Рішення № 45861879, 25.06.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 0827/2648/2012 Головуючий у 1 інстанції: Кляшторний В.С.

№ провадження 22-ц/778/3406/15 Суддя-доповідач: ОСОБА_1В

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

„25 червня 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Савченко О.В.

суддів: Кочеткової І.В., Маловічко С.В.

при секретарі: Мельник З.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 Ясіна на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 06 квітня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 Ясіна про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини та утримання дружини до досягнення дитиною трьохрічного віку, -

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2012 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 Ясіна про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини та на її утримання до досягнення дитиною трьохрічного віку, мотивуючи свої вимоги тим, що вона з відповідачем з 14 лютого 2009 року перебувала у шлюбних відносинах без реєстрації шлюбу, з 15 лютого 2010 року сторони підтримували відносини, але проживали окремо.

09 липня 2011 року у них народилась донька ОСОБА_2 Ділара Ясінівна, яка проживає разом з нею та знаходиться на її утримання.

Відповідач в добровільному порядку матеріальної допомоги на утримання доньки, а також на її утримання не надає, хоча має таку можливість, звязку з чим просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_2 Ділари Ясінівни, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1 /4 частини доходу (заробітку) відповідача, щомісячно, до повнолітня доньки, але не менш ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання заяви до суду, стягнути аліменти на її утримання у розмірі 1 / 4 частини доходу (заробітку) відповідача, щомісячно, до досягнення донькою трирічного віку.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 06 квітня 2012 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 Ясіна на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_2 Ділари Ясінівни, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1 / 4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з дати предявлення позову 05 березня 2012 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнуто з ОСОБА_2 Ясіна на користь ОСОБА_3 аліменти на її утримання у розмірі 1 / 4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісяця, починаючи з дати предявлення позову 05 березня 2012 року і до досягнення дитиною ОСОБА_2 Діларою Ясінівною, ІНФОРМАЦІЯ_1, трьох років 09 липня 2014 року.

Стягнуто з ОСОБА_2 Ясіна у дохід держави судовий збір у сумі 214 грн. 60 коп.

Допущено негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове по суті позовних вимог.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, питання: чи мали місце обставини, якими обгрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

Зазначеним вимогам ухвалене по справі рішення в повній мірі не відповідає.

Судом встановлено, що позивач та ОСОБА_2, який є громадянином ОСОБА_4 та, згідно посвідки та даних паспорту, з 28.12.2011 року має дозів на постійне проживаня в Україні, з 2009 року мали фактичні шлюбні відносини, хоча проживають окремо, і є батьками неповнолітньої ОСОБА_2 Ділари Ясінівни, яка народилася 09 липня 2011 року(а.с.3).

Дитина проживає разом із матірю(а.с.11).

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобовязані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч.3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері(батька) і (або) у твердій грошовій сумі.

За правилами ст. 183 СК України, якщо матір, батько, мають постійний заробіток(дохід), розмір аліментів на дитину визначається судом у частці від заробітку(доходу).

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

Звертаючись у березні 2012 року із позовом про стягнення аліментів, ніяких доказів того, що ОСОБА_2 має постійний заробіток(дохід), позивач не наводила.

Ухвалюючи рішення про стягнення з відповідача аліментів на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_2 Ділари Ясінівни у розмірі 1 / 4 частини всіх видів заробітку(доходу) та аліментів на утримання позивачки у розмірі 1 / 4 частини всіх видів заробітку(доходу) до досягнення дитиною трьох років, тобто до 09 липня 2014 року, суд виходив з того, що відповідач, який належним чином повідомлений про місце та час розгляду справи, проти позову не заперечує, що підтверджується його письмовою заявою.

З вказаними висновками суду погодитися не можна, оскільки суд дійшов їх з порушенням норм процесуального права.

За правилами ст. 174 ЦПК України відповідач може визнати позов протягом усього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо визнання позову відповідачем викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

До ухвадення судового рішення у звязку з відмовою позивача від позову або визнання позову відповідачем суд розяснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій.

У разі визнання відповідачем позову, який має бути безумовним, і якщо таке визначення не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб( не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без зясування і дослідження інших обставин справи.

Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Як вбачається з матеріалів справи, в ній відсутні дані про те, що відповідач отримував ухвалу суду про відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_3 та належним чином повідомлявся про судові засідання, які призначалися по справі на 28.03.2012 року та 06.04.2012 року.

За вказаних обставин, прийнявши до уваги письмову заяву про визнання позову ОСОБА_2 Ясіном (а.с.19), питання про те, чи була ця заява подана саме відповідачем, суд не перевіряв і не звернув уваги на те, що адресована суду заява не містить даних про її реєстрацію у канцелярії, а за своїм змістом вона суперечить вимогам ст. 183 СК України та ст. 184 СК України.

За поясненнями ОСОБА_2 Ясіна та його представника у засіданні апеляційного суду, із заявою про визнання позову він до суду першої інстанції не звертався і про те, що до нього був заявлений позов про стягнення аліментів, обізнаним не був, враховуючи, що до теперішнього часу матеріальну допомогу дитині він намагається надавати добровільно.

У березні 2012 року постійної роботи та доходу він не мав, лише 04.06.2013 року був зареєстрований, як фізична особа - підприємець, однак ніякого доходу від підприємницької діяльності на теперішній час не отримує , за своїм матеріальним становищем з моменту подачі позову згоден виплачувати аліменти на утримання дочки у розмірі 350 грн., матеріальної можливості сплачувати аліменти на утримання позивачки він не мав.

Зазначені обставини представником позивача не спростовані.

Отже зважаючи на те, що станом на березень 2012 року відповідач ніде не працював і не мав постійного доходу, суд до спірних правовідносин неправильно застосував положення ч.3 ст. 181 СК України, яка передбачає присудження аліментів в частці від заробітку(доходу) матері, батька дитини, у звязку з чим рішення в частині стягнення з ОСОБА_2 Ясіна аліментів на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_2 Ділари Ясінівни, ІНФОРМАЦІЯ_1, підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоровя та матеріальне становище дитини; стан здоровя та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених ст. 184 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 12 Закону України від 22.12.2011 року „Про Державний бюджет України на 2012 рік, станом на березень 2012 року розмір прожиткового мінімуму на дитину віком до 6 років становив 893 грн.

Враховуючи матеріальне становище відповідача, розмір аліментів, що підлягають стягненню з нього на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_2 Ділари з 05 березня 2012 року, колегія суддів вважає за можливе встановити у сумі 350 грн., яка підлягає індексації відповідно до закону.

Щодо заявлених у березні 2012 року позовних вимог ОСОБА_3 про стягнення з відповідача аліментів на її користь у розмірі 1 / 4 частини його заробітку(доходу) до досягнення дитиною ОСОБА_2 Діларою, ІНФОРМАЦІЯ_2, трьох років, то згідно з ч.2 ст. 91 СК України жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі між собою, мають право на утримання в разі проживання з нею, ним їхньої дитини, відповідно до частин другої- четвертої ст. 84 та ст.ст. 86 і 88 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.2, 4 ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надати матеріальну допомогу.

Оскільки доказів того, що станом на березень 2012 року відповідач за своїм матеріальним становищем мав можливість надавати матеріальну допомогу позивачці до досягнення дитиною трирічного віку по справі надано не було, рішення в цій частині також підлягає скасуванню з ухваленням нового, яким у задоволенні вимог про стягнення аліментів на користь ОСОБА_3 до досягнення дитиною трьох років , тобто на період з 05 березня 2012 року по 09 липня 2014 року, слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 Ясіна задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 06 квітня 2012 року по даній справі скасувати та ухвалити нове, яким стягнути з ОСОБА_2 Ясіна, ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянана ОСОБА_4, який постійно проживає в Україні, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітньої ОСОБА_2 Ділари Ясінівни, ІНФОРМАЦІЯ_1, щомісячно у твердій грошовій сумі у розмірі 350 грн., які підлягають індексації відповідно до закону, починаючи з 05 березня 2012 року і до досягнення повноліття дитиною.

У задоволенні вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_2 Ясіна про стягнення аліментів на її утримання до досягнення трьох років дитиною ОСОБА_2 Діларою Ясінівною, ІНФОРМАЦІЯ_1, відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 Ясіна судовий збір в доход держави у сумі 243 грн. 60 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: