Рішення № 45875629, 24.06.2015, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/2190/15-ц

Провадження № 2/750/1223/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2015 року м.Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:

головуючого судді Литвиненко І.В.

при секретарі Кравченко І. В.,

за участю позивача, представника позивача ОСОБА_1, відповідача, представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши, у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя, а саме: просив визнати право власності на 1/2 частину квартири 7, корпус 3 в будинку 14 по вул.. Єськова в м. Чернігові, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що ця квартира придбана під час перебування у шлюбі та зареєстрована на відповідача, а отже є обєктом спільної сумісної власності, тому підлягає поділу.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити.

Відповідач та її представник просили відмовити у задоволенні позову, оскільки спірна квартира була придбана частково за кошти батьків відповідача, які їй було подаровано батьками.

Судом встановленні такі факти та відповідні їм правовідносини.

Сторони одружились 25 вересня 1999 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії І-БК № 266754 (а.с. 8). Від шлюбу у сторін 21.12.2009 року народилась дитина ОСОБА_5, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії І-ЕЛ № 084335 (а.с. 52). Згідно із договором купівлі продажу від 07.03.2007 року, під час перебування у шлюбі сторонами було придбано квартиру 7 корп. 3 буд.14 по вул.. Єськова в м. Чернігові, за 138735 грн, яку було зареєстровано на ОСОБА_4 (а.с. 9-11, 47).

Обгрунтовуючи заперечення проти позову, відповідач надала договори дарування грошових коштів від 06 березня 2007 року та від 15 березня 2007, однак суд не погоджується з твердження відповідача, що спірне майно було придбано за кошти, які належали їй особисто, а саме за рахунок грошових коштів, подарованих їй матірю згідно з договором від 15.03.2007 року, оскільки за приписами ч.5 ст. 719 ЦК України договір дарування валютних цінностей на суму, що перевищує пятдесятикратний розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, укладається в письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. Договір дарування грошових коштів від 15 березня 2007 року , предметом якого були грошові коши в розмірі 12000 доларів США, укладений в простій письмовій формі, а тому, з урахуванням приписів ст.. 220 ЦК України, є нікчемним та не є доказом по справі. Що стосується договору дарування грошових коштів від 06.03.20107 року, то суд також не приймає його до уваги, оскільки сама відповідач в судовому засіданні підтвердила той факт, що вона не отримувала у м. Варва 06.03.2007 року зазначених коштів, той факт що вона отримала кошти в дарунок від матері в інший день не підтверджується доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 СК України, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відповідно до ч. 1,2 та 3 ст. 71 СК України, майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

Згідно із кредитним договором від 07.03.2007 року , який був укладений в інтересах сімї ОСОБА_4, за згодою співвласника квартири ОСОБА_3, на придбання квартири їм було надано 103875 грн та 10728,75 грн на страхові платежі та передано квартиру в іпотеку. Твердження відповідача про те, що сторони з січня 2013 року припинили подружні відносини та позивач не сплачував платежі за кредитним договором спростовуються випискою по рахунку позивача, копією розписки про зобовязання сплачувати 50 % платежів, а також розпискою, відповідно до якої відповідач у позивача взяла кошти в сумі 2800 грн 10.03.2013 року для внесення кредитних платежів, а також копією меморіальних ордерів.

Отже , в силу ст. 60 СК України, квартира 7, корпус 3 в будинку 14 по вул. Єськова в м. Чернігові є спільною сумісною власністю сторін, оскільки відповідачем не доведено, що квартира придбана за особисті кошти відповідача, а отже підлягає поділу.

Відповідно до ст.. 88 ЦПК України, з відповідача належить стягнути на користь позивача судовий збір.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 208, 209, 213-215, 218 ЦПК України, ст.. ст.. 69, 71 СК України суд

в и р і ш и в:

позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя, визнання права власності задовольнити.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину квартири 7, корпус 3 в будинку 14 по вул. Єськова в м. Чернігові.

Визнати за ОСОБА_6 право власності на 1/2 частину квартири 7, корпус 3 в будинку 14 по вул. Єськова в м. Чернігові.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 691(шістсот девяносто одну) грн 88 коп судових витрат.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Чернігівської області.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя