Рішення № 45859210, 25.06.2015, Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

___________________

Справа № 299/1115/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.06.2015 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді Бак М.Д.,

при секретарі судового засідання - Лемак А.М.

з участю представника відповідача - адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Виноградів цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Центр фінансових рішень" до ОСОБА_2 про відновлення становища, яке існувало до порушення,

В С Т А Н О В И В :

15.04.2015 р. товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Центр фінансових рішень" звернулася в суд з позовом, який доповнено 05.05.2015 р., до ОСОБА_2 про відновлення становища, яке існувало до порушення. Зокрема, позивач просить стягнути з відповідача грошові кошти на загальну суму 7119,60 грн., як незаконно/необгрунтовано одержані нею за рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області від 29 квітня 2014 року у цивільній справі № 299/4036/13-ц.

В обгрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що рішенням Виноградівського районного суду від 29 квітня 2014 року у цивільній справі № 299/4036/13-ц в частині задоволення зустрічного позову постановлено стягнути з нього, позивача, на користь відповідача як основний борг 3276 грн., як судові витрати у вигляді витрат на правову допомогу 3600 грн., як судові витрати у вигляді судового збору 243,60 грн., всього 7119,60 грн. На виконання рішення суду у зазначеній частині постановою головного державного виконавця ВДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві від 11.07.2014 року відкрито ВП № 43985814. За тим самим ВП постановою від 08 вересня 2014 року накладено арешт на кошти розміщені на його, позивача, банківських рахунках. 02 жовтня 2014 року з метою зняття арешту з розміщених на основному банківському рахунку коштів, операції за яким були повністю заблоковані з огляду на перебування цих коштів в режимі овердрафту він, позивач, сплатив за відповідним ВП 7881,56 грн., до складу якого входили 7119,60 грн. за рішенням суду та витрати, пов"язані з ВП. Рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 03 березня 2015 року постановлено рішення Виноградівського районного суду від 29 квітня 2014 року в частині задоволення зустрічного позову скасувати, ухваливши у цій справі нове рішення. За таких обставин, керуючись п.п. 4, 5 ч. 1 ст. 16 та іншими нормами ЦК України, п. 3 ч. 1 ст. 207 та іншими нормами ЦПК України просить стягнути з відповідача 7119,60 грн. як незаконно/необгрунтовано одержані відповідачем за рішенням Виноградівського районного суду від 29 квітня 2014 року.

Представник позивача в судове засідання не з"явився, хоча про час та місце судового розгляду позивач був повідомлений у встановленому законом порядку. У позовній заяві (а.с. 1) та доповненні до позовної заяви (а.с. 19-21) позивач просить суд розглядати справу за відсутності представника позивача.

Відповідач в судове засідання не з"явилася, про час та місце його проведення була належним чином сповіщена.

Представник відповідача - адвокат ОСОБА_1, який діє згідно договору про надання правової допомоги від 07 квітня 2014 року (а.с. 39, 40) в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, викладених у письмовому запереченні на позовну заяву (а.с. 38). Зокрема, представник відповідача зазначив, що позов не може бути задоволено з огляду на те, що ст.ст. 380, 381 ЦПК України визначено, яким чином вирішується питання про поворот виконання у разі, якщо скасовано судове рішення, яке вже виконано. Грошові кошти за рішенням Виноградівського районного суду від 29 квітня 2014 року відповідач отримала законно та обгрунтовано на підставі виконавчого листа, виданого Виноградівським районним судом. Позивач мав право звернутися до державного виконавця з клопотанням про зупинення виконання судового рішення, проте не скористався своїм правом. Також представник відповідача вказав, що відповідач не заперечує проти повернення коштів, отриманих нею на виконання рішення суду в сумі 7119,60 грн. Проте такі кошти нею будуть повернуті лише на виконання ухвали суду про поворот виконання, а не судового рішення про стягнення боргу з тим, щоб уникнути можливості повторного звернення позивача до суду в порядку ст.ст. 380, 381 ЦПК України з приводу спірної суми. З огляду на те, що позивачем обрано інший, аніж передбачений ст.ст. 380, 381 ЦПК України механізм захисту своїх прав, просить суд відмовити у задоволенні позовної заяви. Також представник відповідача просить стягнути з позивача на користь відповідача понесені нею витрати на правову допомогу у розмірі 3600 грн.

Заслухавши пояснення представника відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до таких висновків.

В судовому засіданні встановлено, що у провадженні Виноградівського районного суду перебувала цивільна справа № 299/4036/13-ц за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів", товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Центр фінансових рішень" про визнання окремих положень кредитного договору недійсними.

29 квітня 2014 року у вказаній справі було ухвалено рішення суду. Даним судовим рішенням зустрічний позов задоволено. Зокрема, в частині зустрічних позовних вимог вирішено стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Центр фінансових рішень" на користь ОСОБА_2 3276 грн. грошових коштів, які були нею сплачені як плата (комісія) за управління кредитом, а також понесені нею та підтверджені документально судові витрати по оплаті судового збору в сумі 243,60 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 3600 грн. Загальна сума грошових коштів, стягнутих рішенням суду з товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Центр фінансових рішень" на користь ОСОБА_2, становила 7119,60 грн. Рішення суду набрало законної сили 13 травня 2014 року.

На виконання судового рішення в цій частині 06 червня 2014 року Виноградівським районним судом було видано виконавчий лист (ухвалою суду від 19 червня 2014 року у виконавчому листі виправлено помилку), який перебував на виконанні у ВДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві, виконавче провадження № 43985814. 02 жовтня 2014 року товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Центр фінансових рішень" рішення суду виконано, зокрема, сплачено грошові кошти в сумі 7881,56 грн., з яких 7119,60 грн. - сума згідно виконавчого листа, решта - витрати, пов"язані з виконавчим провадженням.

03 березня 2015 року апеляційним судом Закарпатської області ухвалено рішення, яким рішення Виноградівського районного суду від 29 квітня 2014 року в частині задоволення зустрічного позову скасовано та ухвалено в цій справі нове рішення. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів", ТОВ "Фінансова компанія "Центр фінансових рішень" та стягненні сплачених судових витрат за цим зустрічним позовом відмовлено.

Питання про поворот виконання у рішенні апеляційного суду Закарпатської області від 03 березня 2015 року не вирішено. Позивач не звертався до суду із заявою про поворот виконання.

Наведені вище обставини стверджуються дослідженими судом письмовими доказами, а саме: копією постанови державного виконавця ВДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві про відкриття виконавчого провадження від 11.07.2014 року ВП № 43985814 (а.с. 7), копією постанови державного виконавця ВДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві про арешт коштів боржника (а.с. 6), квитанцією № ПН342 від 02.10.2014 року (а.с. 5), матеріалами оглянутої судом справи № 299/4036/13-ц та ці обставини в судовому засіданні представник відповідача не оспорював.

У відповідності до ч.1 ст.3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Способи захисту цивільних прав та інтересів закріплені у ст. 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Так, відповідно до ч.2 ст.16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення грошових коштів з відповідача та в якості способу захисту свого права обрав спосіб, передбачений у п. 4 ч. 2 ст. 16 ЦПК України - відновлення становища, яке існувало до порушення.

Із змісту позовних вимог вбачається, що позивач вважає, що його право порушено стягненням з нього грошових коштів на користь відповідача на підставі судового рішення, яке в подальшому було скасовано. Проте, судом встановлено, що грошові кошти стягнуто з позивача на користь відповідача на виконання рішення суду, яке набрало законної сили. При стягненні цих коштів були наявні підстави для їх стягнення та в процесі стягнення дотримано передбачений законом порядок.

У зв"язку з тим, що в подальшому рішення суду, за яким проведено стягнення, скасовано, то право позивача порушено, оскільки після скасування відповідного судового рішення та на даний час стягнута грошова сума є такою, що стягнута з позивача безпідставно.

Поряд з цим, дії відповідача при отриманні цих грошових коштів не суперечили вимогам закону, спірну суму відповідач отримала на підставі рішення суду, яке станом на час отримання коштів набрало законної сили та було звернуто до примусового виконання.

З огляду на викладене, суд вважає, що право, за захистом якого позивач звернувся до суду, не порушено відповідачем.

Фактично правовідносини, які виникли між сторонами, врегульовані нормами ЦПК України, зокрема Розділу VI ЦПК України під назвою "Процесуальні питання, пов"язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)".

Так, згідно ч. 1 ст. 380 ЦПК України питання про поворот виконання вирішує суд апеляційної чи касаційної інстанції, якщо, скасувавши рішення, він закриває провадження у справі, залишає позов без розгляду, відмовляє в позові повністю або задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Якщо ці питання не вирішено судом апеляційної чи касаційної інстанції, що має місце у даній справі, то відповідно до положень ч. 1 ст. 381 ЦПК України заява відповідача про повернення стягненого з нього за скасованим рішенням майна розглядається судом, у якому перебуває справа.

В цій частині суд приймає до уваги покликання представника відповідача в запереченні на позовну заяву на те, що поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.

Виходячи з викладеного, враховуючи те, що право позивача не порушено відповідачем, яка отримала суму грошових коштів, з приводу якої пред"явлено позов, у встановленому законом порядку, відповідач не оспорює право позивача на поворот виконання, суд приходить до висновку, що позивачем невірно обрано спосіб захисту свого порушеного права та право позивача не може бути захищено шляхом стягнення суми грошових коштів з відповідача, а підлягає захисту в спеціальному порядку, передбаченому цивільним процесуальним законом на стадії виконання судових рішень, - шляхом звернення до суду із заявою в порядку ст. 381 ЦПК України.

Виходячи із встановлених судом обставин, оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов задоволенню не підлягає.

Представник відповідача просить суд при вирішенні питання розподілу судових витрат стягнути з позивача на користь відповідача понесені нею витрати на правову допомогу та надав суду докази таких витрат, а саме: договір № ВКН-2 про надання правової допомоги від 25.05.2015 р., укладений між відповідачем та представником, акт ВКН-1 здачі-приймання наданих послуг за Договором № ВКН-2 від 25 травня 2015 року про надання правової допомоги, квитанцію до прибуткового касового ордера № 061 від 24 червня 2015 року на суму 3600 грн.

У п. 2 ч. 3 ст. 79 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов"язаних з розглядом судової справи, належать витрати на правову допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України витрати, пов"язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Згідно ч. 2 ст. 84 ЦПК України граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Так, згідно статті 1 Закону України від 20 грудня 2011 року № 4191-VI "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах" розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

У зв"язку з тим, що суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, відповідачем у зв"язку з пред"явленням до неї позову понесено витрати на правову допомогу, зокрема, витрати, пов"язані з оплатою правової допомоги адвоката, що підтверджено документально, розмір компенсації витрат на правову допомогу не перевищує встановлений законом граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах (вартість однієї години роботи - 450 грн. не перевищує 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі), суд приходить до висновку, що з позивача слід стягнути на користь відповідача 3600 грн. витрат на правову допомогу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 84, 88, 169, 208, 209, 212-215, суд,

В И Р І Ш И В :

у позові товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Центр фінансових рішень" до ОСОБА_2 про відновлення становища, яке існувало до порушення - відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Центр фінансових рішень", ідентифікаційний код 35725063, на користь ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, 3600 грн. (три тисячі шістсот гривень) витрат на правову допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Закарпатської області через Виноградівський районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії повного судового рішення.

Повне рішення суду виготовлено 30.06.2015 року.

ГоловуючийОСОБА_3