Вирок № 45881618, 24.07.2012, Іванківський районний суд Київської області

1-159/2012

ВИРОК

Імям України

24 липня 2012 року Іванківський районний суд Київської області в складі: головуючого- судді: Гончарука О.П., суддів: Тетервак H.A., Ткаченка Ю.В., при секретарях - Марченко Т.І., Євтушенко В.Д., з участю прокурора - Домбровського Я.В., захисника - ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Іванків кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, визнаного таким, що не має судимості, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_5, у вчиненні злочину за ст. 115 4.2 п.6 КК України, ст.187 ч.4 КК України,

ВСТАНОВИВ:

18 квітня 2012 року приблизно о 21 годині ОСОБА_2, перебуваючи у стані алкогольного спяніння та знаходячись у будинку №4, по вулиці Кибенка в селі Леонівка Іванківського району Київської області, який винаймає ОСОБА_3, маючи намір на заволодіння чужим майном, не повідомляючи про свої злочинні наміри ОСОБА_3 і ОСОБА_4, взяв господарський ніж, який належить ОСОБА_3, після чого направився до ОСОБА_5, яка проживала за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6 6-а, с. Леонівка Іванківського району Київської області.

Цього ж дня, приблизно о 21 годині 20 хвилин, ОСОБА_2 з метою заволодіння грошовими коштами, прийшов до господарства ОСОБА_6, де перелізши через деревяний тин, який перешкоджає вільному доступу сторонніх осіб, потрапив на територію господарства останньої.

В подальшому ОСОБА_2 зайшов до приміщення веранди, яка була відчинена, виявив, що вхідні двері до житлового будинку зачинені, постукав та почув, як з середини будинку обізвалась ОСОБА_6 та запитала: «Хто там?». Назвавшись своїм прізвиськом «Норчак», ОСОБА_2 попросив відчинити двері, на що остання погодилася, відчинила йому двері та впустила до будинку. Перебуваючи у будинку ОСОБА_6, ОСОБА_2 в категоричній формі висловив вимогу негайно передати йому грошові кошти, на що ОСОБА_6 відмовила.

Будучи розлюченим відмовою ОСОБА_6, ОСОБА_7, скориставшись своєю фізичною перевагою, заштовхав її у другу жилу кімнату будинку, та демонструючи заздалегідь заготовлений для розбійного нападу господарський ніж та вязану рукавичку, вирішив вчинити умисне вбивство останньої, з корисливих мотивів, збив ОСОБА_6 з ніг і умисно наніс останній, господарським ножем, два удари в область шиї зліва, внаслідок чого ОСОБА_6 померла на місці.

ОСОБА_2, подолавши опір потерпілої, впевнившись, що ОСОБА_6, не виявляє ознак життя, продовжуючи свої злочинні дії, направлені на заволодіння грошовими коштами, зайшов до третьої жилої кімнати будинку ОСОБА_6, де з гаманця викрав грошові кошти у сумі 300 доларів СІЛА, що в еквіваленті на національну грошову одиницю, за курсом Національного банку України, станом на 18.04.12, становить 7,9850 гривень за 1 долар СІЛА на суму 2395,5 гривень та 1200 гривень. При виході з будинку, в першій жилій кімнаті ОСОБА_2 викрав синтетичну хустину вартістю 15 гривень, а всього ОСОБА_2 викрав майна та грошових коштів, які належали ОСОБА_6 на загальну суму 3610,5 гривень, чим потерпілій спричинив матеріальну шкоду на вище вказану суму.

Після вчинення злочину ОСОБА_2 з місця події зник, а грошовими коштами розпорядився на власний розсуд.

Внаслідок зазначених ударів ножем, ОСОБА_2 заподіяв ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді ножового поранення шиї зліва на боковій поверхні шиї з пошкодженнями загальної сонної артерії та внутрішньої яремної вени, різаної рани шиї у проекції яремної вирізки, лінійного садна шиї, які відносяться до категорії ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя.

Смерть ОСОБА_6 наступила через короткий проміжок часу (хвилини), після отримання ножового поранення шиї зліва з пошкодженням судин: загальної сонної артерії та внутрішньої яремної вени.

На досудовому слідстві підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочинів передбачених ч. 4 ст. 187 КК України та п.6 ч. 2 ст. 115 КК України визнав повністю, надав детальні та послідовні покази.

