Ухвала суду № 45873421, 24.06.2015, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа номер 668/3050/15-ц Головуючий в І інстанції: Булах Є.М.

Номер провадження №22ц-791/1693/2015 Доповідач: Полікарпова О.М.

Категорія: 56

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2015 року червня місяця 24 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Херсонської області в складі:

ГоловуючогоОСОБА_1СуддівОСОБА_2 ОСОБА_3При секретаріОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Фідобанк» на заочне рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 06 травня 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Приват Банк» до ОСОБА_5, третя особа: Відділ державної виконавчої служби Суворовського районного управління юстиції, Відділ державної виконавчої служби Комсомольського районного управління юстиції у м. Херсоні, Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Фідобанк», Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», про звільнення майна з-під арешту,-

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду із позовом до відповідача про звільнення майна з-під арешту, мотивуючи тим, що між ПАТ «ПриватБанк» та ОСОБА_5 05.06.2007 року був укладений кредитний договір № HEWWGA00001909, за умовами якого остання отримала кредитні кошти в сумі 20000,00 дол.США зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 1,00% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 05.06.2017 року. В забезпечення належного виконання умов зазначеного кредитного договору між ПАТ «ПриватБанк» та ОСОБА_5 був укладений іпотечний договір № б/н від 05.06.2007 року, предметом якого виступила однокімнатна квартира, належна ОСОБА_5 та розташована за адресою: м. Херсон, вул. Покришева, 49.б к.4 кв 103. Позивачу стало відомо, що 22.02.2012 року державним виконавцем ВДВС Суворовського РУЮ м. Херсона накладено арешт на зазначену квартиру, яка є предметом іпотеки та знаходиться під обтяженням, що в свою чергу порушує права позивача як пріоритетного обтяжувача. Про накладення арешту на спірну квартиру ПАТ КБ «ПриватБанк» не був повідомлений, що вважає порушенням прав Банку.

До початку розгляду справи по суті представник позивача надав суду заяву, у якій уточнив позовні вимоги, мотивуючи тим, що Банку стало відомо про існування інших обтяжень спірного майна, а саме: накладено арешт на спірне майно 03.09.2010 року, 10.02.2011 року та 06.11.2014 року державними виконавцями ВДВС Комсомольського РУЮ м. Херсона, у звязку із чим просив залучити у справу до участі в якості третіх осіб ВДВС Комсомольського РУЮ м. Херсона та ПАТ «УкрСиббанк»; просив звільнити з-під арешту належну ОСОБА_5 однокімнатну квартиру № 103, розташовану за адресою: м. Херсон. вул. Покришева, 49.б к. 4, який накладений:

22.02.2012 року ВДВС Суворовського РУЮ м. Херсона в рамках виконавчого провадження ВП №307131;

03.09.2010 року ВДВС Комсомольського РУЮ м. Херсона в рамках виконавчого провадження № 21136532;

10.02.2011 року ВДВС Комсомольського РУЮ м. Херсона в рамках виконавчого провадження № 24579178;

06.11.2014 року ВДВС Комсомольського РУЮ м. Херсона в рамках виконавчого провадження № 43746671.

Рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 06 травня 2015 року позов ПАТ «Приват Банк» задоволено.

Звільнено з-під арешту іпотечне майно, а саме кватиру 103 корпус 4 у будинку 49 по вулиці Покришева у місті Херсоні, що належить на праві власності ОСОБА_5.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Фідобанк» подало на нього апеляційну скаргу. Апелянт посилається на неправильну оцінку судом обставин у справі та неправильне застосування норм процесуального та матеріального права права.

Заслухавши доповідь головуючого, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами встановлено, що 22.02.2012 року державним виконавцем ВДВС Суворовського РУЮ м. Херсона на квартиру, належну ОСОБА_5 та розташовану за адресою: м. Херсон, вул. Покришева, 49.б к.4 кв. 103 було накладено арешт. Також арешт на зазначену квартиру накладено постановами від 03.09.2010 року ВДВС Комсомольського РУЮ м. Херсона в рамках виконавчого провадження № 21136532; від 10.02.2011 року ВДВС Комсомольського РУЮ м. Херсона в рамках виконавчого провадження № 24579178; від 06.11.2014 року ВДВС Комсомольського РУЮ м. Херсона в рамках виконавчого провадження № 43746671.

Заставодержателем вказаного нерухомого майна є ПАТ «Приват Банк», оскільки між ним та ОСОБА_5 05.06.2007 року був укладений кредитний договір № HEWWGA00001909, за умовами якого остання отримала кредитні кошти в сумі 20000 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами з кінцевим терміном повернення 05.06.2017 року. В забезпечення належного виконання умов зазначеного кредитного договору між ПАТ «ПриватБанк» та ОСОБА_5 був укладений іпотечний договір № б/н від 05.06.2007 року, предметом якого виступила належна ОСОБА_5 однокімнатна квартира, що розташована за адресою: м. Херсон, вул. Покришева, 49 б к.4.

Іпотечний договір внесено до Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна (а.с. 50-52).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення

своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом; Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з

договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

У ст. 11 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» зазначено, що обтяження майна реєструються в Державному реєстрі в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно ст. 14 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», якщо інше не встановлено цим Законом, зареєстроване обтяження має вищий пріоритет над незареєстрованими обтяженнями. Пріоритет зареєстрованих обтяжень визначається у черговості їх реєстрації, за винятками, встановленими цим Законом. Обтяжувач з вищими пріоритетом має переважене право на звернення стягнення на предмет обтяження.

У ч. 1 ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя.

Згідно з ч. 3 ст. 54 цього Закону для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто у разі: виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.

Водночас ч. 4 ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або якщо йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що державні виконавці не виконали вимоги ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження», яка регулює особливість звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями.

Не можна погодитись з доводами апелянта про те, що державні виконавці, накладаючи арешт на іпотечне майно, діяли на підставі закону, який передбачає після задоволення вимог іпотекодержателя внаслідок примусової реалізації майна спрямовувати решту коштів на задоволення вимог інших стягувачів. З довідки ПАТ «Приват Банк» вбачається, що на час розгляду справи в суді борг ОСОБА_5 становить 1892715, 26 грн., тоді як вартість предмета іпотеки за іпотечним договором 126250 грн.(а.с.7, зворот), а реальна ринкова вартість заставного майна державним виконавцем у виконавчому провадженні не встановлена.

Таким чином підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування судового рішення колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 312, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Фідобанк» відхилити.

Рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 06 травня 2015 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: