Рішення № 45864211, 09.06.2015, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 463/2545/14 Головуючий у 1 інстанції: Лакомська Ж.І.

Провадження № 22-ц/783/2169/15 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1 Ю. Р.

Категорія:

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі :

Головуючого судді: Мікуш Ю.Р.

Суддів: Ніткевича А.В., Павлишина О.Ф.

Секретар: Гацій І.І.

З участю представника позивача ОСОБА_2 та адвоката ОСОБА_3, відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 22 грудня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4, третьої особи відділу Держземагенства у м.Львові про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, визнання недійсним акту прийомки-передачі межових знаків на зберігання земельної ділянки у м.Винники вул. Незалежності,40,-

в с т а н о в и л а :

Оскаржуваним рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 22 грудня 2014 року в задоволенні позову ОСОБА_5 відмовлено за безпідставністю.

Рішення суду оскаржив позивач ОСОБА_5

В апеляційній скарзі зазначає, що вважає рішення суду необґрунтованим та таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Вказує, що суд дійшов помилкового висновку про безпідставність позову, оскільки неповно з»ясував обставини справи. Відмовляючи у задоволенні позову, суд посилався на витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, однак в зазначеному витягу не відображені суміжні землевласники (землекористувачі) і не відтворено межі земельної ділянки. Суд не дав оцінки таким доказам як договір купівлі-продажу земельної ділянки від 07.05.2014 року, де чітко зазначений опис земельної ділянки, а також первісній технічній документації на приватизацію земельної ділянки. Судом не взято до уваги, що в план-схемі, яка покладена в основу рішення не зазначено, що на земельній ділянці №40 вже розпочато будівництво фундаменту, який частково розміщений на його земельній ділянці. Дана обставина підтверджується зведеним планом ділянок вул. Незалежності станом на 2014 рік, виготовленим ліцензованою організацією КП «Геодезичне бюро» з якого вбачається, що ОСОБА_4 змістив свою ділянку на його у зв»язку з чим ділянка позивача стала меншою на 109 м.кв. Зазначає, що суд не звернув уваги на покази спеціаліста ОСОБА_6, який зазначив, що не можна змінювати без законних підстав меж вже сформованих земельних ділянок, а в даному випадку це стосується земельної ділянки №42, яка була сформована згідно рішення Винниківської міської ради №429 від 27.06.1990 року і встановлення її меж в натурі (на місцевості) на підставі даного рішення та первинної технічної документації.

Стверджує, що план-схема на яку посилається суд не відповідає вимогам закону, первинній технічній документації та правовстановлюючим документам позивача і відповідача. Поза увагою суду залишилася позовна вимога про скасування акту прийомки-передачі межових знаків від 30.08.2013 року, який виготовлений з грубим порушенням вимог закону та інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, якою заборонено встановлювати межові знаки у спільних поворотних точках меж суміжних земельних ділянок на яких раніше встановлено межові знаки. Судом також не враховано п.3.12 вказаної Інструкції, яким передбачено, що закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем в присутності власника суміжних земельних ділянок або уповноваженої ним особи, який повідомляється не пізніше ніж за 5 робочих днів до початку робіт із закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі. Зазначає, що такий акт він не підписував та про його складання не був повідомлений, а відтак це є підставою для його скасування.

Вважає, що суд безпідставно відхилив клопотання про витребування рішення виконкому Винниківської міської ради від 08.11.2013 року №293, яким затверджено будівельний паспорт на будівництво індивідуального житлового будинку по вул. Незалежності, 40 у м.Винники, технічну документацію та схему забудови.

Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Заслухавши пояснення представника позивача ОСОБА_2 та виступ адвоката ОСОБА_3 на підтримання доводів апеляційної скарги, заперечення з приводу апеляційної скарги відповідача ОСОБА_4, вивчивши матеріали цивільної справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.

Матеріалами справи та судом встановлено, що сторони по справі є суміжними землекористувачами.

Позивач по справі ОСОБА_5 є власником земельної ділянки на вул. Незалежності, 42 м. Винники. Площа земельної ділянки 0,06 га з кадастровим номером 4610160300:07:007:0016 та з цільовим призначенням для ведення будівництва і обслуговування житлового будинку. Земельна ділянка отримана позивачем по договору дарування від 28.03.2008 року від дарувальників ОСОБА_7 та ОСОБА_8, що підтверджується договором дарування та Державним актом на право власності на земельну ділянку дарувальників серія ЯА № 202389 та Витягом з Державного реєстру правочинів №5633725 (а.с.7-11).

Відповідач по справі ОСОБА_4 є власником суміжної земельної ділянки у м. Винники вул. Незалежності,40. Площа земельної ділянки 0,06 га із кадастровим номером 4610160300:07:007:0117. Земельна ділянка набута відповідачем ОСОБА_4 за договором купівлі-продажу земельної ділянки від 07.05.2014 року. Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 21344091.

На а.с.69 є план-схема розташування земельних ділянок згідно кадастрових даних з нанесенням фактичного користування. Із зазначеної план-схеми вбачається, що земельні ділянки сторін є суміжними у формі прямокутника розміром 20,0 х 30,0 м.

При закладці фундаменту на будівництво житлового будинку, відповідач вийшов за межі своєї земельної ділянки, змістивши фундамент вправо на земельну ділянку позивача ОСОБА_5 на 109 кв.м. що вбачається із плану ділянок, розробленого КП «Геодезичне бюро» (а.с.13). Факт зміщення земельної ділянки відповідача підтвердив допитаний в судовому засіданні першої інстанції спеціаліст ОСОБА_6, який є експертом з питань землеустрою КП «Геодезичне бюро» та пояснив, що розташування земельної ділянки відповідача ОСОБА_4 і розпочате будівництво вказує на зміщення всієї земельної ділянки відповідача вправо. На зведеному плані земельних ділянок станом на 2014 рік показані межі ділянок і площа 109 кв.м ( з розмірами по периметру 3,79х 30х3,50 х 30м, починаючи з верхньої сторони) за рахунок якої відповідач змістив свою ділянку в сторону земельної ділянки позивача.

Постановляючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд виходив із пояснень представника відділу Держземагенства у м.Львові та Львівській області, який зазначив, що межі земельних ділянок між суміжними землекористувачами ОСОБА_5 та ОСОБА_4 були встановлені при виготовленні ними технічної документації та в подальшому не змінювались, а відтак порушень не було допущено.

З такими висновками суду погодитись не можна, оскільки суд в порушення вимог ст. 212 ЦПК України не дав належної оцінки зібраним доказам, не перевірив чи при розробці технічної документації відповідачем ОСОБА_4 було погоджено спільну межу та чи відповідає акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання від 30 серпня 2013 року фактичним обставинам.

Відповідно до ст.152 ч.2 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть, якщо ці порушення не пов»язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою і відшкодування завданих збитків.

Частина 3 ст.152 ЗК України зазначає способи здійснення захисту прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки. Одним із таких способів є відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Положеннями статті 106 ЗК України визначено, власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними.

Відповідно до Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Державного Комітету України по земельних ресурсах 18 травня 2010 року №376 зазначено, що межі земельних ділянок, що передаються або надаються у власність чи у користування, відновлюються або переносяться в натурі (на місцевості) за наявними планово-картографічними матеріалами. У пунктах 4.2 та 4.3 Інструкції зазначено, що власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились чи стали невиразними.

Із акту прийомки-передачі межових знаків на зберігання від 30 серпня 2013 року земельної ділянки у м. Винники вул. Незалежності,40 ( кадастровий номер 4610160300:07:007:0117) зазначає встановлення межових знаків на суміжній земельній ділянці 42 вул. Незалежності у м.Винники, на якій вже раніше встановлено межові знаки.

Зазначене підтверджується рішенням виконкому Винниківської міської ради від 27.06.1990 року №429 про надання земельної ділянки у безстрокове користування для будівництва індивідуального житлового будинку;

-планом відводу земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку у м.Винники вул.. Незалежності,42 на підставі рішення виконкому Винниківської міської ради від 27.06.1990 року №429;

-технічною документацією для видачі Державного акту на право приватної власності на землю у м.Винники вул..Незалежності,42, зокрема, актом встановлення і узгодження меж земельної ділянки у м.Винники вул..Незалежності,42 від 18.06.1997 року.

Отже, порушено п.3.8 Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, яким заборонено встановлювати межові знаки у спільних поворотних точках меж суміжних земельних ділянок, на яких раніше встановлено межові знаки.

Відповідно до пункту 3.12 Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі ( на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, здійснюється виконавцем у присутності власника суміжних земельних ділянок або уповноваженою ним особою.

Враховуючи те, що позивач ОСОБА_5 не був належним чином повідомлений за п»ять днів з підтвердженням про отримання повідомлення про необхідність бути присутнім при встановленні меж суміжних ділянок, відтак виконавцем технічної документації для ОСОБА_4 порушено п.3.12 Інструкції про встановлення(відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками.

Окрім цього, в Акті прийомки-передачі межових знаків на зберігання від 30 серпня 2013 року ( а.с.59) зазначено у п.2, що власник (користувач) земельної ділянки претензій щодо меж та конфігурації земельної ділянки не має, що не відповідає дійсності, оскільки в переліку осіб, що були присутні прізвище та підпис ОСОБА_5 або уповноваженої ним особи відсутнє ( а.с.59).

Факт порушення межових знаків відповідачем підтверджується технічною документацією позивача, зокрема, згідно первинних документів по розмежуванню землекористувань земельні ділянки сторін спору не перекриваються і не накладаються одна на одну, є суміжними, що підтверджується планом відводу земельної ділянки №42 від 06.11.1990р. на якому вказані суміжні ділянки по відношенню до ділянки №40 на вул. Радянській - це ділянки №44 і №40, план відводу та межі земельної ділянки цієї документації не відповідають межам земельної технічної документації, яку при відновленні меж виготовив відповідач, чого судом не було належно перевірено та не співставлено.

Відповідно до ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Керуючись ст.ст. 307 ч. 1 п.2, 309 ч.1 п.п.3,4, 314 ч.2, 316, 317, 319 ЦПК України, - колегія суддів,-

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити.

Рішення Личаківського районного суду м. Львова від 22.12.2014 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_5 задовольнити.

Зобов»язати ОСОБА_4 усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою ОСОБА_5 в м.Винники вул.. Незалежності,42 шляхом звільнення земельної ділянки ОСОБА_5 площею 109 кв.м з-під фундаменту, закладеного під будівництво житлового будинку, що на зведеному плані земельних ділянок станом на 2014 рік показана з розмірами по периметру 3,79х30х3,50х30м, починаючи з верхньої сторони за рахунок якої ОСОБА_4 змістив свою земельну ділянку в сторону земельної ділянки позивача.

Стягнути із ОСОБА_4 в користь ОСОБА_5 243,60 грн. судових витрат.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.

Головуючий Ю.Р.Мікуш

Судді А.В.Ніткевич

ОСОБА_9