Однак, в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 винним себе визнав частково, а саме: за ч. 4 ст. 187 КК України та п.6 ч.2 ст. 115 КК України винним себе не визнав, а за ч. 1 ст. 115 КК України визнав себе винним, про те зазначив, що вбивство вчинив не з корисливих мотивів, а покази, які він давав під час досудового слідства були надані ним під психологічним тиском та погрозою застосування щодо нього фізичного насильства з боку працівників міліції Іванківського PB ГУМВС України в Київській області.

Пояснив, що протягом дня 18.04.2012 року разом зі своїми наглядно знайомими ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з якими він раніше працював у «лісі» вживали спиртні напої. Приблизноо 20.00 год. 18.04.2012 року перебуваючи біля магазину до нього підійшла ОСОБА_6 та почала казати про те, що якщо він не перестане вживати спиртні напої то закінчить своє життя як і його батько, на що він дуже образився. Також підсудний пояснив, що дану розмову чув ОСОБА_8JI. та ОСОБА_3 Приблизно о 21.00 год. 18.04.2012 року вони втрьох, а саме: він, ОСОБА_3 та ОСОБА_8JI. пішли до господарства ОСОБА_3 В подальшому ОСОБА_3 та ОСОБА_8JI. лягли спати, він таємно викрав господарського ножа, який належить ОСОБА_3 з метою навмисного позбавлення життя ОСОБА_6 направився до її господарства, де перелізши через деревяний тин, який перешкоджає вільному доступу сторонніх осіб, потрапив на територію господарства останньої.

В подальшому зайшовши до приміщення веранди, виявив, що вхідні двері до житлового будинку зачинені, постукав та почув, як з середини будинку обізвалась ОСОБА_6 та запитала: «Хто там?». Назвавшись своїм прізвиськом «Норчак», він попросив її відчинити йому двері, на що остання погодилася, відчинила двері та впустила до свого будинку. Зайшовши до будинку він пригадав розмову, яка відбулась між ним та ОСОБА_6 біля місцевого магазину та почав її ображати нецензурними словами, на що потерпіла попросила його залишити будинок та намагалась виштовхати його за двері. Обізлившись на неї він штовхнув ОСОБА_6 в груди від чого вона впала в іншій кімнаті. Впавши на підлогу ОСОБА_6 намагалась піднятись та покликати на допомогу, однак він підбіг до неї та ножем, який приніс з собою наніс ОСОБА_6 два удари в шию зліва.

З метою приховання слідів злочину він почав ходити по будинку та вимикати світло, під час чого в третій кімнаті будинку побачив гаманця, який знаходився у кишені піджака, який висів на стільці. Взявши з гаманця грошові кошти він поклав їх до своєї кишені. Виходячи з будинку ОСОБА_6 він викрав синтетичну хустинку вартістю 15 гривень, в яку замотав ніж.

В судовому засіданні ОСОБА_2 пояснив, що вийшовши з будинку ОСОБА_6 він направився в сторону кладовища де в листтях прикопав ніж та вязану рукавичку, яким він скоїв вбивство ОСОБА_6 Позбувшись знаряддя вчинення злочину зателефонував у деспедчерську службу таксі «Гранд» та викликав таксі до кладовища с. Леонівка Іванківського району Київської області з метою поїхати до смт. Іванків. По приїзду до смт. Іванків він заходився витрачати грошові кошти отримані злочинним шляхом на власні потреби.

Підсудний не заперечує, що під час вчення злочину перебував в стані алкогольного спяніння, перед потерпілою вибачається і просить пробачення.

Аналізуючи покази підсудного дані ним на досудовому слідстві та в судовому засіданні, суд вважає, що покази, які підсудний давав на досудовому слідстві є правдивими, , що підтверджується протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_2 (а.с. 76-79 том 1), протоколом допиту як обвинуваченого ОСОБА_2 (а.с. 22 том 2), протоколом відтворення обстановки та обставин події за участю обвинуваченого ОСОБА_2 (а.с. 232- 236, том 1), оскільки вони надані підсудним безпосередньо після вчинення ним злочину, показами свідків ОСОБА_8JI. та ОСОБА_9 даними ними на досудовому слідстві та підтвердженні ними на судовому слідстві, а також які були залучені та приймали участь в якості понятих при відтворенні обстановки та обставин події, перевіркою прокуратури щодо відсутності тиску на ОСОБА_2 з боку працівників міліції.

Зміну підсудним ОСОБА_2 своїх показів на судовому слідстві суд розцінює, як бажання помякшити свою відповідальність за вчинені ним злочини.

Крім показань підсудного, його винність у вчинені злочинів, доведена доказами і ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному зясуванні всіх обставин справи в їх сукупності.

В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_10 пояснила, що її мати ОСОБА_6 останнім часом часто відвідувала свій будинок, який знаходиться в с. Леонівка Іванківського району Київської області по вул. Леніна 36-а. Крім того, після смерті сина ОСОБА_6 вона здавала в оренду двокімнатну квартиру в м. Києві та отримувала за це орендну плату. 18.04.2012 року ОСОБА_6 поїхала з м. Києва до с. Леонівка, для того, щоб установити памятник на кладовищі, який вона заздалегідь замовила в смт. Іванків. З собою ОСОБА_6 взяла 500 гривень на дорогу та прожиток. Чи були у ОСОБА_6, ще якісь гроші вона не знає, але думає, що були оскільки її мати замовила памятник.

року приблизно 9.00 год. їй зателефонувала сусідка її матері на імя ОСОБА_11 та повідомила, що ОСОБА_6 померла. Після цього вона поїхала до с. Леонівка де по приїзду від працівників міліції дізналась про те, що її матір вбили. Чи пропало щось з будинку ОСОБА_6 пояснити не може, оскільки не знає які цінні речі в ньому знаходились.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що 18.04.2012 року, протягом всього дня, підсудний разом з ОСОБА_4 перебували у нього вдома за адресою: с. Леонівка Іванківського району Київської області, вул. Кибенка, 4.

Приблизно о 20.00 годині 18.04.2012 року він разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 пішли до магазину, що знаходиться в с. Леонівка по вул. Леніна, з метою зустріти будь-яких знайомих та позичити у них гроші на горілку. Коли вони перебували біля магазину, з нього вийшла ОСОБА_6 та побачивши ОСОБА_3 запросила його до себе у будинок де запропонувала «помянути» її покійного сина. Налила чарку горілки, яку він випив, та дала пачку цигарок, після чого він повернувся до магазину. Про те, що ОСОБА_6 розмовляла з ОСОБА_2 йому нічого не відомо. Самої розмови ОСОБА_6 та ОСОБА_2 він не бачив та впевнений, що ніякої розмови у ОСОБА_2 з ОСОБА_6 18.04.2012 року не було.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що у день скоєння вбивства ОСОБА_5 приблизно о 20.20 годині він разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 перебував біля місцевого магазину, що знаходиться в с. Леонівка по вул. Леніна. В цей час він помітив, як із свого будинку йде ОСОБА_5 у руках якої була невеличка сумка. Коли вона підійшла то сказала, що купила продукти на поминальний день. В цей час до неї підійшов ОСОБА_3 та вона запросила його до себе додому. По якій причині ОСОБА_5 запросила ОСОБА_3 до себе ОСОБА_4 пояснити не може, але коли ОСОБА_3 повернувся то сказав, що вона пригостила його дома горілкою та дала пачку цигарок. Щоб ОСОБА_2 в цей час спілкувався з ОСОБА_6, ОСОБА_4 не бачив, а також пояснив, що ОСОБА_2 знаходився на значній відстані від ОСОБА_6, щоб сваритись та він не чув.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснив, що на даний час він підробляє в таксі «Гранд». 19.04.2012 приблизна о 00.20 годині він отримав від диспетчера замовлення до с. Леонівка, де коло кладовища його буде чекати чоловік.

Отримавши замовлення він прибув до с. Леонівка та біля кладовища побачив хлопчину.

Після того, як підсудний відкрив двері його автомобіля та сказав, що саме він його викликав, він спитав: чи є у підсудного гроші, щоб оплатити проїзд? Підсудний відповів, що є та дістав з кишені куртки грошові кошти, як йому здалося, близько 800 гривень, купюрами по 100 та 200 гривень. Доларів США не бачив.

В подальшому, сівши до салону автомобіля, підсудний сказав їхати в смт. Іванків, а в подальшому можливо і до м. Києва. Прибувши до смт. Іванків він зупинив машину біля нічного магазину. ОСОБА_2 вийшов з автомобіля та попросив зачекати на нього. Првернувся підсудний через пять хвилин з пляшкою горілки, сів до автомобіля та сказав їхати до пилорами. Приїхавши до пилорами підсудний вийшов з автомобіля та попросивши зачекати на нього пішов в бік сторожки.

Повернувшись через пів години підсудний сів до автомобіля та наказав їхати до бару «Стимул». Приїхавши до бару «Стимул» підсудний зайшов до нього, але бар вже зачинявся, і тоді підсудний вийшов звідти разом з якимось незнайомим хлопцем. Разом з незнайомим хлопцем підсудний сів до мого автомобіля та попросив відвезти їх до нічного бару с. Сукачі.

Приїхавши до бару в с. Сукачі підсудний сказав, щоб я його дочекався, а сам він пішов до середини цього бару.

Я чекав на підсудного приблизно 2 години. За цей час я бачив, як підсудний декілька разів виходив та заходив до бару.

Приблизно о 04.00 години підсудний вийшов з бару та підійшов до мене та спитав: «де його куртка та мобільний телефон?» на що я відповів, що цих речей підсудний мені не залишав. Після цього підсудний разом з незнайомими мені людьми сіли до мого автомобіляі я довіз їх до смт. Іванків де і висадив у центрі населеного пункту.

Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні пояснив, що 19.04.2012 року близько 00.10 годин виходив разом з іншими знайомими хлопцями та дівчатами з бару «Стимул», що знаходиться в смт. Іванків, оскільки бар вже закривався. В цей час до нього підійшов, його знайомий на прізвисько «Поплавок». Під час засідання зясувалось, що чоловік на прізвисько «Поплавок» - це ОСОБА_2 (підсудний), та запропонував скласти йому компанію та поїхати в с. Сукачі в бар, який знаходиться в підвальному приміщенні на, що ОСОБА_13 погодився.

Перебуваючи у вищезгаданому барі, підсудний замовляв собі алкогольні напої та декілька разів виходив на вулицю. Одного разу, після того, як ОСОБА_13, потанцював з дівчиною, підсудний підійшов до нього і просунув у кишеню якусь купюру. На запитання за що: підсудний відповів, що ОСОБА_13 гарно танцював Коли ОСОБА_13 повертаючись додому перевірив, що йому поклав підсудний, то побачив купюру номіналом 100 доларів СІЛА.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснила, що підсудний є її племінником. 19.04.2012 року, підсудний близько 11.00 годин приїхав до неї додому в брудних штанях та без куртки. На запитання де він подів свої речі підсудний пояснив, що не памятає. Тоді ОСОБА_11 дала йому його старі речі, а штани забрала попрати та попрасувати.

В цей же день ОСОБА_2 з Києва поїхав до с. Леонівка.

року їй на мобільний телефон зателефонувала невідома жінка та спитала ким їй буде ОСОБА_2? На що вона відповіла, що племінником. Ця жінка повідомила, що знайшла мобільний телефон, куртку та паспорт на імя ОСОБА_2 та хоче ці речі передати близьким до ОСОБА_2 людям на що ОСОБА_11 погодилась, і призначила з нею зустріч на 07.00 год.20.04.2012 року.

Зустрівшись з невідомою жінкою, ОСОБА_11 забрала у неї речі, які належать ОСОБА_2 та відвезла їх до с. Леонівка Іванківського району Київської області на вул. Кибенка, 10 де в цей же день куртка була вилучена працівниками міліції.

Крім того, вина підсудного ОСОБА_2 підтверджується іншими доказами, зібраними по справі, зокрема:

протоколом огляду місця події від 20.04.2012 року, згідно якого оглянуто господарство №36а по вул.Леніна в с.Леонівка Іванківського району Київської області, де виявлено труп ОСОБА_5 та ілюстративними таблицями (а.с. 14-36); Лікарським свідоцтвом про смерть №63 ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с.39); постановою про приєднання до справи речових доказів: чотири кухонні ножі, виріз ковдри з плямами бурого кольору, мобільний телефон «Самсунг» з сім-картою оператора мобільного звязку «Київстар», пачку з під сигарок «Прима» та вязану перчатку чорного кольору (а.с.40-41); постановою про приєднання до справи речових доказів: сліди папілярних візерунків пальців рук, сліди долоней, зрізи нігтьових пластин трупа ОСОБА_6, зрізи нігтьових пластин ОСОБА_2, два гіпсові сліди протектора взуття, кухонний ніж з деревяною ручкою коричневого кольору у хустині коричневого кольору, балоневу куртку чорного кольору на замку, футболку білого кольору з різнокольоровими смугами (а.с.59-60); висновком експерта №63 від 20.04.2012 року з якого вбачається, що смерть ОСОБА_6 наступила в результаті гострої крововтрати, яка розвинулася після отримання ножового поранення шиї зліва з пошкодженням судин: загальної сонної артерії та внутрішньої яремної вени (а.с. 109-113); актом судово-токсикологічного дослідження №883 від 08.05.2012 року з якого вбачається, що в крові трупа ОСОБА_6, метиловий, етиловий а також пропілів, бутиловий, амілові спирти та їх ізомери не виявлені (а.с.114); актом судового медичного дослідження №478 від 21.04.2012 року (а.с.115-116); актом судово-медичного дослідження №81-мк від 14.05.2012 року, обєктом якого є шкіряний лоскут шиї зліва (а.с.119); висновком експерта №14 від 26.04.2012 року з фототаблицями до нього, обєктом якого є папілярні візерунки, які вилучені в ході огляду місця події (а.с. 126-134); висновком експерта №15 від 04.05.2012 року та фото таблицями до нього, обєктом якого є два гіпсові сліди протектору взуття, які вилучені в ході огляду присадибної ділянки (а.с.141- 145; висновком експерта №113/12 від 10.05.2012 року, обєктом якого є зрізи нігтьових пластин обох рук ОСОБА_2 (а.с.149-153); висновком експерта №118 від 14.05.2012 року, обєктом якого є ніж, вилучений під час відтворення обстановки та обставин події на смітнику у лісовому масиві поблизу кладовища в с. Леонівка Іванківського району Київської області (а.с.157-160); висновком експерта судово-цитологічної експертизи піднігтьового місту рук потерпілої ОСОБА_6 (164-168); висновком експерта №77-мк від 22.05.2012 року, з якого вбачається, що саме тим чи подібним до нього ножем, який є речовим доказом і були нанесені тілесні ушкодження потерпілій ОСОБА_6 (а.с.178-181); актом комісійної комплексної судової психолого-психіатричної експертизи №407 від року, з якого вбачається, що ОСОБА_2 під час вчинення злочину усвідомлювати свої дії та міг керувати ними (а.с.195-196).

При судово-медичній експертизі трупа виявлені тілесні ушкодження: ножове поранення шиї зліва на боковій поверхні шиї пошкодженнями загальної сонної артерії та внутрішньої яремної вени, різана рана шиї у проекції яремної вирізки. Лінійне садно шиї, які могли утворитися 18.04.2012 року від дії колюче-ріжучого предмету типу ножа, який має не товстий обух із гостро заточеним лезом і шириною клинка на одному із рівнів занурення близько 1,9 см і відносяться до категорії ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя. Тілесні ушкодження синці та садна на обличчі, тулубі, які могли утворитися 18.04.2012 року від тупих предметів і відносяться до категорії ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень. Враховуючи локалізацію та механізм ушкоджень спершу були нанесені пошкодження на обличчі та передній поверхні шиї та тулуба, а послідуючому пошкодження шиї зліва з пошкодженням судин.

Всі виявлені тілесні ушкодження є прижиттєвими.

Після отримання ножового поранення, смерть потерпілої наступила через короткий проміжок часу (хвилини), після отримання ножового поранення тттиї зліва з пошкодженням судин: загальної сонної артерії та внутрішньої яремної вени (а.с. 109-113) висновку експерта №63 від 21.04.2012 року.

ОСОБА_14 комплексної судової психолого-психіатричної експертизи №407 ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_8 на час скоєння ним інкримінує мого йому діяння усвідомлював свої дії та міг керувати ними та дозволяють йому зараз усвідомлювати свої дії та керувати ними.

Під час скоєння інкримінуємих йому дій в стані фізіологічного афекту та в іншому емоційному стані, який би міг суттєво вплинути на його свідомість та діяльність, ОСОБА_2 не перебував.

ОСОБА_14 поданої характеристики з місця проживання підсудний ОСОБА_2 характеризується негативно, зловживає спиртні напої, порушує громадський порядок, на обліку у лікаря-нарколога та психіатра не перебуває.

Оцінюючи добуті докази, суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_2 доведена, а його злочинні дії вірно кваліфіковано за ч.4 ст.187 КК України - напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя чи здоровя особи, яка зазнала нападу (розбій), поєднаний із проникненням у житло та заподіянням тяжких тілесних ушкоджень та за п.6 ч.2 ст.115 КК України, як вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене з корисливих мотивів.

Суд не бере до уваги та відкидає покази підсудного з приводу того, що він не мав наміру заволодіти грошовими коштами потерпілої та вбивати ОСОБА_5 з корисливих мотивів. Його показання повністю спростовуються його показаннями данними на досудовому слідстві, показаннями потерпілої, свідків, які суд визнає правдивими і такими, що узгоджуються з іншими матеріалами справи, висновками експертів.

Про наявність злочинного умислу ОСОБА_2 направленого на вчинення нападу з метою заволодіння грошовими коштами потерпілої та умисного вбивства її, з корисливих мотивів свідчить спосіб дій ОСОБА_2, який після вживання алкогольних напоїв взяв ніж, після чого з метою заволодіння майном ОСОБА_5 для зменшення опору потерпілої наносив удари ножем прямо в шию, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, бажаючи настання смерті ОСОБА_5 та втечі з місця вчинення злочину з грошовими коштами.

Встановлена в судовому засіданні обставина з приводу того, що підсудний зразу після подолання опору потерпілої (намагання потерпілої перешкодити підсудному заволодіти її майном) шляхом вчинення навмисного вбивства відразу заволодів майном ОСОБА_5, свідчить про те, що вчинене ОСОБА_2 слід кваліфікувати як розбій та умисне вбивство з корисливих мотивів.

Обставин, які помякшують покарання ОСОБА_2 під час судового розгляду справи не виявлено.

Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_2 є те, що злочин було вчинено у стані алкогольного спяніння, а також те, що злочин було вчинено щодо особи похилого віку.

При обранні покарання підсудному ОСОБА_2, суд приймає до уваги ступінь і характер скоєного злочину, особу підсудного, відсутність помякшуючих та наявність обтяжуючих обставин, і вважає, що йому слід обрати покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.4 ст.187 КК України та п.6 ч.2 ст.115 КК України.

Остаточне покарання ОСОБА_2 призначити відповідно до ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі з конфіскацією всього майна.

Строк відбуття покарання ОСОБА_2 рахувати з 20 квітня 2012 року, зарахувавши в строк відбуття покарання час попереднього увязнення.

Міру запобіжного заходу, до вступу вироку в законну силу, ОСОБА_2 залишити у вигляді тримання під вартою в Київському СІЗО №13 Державного департаменту з питань виконання покарання в м. Києві та Київській області.

Позов по справі не заявлено.

Речові докази по справі необхідно знищити.

Відшкодування судових витрат по справі покласти на ОСОБА_2 відповідно до ст.. 93 Кримінально-процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 323,324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним та призначити покарання:

за ч.4 ст.187 КК України у виді позбавлення волі на строк 10 (десять) з конфіскацією всього майна, яке є його власністю,

за п.6 ч.2 ст.115 КК України у виді позбавлення волі на строк 13 (тринадцять) років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю,

на підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточне покарання визначити у виді позбавлення волі на строк 13 (тринадцять) років, з конфіскацією всього майна, яке є його власністю

Строк відбуття покарання ОСОБА_2 рахувати з 20 квітня 2012 року, зарахувавши в строк відбуття покарання час попереднього увязнення.

Міру запобіжного заходу, до вступу вироку в законну силу, ОСОБА_2 залишити у вигляді тримання під вартою в Київському СІЗО №13 Державного департаменту з питань виконання покарання в м. Києві та Київській області.

Речові докази знищити.

Стягнути з ОСОБА_2 судові витрати за проведення експертиз відповідно в сумах 2 734,04 грн., 729,56 грн. та 729,56 грн.(одержувач платежу: НДЕКЦ при ГУМВС України в Київській області, р/р 31250272210700 в УДК в Київській області, МФО 821018, код 25574713, за послуги експерта).

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області через Іванківський районний суд на протязі 15 діб з часу проголошення, а засудженим ОСОБА_2 в той же строк з моменту отримання ним копії вироку.

Суддя: