Ухвала суду № 45855337, 24.06.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2015 року м. Київ К/800/12559/15

К/800/11552/15

К/800/11623/15

К/800/12142/15

К/800/12445/15

К/800/12502/15

К/800/14133/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Лосєва А.М.,

Борисенко І.В.,

Шипуліної Т.М.,

за участю секретаря Титенко М.П.

представників сторін:

позивача Якимова І.І.

відповідача 4, 5, 6, 7 Прокопчук О.О.

відповідача 1, 2, 2, 8 - 15 не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційні скаргиДержавної податкової інспекції у Балаклійському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області, Краснокутського відділення Богодухівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області, Богодухівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області, Нововодолазької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області, Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області, Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області, Красноградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області, Карлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області, Лохвицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області, Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, Гадяцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області, Державної податкової інспекції у Богородчанському районі Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області, Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській областіна постановуОкружного адміністративного суду міста Києва від 26 грудня 2014 рокута ухвалуКиївського апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2015 рокуу справі№826/18382/14за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Карпатигаз» як оператора Спільної діяльності між Публічним акціонерним товариством «Укргазвидобування», Товариством «Карпатигаз» та компанією Місен Ентерпрайзіс АБ (Мisen Enterprises AB) доДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, Зіньківського відділення Гадяцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області, Котелевського відділення Гадяцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області, Гадяцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області, Карлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області, Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області Лохвицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області, Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області, Краснокутського відділення Богодухівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області, Богодухівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області, Нововодолазької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області, Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області, Державної податкової інспекції у Богородчанському районі Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області, Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області, Красноградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області,провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Карпатигаз» як оператор Спільної діяльності між Публічним акціонерним товариством «Укргазвидобування», Товариством «Карпатигаз» та компанією Місен Ентерпрайзіс АБ (Мisen Enterprises AB) (далі по тексту - позивач, ТОВ «Карпатигаз») звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі по тексту - відповідач 1, ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві), Зіньківського відділення Гадяцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі по тексту - відповідач 2, Зіньківське відділення Гадяцької ОДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області), Котелевського відділення Гадяцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі по тексту - відповідач 3, Котелевське відділення Гадяцької ОДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області), Гадяцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі по тексту - відповідач 4, Гадяцька ОДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області), Карлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі по тексту - відповідач 5, Карлівська ОДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області), Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі по тексту - відповідач 6, Полтавська ОДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області), Лохвицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі по тексту - відповідач 7, Лохвицька ОДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області), Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі по тексту - відповідач 8, ДПІ у Балаклійському районі ГУ Міндоходів у Харківській області), Краснокутського відділення Богодухівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі по тексту - відповідач 9, Краснокурське відділення Богодухівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області), Богодухівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі по тексту - відповідач 10, Богодухівська ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області), Нововодолазької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі по тексту - відповідач 11, Нововодолазька ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області), Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі по тексту - відповідач 12, Лозівська ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області), Державної податкової інспекції у Богородчанському районі Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області (далі по тексту - відповідач 13, ДПІ у Богородчанському районі ГУ Міндоходів в Івано-Франківській області), Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі по тексту - відповідач 14, Чугуївська ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області), Красноградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі по тексту - відповідач 15, Красноградська ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень: відповідача 1 від 05 листопада 2014 року №0015152202, №0015162201 та №0015172201, відповідача 2 від 13 листопада №0001852200, відповідача 3 від 13 листопада 2014 року №0001862200; відповідача 4 від 13 листопада 2014 року №0001842200; відповідача 5 від 14 листопада 2014 року №0001002200; відповідача 6 від 13 листопада 2014 року №0001992201; відповідача 7 від 14 листопада 2014 року №0002042200; відповідача 8 від 14 листопада 2014 року №0001492200; відповідача 9 від 14 листопада 2014 року №0000952200; відповідача 10 від 14 листопада 2014 року №0000962200; відповідача 11 від 12 листопада 2014 року №0001932200; відповідача 12 від 20 листопада 2014 року №0000142228; відповідача 13 від 17 листопада 2014 року №0000962200; відповідача 14 від 20 листопада 2014 року №0002042211; відповідача 15 від 21 листопада 2014 року №0000262200 та №0000302200.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 грудня 2014 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2015 року, адміністративний позов задоволено.

Вважаючи рішення судів першої та апеляційної інстанції такими, що прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідачі 1, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14 та 15 звернулися до Вищого адміністративного суду України із касаційними скаргами, в яких просять скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 грудня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2015 року і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Позивач надав письмові заперечення на касаційні скарги, в яких у їх задоволенні просив відмовити.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у період з 04 серпня 2014 року по 15 вересня 2014 року ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві було проведено документальну планову перевірку Договору про спільну діяльність від 10 червня 2002 року №3 - уповноважена особа товариство з обмеженою відповідальністю «Карпатигаз» 30162340 (код ЄДРПОУ 337504782) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 липня 2011 року по 31 грудня 2013 року.

За результатами перевірки 22 вересня 2014 року складено акт № 1415/26-59-22-01/337504782, в якому зафіксовано порушення позивачем:

- підпункту 14.1.27, 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, пункту 138.2, підпункту 138.10.2 пункту 138.10 статті 138 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 334747 грн.;

- пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 728428 грн., у тому числі по періодах: за січень 2012 року в сумі 84 грн., за лютий 2012 року - 1734 грн., квітень 2012 року - 29602 грн., жовтень 2012 року - 25000 грн., листопад 2012 року - 25000 грн., грудень 2012 року - 32500 грн., січень 2013 року - 185208 грн., лютий 2013 року - 178756 грн., березень 2013 року - 12523 грн., червень 2013 року - 238021 грн.;

- підпункту 263.1.4 пункту 263.1 статті 263 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено плату за надра з видобутих вуглеводів (газ природний) у періоді, що перевірявся, на загальну суму 26302328,47 грн.

На підставі висновків акта перевірки 05 листопада 2014 року ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві винесла податкові повідомлення-рішення:

№ 0015152202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем плата за користування надрами на 32877910,59 грн., в тому числі за основним платежем - 26302328,47 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 6575582,10 грн.,;

№0015162201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 418434,00 грн., в тому числі за основним платежем - 334747,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 83687,00 грн.;

№0015172201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 910535,00 грн., в тому числі за основним платежем - 728428,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 182107,00 грн.

12 листопада 2014 року на підставі висновків акта перевірки Нововодолазька ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області винесла податкове повідомлення - рішення №0001932200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем - плата за користування надрами для видобування природного газу на 1643895,54 грн., в тому числі за основним платежем - 1315116,43 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 328779,11 грн.

13 листопада 2014 року на підставі висновків акта перевірки:

Зіньківське відділення Гадяцької ОДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області винесло податкове повідомлення - рішення №0001852200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем - плата за користування надрами для видобування природного газу на 1643895,54 грн., в тому числі за основним платежем - 1315116,43 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 328779,11 грн.,

Котелевське відділення Гадяцької ОДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області винесло податкове повідомлення - рішення №0001862200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем - плата за користування надрами для видобування природного газу на 1643895,54 грн., в тому числі за основним платежем - 1315116,43 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 328779,11 грн.;

Гадяцька ОДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області винесла податкове повідомлення - рішення № 0001842200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем - плата за користування надрами для видобування природного газу на 1643895,54 грн., в тому числі за основним платежем - 1315116,43 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 328779,11 грн.;

Полтавська ОДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області винесла податкове повідомлення - рішення №0001992201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем плата за користування надрами для видобування природного газу на 1643895,54 грн., в тому числі за основним платежем - 1315116,43 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 328779,11 грн.

14 листопада 2014 року на підставі висновків акта перевірки:

Карлівська ОДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області винесла податкове повідомлення - рішення № 0001002200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем плата за користування надрами для видобування природного газу на 1643895,54 грн., в тому числі за основним платежем - 1315116,43 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 328779,11 грн.;

Лохвицька ОДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області винесла податкове повідомлення - рішення № 0002042200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем плата за користування надрами для видобування природного газу на 1643895,54 грн., в тому числі за основним платежем - 1315116,43 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 328779,11 грн.;

ДПІ у Балаклійському районі ГУ Міндоходів у Харківській області винесла податкове повідомлення - рішення № 0001492200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем плата за користування надрами для видобування природного газу на 1643895,54 грн., в тому числі за основним платежем - 1315116,43 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 328779,11 грн.;

Краснокурське відділення Богодухівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області винесло податкове повідомлення - рішення № 0000952200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем плата за користування надрами для видобування природного газу на 1643895,54 грн., в тому числі за основним платежем - 1315116,43 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 328779,11 грн.;

Богодухівська ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області винесла податкове повідомлення - рішення № 0000962200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем плата за користування надрами для видобування природного газу на 1643895,54 грн., в тому числі за основним платежем - 1315116,43 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 328779,11 грн.

17 листопада 2014 року на підставі висновків акта перевірки ДПІ у Богородчанському районі ГУ Міндоходів в Івано-Франківській області винесла податкове повідомлення - рішення № 0000962200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем плата за користування надрами для видобування природного газу на 1643895,54 грн., в тому числі за основним платежем - 1315116,43 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 328779,11 грн.

20 листопада 2014 року на підставі висновків акта перевірки:

Лозівська ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області винесла податкове повідомлення - рішення № 0000142228, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем плата за користування надрами для видобування природного газу на 1643895,54 грн., в тому числі за основним платежем - 1315116,43 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 328779,11 грн.;

Чугуївська ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області винесла податкове повідомлення - рішення № 0002042211, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем плата за користування надрами для видобування природного газу на 1643895,54 грн., в тому числі за основним платежем - 1315116,43 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 328779,11 грн.

21 листопада 2014 року на підставі висновків акта перевірки Красноградська ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області винесла податкове повідомлення - рішення № 0000302200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем плата за користування надрами для видобування природного газу на 2064191,91 грн., в тому числі за основним платежем - 1651353,53 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 412838,38 грн. та № 0000262200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем плата за користування надрами для видобування природного газу на 1223599,16 грн., в тому числі за основним платежем - 978879,33 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 244719,83 грн.

Приймаючи рішення, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що помилковість висновків податкового органу, викладених в акті перевірки, які стали підставою для нарахування позивачу грошових зобов'язань з податку на прибуток, податку на додану вартість та платі за користування надрами.

Не погоджуючись із судовими рішеннями відповідачі посилаються на їх прийняття без повного та всебічного з'ясування всіх обставин справи.

Переглянувши рішення суду першої та апеляційної інстанції у межах касаційних скарг, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційних скарг, з огляду на наступне.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції, висновки податкового органу щодо заниження позивачем грошових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість мотивовані безпідставним віднесенням до складу інших витрат сум витрат, сплачених ТОВ «АІМ-ГРУП» за послуги, що не пов'язані з господарською діяльністю, а до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість по господарським операціям із ТОВ «АІМ-ГРУП», ПАТ «СМУ №24», ТОВ «ДБЦ Нафтогаз», ТОВ «Техно-Торг», ТОВ «НВТ «Промтехсінтез», у зв'язку із тим, що за даними актів перевірки про неможливість проведення зустрічної звірки вказаних контрагентів вставлено порушення останніми вимог податкового законодавства в частині адміністрування податку на додану вартість та відсутність реальності господарських операцій по ланцюгам постачання. Крім того, встановлено розбіжність між сумою податкового кредиту позивача та сумами податкових зобов'язань підприємств - постачальників згідно автоматизованої системи «Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів».

В розумінні підпункту 14.1.27 пункту 14.1. статті 14 ПК України витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Одночасно, згідно підпункту 14.1.36 названої статті господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до пункту 138.1. статті 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

- інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

- крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку (підпункт 138.1.1. пункту 138.1. статті 138 ПК України).

Згідно абзацу 1 пункту 138.2. статті 138 названого Кодексу витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

У той же час, підпунктом 139.1.9. пункту 139.1. статті 139 ПК України визначено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності що, в першу чергу, має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Документи, які не мають статус первинних, самі по собі не можуть підтверджувати реальність здійснення господарської операції та, відповідно, валові витрати. При цьому неодмінною характерною рисою господарської діяльності в рамках податкових відносин є її направлення на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Крім цього, податковим кредитом у розумінні підпункту 14.1.181. пункту 14.1. статті 14 ПК України визнається сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Відповідно до підпункту «а» пункту 198.1. статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу пункту 198.2. названої статті датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3. статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1. статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6. статті 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11. статті 201 цього Кодексу.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції: посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Системний аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у платника податків первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв'язку між фактом придбання товару (послуги) і подальшою господарською діяльністю.

Такий висновок відповідає позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 21 січня 2011 року у справі № 21-37а10. Зокрема, Судовою палатою в адміністративних справах Верховного Суду України було зазначено, що податкова накладна, яка видається платником податку, що поставляє послуги, на вимогу їх отримувача, є підставою для нарахування податкового кредиту останнього лише за умови здійснення самої господарської операції.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між позивачем та його контрагентами - ПАТ «СМУ №24», ТОВ «ДБЦ Нафтогаз», ТОВ «Техно-Торг», ТОВ «НВТ «Промтехсінтез», ТОВ «АІМ-ГРУП» було укладено ряд договорів.

На підтвердження товарності та реальності виконання зазначених угод, в матеріалах справи містяться належні первинні документи, зокрема: акти приймання виконаних будівельних робіт, підсумкові відомості ресурсів, довідки про вартість будівельних робіт, договірні ціни, локальні кошториси, технічні завдання, акти здачі-приймання науково-технічної продукції, видаткові та податкові накладні, товарно-транспортна накладна.

Отже, фактичне виконання господарських зобов'язань підтверджується належним чином оформленими первинними документами, укладені договори відповідають економічному змісту та діловій меті, отримані блага використані позивачем у власній господарській діяльності, а здійснені господарські операції спричинили зміни в структурі його активів.

Також колегія суддів не може погодитися з висновками податкового органу про заниження позивачем як оператором Спільної діяльності між Публічним акціонерним товариством «Укргазвидобування», Товариством «Карпатигаз» та компанією Місен Ентерпрайзіс АБ (Мisen Enterprises AB) плати за надра з видобутих вуглеводів (газ природний).

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції 10 червня 2002 року ДК «Укргазвидобування», правонаступником якого є ПАТ «Укргазвидобування» (учасник 1), та ТОВ «Карпатигаз» (учасник 2) уклали договір про спільну діяльність, метою якого, з урахування додаткових угод до нього, є об'єднання зусиль та засобів сторін для досягнення спільної господарської мети - проведення комплексу робіт з геологічного вивчення, дослідно-промислової експлуатації та розробки родовищ нафти, газу, газового конденсату та родовищ інших копалин з метою отримання прибутку

Згідно з додатковою угодою №4 від 25 лютого 2011 року до спільної діяльності залучено та включено до складу учасників договору компанію-нерезидента Місен Ентерпрайзіс АБ (Misen Enterprises AB) (учасник 3) та надано ТОВ «Карпатигаз» повноваження та право представляти інтереси спільної діяльності, вчиняти дії від імені спільної діяльності і визнано оператором спільної діяльності.

Договір про спільну діяльність укладено враховуючи, що учасник 1 отримав на законних підставах спеціальні дозволи та ліцензійні ділянки і здійснює по них діяльність з видобутку вуглеводнів, з метою забезпечення максимальної ефективності використання і збільшення прибутку вуглеводнів існує об'єктивна необхідність удосконалення технологічних схем видобутку, підготовки та транспортування газу і нафти, модернізації застарілої інфраструктури для видобутку та переробки вуглеводневої сировини.

Під час виконання названого договору об'єктом оподаткування плати за користування надрами по кожній наданій у користування ділянці надр, що визначена у відповідному спеціальному дозволі, є обсяг видобутої корисної копалини виключно у межах спільної діяльності.

Проте, під час визначення позивачу грошового зобов'язання по платі за надра з видобутих вуглеводів (газ природний) податкові органи виходили із загального об'єму видобутих корисних копалин без врахування плати за користування надрами, проведеної ПАТ «Укргазвидобування» як власником вуглеводнів, видобутий на діючих свердловинах.

При цьому, факт проведення позивачем сплати відповідного грошового зобов'язання у розмірі, що обліковувався і передавався йому на підставі договору про спільну діяльність, відповідачі не заперечують.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої та апеляційної інстанції про помилковість податкових повідомлень - рішень та наявність підстав для їх скасування.

Доводи касаційних скарг не спростовують висновків суду першої та апеляційної інстанції, які зумовили задоволення позову, а також не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись частиною 3 статті 160, статтями 210, 214, 215, 220, 221, 223, 224, 230, 231 частиною 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційні скарги Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області, Краснокутського відділення Богодухівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області, Богодухівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області, Нововодолазької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області, Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області, Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області, Красноградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області, Карлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області, Лохвицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області, Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, Гадяцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області, Державної податкової інспекції у Богородчанському районі Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області, Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 грудня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2015 року у справі №826/18382/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: А.М. Лосєв

Судді: І.В. Борисенко

Т.М. Шипуліна