№2/263/2204/2015
№263/6636/15-ц
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 червня 2015 року місто Маріуполь
Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі судді:
Головуючого судді Ковтуненко В.О.,
при секретарі Момот А.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту б/н від 13.03.2012 року у сумі 15294 гривні 14 копійок та судових витрат.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 13 березня 2012 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ФОП ОСОБА_1 укладено кредитний договір б/н, відповідно до якого відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом в сумі 56% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Умови договору відповідач належним чином не виконав, у звязку із чим утворилась заборгованість перед банком, яка станом на 07.05.2015 року становить 15294,14 гривень.
Представник позивача надав суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, заявлені вимоги підтримує та просить їх задовольнити у повному обсязі, одночасно в заяві міститься прохання про ухвалення заочного рішення у звязку з повторною неявкою відповідачки.
Відповідач у судове засідання не зявився, причини неявки суду не повідомив, про день та час розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку.
Суд вважає, що причини неявки відповідача, належним чином повідомленого про час та місце розгляду справи, не є поважними, в звязку з чим, зі згоди позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк (кредитор) зобовязується передати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі і умовах передбачених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит і сплатити відсотки.
Відповідно зі ст. 1048 ЦК України кредитор має право на отримання з позичальника відсотків на суму позики, якщо інше не встановлене договором або законом. Розмір і порядок отримання відсотків встановлюється договором.
Як вбачається з договору б/н від 13 березня 2012 року, укладеного між позивачем ПАТ КБ «ПриватБанк» та ФОП ОСОБА_1, останній отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою 56% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Умови договору відповідачем не виконуються.
Згідно розрахунку заборгованості за договором кредиту б/н від 13.03.2012 року, заборгованість ФОП ОСОБА_1 перед ПАТ КБ «Приват Банк» станом на 07.05.2015 року становить 15294,14 гривень та складається з: 6000 гривень заборгованість за кредитом; 4632,10 гривень заборгованість по процентам за користування кредитом; 3636,04 гривень пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором; 1026 гривень заборгованість з комісії за користування кредитом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимогам Цивільного Кодексу України.
Відповідно до ст. 530 ЦК України зобовязання підлягає виконанню у встановлений договором строк.
Таким чином, суд вважає, що відповідач не виконав взяте на себе грошове зобовязання, що порушує право позивача, за захистом якого він звернувся до суду.
Суд приходить до висновку, що позовну заяву про стягнення заборгованості за кредитним договором слід задовольнити, та стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приват Банк» заборгованість за кредитним договором б/н від 13.03.2012 року у розмірі 15294,14 гривень.
Крім того, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача сплачені ним витрати по оплаті судового збору у розмірі 243,60 гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст. 8, 11, 88, 212, 215, 224 ЦПК України, ст. 525, 526, 530, 589, 590, 610-612, 651, 1048-1050, 1054 ЦК України, суд,
В И Р І Ш И В:
Позов Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (м. Дніпропетровськ, вул. Набережна перемоги, 50, ЄДРПОУ 14360570, рах. №29092829003111, МФО 305299) заборгованість за кредитним договором б/н від 13.03.2012 року у розмірі 15294 (п'ятнадцять тисяч двісті девяносто чотири) гривні 14 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (м. Дніпропетровськ, вул. Набережна перемоги, 50, ЄДРПОУ 14360570, рах. №64993919400001, МФО 305299) судовий збір у розмірі 243 гривні 60 копійок.
Рішення суду може бути переглянуто Жовтневим районним судом м. Маріуполя за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана до суду протягом 10 днів з дня отримання копії рішення суду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Позивач, який брав участь у справі, але не був присутнім у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, може подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя В.О. Ковтуненко
Судове рішення № 45857862, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя) було прийнято 26.06.2015. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 263/6636/15-ц. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: