Рішення № 45873481, 16.06.2015, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 667/2627/13-ц Головуючий в І інстанції: Дзиговський Ю.В.

Номер провадження №22-ц/791/1225/2015 Доповідач: Вейтас І.В.

Категорія:

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2015 року червня місяця 16 дня колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого:Вейтас І.В.Суддів:Радченка С.В. Склярської І.В.ри секретарі:Грицак А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Марфін Банк» на рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 03 березня 2015 року в справі за позовом публічного акціонерного товариства «Марфін Банк» до ОСОБА_5, ОСОБА_6, про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки та за зустрічним позовом ОСОБА_6 до публічного акціонерного товариства «Морфін Банк», ОСОБА_5, треті особи які не заявляють самостійних вимог щодо предмету позову: ОСОБА_7, приватний нотаріус нотаріального округу Воєводін Микола Миколайович про визнання іпотечного договору недійсним з моменту укладення, -

ВСТАНОВИЛА:

В квітні 2013 року публічне акціонерне товариство «Марфін Банк» звернулось до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що 24.06.2008 року між ВАТ «Морський транспортний банк» (правонаступником якого є ПАТ «Марфін Банк») та ОСОБА_9 було укладено кредитний договір № 01340/RX, за яким позичальнику надавались кредитні кошти у вигляді непоновлюваної кредитної лінії в сумі 109 851 доларів США, з яких на споживчі потреби 97 000 доларів США, а 12 851 доларів США на виплату страхових платежів зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 11, 9 % річних, строком до 23.06.2023 року.

В якості забезпечення належного виконання зобов'язання за вказаним кредитним договором між ВАТ «Морський транспортний банк» та ОСОБА_6 було укладено договір іпотеки від 24.06.2008 року, згідно якого останній передав в іпотеку житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 та земельну ділянку загальною площею 0, 0439 га, яка знаходиться за тією ж адресою. В порушення умов кредитного договору відповідач ОСОБА_9 свої зобов'язання не виконав у зв'язку з чим станом на 03.04.2013 року існує заборгованість за кредитним договором в сумі 91 647, 29 доларів США та 59 441, 22 грн.. Після уточнення позовних вимог позивач просив суд стягнути з ОСОБА_5 на користь ПАТ «Марфін Банк» заборгованість по кредитному договору в сумі 91647,29 доларів США та 27279,07 гривень, яка складається з заборгованості по тілу кредиту в сумі 84874,71 доларів США, заборгованість по сплаті відсотків в сумі 6772,58 доларів США, заборгованість по пені в сумі 27279,07 гривень, а також в рахунок погашення вказаної заборгованості звернути стягнення на предмет іпотеки, що належить ОСОБА_6.

ОСОБА_6 подав до суду зустрічну позовну заяву, в якій зазначив, що іпотечний договір від 24 червня 2008 року з ВАТ «Морський транспортний банк» він не укладав, та не знав, що від його імені укладається будь-який договір, довірена особа ОСОБА_7 не була наділена повноваженнями, які дають їй право на передачу його майна в іпотеку та вважає, що під час укладення даного правочину довірена особа перевищила свої повноваження і діяла не в його інтересах, а у власних. У зв'язку з чим, просив суд визнати недійсною довіреність від 19.06.2007 року з моменту укладення іпотечного договору та визнати недійсним іпотечний договір від 24.06.2008 року з моменту його укладення.

Рішенням Комсомольського районного суду м.Херсона від 03 березня 2015 року позов публічного акціонерного товариства «Марфін Банк» задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь публічного акціонерного товариства «Марфін Банк» кредитну заборгованість у розмірі 43 989, 41 доларів США, та судовий збір в розмірі 3441 гривень. В іншій частині позову відмовлено в зв'язку з його необґрунтованістю.

Зустрічний позов ОСОБА_6 задоволено.

Поновлено ОСОБА_6 строк звернення до суду. Визнано недійсною довіреність, видану ОСОБА_6 на ім'я ОСОБА_7 19.06.2007 року посвідчену приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Маршаловою Л.В. за реєстром № 2434, а саме з 24.06.2008 року.

