Ухвала суду № 45868868, 23.06.2015, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа №1519/2-5345/11

Провадження № 8/521/9/15

У Х В А Л А

19 червня 2015 року м.Одеса

Малиновський районний суд м.Одеси у складі:

головуючого судді Мазун І.А.,

за участю секретаря Торжинської К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 12 грудня 2012 року у звязку з нововиявленими обставинами, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 12 грудня 2012 року у справі № 1519/2-5345/11 за позовом ОСОБА_2до Одеської міської ради, ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Шоста одеська державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадщину у порядку спадкування за законом та заповітом, та за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним.

Свою заяву ОСОБА_1 обґрунтувала наявністю підстав для перегляду рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 12 грудня 2012 року, передбаченихст. 361 ЦПК України.

Звертаючись із заявою про частковий перегляд за нововиявленими обставинами та скасування вказаного рішення Малиновського районного суду від 12 грудня 2012 року у справі № 1519/2-5345/11 в частині задоволеної позовної вимоги ОСОБА_2 щодо визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 29.08.2011р. державним нотаріусом Шостої одеської нотаріальної контори ОСОБА_5 на ім'я ОСОБА_4 після смерті ОСОБА_6, померлого 05.01.2011р. і призначення справи справу до розгляду, ОСОБА_1 посилається на те, що при ухваленні вказаного рішення Малиновському районному суду м.Одеси було невідомо про існування актового запису № 87, що зареєстровано в реєстрі 04 серпня 2012 року за № 00077197367 на підставі заяви від її імені № 10428/08.1.1-12 щодо внесення до Державного реєстру актів цивільного стану громадян про розірвання шлюбу реєстраційного актового запису про розірвання шлюбу ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Крім того, заявник посилається на те, що при розгляді вказаної справи судом була досліджена довідка від 31.10.2011 року № 4287-08-39, видана Відділом державної реєстрації актів цивільного стану головного управління юстиції в Одеській області на ім'я ОСОБА_2 в звязку із зверненням останнього із заявою про витребування повторного свідоцтва про розірвання шлюбу між ОСОБА_7 та ОСОБА_8. У вказаній довідці вказано, що за даними перевірки проведеної по першим та другим примірникам актових записів цивільного стану Одеського міського управління юстиції за період з 01.01.1970р. по 31.12.1977р. та по поновленим актовим записам за період з 01.01.1971р. по 31.12.2010р. відсутній актовий запис про розірвання шлюбу між ОСОБА_7 та ОСОБА_8, та встановлено судом, що рішенням суду Іллічівського району м.Одеси від 30.06.1970р. шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 було розірвано, але розлучення в органах ЗАГСу зареєстровано не було, що підтверджується довідкою.

Вважає, що нововиявлена обставина про припинення шлюбу між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 є юридичним фактом, який мав би істотне значення для розгляду цивільної справи № 1519/2-5345/11, а його існування на час розгляду цієї справи, не було і не могло бути відомим заявнику. Подання до суду вищенаведених доказів могло потягти ухвалення іншого за змістом судового рішення, в частині позовної вимоги ОСОБА_2 щодо визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 29.08.2011р. державним нотаріусом Шостої одеської нотаріальної контори ОСОБА_5 на ім'я ОСОБА_4 після смерті ОСОБА_6, померлого 05.01.2011р.

Зазначена обставина, на думку заявника, є нововиявленою в розумінніст. 361 ЦПК України, тому що ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_2, та відмову у позові ОСОБА_4 у визнання заповіту недійснимМалиновський районний суд м. Одеси виходив з того, що між спадкодавцями ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не було оформлено розлучення в органах ЗАГСу, а тому шлюб вважається укладеним.

З огляду на викладене, відповідно дост. 361 ЦПК Українизаявник просить суд скасувати рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 12 грудня 2012 року по цивільній справі № 1519/2-5345/11 в частині задоволеної позовної вимоги ОСОБА_2 щодо визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 29.08.201р. державним нотаріусом Шостої одеської нотаріальної контори ОСОБА_5 на ім'я ОСОБА_4 після смерті ОСОБА_6, померлого 05.01.2011р. і призначити справу до розгляду.

В судовому засіданні 30.03.2015р. заявник уточнив свої заяви та просив скасувати рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 12 грудня 2012 року та призначити справу до розгляду по суті в новому судовому засіданні для прийняття нового судового рішення.

В судовому засіданні заявник, представник заявника - ОСОБА_9, який також представляє інтереси ОСОБА_4, підтримали доводи та обґрунтування своєї заяви та просили суд задовольнити її, вказуючи, що зазначені ними підстави є істотними для вирішення вимог щодо доводи визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 29.08.2011р. державним нотаріусом Шостої одеської нотаріальної контори ОСОБА_5 на ім'я ОСОБА_4 після смерті ОСОБА_6, померлого 05.01.2011р. Крім того представник заявника підтвердив, що єдиною нововоявленою обставиною у вказані справі є наявність актового запису № 87 від 29.01.1975 р., що зареєстровано в реєстрі 04 серпня 2012 року за № 00077197367 про розірвання шлюбу ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1.

Правонаступники померлого ОСОБА_2 - ОСОБА_10, ОСОБА_11 та їх представник у судовому засіданні, заперечували проти задоволення заяви про перегляд рішення суду у зв»язку з нововиявленими обставинами з підстав її необгрунтованості, та просили суд відмовити в задоволенні заяви, оскільки вказана обставина не має істотного значення.

ОСОБА_3, представники Одеської міської ради та шостої Одеської державної нотаріальної контори в судове засідання не зявилися, про місце і час слухання справи сповіщений належним чином.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, суд вважає, що заяву про перегляд рішення Малиновського районного суду від 12 грудня 2012 року у справі № 1519/2-5345/11 за нововиявленими обставинами слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Перегляд судових рішень, що набрали законної сили, у звязку з нововиявленими обставинами є самостійною стадією цивільного процесу, в якому судом перевіряється наявність чи відсутність правових підстав для цього - юридичних фактів, які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, хоча їх подання до суду могло потягти ухвалення іншого за змістом судового рішення.

Відповідно дот ст.. 364 ЦПК України заяви про перегляд рішення, ухвали суду чи судового наказу у звязку з нововиявленими обставинами за формою і змістом повинні відповідати вимогам цього Кодексу щодо оформлення заяв до суду першої інстанції.

Перегляд судових рішень у звязку з нововиявленими обставинами має здійснюватися із дотриманням вимог ст. ст. 364-1, 365 ЦПК України та загальних засад цивільного судочинства.

Виходячи зі змісту ст. ст. 364-1, 365 ЦПК України перевірка наявності підстав для перегляду судового рішення у звязку з нововиявленими обставинами або підстав для скасування судового рішення проводяться в одному судовому засіданні. Заява розглядається судом за правилами, встановленими ЦПК для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює такий перегляд.

Згідно правил ч. 1ст. 365 ЦПК Українизаява про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами розглядається у судовому засіданні. Заявник та інші особи, які беруть участь у справі, повідомляються про час і місце засідання. Неявка цих осіб не є перешкодою для розгляду заяви.

Частина 2ст. 361 ЦПК Українивизначає, що підставами для перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі заявнику, на час розгляду справи; встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдиві показання свідка, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду; встановлена Конституційним судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду не виконане.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п. 3Постанови № 4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами»від 30 березня 2012 рокувизначив, що нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин (ч. 2ст. 361 ЦПК України).

Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених п. 1, 2 ч. 2ст. 361 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.

Для визначених п. 3, 4 ч. 2ст. 361 ЦПК Українинововиявлених обставин необхідними умовами є те, що вони існували на час розгляду справи, але підстави для посилання на ці обставини виникли після ухвалення рішення у справі (зокрема, шляхом скасування судового рішення, яке стало підставою для його ухвалення), спростовують обставини, встановлені судом на час розгляду справи, та мають важливе значення для її розгляду.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Отже, підставою перегляду будь-якого судового рішення у звязку з нововиявленими обставинами є те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи.

Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини.

Згідно п. 4 вказаної постанови обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.

При вирішенні питання про перегляд судового рішення у звязку з ново виявленими обставинами суд має виходити з визначених частиною другою статті 362 ЦПК України підстав, перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, та дотримання заявником умов, що містяться в статтях 362,364 ЦПК України.

Необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у звязку з ново виявленими обставинами. Згідно з ч. 3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 12 грудня 2012 року Малиновським районним судом м. Одеси було ухвалено рішення у справі № 1519/2-5345/11 за позовом ОСОБА_2до Одеської міської ради, ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Шоста одеська державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадщину у порядку спадкування за законом та заповітом, та за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним, яким позовні вимоги ОСОБА_2 Нікіфорвича було частково задоволено, у позові ОСОБА_4 про визнання заповіту, відмовлено. Суд вирішив встановити факт того, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_3, є рідним сином ОСОБА_7, який помер 27 вересня 1997 року в с. Чаусове, Первомайського району, Миколаївської області, Україна та визнати свідоцтво про право на спадщину за законом від 29 серпня 2011 року, яке було видане на імя ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 на ? частину житлового будинку та надвірних споруд №124 по вул. Житомирська (колишня 1 Застава, 30 Лінія, ділянка №632), недійсним. В інший частині позову відмовлено.

Вказане судове рішення було оскаржене в установленому законом порядку та залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 15.05.2014 р., та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24.07.2014 року залишено без змін ухвалу апеляційного суду Одеської області від 15.05.2014р., якою відхилено апеляційну скаргу ОСОБА_4 та залишено, в частині позовних вимог ОСОБА_2, в особі правонаступників ОСОБА_11 і ОСОБА_11 В»ячеслава Олександровича без змін рішення Малиновського районного суду м. Одесі від 12.12.2012р.

Рішення суду набрало законної сили 15.05.2014р.

Матеріалами справи встановлено, що батьками позивача ОСОБА_2 відповідно до свідоцтва про народження є ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які перебували між собою в зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу народилося двоє дітей: позивач ОСОБА_2 та ОСОБА_6, що підтверджується свідоцтвами про їх народження.

Встановлено, що рішенням суду Іллічівського району від 30.06.1970р. шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 було розірвано, але розлучення в органах ЗАГСу зареєстровано не було, що підтверджується довідкою.

27.09.1997 року помер ОСОБА_7, що підтверджується свідоцтвом про смерть..

Після смерті ОСОБА_7 відкрилася спадщина у вигляді житлового будинку по вул. Житомирська, 124 в м. Одесі, право власності на який було зареєстровано за ним на підставі договору про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку від 18.10.1957р. та акту прийомки будинку в експлуатацію від 05.07.1989р. що підтверджується довідкою КП «ОМБТІ та РОН» № 25040870 від 18.04.2011р.

При житті ОСОБА_7 заповіт не залишив, тому має місце спадкування за законом.

Спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_7 були ОСОБА_8, дружина померлого та його сини: ОСОБА_2 та ОСОБА_6.

Встановлено, що ОСОБА_8 проживала та була зареєстрована у спірному будинку з 19.07.1952р. по день смерті, що підтверджується довідкою № 214 від 05.05.2011р..

Позивач ОСОБА_2 зареєстрований та проживав у спірному будинку з 1978 року по 09.11.2013р., що підтверджується довідкою № 212 від 05.05.2011р. .

Встановлено, що ніхто із спадкоємців після смерті ОСОБА_7 протягом шести місяців в нотаріальну контору з заявою про прийняття спадщини не звертався, але на день його смерті позивач ОСОБА_2 та ОСОБА_8 проживали та були зареєстровані в спірному будинку, що свідчить про те, що вони фактично вступили в управління майном та прийняли спадщину після смерті ОСОБА_7.

Оскільки спадщина відкрилась після смерті ОСОБА_7, який помер 27.09.1997 року, про що в книзі реєстрації смертей був зроблений відповідний актовий запис за № 11, про що свідчить свідоцтво про смерть, видане повторно 29.10.2009р., на дані правовідносини поширюється дія ЦК УРСР (в ред.1963 року).

Стосовно ОСОБА_6, судом встановлено, що на день смерті батька ОСОБА_7 та протягом шести місяців після його смерті, він у спірному будинку не проживав, а проживав та був зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_5, із заявою про прийняття спадщини в нотаріальну контору не звертався та ніяких дій, які б свідчили про прийняття ним спадщини не здійснював, а тому відповідно до ст. 549 ЦК УРСР спадщину не прийняв.

Доказів, які б свідчили про зворотне, відповідачі суду не надали. Квитанції про сплату комунальних послуг, які були надані ОСОБА_4, стосуються періоду 1978, 1989, 1990р. та 2008-2011р.р. Тому суд прийшов до висновку, що ОСОБА_6 після смерті ОСОБА_7 спадщину не прийняв. ЦК УРСР передбачено, що для придбання спадщини необхідно щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженням. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину якщо він фактично вступив в управління майном або володінням спадковим майном або якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Судом достовірно встановлено факт, що ОСОБА_6 спадщину у встановленому порядку не прийняв, спадщина після його смерті не відкривалася, а тому у спадкоємців ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_3, право на спадкування ? частини спірного будинку не виникло.

25.01.2009 року померла ОСОБА_8, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 26.03.2009 року.

При житті, а саме 23.06.1995 року ОСОБА_8 склала заповіт, яким все належне їй майно заповіла ОСОБА_2, тому має місце спадкування за заповітом.

Оскільки спадщина відкрилась після смерті ОСОБА_8, яка померла 25.01.2009 року, на дані правовідносини поширюється дія Цивільного Кодексу України в редакції 2004 року.

Спадкоємцем за заповітом є ОСОБА_2, син померлої, який прийняв спадщину, оскільки проживав та був зареєстрований у спірному будинку разом з померлою, а також шляхом подачі до Пятої одеської державної нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини.

09.11.2013р. ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть, актовий запис №10943 від 11.11.2013р.

Правонаступниками ОСОБА_2 є його дружина ОСОБА_11 та син ОСОБА_10, які у відповідності до вимог ст.1270 ЦК України звернулися з заявами до Пятої одеської державної нотаріальної контори про прийняття спадщини про що свідчить ОСОБА_9 про реєстрацію в спадковому реєстрі.

Таким чином, ОСОБА_11 та ОСОБА_10 є спадкоємцями після ОСОБА_7, померлого 27.09.1997 року та ОСОБА_8, померлої 25.01.2009 року.

Оцінивши надані докази та враховуючи зазначені вище вимоги закону, суд приходить до висновку про те, що наведені заявником доводи не можуть бути підставою для скасування рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 12 грудня 2012 року у справі № 1519/2-5345/11 за позовом ОСОБА_2до Одеської міської ради, ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Шоста одеська державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадщину у порядку спадкування за законом та заповітом, та за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним в розрізі вимогЦПК Українита положень Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами» від 30 березня 2012 року, оскільки вони не свідчать про наявність істотних для справи обставин, що не були і не могли бути відомі заявнику на час розгляду справи, а також можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні.

Доводи наведені в заяві про перегляд за нововиявленими обставинами фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновками суду та з їх оцінкою.

Наявність актового запису № 87 від 29.01.1975 р., згідно якого припинився шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у розумінні частини 2 пункту 1 статті 361 ЦПК України не є істотною для справи обставиною для перегляду рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 12 грудня 2012 року у справі № 1519/2-5345/11 у звязку із нововиявленими обставинами.

Відомості про наявність вказаного актового запису, згідно якого припинився шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не надають підстав заявнику набути права на спірне спадкове майно, оскільки йдеться мова про те, що ОСОБА_6 не прийняв спадщину після смерті ОСОБА_7, який помер 27.09.1997р. та після смерті ОСОБА_8, яка померла 25.01.2009р. а відтак і ОСОБА_4 не набула право на спадкування на Ѕ частину житлового будинку та надвірних споруд №124 по вул. Житомирська (колишня 1 Застава, 30 Лінія, ділянка №632).

Тому, виходячи з вимогЦПК Українита Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами» від 30 березня 2012 року, суд приходить до висновку про те, що обставини, на які посилається заявник, хоч і є нововиявленими, але не має істотного значення для розгляду справи, не входять до предмета доказування у справі та не впливають на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі, з огляду на це заяву слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст.361-364 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 12 грудня 2012 року у звязку з нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_2, правонаступниками якого є ОСОБА_11 та ОСОБА_11 В»ячеслав Олександрович до Одеської міської ради, ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Шоста одеська державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадщину у порядку спадкування за законом та заповітом, та за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 правонаступниками якого є ОСОБА_11 та ОСОБА_11 В»ячеслав Олександрович про визнання заповіту недійсним залишити без задоволення.

Ухвала суду може бути оскаржена до Апеляційного суду Одеської області шляхом подання апеляційної скарги на протязі пяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали суду.

ГОЛОВУЮЧИЙ І.А.МАЗУН