Ухвала суду № 45868722, 10.06.2014, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОСОБА_1

Справа №521/9257/14-ц

пр. №2/521/5202/14

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2014 року м. Одеса

Суддя Малиновського районного суду м. Одеси Сегеда О.М., розглянувши заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання недійсним договору дарування,

встановив:

У червні 2014р. ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3А про визнання недійсним договору дарування, посилаючись на те, що 27.10.2007р. вона продала свою однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 та впродовж місяця у 2007р. купила трикімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_2 (далі спірна квартира).

20 лютого 2009р. ОСОБА_2 зареєструвала шлюб з відповідачем, який раніше проживав та до теперішнього часу зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, гуртожиток, кім. 501.

У 2013р. ОСОБА_2 заборгувала значну суму коштів, які у 2014р. повинна була повернути. З цього періоду чоловік почав вимагати від позивачки подарувати йому її квартиру, а в замін він позичить у своїх друзів грошові кошти для погашення її боргу.

Позивач зазначала, що з початку вона не погоджувалась на запропоновані відповідачем умови, проте через постійні сварки погодилась на такі умови, оскільки їй необхідна була матеріальна та психологічна допомога, а єдиною людиною на підтримку якої вона розраховувала був ОСОБА_3

Наприкінці квітня 2014р. ОСОБА_3 під тиском та обманом змусив позивачку подарувати йому квартиру АДРЕСА_3. Договір дарування 06.05.2014р. був посвідчений нотаріально.

Після підписання договору дарування між сторонами склалися неприязні відносини та відповідач подав заяву на розлучення, а 04.06.2014р. у спірній квартирі побив позивачку та вимагав, щоб вона та її син від першого шлюбу, звільнили подаровану йому квартиру.

Оскільки оспорюваний договір дарування був укладений на вкрай невигідних для позивачки умовах, під впливом тяжкої для неї обставини, внаслідок психологічного тиску, остання просила суд визнати недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_4, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4 06.05.2014р.

Позивач зазначала, що у звязку із тим, що вона зверталась до правоохоронних органів за захистом та до суду із зазначеним позовом, існує вірогідність того, що відповідач відчужить спірну квартиру, що призведе до неможливості виконання рішення суду в майбутньому у разі задоволення її позовних вимог, тому остання надала до суду заяву, якою просила накласти арешт на трикімнатну квартиру АДРЕСА_4 та заборонити ОСОБА_3 вчиняти будь-які дії стосовно даної квартири.

Дослідивши матеріали справи та надавши їм належну оцінку, розглянувши заяву позивача, суд прийшов до висновку, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

У відповідності до ст. 151 ЦПК України забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову, може утруднити або зробити неможливим виконання рішення.

Згідно ч.1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що між сторонами існує спір з приводу права власності на квартиру АДРЕСА_4.

На підставі п.1 ч.1 ст. 152 УПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або інших осіб.

З позовної заяви вбачається, що квартира АДРЕСА_4 на даний час належить на праві власності відповідачу по справі.

З урахуванням даних обставин, суд прийшов до висновку, що невжиття заходів забезпечення позову в частині накладення арешту квартиру АДРЕСА_4, яка належить на праві власності відповідачу ОСОБА_3 на підставі договору дарування від 06.05.2014р., посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4, може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду в майбутньому, у разі задоволення судом позовних вимог ОСОБА_2 про визнання недійсним договору дарування квартири.

Щодо вимог викладених у заяві про забезпечення позову в частині заборони ОСОБА_3 вчиняти будь-які дії стосовно спірної квартири, то суд вважає за доцільним відмовити в даній частині заяви, оскільки після накладення арешту на вищевказане нерухоме майно, відповідач автоматично позбавляється можливості його відчужити до моменту скасування даного арешту судом, а тому такі заходи забезпечення суд вважає надмірними і відмовляє в цій частині заяви.

Керуючись ст.ст. 151-153, 208-210 ЦПК України, суд

ухвалив:

Заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання недійсним договору дарування задовольнити частково.

Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_4, яка належить на праві власності відповідачу ОСОБА_3 на підставі договору дарування від 06.05.2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4.

В іншій частині заяви відмовити.

Копію ухвали для виконання направити до Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції в Одеській області та сторонам про справі для відома.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня отримання копії ухвали.

Суддя: О.М. Сегеда

10.06.2014