Визнано недійсним іпотечний договір від 24.06.2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Воєводіним М.М. зареєстрованим в реєстрі за № 2300, укладений між ОСОБА_7, що діяла на підставі довіреності від 19.06.2007 року від імені ОСОБА_6, як майнового поручителя ОСОБА_5 та ВАТ «Морський транспортний банк» з моменту його укладення.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ПАТ «Марфін Банк» в апеляційній скарзі зазначає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясовано обставини справи, через що судом безпідставно визнано недійсним іпотечний договір, та безпідставно взято до уваги судження експерта, які не входять до його повноважень про недійсність довіреності засвідченої відповідно до вимог закону працівником банку.

ОСОБА_11, яка діє від імені ОСОБА_6, в письмових запереченнях на апеляційну скаргу вважає її доводи безпідставними, рішення просить залишити без змін, як таке, що постановлено відповідно до вимог матеріального та процесуального права.

Відповідачі ОСОБА_5, ОСОБА_6, їх представники та треті особи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи до судового засідання не з'явились, представник ОСОБА_12 до судового засідання не з'явилась, втрете звернулась з заявою про відкладення розгляду справи, підтвердження поважності причин неявки суду не надала. Колегія суддів відповідно до ст. 305 ЦПК України ухвалила слухати справу за відсутності вказаних осіб.

Заслухавши доповідача, пояснення представника банка, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи частково позов банку та стягуючи з ОСОБА_5 заборгованість в розмірі 43 989, 41 доларів США, суд першої інстанції взяв за основу висновок судової економічної експертизи № 44 від 27.01.2015 року, щодо розміру заборгованості за кредитним договором. Задовольняючи зустрічний позов ОСОБА_6 суд першої інстанції прийшов до висновку, що довірена особа ОСОБА_7 не була наділена повноваженнями про передачу майна, що належить ОСОБА_6 на праві особистої приватної власності, в іпотеку чи заставу, вона під час укладення правочину - іпотечного договору, перевищила свої повноваження і діяла не в інтересах довірителя, а у власних інтересах.

Однак, з такими висновками суду погодитись не можна, оскільки суд дійшов до них через недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права.

З матеріалів справи слідує, що за кредитним договором № 01340/RX від 24.06.2008 року укладеним між ВАТ «Морський транспортний банк» та ОСОБА_5, банк зобов'язався надати позичальникові кредитні кошти шляхом перерахування з позичкового рахунку на поточний/картковий рахунок позичальника у банку з 24.06.2008 року з терміном погашення по 23.06.2023 року включно, у вигляді не поновлюваної кредитної лінії у сумі 109 851 доларів США на наступні цілі: на споживчі потреби у сумі 97 000 доларів США, а також у сумі 12 851 доларів США на сплату страхових платежів у випадках та в порядку, передбачених п.п. 2.1.3, 2.2.7 даного Договору, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 11, 9 % річних за фактичний період користування кредитом (а.с.8,9 т.1).

Згідно іпотечного договору від 24.06.2008 року ОСОБА_7, що діє на підставі довіреності від імені ОСОБА_6, що діє як майновий поручитель ОСОБА_5 з однієї сторони та ВАТ «Морський транспортний банк» з іншої сторони з метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 01340/RX від 24.06.2008 року, надала в іпотеку належне на праві власності ОСОБА_6 майно, а саме: житловий будинок загальною площею 55 кв.м. та жилою площею 29, 7 кв.м. з господарчими та побутовими будівлями та земельну ділянку загальною площею 0, 0439 га, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 (а.с.10-13 т.1).

Згідно розрахунку заборгованості наданої позивачем позичальник отримав 97000 доларів США, заборгованість станом на 03 квітня 2013 року склала 84874,71 долари США, заборгованість по сплаті відсотків - 6772,56 долари США, заборгованість по пені 27279,07 гривень (а.с.5,6, 52 т.1).

Під час розгляду справи судом першої інстанції було призначено судову економічну експертизу на вирішення якої поставлено питання: 1. Чи відповідає графік погашення кредиту умовам кредитного договору та господарським операціям, проведеним банком? 2. Чи відповідає встановлений розмір щомісячного платежу (відсотків і тіла кредиту) умовам кредитного договору?

Згідно висновку № 37 судової економічної експертизи, складеного 18.04.2014 року експертом ОСОБА_13 розрахунок сукупної вартості кредиту відповідає умовам кредитного договору; встановлений розмір щомісячного платежу (відсотків і тіла кредиту), наведений в розрахунку сукупної вартості кредиту, реальної процентної ставки та інших фінансових зобов'язань позивальника відповідає умовам кредитного договору (а.с.145-165 т.1).

