Рішення № 45871574, 30.06.2015, Дніпровський районний суд м.Херсона

Справа №666/6733/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.06.2015 року Дніпровський районний суд м. Херсона у складі:

головуючого судді Заболотного В.М.,

при секретарі Гріциній О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, про стягнення заборгованості, та зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Банк Форум», ОСОБА_1, про визнання договору не дійсним

В С Т А Н О В И В :

Позивач (ПАТ «Банк Форум») звернувся до суду із вказаним позовом, посилаючись на те, що 19.12.2007 року між АКБ «Банк Форум», правонаступником якого є ПАТ «Банк Форум» та ОСОБА_1, було укладено кредитний договір №0193/07/11/СL, згідно якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 30000,00 доларів США строком до 18.12.2017 року, а останній прийняв на себе зобов'язання сплачувати проценти у розмірі 13,00% річних за користування кредитом та здійснювати повернення кредиту щомісячними платежами відповідно графіку. В забезпечення виконання всіх зобов'язань за кредитним договором позивачем було укладено з ОСОБА_2 договір поруки від 19.12.2007 року, згідно до якого поручитель прийняв на себе зобов'язання у випадку невиконання позичальником боргових зобов'язань перед банком за кредитним договором здійснити виконання його грошових зобов'язань у повному обсязі. Позивач виконав свої зобов'язання за договором належним чином, перерахувавши кошти на поточний рахунок відповідача. ОСОБА_1 належним чином свої зобовязання за договором не виконує і не сплачує проценти за користування кредитом та не здійснює повернення кредиту щомісячними платежами відповідно до графіку. Сума заборгованості за договором станом на 11.09.2014 року становить 14871,44 доларів США, що еквівалентно 192980,70грн. та пеня 23558,15грн. На підставі викладеного просить суд стягнути з відповідачів, як з солідарних боржників, заборгованість за кредитним договором.

Позивач (ОСОБА_2Я.) звернувся до суду із зустрічним позовом, посилаючись на те, що підставою заявлених первісним позивачем ПАТ «Банк Форум» вимог щодо стягнення з ОСОБА_2 грошових коштів є нібито укладений між ними договір поруки від 19 грудня 2007 року, згідно якого ОСОБА_2 поручається перед кредитором за виконання ОСОБА_1, умов кредитного договору № 0193/07/11/CL від 19 грудня 2007 року. Положеннями ст. 208 ЦК України передбачено, що у письмовій формі належить вчиняти у т. ч. правочини між фізичною та юридичною особою. Але вказаний договір поруки ОСОБА_2 не підписував. У відповідності до ст. 207 Цивільного Кодексу України правочин вважається, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Якщо фізична особа у зв'язку з хворобою або фізичною вадою не підписатися власноручно, за її дорученням текст правочину у її присутності підписує інша особа. Підпис іншої особи на тексті правочину, що посвідчується нотаріально засвідчується нотаріусом або посадовою особою, яка має право на вчинення

нотаріальної дії, із зазначенням причин, з яких текст правочину не може підписаний особою, яка його вчиняє. При ознайомленні з копією договору поруки, що була надана банком до суду позивач (ОСОБА_2Я.) виявив, що підпис на вказаному договорі йому не належить. У відповідності ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засаді суспільства. На підставі викладеного просить суд визнати недійсним договір поруки, укладений 19 грудня 2007 року між ОСОБА_2 та АКБ «Банк Форум» на забезпечення зобовязань ОСОБА_1, за договором кредиту № 0193/07/11/CL від 19 грудня 2007 року.

Представник ПАТ «Банк Форум» підтримала заявлені первісні позовні вимоги, просила суд їх задовольнити з підстав, викладених у позові, проти зустрічного позову заперечила посилаючись на його необґрунтованість.

Представник ОСОБА_2 у судовому засідання підтримав заявлені зустрічні позовні вимоги, просив суд їх задовольнити з підстав, викладених у позові, проти задоволення первісного позову до нього про стягнення кредитної заборгованості заперечив в повному обсязі посилаючись на його необґрунтованість.

Представник ОСОБА_1, в судовому засіданні проти задоволення первісного позову, про стягнення кредитної заборгованості заперечив в повному обсязі посилаючись на його необґрунтованість.

Суд вислухавши сторони, вивчивши та дослідивши матеріали справи, вважає, що позов ПАТ «Банк Форум» про стягнення кредитної заборгованості є обґрунтованим, законним та таким, що підлягає задоволенню, а зустрічний позов ОСОБА_2 про визнання договору поруки недійсним такий, що не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Що стосується позовних вимог ПАТ «Банк Форум», про стягнення кредитної заборгованості:

Згідно ст.526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Судом встановлено, що 19.12.2007 року між АКБ «Банк Форум», правонаступником якого є ПАТ «Банк Форум» та ОСОБА_1, було укладено кредитний договір №0193/07/11/СL, згідно якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 30000,00 доларів США строком до 18.12.2017 року, а останній прийняв на себе зобов'язання сплачувати проценти у розмірі 13,00% річних за користування кредитом та здійснювати повернення кредиту щомісячними платежами відповідно графіку.

В силу ст.204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Як вбачається з матеріалів справи, кредитний договір було укладено відповідно до вимог ст.ст.203, 205, 207, 1054, 1055 ЦК України, а саме його укладено у письмовій формі, та підписано уповноваженими особами.

З матеріалів справи вбачається, що банк перерахував на рахунок відповідача кошти, передбачені кредитним договором.

Згідно ст.1050 ч.2 якщо договором встановлено обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до договору позики.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Кредитним договором передбачено, що позичальник повинен належним чином виконувати взяті на себе зобов'язання за кредитним договором та повернути кредит в сумі передбаченого договором, своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом, своєчасно сплачувати комісійні винагороди, встановлені договором, а у випадку невиконання або неналежного виконання взятих на себе зобов'язань по кредитному договору сплатити штрафні санкції у строки та на умовах, що визначені у ньому.

ОСОБА_1 свої зобовязання по договору належним чином не виконує, внаслідок чого згідно розрахунків, наданих суду, станом на 11.09.2014 року загальна сума заборгованості за кредитним договором становить 14871,44 доларів США, що еквівалентно 192980,70грн. та пеня 23558,15грн.

Відповідно до ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обовязку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобовязання боржником.

Згідно ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Також судом встановлено, що кредитний договір забезпечено договорам поруки від 19.12.2007 року, відповідно до якого ОСОБА_2 поручився перед позивачем за виконання позичальником своїх обов'язків у повному обсязі.

З матеріалів справи вбачається, що позивач направляв письмову вимогу про дострокове погашення грошових зобов'язань за договором.

До теперішнього часу суми боргу за договором в повному обсязі не повернута, у звязку з чим підлягає стягненню з відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь позивача ПАТ «Банк Форум» основна сума боргу за кредитом та інші обовязкові платежі.

Що стосується позовних вимог ОСОБА_2 про визнання договору поруки не дійсним:

З матеріалів справи судом встановлено, що 19.12.2007 року між Публічним акціонерним товариством «Банк Форум» та ОСОБА_2 було укладено договір поруки в забезпечення кредитного договору №0193/07/11/СL від 19.12.2007 року укладеного між ПАТ «Банк Форум» та ОСОБА_1О.(а.с.13).

Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Частиною 1 ст. 547 ЦК України встановлено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Згідно положень ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч.1 ст. 218 ЦК України, недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.

Пунктом 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» №9 від 6 листопада 2009 року передбачено, що порушення вимог закону щодо укладення правочину в письмовій формі є підставою для визнання його недійсним лише в разі, коли це прямо передбачено законом, зокрема статтями 547, 719, 981, 1055, 1059, 1107, 1118 ЦК тощо.

Таким чином, доведеність невідповідності підпису позивача з підписом зазначеним у договорі поруки було б беззаперечною підставою для визнання його недійсним.

З метою перевірки виконання підпису ОСОБА_2, у договорі поруки від 19.12.2007 року, ухвалою суду від 12.02.2015 року було призначено судову почеркознавчу експертизу.

15.06.2015 року Дніпровським районним судом м. Херсона було отримано повідомлення експерта №19/4255 від 08.06.2015 року стосовно судової почеркознавчої експертизи, вязку з тим, що ОСОБА_2, до теперішнього часу попередню оплату не вніс, експерт повертає матеріали без виконання(а.с.122).

Отже, даним повідомленням експерта від 08.06.2015 року неможливо підтвердити або спростувати, що виконання підпису в договорі поруки здійснено позивачем ОСОБА_2, чи іншою особою.

Відповідно до ч.2 ст. 59 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Зі статті 218 ЦК України вбачається, що заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 10, ч. ч. 1, 4 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На позивача покладений обов'язок з врахуванням предмету і підстав позову довести в суді ті обставини на які він посилається, як на підставу своїх позовних вимог і відповідно, що є підстави до застосування до спірних правовідносин відповідних положень Цивільного кодексу України. Тобто, відповідно до вимог ст. 10 ЦПК України - позивач повинен був довести за допомогою належних та допустимих доказів, з урахуванням положень ст. ст. 57-59 ЦПК України, зазначені ним обставини. Однак докази які підтверджували б, що ОСОБА_2, не підписував договір поруки позивачем не надано, а судом не встановлено.

З даних підстав на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку про необхідність відмовити в задоволенні позову ОСОБА_2, повністю у звязку з його необґрунтованістю.

Крім того згідно зі ст. 257 ЦК України, строк загальної позовної давності встановлюється тривалістю у три роки. Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права.

З огляду на викладене, на думку суду про існування оскаржуваного договору поруки ОСОБА_2 було відомо з моменту підписання тобто з 19.12.2007 року. З даних підстав у нього минув строк позовної давності для звернення до суду з даним позовом.

Керуючись ст.ст.526, 530, 533, 534, 553, 554, 629, 1050 ЦК України, ст.ст.10, 11, 60, 88, 209, 212 215, 295 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» заборгованість по кредитному договору №0193/07/11/СL від 19.12.2007 року у розмірі 14871,44 доларів США, що еквівалентно 192980,70грн. та пеня 23558,15грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати у розмірі 1082,69грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати у розмірі 1082,69грн.

В задоволені зустрічного позову ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Банк Форум», ОСОБА_1, про визнання договору не дійсним відмовити за необґрунтованістю.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення до Дніпровського районного суду м. Херсона.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Заболотний В.М.