходжу до висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування постанови судді, в зв'язку з чим апеляційну скаргу представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності необхідно залишити без задоволення.

Керуючись ст. 294 КУпАП суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності залишити без задоволення, а постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 15 травня 2015 року щодо ОСОБА_4 - без змін.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя В.С. Полосенко