Ухвалою суду від 28 серпня 2014 року було призначено додаткову судову економічну експертизу для вирішення питання який реальний розмір заборгованості за кредитним договором.

Згідно висновку № 44 додаткової судової економічної експертизи, складеного 21.01.2015 року експертом ОСОБА_13 заборгованість ОСОБА_5 за кредитним договором станом на 03.04.2013 року складає 43989,41 доларів США в їх числі: основна сума кредиту 24706,40 доларів США, відсотки за користування кредитними коштами 2588,90 доларів США, пеня за прострочення термінів оплати 16694,11 доларів США (а.с.43-61 т.2).

Відповідно до положень ст.212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог та взявши, для визначення розміру заборгованості за кредитом, за основу висновок додаткової судової економічної експертизи від 21.01.2015 року, суд першої інстанції не звернув уваги, що експертом безпідставно надано юридичну оцінку щодо не чинності довіреності виданої ОСОБА_14 24.06.2008 року, на підставі якої ОСОБА_7 отримала 40000 доларів США, і тому вказана сума, на думку експерта, не підлягає зарахуванню до сум заборгованості ОСОБА_5 по кредитному договору (а.с.48 т.2).

Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги, що довіреність видана ОСОБА_5 24.06.2008 року (а.с.22 т.2) про уповноваження ОСОБА_7 розпоряджатися відкритим на його ім'я рахунком, відповідає вимогам закону, а доводи експерта щодо її невідповідності ст.245 ЦК України є безпідставними.

Так, відповідно до положень ст.245 ЦК України форма довіреності повинна відповідати формі, в якій має вчинятися правочин.

Відповідно до 7.1. Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах, затвердженої Постановою Правління НБУ № 492 від 12.11.2003 року видаткові операції за поточними рахунками фізичних осіб здійснюються за розпорядженням власника або за його дорученням на підставі довіреності (копії довіреності), засвідченої нотаріально, а у випадках, визначених законодавством України, - іншими уповноваженими на це особами. Довіреність може бути засвідчена уповноваженим працівником банку, якщо вона складається в банку (у присутності власника рахунку та довірених осіб). Така довіреність додаткового засвідчення не потребує.

Судом першої інстанції на вказані положення законодавства щодо правил використанні рахунків уваги не звернув та безпідставно не врахував в заборгованість суму 40 000 США - кошти правомірно зняті довіреною особою позичальника, а відповідно і відсотки за користування ними.

Суд першої інстанції також не звернув уваги на те, що експертом нарахована та включена в розмір заборгованості пеня за прострочення термінів оплати, починаючи з 01.12.2008 року в сумі 11 694,11 доларів США, що еквівалентно 133 436,02 гривень, тобто без врахування положень ст. 258 ЦК України щодо спеціальної позовної давності до вказаних вимог. Суд стягнув вказану суму пені, незважаючи на те, що позивачем було заявлено вимогу про стягнення заборгованості по пені в сумі 27 279,07 гривень.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги ПАТ «Марфін Банк» про стягнення заборгованості в сумі 91 647,29 доларів США, яка складається з заборгованості по тілу кредиту в сумі 84 874,71 доларів США та заборгованості по сплаті відсотків в сумі 6 772,58 доларів США, заборгованості по пені в сумі 27 279,07 гривень підлягає задоволенню, як така, що підтверджена матеріалами справи, наведеними розрахунками, а рішення суду у вказаній частині підлягає зміні.

Колегія суддів погоджується також з доводами апеляційної скарги, щодо безпідставного задоволення зустрічного позову ОСОБА_6 про визнання недійсної довіреності та визнання недійсним іпотечного договору.

Як слідує зі змісту нотаріально посвідченої довіреності від 19 червня 2007 року ОСОБА_6 уповноважив ОСОБА_7 та ОСОБА_15, які діють окремо та мають однакові права, вчиняти будь-які юридично значимі дії стосовно управління та розпорядження всім його майном, з чого б воно не складалось і де б воно не знаходилось, а в зв'язку з цим укладати всі дозволені законом угоди, в тому числі: представляти його інтереси у будь-якій банківській установі з питань отримання кредиту на його ім'я, або виступати від його імені майновим поручителем за будь-яких осіб, надавати його майно в іпотеку; підписувати кредитні договори, договори іпотеки.

