Рішення № 45866596, 30.06.2015, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/10774/14-ц Провадження № 22-ц/772/1950/2015Головуючий в суді першої інстанції Бойко В. М.Категорія 39 Доповідач Голота Л. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2015 року м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі:

головуючого: Голота Л.О.,

суддів Іванюк М.В., Марчук В.С.,

при секретарі: Агеєва Г.В.

з участю: прокурора Побережна-Войтенко О.М.

представника позивача ОСОБА_2

.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу заступника прокурора м. Вінниці в інтересах держави в особі Вінницької міської ради на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 10.06.2014 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Вінницької міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом ,-

ВСТАНОВИЛА:

28.05.2014 року ОСОБА_3 звернулась в суд з позовом до Вінницької міської ради у якому просила встановити факт спільного її проживання разом із ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, однією сім»єю з 01.06.2008 року; встановити факт прийняття нею спадщини, що залишилася після померлої ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року в м. Вінниці, а також визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1, яка складається з двох кімнат житловою площею 27, 4 кв.м., загальною площею - 44, 3 кв.мв порядку спадкування за законом після ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року в м. Вінниці.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що після смерті двоюрідної бабусі ОСОБА_4 відкрилась спадщина на квартиру АДРЕСА_1. Заповіт покійна не залишила, інших спадкоємців немає. Позивач бажає оформити спадщину після смерті двоюрідної бабусі, однак не може цього зробити у нотаріуса, оскільки постійне проживання її зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними доказами.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 10.06.2014 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено повністю.

Встановлено факт спільного проживання ОСОБА_3 разом із ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, однією сім»єю з 01.06.2008 року та факт прийняття ОСОБА_3 спадщини, що залишилась після померлої ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року в м. Вінниці, а також визнано право власності за ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1.

В порядку передбаченому п.2 ст.121 Конституції України , ст.36-1 ЗУ « Про прокуратуру» , ст. 45 ЦПК України заступником прокурора м. Вінниці подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати рішення міського суду, посилаючись на неповноту з»ясування судом обставин, що мають значення для справи і неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, яким у задоволені позовних вимог позивача відмовити.

Судова колегія , заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Стаття 309 ЦПК України передбачає вичерпний перелік підстав для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення .

Підставами скасування рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 10.06.2014 року на думку колегії суддів є:

- неповне з»ясування районним судом обставин справи;

- недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими;

- порушення норм процесуального права в частині дослідження та оцінки доказів.

Частина 1 статті 303 ЦПК України передбачає, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судом першої інстанції встановлено, що квартира АДРЕСА_1 на праві власності належить ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про право власності від 23.03.1993 року та свідоцтвом про право на спадщину за законом від 11.11.1997 року.

З повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть від 06.06.2014 року вбачається, що ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Згідно листа Третьої Вінницької державної нотаріальної контори від 03.06.2014 року за даними спадкового реєстру та відповідних інформаційних довідок зі спадкового реєстру спадкова справа на майно померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4 не відкривалась.

Довідкою ЖЕК № 12 від 03.06.2014 року № 4406 підтверджено, що за адресою АДРЕСА_1 зареєстровано осіб не було. /а.с.29/

З копії паспорта покійної ОСОБА_4 вбачається, що за адресою АДРЕСА_1 вона прописана з 14.02.1983 року./а.с.5/

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 суд першої інстанції виходив з того, що позивачкою був доведений факт спільного проживання її разом із ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, однією сім»єю з 01.06.2008 року, що надалі було підставою для задоволення усіх її позовних вимог.

Колегія суддів не погоджується з даним висновком суду з наступних підстав.

Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла(спадкодавця), до інших осіб(спадкоємців).

Згідно ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім»єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 3 СК України сім»ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.

Сім»я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

У Сімейному кодексі відсутнє визначення кровного споріднення (родинності), в юридичній науці це розглядається як кровний зв'язок між людьми, що ґрунтується на походженні однієї особи від іншої чи різних осіб від спільного пращура.

У судовому засіданні позивачем не було доведено жодним доказом наявність кровного зв'язку з покійною ОСОБА_4, а також факт їх спільного проживання з 01.06.2008 року.

Позивачем також не доведено факт відсутності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину, не надано відмови нотаріуса у видачі свідоцтва, що є вагомою обставиною при розгляді справ даної категорії./ Лист ВССУ від 16.05.2013 р. № 24-753/0/4-13/

Згідно п.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

З копії паспорта позивача вбачається, що вона з 08.01.1987 року прописана за адресою: АДРЕСА_5. /а.с.4/

Доказів спільного проживання ОСОБА_3 разом із ОСОБА_4 суду надано не було.

Поза увагою суду першої інстанції залишився також і той факт, що позивачем не доведено вчинення нею дій, що свідчили б про прийняття нею спадщини, а саме фактичний її вступ в управління чи володіння спадковим майном у межах шестимісячного строку з дня відкриття спадщини або подачі заяви протягом цього строку до нотаріальної контори про прийняття спадщини.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Представником позивача не було заявлено клопотання щодо дослідження нових доказів і в суді апеляційної інстанції.

Враховуючи, що позивачем не було доведено жодного факту, на який вона посилається в своїй позовній заяві, колегія суддів приходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_3

З огляду на те, що представник відповідача не визнавав позовних вимог ОСОБА_3.( журнал судових засідань), що свідчить про наявність спору між сторонами, а також враховуючи, що встановлення фактів позивачка пов»язувала з подальшим вирішенням спору про право, враховуючи вимоги п.6 ст. 235 ЦПК України колегія суддів відхиляє посилання апелянта про те, що спір мав розглядатись судом в порядку окремого провадження.

Зважаючи, що позивачем не доведено факт спільного проживання з ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року однією сім»єю з 01.06.2008 року; факт прийняття нею спадщини, а також не доведено наявність підстав для визнання за нею права власності на квартиру покійної ОСОБА_4, висновки суду не ґрунтуються на доказах у справі та зазначених нормах матеріального права, тому відповідно до ч.1 п.2 ст.307 ЦПК України судове рішення підлягає скасуванню з ухваленням у справі нового рішення про відмову у задоволенні позову.

На підставі ст.ст.328, 1216, 1264, 1268 ЦК України, керуючись ст.ст. 60,307,309,313,314,316,317,319 ЦПК України,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу заступника прокурора м. Вінниці в інтересах держави в особі Вінницької міської ради задовольнити частково.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 10.06.2014 року скасувати.

Постановити нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_3 до Вінницької міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: Голота Л.О.

Судді: Марчук В.С.

Іванюк М.В.

/ПІДПИСИ/

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: