Ухвала суду № 4587236, 20.08.2009, Київський апеляційний адміністративний суд

  КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 22-а-22501/08                                                       Головуючий у 1 інстанції – Курченко Н.М.

                                                                                                                 Суддя-доповідач Василенко Я.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

20 серпня 2009 року                                                                                                                     м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого                       Василенка Я.М.,

суддів                                  Малиніна В.В., Горбань Т.І.,

при секретарі                    Коваленко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Черкаському районі Черкаської області на постанову Господарського суду Черкаської області від 11.04.2008 у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕП Транско» до Державної податкової інспекції у Черкаському районі Черкаської області та Головного управління Державного казначейства України в Черкаській області про скасування податкового повідомлення-рішення та стягнення 32787 грн. бюджетної заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

31.08.2007 ТОВ «ТЕП Транско» звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом, в якому з урахуванням подальших уточнень просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 03.05.2007 № 0000472301/0 та стягнути з Державного бюджету України через Головне управління державного казначейства України у Черкаській області бюджетну заборгованість з ПДВ за жовтень 2006 року у розмірі 32787,00 грн. на його поточний банківський рахунок.

Постановою Господарського суду Черкаської області від 11.04.2008 позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, відповідач ДПІ у Черкаському районі Черкаської області подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права та винести по справі нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, які з’явилися у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача ДПІ у Черкаському районі Черкаської області не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 24.04.2007 ДПІ у Черкаському районі Черкаської області проведена невиїзна документальна перевірка ТОВ «ТЕП Транско» з питань правових відносин з ПП «Магнетон» за період з 01.09.2006 по 01.11.2006, за результатами якої складений акт від 24.04.2007 № 144/23-047/32291375, в якому зазначено про порушення позивачем п. 1.8 ст. 1, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість», в результаті чого ним завищено заявлений до відшкодування ПДВ за жовтень 2007 року (фактично – за жовтень 2006 року) на суму 32787 грн. (том 1, а. с. 38-43).

На підставі акту перевірки відповідачем відповідно до пп. «б», «в» пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 №2181-ІІІ та згідно п. 7.7 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість» було винесене податкове повідомлення-рішення від 03.05.2007 № 0000472301/0 про завищення бюджетного відшкодування за жовтень 2007 року (фактично – за жовтень 2006 року) в сумі 32787 грн. у зв’язку з порушенням п. 1.8 ст. 1, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (том 1, а. с. 37). Судом першої інстанції задоволено клопотання ДПІ у Черкаському районі Черкаської області про виправлення технічної помилки в зазначеному податковому повідомленні-рішенні.

Доводи апеляції аналогічні тим, що викладені у вищезазначеному акті перевірки та полягають у тому, що за даними зустрічних перевірок по ланцюгу придбання товарів, контрагент позивача ПП «Магнетон» не відображав в своїй податковій звітності податкові зобов’язання з ПДВ та не сплачував відповідні суми. Відповідач вважає, що обов’язковою підставою для включення сум ПДВ до податкового кредиту має бути сплата цих сум до бюджету, право на бюджетне відшкодування виникає лише при надмірній сплаті, а не з самого факту  існування зобов’язання по сплаті ПДВ в ціні товару. Зазначені обставини стали для відповідача підставою для висновку про порушення позивачем п. 1.8 ст. 1, п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що на думку відповідача призвело до завищення позивачем суми податкового кредиту та відповідно завищення суми бюджетного відшкодування.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначає дату виникнення права платника податку на податковий кредит і не встановлює кореляції між моментом виникнення права на податковий кредит та моментом оплати в бюджет ПДВ, а з матеріалів справи вбачається, що позивач набув право на спірний податковий кредит.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1.8. ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» бюджетне відшкодування – це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з надмірною сплатою податку.

У відповідності до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

У відповідності до Закону України «Про податок на додану вартість» та до п. 6.2 Наказу ДПА України від 30.05.1997 № 165 «Про затвердження форм податкової накладної, книги обліку продажу товарів (робіт, послуг), порядку їх заповнення» факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), а також право покупця, зареєстрованого як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті ПДВ засвідчує податкова накладна.

Пункт 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначає датою виникнення права платника податку на податковий кредит, дату здійснення першої з таких подій як дату списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), або дату отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Як вбачається з акту перевірки, відповідач вважає, що позивачем порушено п.п. 1.8 ст. 1; пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7; пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки у періоді, який перевірявся, виконавець ПП «Магнетон» (за договором № 0307/01 від 03.07.2006 з додатками до нього – том. 1 а. с. 6-11) за юридичною адресою не знаходиться, згідно декларацій з ПДВ, поданих до Білоцерківської ОДПІ Київської області, ПП «Магнетон» з 2005 року звітує про відсутність діяльності, отже ПП «Магнетон» не задекларував суми ПДВ у складі податкових зобов'язань, сплаченого ТОВ «ТЕП Транско» ПДВ у ціні послуг та не сплатив до бюджету. Білоцерківським відділом ПМ УПМ ДПА Київської області проти посадових осіб ПП «Магнетон» порушено кримінальну справу від 13.02.2006 № 022461 за ч. 3 ст. 212 КК України (ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах).

На підставі зазначеного ДПІ у Черкаському районі Черкаської області виключила з податкового обліку позивача податкові накладні, видані ПП «Магнетон» за надані послуги, згідно договору від 03.07.2006 № 0307/01, а саме: від 04.08.2006 № 4/08 на суму 14000 грн. (у тому числі ПДВ 2333,33 грн.); від 31.08.2006 № 31/08 на суму 140700,00 грн. (у тому числі ПДВ 23450 грн.); від 01.09.2006 № 01/09 на суму 20100,00 грн. (у тому числі ПДВ 3350,00 грн.); від 20.09.2006 № 20/09 на суму 10000 грн. (у тому числі ПДВ 1666,67 грн.); від 25.09.2006 № 25/09 на суму 2550 грн. (у тому числі ПДВ 425 грн.); від 12.10.2006 б/н на суму 9370 грн. (у тому числі ПДВ 1561,67 грн.).

При цьому в акті перевірки вказано на те, що суми ПДВ по зазначених податкових накладних включені ТОВ «ТЕП Транско» до податкового кредиту за вересень та жовтень 2006 року, відображені у реєстрах податкових накладних, відповідають даним податкових декларацій з ПДВ за відповідні податкові періоди.

Згідно актів приймання виконаних робіт від 31.07.2006 оформлена заявка на транспортно-експедиційне обслуговування 10 вагонів зі ст. Павлопілля Придніпровської залізниці; а від 01.09.2006, від 29.09.2006, від 12.10.2006 – виконані посередницькі транспортно-експедиційні послуги.

Позивач платіжними дорученнями від 01.08.2006 № 1463, від 09.08.2006 № 1539, від 10.08.2006 № 1548, від 17.08.2006 № 1651, від 18.08.2006 № 1674, від 23.08.2006 № 1739, від 23.08.2006 № 1747, від 31.08.2006 № 1809, від 01.09.2006 № 1835, від 20.09.2006 № 2149, від 25.09.2006 № 2205, від 16.10.2006 № 2417 здійснив повну оплату на рахунок ПП «Магнетон» в АБ «Банк регіонального розвитку» за надані згідно договору транспортно-експедиційні послуги. Призначення платежу у всіх платіжних дорученнях наступне: «Оплата зг. Дог. 0307/01 від 03.07.06 за експед. роботи ПДВ...».

Враховуючи зазначене можна зробити висновок, що ПП «Магнетон» надав позивачу послуги, які позивач оплатив, включаючи ПДВ, а сплачені позивачем кошти віднесені до складу податкового кредиту у деклараціях з ПДВ за вересень та жовтень 2006 року на підставі належно оформлених податкових накладних ПП «Магнетон».

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що згідно матеріалів, наданих Білоцерківською ОДПІ ПП «Магнетон» у період із серпня по листопад 2006 року, тобто в час надання послуг позивачу, подавав декларації з ПДВ, згідно акту перевірки за період його діяльності з 01.09.2005 по 31.10.2005 (том 2, а. с. 21-29) йому донараховані податкові зобов'язання з податку на прибуток та ПДВ. Постановою Господарського суду Київської області від 11.12.2007 у справі № А4/578-07 за позовом Білоцерківської ОДПІ до ПП «Магнетон» з останнього стягнуто 855616,00 грн. податкової заборгованості, у тому числі ПДВ 380197,36 грн.

Колегія суддів звертає увагу на те, що податковий борг стягнутий з ПП «Магнетон» до бюджету постановою Господарського суду Київської області від 11.12.2007, а апелянт не перевіряв чи враховані у складі податкових зобов'язань ПП «Магнетон» господарські операції, за які від позивача надійшли грошові кошти на банківський рахунок ПП «Магнетон», за надані транспортно-експедиційні послуги, у тому числі ПДВ, по договору 0307/01 від 03.07.2006.

В свою чергу, згідно пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, має від’ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює   сумі   податку,   фактично   сплаченій   отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг), а залишок від’ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Позивач в установленому порядку подав першому відповідачу податкові декларації з ПДВ, розрахунок коригування сум цього податку, розрахунок суми, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету, згідно з якими позивач самостійно визначив і заявив до відшкодування із Державного бюджету України ПДВ шляхом перерахування суми на його рахунок в установі банку.

Разом з податковими деклараціями з ПДВ та розрахунками були подані першому відповідачу документи, що підтверджують його право на бюджетне відшкодування.

На день подання позову позивачу не відшкодовано з бюджету ПДВ в сумі 32 787,00 грн., заявленого ним до відшкодування за жовтень 2006 року, яка не визнана відповідачем.

Прийняттям  спірного податкового  повідомлення-рішення  податковим  органом фактично покладено на позивача вину за несплату його контрагентом зобов’язань, визначених податковим законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно із ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При цьому, відповідач як суб’єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятого ним спірного податкового повідомлення-рішення, не надав суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про ненадходження до бюджету сум ПДВ, сплачених позивачем у ціні придбаних ним робіт, послуг та відсутність у позивача визначених ЗУ «Про податок на додану вартість» документів, які б обмежували чи позбавляли його права на бюджетне відшкодування з ПДВ.

Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги підлягають задоволенню з урахуванням п. 4 «Порядку відшкодування податку на додану вартість», затвердженого спільним наказом ДПА України та Головного управління Державного казначейства України від 02.07.1997 № 209/72 у редакції спільного наказу ДПА України та Державного казначейства України від 21.05.2001 № 200/86, згідно до якого відшкодування ПДВ з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову  суду – без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Черкаському районі Черкаської області залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Черкаської області від 11.04.2008 – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 25.08.2009.