Враховуючи зміст вказаної довіреності, суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку, про те, що ОСОБА_7 не була наділена повноваженнями на передачу майна, що належить ОСОБА_6 в іпотеку, тому підстави для визнання договору іпотеки недійсним відсутні. Передбачені законом умови для визнання недійсною вказаної вище довіреності з 24.07.2008 року також позивачем не доведені.

Отже рішення суду в частині задоволення зустрічного позову підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову в його задоволенні.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки, який належить ОСОБА_6 та знаходиться за адресою АДРЕСА_1, а саме житловий будинок, загальною площею 55,0 кв.м., жилою площею 29,7 кв.м., господарські будівлі та споруди, та земельну ділянку загальною площею 0,0439 га цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, підлягають задоволенню.

Разом з тим,враховуючи положення Закону України № 1304-VII «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", та зважаючи на те, що кошти за кредитним договором № 01340/RX від 24.06.2008 року видавались в іноземній валюті, призначені для використання на споживчі потреби; житловий будинок, який передано в іпотеку, загальною площею 54,8 кв.м., є єдиним та постійним місцем проживання відповідачів по первісному позову, то рішення суду в частині звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме житловий будинок, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1, який в цілому складається з житлового будинку загальною площею 55,0 кв.м., жилою площею 29,7 кв.м., позначений на плані літ.А, при цьому є літня кухня літ.Б, сарай літ.В, гараж літ.Г, туалет літ.Ж, душ літ.Е, водопровід № 3, огорожа № 1,2, на час дії вищевказаного Закону № 1304-VII не підлягає виконанню.

Відповідно до ст.88 ЦПК України у зв'язку із зміною рішення суду першої інстанції, задоволенням позову ПАТ «Марфін Банк» та відмовою в задоволенні зустрічного позову, судові витрати підлягають розподілу, відповідно в частині стягнення за рахунок обох відповідачів.

Враховуючи викладене, на підставі ст.ст.203, 215, 244, 245, 526, 589, 638, 1048, 1050,1054 ЦК України, Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", керуючись ст.303, п.2 ст. 307, п.2-4 ч.1 ст. 309, ст. 316 ЦПК України колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Морфін Банк»задовольнити .

Рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 03 березня 2015 року в частині задоволення зустрічного позову скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволені зустрічного позову ОСОБА_6.

Це ж рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_6 на користь публічного акціонерного товариства «Марфін Банк» кредитної заборгованості змінити, збільшивши суму стягнутої кредитної заборгованості з 43898,41 доларів США до 91647,29 доларів США, яка складається з заборгованості по тілу кредиту в сумі 84874,71 доларів США та заборгованості по сплаті відсотків в сумі 6772,58 доларів США, також стягнути з ОСОБА_6 пеню в сумі 27279,07 гривень.

Це ж рішення суду в частині відмови в задоволені позову публічного акціонерного товариства «Марфін Банк» скасувати, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 01340/RX від 24.06.2007 року в сумі 91647,29 доларів США, яка складається з заборгованості по тілу кредиту в сумі 84874,71 доларів США та заборгованості по сплаті відсотків в сумі 6772,58 доларів США, заборгованості по пені в сумі 27279,07 гривень звернути стягнення на предмет іпотеки, який належить ОСОБА_6:

житловий будинок, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1, який в цілому складається з житлового будинку загальною площею 55,0 кв.м., жилою площею 29,7 кв.м., позначений на плані літ.А, при цьому є літня кухня літ.Б, сарай літ.В, гараж літ.Г, туалет літ.Ж, душ літ.Е, водопровід № 3, огорожа № 1,2; земельну ділянку загальною площею 0,0439 га цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий № НОМЕР_1, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1,

шляхом продажу на прилюдних торгах за початковою ціною визначеною на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності , на рівні не нижчому за звичайні ціни.

Стягнути з ОСОБА_6на користь публічного акціонерного товариства «Марфін Банк» судовий збір в сумі 1720,50 гривень.

Це ж рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_5 на користь публічного акціонерного товариства «Марфін Банк» судового збору змінити, зменшивши стягнуту суму судового збору з 3441 гривень до 1720,50 гривень.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий:

Судді: