Рішення № 45856128, 27.10.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/7641/14 Справа № 2/204/222/13 Головуючий у 1 й інстанції - О.В. Нізік Доповідач - Тамакулова В.О.

Категорія 4

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2014 року м. Дніпропетровськ

27 жовтня 2014 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого-судді: Тамакулової В.О.

суддів:Романюк М.М, Котушенко С.П.,

при секретарі: Поляковій Н.О.,

яка розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 22 липня 2014 року по цивільній справі за позовом прокурора Красногвардійського району м. Дніпропетровська в інтересах Дніпропетровської міської ради до ОСОБА_4, Треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6, Комунальне підприємство "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпропетровської міської ради про визнання права комунальної власності та витребування майна, -

В С Т А Н О В И Л А:

В липні 2012 року прокурор Красногвардійського району м. Дніпропетровська в інтересах Дніпропетровської міської ради звернувся до суду з позовом про визнання права комунальної власності та витребування майна.

В обґрунтування вимог посилався на те, що нежитлове приміщення АДРЕСА_1 введено в експлуатацію у 1959 році, майно належало до загальнодержавної власності.

Спірне майно, яке перебувало на балансі ОЖКП "Південне", перейшло з державної власності до обласної комунальної власності, повноваження зі здійснення розпоряджень яким отримала Дніпропетровська обласна рада.

17 січня 2003р. Дніпропетровською обласною радою було прийнято рішення №126-7/XXIV "Про використання майна, що належить до спільної власності територіальних громад області", яким вирішено передати у власність територіальної громади м. Дніпропетровська житловий фонд, що знаходився на балансах обласних житлово-комунальних підприємств "Центральний", "Лівобережжя", "Південне", "Аеродром", і належить до спільної власності територіальних громад області.

Розпорядженням голови обласної ради "Про передачу зі спільної власності територіальних громад області у власність територіальної громади міста Дніпропетровська цілісного майнового комплексу обласного житлово-комунального підприємства "Південне" №171-р від 10 вересня 2003р. також було вирішено передати до комунальної власності м. Дніпропетровська все майно ОЖКП "Південне".

Вказане розпорядження затверджено рішенням Дніпропетровської обласної ради №232-10/XXIV від 23 жовтня 2003р. "Про виконання рішення обласної ради від 18 липня 2003р. V2202-9/XXIV "Про підвищення ефективності управління майном спільної власності територіальних громад області" в частині передачі обласних комунальних підприємств до власності територіальної громади м. Дніпропетровська".

19 листопада 2003р. рішенням Дніпропетровської міської ради №11/13 «Про прийняття у комунальну власність територіальної громади міста ОЖКП "Південне", Центральний", "Лівобережжя"" прийняті зазначені підприємства з майном, будівлями та спорудами, що перебувають на їх балансі відповідно до актів приймання-передачі.

Прокурор зазначав, що все нерухоме майно, що обліковувалося на балансі КЖЕП "Південне", зокрема і спірне, належить до комунальної власності територіальної громади міста Дніпропетровська.

Дніпропетровська міська рада та її виконавчі органи, реалізуючи від імені територіальної громади міста повноваження власника такого комунального майна, в порядку положень Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передали майно на вул. АДРЕСА_1 в оренду, що підтверджується договором оренди комунального майна №103-УКВ/08 від 01 квітня 2008р., укладеного між управлінням комунальної власності Дніпропетровської міської ради та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5

З п.1.1 договору вбачається, що спірне майно перебувало на балансі КЖЕП "Південне" на момент його передачі в оренду. У подальшому, відповідно до рішення Дніпропетровської міської ради № 42/61 від 06 жовтня 2010р. нежитлове приміщення загальною площею 99,0 кв.м, що розташоване у будинку АДРЕСА_1 та належить до комунальної власності територіальної громади міста, передано з балансу КЖЕП "Південне" на баланс Комунального підприємства "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпропетровської міської ради, про що складено відповідні акт приймання-передачі та авізо.

Спірний об'єкт нерухомого майна по вул. АДРЕСА_1 з 1991 року перебував в обласній комунальній власності, а з 2003 року - у власності територіальної громади міста Дніпропетровська, належав усім мешканцям відповідної адміністративно-територіальної одиниці як майнове надбання їхнього регіону.

У квітні 2010 р. до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшла позовна заява ОСОБА_7 до ОСОБА_5 про визнання права власності на спірне комунальне майно, ОСОБА_5 заявила зустрічний позов до ОСОБА_7 та тридцяти двох мешканців будинку по вул. АДРЕСА_1 про визнання за нею право власності на це майно.

В позовній заяві прокурор також вказував, що рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 16 липня 2010р. був задоволений зустрічний позов у порушення норм матеріального і процесуального права, приватну особу визнано власником комунального об'єкта нерухомості. На підставі цього рішення право власності на комунальне майно було зареєстровано за ОСОБА_5, про що свідчить інформаційна довідка КП ДМБТІ №33499848.

Протягом 16 місяців комунальне майно без відома Дніпропетровської міської ради на підставі рішення суду змінило форму власності на приватну. Про наведені факти стало відомо у травні 2012 року за результатами ознайомлення працівників нового балансоутримувача об'єкта (КП "Бюро") з матеріалами справи в районному суді.

Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 16 липня 2010р., яким комунальне майно визнано приватною власністю, у червні 2012р. апеляційною інстанцією скасовано. За цей час майно було ще двічі відчужено і на теперішній час у спірному приміщенні по АДРЕСА_1 (яке зареєстровано за ОСОБА_4.) знаходиться нотаріальна контора.

Прокурор просив визнати право комунальної власності територіальної громади м.Дніпропетровська в особі Дніпропетровської міської ради на нежитлове приміщення АДРЕСА_1 та витребувати від ОСОБА_4 на користь комунального підприємства "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпропетровської міської ради вказане майно.

Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 22 липня 2014 року вимоги задоволено у повному обсязі.

Визнано право комунальної власності територіальної громади міста Дніпропетровська в особі Дніпропетровської міської ради на нежитлове приміщення АДРЕСА_1.

Витребувано від ОСОБА_4 на користь Комунального підприємства "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпропетровської міської ради (вул. Мечникова, 6 м. Дніпропетровськ, код ЄДРПОУ03341763) нерухоме майно - нежитлове приміщення АДРЕСА_1.

Судові витрати віднесено за рахунок держави.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи, просить скасувати рішення суду й постановити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

У запереченні на апеляційну скаргу (а.с.74-78, том 3) Дніпропетровська міська рада просить скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення суду І інстанції - без змін.

Колегія суддів перевірила законність, обґрунтованість рішення суду в межах заяв-лених вимог та апеляційної скарги і дійшла до висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи (том 1, а.с.1-9), Прокурор Красногвардійського району м. Дніпропетровська 5 липня 2012 року звернувся до суду з позовом в інтересах Дніпропетровської міської ради про визнання права комунальної власності територіальної громади м. Дніпропетровська в особі Дніпропетровської міської ради на нежитлове приміщення АДРЕСА_1 та витребування вказаного майна від ОСОБА_4, як останнього власника, за угодами, що укладалися стосовно спірного об'єкту на користь Комунального підприємства "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпропетровської міської ради.

В позовних вимогах прокурор вказав на недоцільність аналізу всієї ланки угод, за якими спірне приміщення перепродавалось.Однак така позиція протирічить вимогам Закону.

За заявленими вимогами суду належало уточнити, в чиїх інтересах: Ради чи Комунального підприємства "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпропетровської міської ради - самостійної юридичної особи, як позивача, заявлено вимоги та уточнити правові підстави заявленого позову, оскільки за статтею 387 ЦК України тільки власнику належить право витребувати майно із чужого незаконного володіння.

Частиною 1 ст.327 ЦК України передбачено, що у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді.

Відповідно до вимог ч.2 ст.327 ЦК України управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Однак, як слідує із матеріалів справи, відповідно до рішення Дніпропетровської міської Ради від 6 жовтня 2010 року №42/61 (том 1, а.с.27-29), спірне майно передане на баланс Комунального підприємства "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпропетровської міської ради, яке залучено не позивачем по справі разом з Дніпропетровською міською Радою (том 1, а.с.1), а третьою особою.

При залученні до участі у справі не відповідачами, а третьою особою лише ОСОБА_5 та ОСОБА_6(том 1, а.с.1), суд не дослідив правові підстави набуття ними права власності на спірний об'єкт та не перевірив чи не є укладені договори нікчемними та чи є відповідач ОСОБА_4 добросовісним набувачем.

Витребувавши майно у відповідача, суд не надав оцінку та законності договору купівлі-продажу, на підставі чого ОСОБА_4 стала власником спірного майна, оскільки частиною 2 ст.16 ЦК України передбачено, зокрема,способи захисту цивільних прав та інтересів шляхом:- визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес способом, що встановлений договором або законом.

В постанові Верховного Суду України від 17 жовтня 2011 року про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 4 травня 2011 року у справі №5002-8/5447-2010 за позовом заступника військового прокурора Севастопольського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до Товариства з обмеженою відповідальністю» Соляріус» про визнання права власності та витребування майна, яке за ст.360-7 ЦПК України є обов'язковим для всіх судів України, зазначено, що згідно статті 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Можливість витребування майна, придбаного за відплатним договором, з чужого незаконного володіння закон ставить у залежність насамперед від того, є володілець майна добросовісним чи недобросовісним його набувачем.

Статтею 330 ЦК України передбачено, що якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього кодексу майно не може бути витребуване в нього.

Згідно із частиною 1 статті 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про це набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:

було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Ст. 388 ЦК України передбачено можливість витребування майна власником від добросовісного набувача, такі випадки обмежені та можуть мати місце за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він його передав, поза їх волею.

У разі, коли відчуження майна мало місце два і більше разів після недійсного(нікчемного) правочину, це майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного чи нікчемного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача з підстав, передбачених частиною 1 статті 388 ЦК України.

У такому випадку діюче законодавство не пов'язує можливість витребування майна у добросовісного набувача з обставинами щодо наявності у відчужувача за останнім у ланцюгу договорі, яким у даній справі є договір купівлі-продажу.

Відповідно до вимог ч.3 ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 4 ст.10 ЦПК України передбачено, що суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'ясніє особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Всупереч вказаним нормам процесуального права, суд роз'яснень не надав, не визначив правове положення учасників судового розгляду, складу правовідносин, вимог за позовом стосовно нікчемності правочинів та передчасно діййшов до висновку про задоволення позовних вимог.

У звязку з порушенням судом першої інстанції норм процесуального та матеріального закону, колегія суддів вважає за необхідне оскаржуване рішення суду скасувати ,як передчасне, та ухвалити нове. яким частково задовольнити апеляційну скаргу ОСОБА_4 та відмовити у задоволенні позовних вимог

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 22 липня 2014 року скасувати.

Відмовити у задоволенні позовних вимог прокурора Красногвардійського району м. Дніпропетровська в інтересах Дніпропетровської міської ради до ОСОБА_4, Треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6, Комунальне підприємство "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпропетровської міської ради про визнання права комунальної власності та витребування майна.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним чинності.

Головуючий: Тамакулова В.О.

С у д д і: Романюк М.М.

Котушенко С.П.