Постанова № 45879675, 29.05.2015, Любарський районний суд Житомирської області

Справа № 282/364/15-а

Провадження № 2-а/282/6/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2015 року смт.Любар

Любарський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого-судді В.В.Вальчука

при секретарі судових засідань ОСОБА_1

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в смт. Любар адміністративну справу за позовом ОСОБА_2, інтереси якої представляє ОСОБА_3 до Громадської сільської ради в особі ОСОБА_4 про скасування рішення та зобовязання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

26 січня 2015 року Громадською сільською радою прийнято рішення «Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення для здійснення комерційної діяльності ФОП ОСОБА_2М.». Цим рішенням було затверджено звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки площею 0,0150 га., кадастровий номер 1823183300:03:006:0071, що розташована за адресою: с. Громада вул. Леніна, 37 Любарського району Житомирської області, надано згоду на продаж земельної ділянки та встановлено ціну у розмірі 29 143 грн.

Позивачка вважає вказане рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню тому, що ціна на земельну ділянку встановлена з порушенням вимог законодавства.

Враховуючи вищевикладене позивачка просить суд постановити рішення про скасування п. 3 рішення Громадської сільської ради про затвердження ціни продажу земельної ділянки та зобовязати відповідача внести зміни до вказаного рішення.

В судовому засіданні представник позивачки та позивачка позов підтримали в повному обсязі.

Представник відповідачка ОСОБА_4, позов не визнала і пояснила, що при визначенні ціни продажу вказаної земельної ділянки сільська рада керувалась ЗУ «Про оцінку земель», постановою КМУ від 04.03.2013 року № 231 «Деякі питання проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування інших обовязкових платежів, які справляються відповідно до законодавства», відповідно до цих нормативно правових актів орган місцевого самоврядування встановлює ціну продажу земельної ділянки комунальної власності і така ціна може відрізнятися від експертної.

Вислухавши пояснення сторін, розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного:

Згідно висновку про експертну грошову оцінку земельної ділянки замовником якої є Громадська сільська рада: вартість земельної ділянки, площею 0,0150 га, по вул. Леніна, 37 в с. Громада Любарського району Житомирської області, кадастровий номер 1823183300:03:006:0071, станом на дату оцінки 01 серпня 2014 року, без урахувань ПДВ складає 10 549 (десять тисяч пятсот сорок девять) гривень 50 (пятдесят) копійок.

Згідно висновку про експертну грошову оцінку земельної ділянки замовником якої є Громадська сільська рада: вартість земельної ділянки, площею 0,0150 га, по вул. Леніна, 37 в с. Громада Любарського району Житомирської області, кадастровий номер 1823183300:03:006:0071, станом на дату оцінки 01 січня 2015 року, без урахувань ПДВ складає 11 887 (одинадцять тисяч вісімсот вісімдесят сім) гривень 50 (пятдесят) копійок.

Рішенням 47 сесії пятого скликання Громадської сільської ради від 26.01.2015 року № 407, затверджено звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки несільськогосподарського призначення за адресою: с. Громада, вул. Леніна, 37 Любарського району Житомирської області, кадастровий номер № 1823183300:03:006:0071, надано згоду на продаж вказаної земельної ділянки, затверджено ціну продажу у розмірі 29 143 грн.

Як вбачається із витягу з протоколу 47 сесії 5 скликання від 26.01.2015 року, при визначенні ціни продажу вищевказаної земельної ділянки, ОСОБА_5, - голова постійної комісії з питань екології та земельних відносин, наголосила на прийнятому на 2015 рік коефіцієнт індексації в розмірі 1.249 %, відповідно до чого збільшується нормативно-грошова оцінка земельної ділянки і ціна продажу відповідно становить 29 143 грн.

Згідно ст. 1 ЗУ «Про оцінку земель» вартість земельної ділянки - еквівалент цінності земельної ділянки, виражений у ймовірній сумі грошей, яку може отримати продавець. Ціна земельної ділянки фактична сума грошей, сплачена за перехід прав на земельну ділянку або на подібну до неї земельну ділянку від продавця до покупця.

Відповідно до ч. 1 ст. 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Як вбачається із ч. 8 ст. 128 ЗК України, ціна земельної ділянки визначається за експертною грошовою оцінкою, що проводиться організаціями, які мають відповідну ліцензію на виконання цього виду робіт, на замовлення органів державної влади, ради міністрів АРК, або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 201 ЗК України, нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель. Експертна грошова оцінка використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок.

Тобто, за загальним правилом ціна земельної ділянки визначається за домовленістю сторін, але згідно спеціальної норми, при продажі земельних ділянок державної та комунальної власності громадянам та фізичним особам ціна земельної ділянки визначається за експертною грошовою оцінкою. В даному випадку сільська рада при прийнятті рішення про продаж земельної ділянки помилково врахувала при цьому нормативну грошову оцінку, що безпосередньо призвело до значного збільшення ціни даної земельної ділянки. Разом з тим, виходячи з аналізу нормативно правових актів вбачається, що за домовленістю сторін ціна продажу земельної ділянки може відрізнятися від експертної оцінки.

Згідно законодавства за наслідками розгляду справ за позовами до органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування щодо оскарження (визнання незаконними) прийнятих ними актів з питань, повязаних з наданням земельних ділянок у власність чи в користування субєктам господарської діяльності (про відмову у передачі земельної ділянки у власність чи в користування, у продажу земельної ділянки, у наданні дозволу і вимог на розроблення проекту відведення земельної ділянки, тощо) суд залежно від характеру спору може зобовязати названі органи виконати певні дії, як цього вимагають приписи чинного законодавства, зокрема розглянути в установленому для даного органу порядку питання, яке стосується предмету спору. Водночас, суд не вправі приймати рішення з питань, віднесених до виключної компетенції цих органів, наприклад про надання земельних ділянок у власність або в користування, укладення договорів купівлі-продажу або оренди земельних ділянок, а також зазначати, яке конкретно рішення повинно бути прийнято.

За таких обставин суд вважає, що не вправі приймати рішення про спонукання органів місцевого самоврядування продати земельну ділянку позивачу за конкретно визначеною ціною.

А тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2, підлягають частковому задоволенню.

При ухваленні рішення суд не приймає до уваги зазначену відповідачем ПКМУ від 04.03.2013 року № 231 «Деякі питання проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування інших обовязкових платежів, які справляються відповідно до законодавства», оскільки постанова втратила чинність на підставі постанови КМ № 358 від 21.08.2014 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Представник позивача за довіреністю ОСОБА_3 в обґрунтування щодо судових витрат не надано будь якого документу про виконання робіт та витраченого часу на виконання робіт з надання правової допомоги по даній справі за період з 07.04. по 29.05.2015 р., а лише надано квитанцію №67680866 від 17.04.2015 року в якій вказано, що ОСОБА_2 заплатила ОСОБА_3 1300грн. за юридичні послуги. Разом з тим суду не надано довідки про те, що останній працює юристом. У той же час, в контексті вимог ст. 90 КАС України відомостей щодо того, що ця особа є адвокатом або ж дипломів про юридичну освіту ОСОБА_3 до справи не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Згідно з вимогами ст. 90 КАС України витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом. У разі звільнення сторони від оплати надання їй правової допомоги витрати на правову допомогу здійснюються за рахунок Державного бюджету України. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

З наведеної норми вбачається, що правовою допомогою в адміністративному процесі визнається допомога правового характеру лише адвоката або у визначених законом випадках іншого фахівця у галузі права, які її надають на підставі договору. До цих витрат не належать витрати, пов'язані із прибуттям до суду адвоката чи іншого фахівця у галузі права, які діють як представники сторін, оскільки це самостійний вид судових витрат, що визначений статтею 91 КАСУ, про відшкодування яких на цій підставі, позивачем вимог не заявлялось.

Проте, з урахуванням вимог Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах», під час розгляду справи на підтвердження понесених витрат не надано актів виконаних робіт/наданих послуг та доказів сплати зазначених витрат, вищенаведена квитанція, надана під час розгляду справи, не є таким доказом, а отже позивачем не доведено обставин та підстав з якими наведені вище норми процесуального закону зумовлюють можливість відшкодування витрат на правову допомогу, у зв'язку з чим вимоги про розподіл витрат шляхом присудження на користь позивача витрат на правову допомогу, в контексті вимог ч. 1 ст. 94 КАС України, задоволенню не підлягають. Окрім того, як вже зазначалося вище, під час розгляду справи не надано доказів того, що представник позивача ОСОБА_3 є адвокатом або фахівцем в галузі права, що є однією з передумов застосування положень ст. 90 КАС України.

Відтак, частковому стягненню підлягає лише сплачений позивачкою судовий збір з врахуванням ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 6, 17-19, 71, 90, 91, 94, 159-162, 186 КАС України, ст. ст. 12, 127, 128, 201 ЗК України, ст. 632 ЦК України, ст. 1 ЗУ «Про оцінку земель», ст. ст. 26, 59 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Скасувати п. 3 рішення Громадської сільської ради від 26 січня 2015 року № 407 прийнятого на 47 сесії про затвердження ціни продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення для здійснення комерційної діяльності ОСОБА_2, за адресою: село Громада вулиця Леніна, 37 Любарського району Житомирської області, площею 0,0150 га., кадастровий номер № 1823183300:03:006:0071 в сумі 29 143 гривні.

Зобовязати Громадську сільську раду прийняти та внести зміни в п. 3 рішення Громадської сільської ради від 26 січня 2015 року № 407 прийнятого на 47 сесії про затвердження ціни продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення для здійснення комерційної діяльності ОСОБА_2, за адресою: село Громада вулиця Леніна, 37 Любарського району Житомирської області, площею 0,0150 га., кадастровий номер № 1823183300:03:006:0071, при цьому визначення ціни продажу земельної ділянки здійснювати на основі та з урахуванням експертної грошової оцінки земельної ділянки.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 судові витрати в сумі 73,08 гривень.

В задоволені іншої частини позову відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Любарський районний суд протягом десяти днів з дня її проголошення.

Суддя Вальчук В. В.