Рішення № 45879152, 24.06.2015, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/245/15-ц

Категорія 47

2/295/37/15

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.06.2015 року м. Житомир

Богунський районний суд міста Житомира в складі:

головуючої судді Семенцової Л.М.,

за участі секретаря Слончак А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що від шлюбу з відповідачем вони мають неповнолітню дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Після розірвання шлюбу дочка проживає з нею та знаходиться на її утриманні. На теперішній час дочка навчається в Житомирському інституті медсестринства. У звязку з тим, що вона захоплюється медициною та має до неї певні здібності, вона потребує додаткових витрат на купівлю необхідної літератури, приладдя, продуктів харчування. Відповідач не надає котів на оплату комунальних послуг та не здійснює витрат на дитину, інших неповнолітніх дітей не має, хоча працює та має постійний дохід. Тому позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 1040,00 грн. щомісячно додаткових витрат, повязаних з розвитком здібностей неповнолітньої дочки ОСОБА_3. Є.А.

У судовому засіданні позивач вимоги позову підтримала, обґрунтовуючи їх викладеними в ньому обставинами, пояснивши, що вона має невеликий розмір заробітної плати та не може забезпечити дочку всім необхідним, у тому числі одягом. Дочка має захворювання очей і витрати на лікування вона понесла самостійно, від сплати аліментів відповідачем вона відмовилася та виконавчий лист щодо стягнення аліментів виконавчою службою їй було повернуто.

Відповідач у судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що після розірвання шлюбу з позивачем створив іншу сімю, працює та надає дочці ОСОБА_3 кишенькові гроші, свою частину квартири подарував їй та з позивачем мав домовленість про те, що після укладення договору дарування вона не матиме до нього претензій з приводу сплати ним аліментів на дочку.

Суд, заслухавши сторони, дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 185 СК України врегульовано питання участі батьків у додаткових витратах на дитину. Так, згідно ч. 1 та ч. 2 той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Судом встановлено, що сторони перебували у шлюбі, який було розірвано, що вбачається з свідоцтва про розірвання шлюбу, виданого 08.06.2010 року ВРАЦС Житомирського МУЮ (а.с. 2). Вони мають неповнолітню дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка має зареєстроване місце проживання разом із позивачем за адресою: АДРЕСА_1, підтвердженням чому є копія свідоцтва про її народження та довідка КП «ВЖРЕП № 15» Житомирської міської ради від 16.06.2015 року (а.с. 3, 35).

Зі змісту виданої Комунальним вищим навчальним закладом Житомирським інститутом медсестринства довідки № 560 від 16.06.2015 року вбачається, що ОСОБА_3 є студентом зазначеного навчального закладу, навчається на денній державній формі, термін навчання з 01.09.2014 року по 01.07.2018 року (а.с 37), а згідно довідки про доходи з місця навчання № 212 від 10.06.2015 року вона отримує стипендію в середньому 607,08 грн. (а.с. 51).

Рішенням Богунського районного суду міста Житомира від 21.02.2005 року (а.с. 52) у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей позов задоволено та стягнуто з відповідача на користь позивача аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/3 частини заробітку відповідача щомісячно, починаючи з 15.12.2004 року і до їх повноліття, але не менше одного неоподаткованого мінімуму доході громадян щомісячно на кожну дитину.

21.02.2005 року було видано виконавчий лист (а.с. 40), а у звязку з відмовою позивача від аліментів на підставі ч. 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» постановою старшого державного виконавця Богунського ВДВС Житомирського МУЮ ОСОБА_5 від 24.02.2011 року виконавчий лист повернуто позивачу (а.с. 39).

Згідно змісту листа ТОВ з іноземними інвестиціями «Ферпласт Україна» від 02.02.2011 року № 32 (а.с. 49) сума аліментів за період з 21.02.2005 року по 31.12.2010 року із заробітної плати ОСОБА_2 утримана та перерахована в повному обсязі.

Досліджені судом докази та встановлені обставини свідчать про те, що відповідач є батьком неповнолітньої ОСОБА_3, яка навчається в Комунальному вищому навчальному закладі Житомирському інституті медсестринства на державній формі навчання.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивачем не доведено належними, допустимими та достатніми доказами наявності особливих обставин, які згідно ст. 185 СК України зумовлюють виникнення у батьків обовязку брати в них участі. На переконання суду, навчання неповнолітньої ОСОБА_3 в Комунальному вищому навчальному закладі Житомирському інституті медсестринства спрямоване на отримання нею професійної освіти та не розцінюється судом як таке, що необхідне через особливі обставини, на що посилалася позивач, а саме для розвитку здібностей дочки у сфері медицини.

Окрім того, понесення позивачем витрат на лікування дочки та необхідність її лікування з обґрунтуванням суми витрат не підтверджена позивачем належними, допустимими та достатніми доказами.

Разом з тим, позивач не позбавлена права на отримання від відповідача аліментів, стягнутих рішенням Богунського районного суду міста Житомира від 21.02.2005 року, до досягнення дочкою ОСОБА_3 повноліття.

За наведених обставин суд не вбачає підстав для задоволення позову, оскільки вимоги позивача не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи та не ґрунтуються на положеннях закону.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 185 СК України, ст. ст. 10, 60, 61, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Житомирської області через Богунський районний суд міста Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Л.М. Семенцова