Ухвала суду № 45855030, 25.06.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2015 року м. Київ К/9991/2132/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Карася О.В. (головуючого), Маринчак Н.Є., Рибченка А.О.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Промбуд-2" на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.06.2011 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2011 по справі № 2а-4845/11/1470

за позовом Приватного акціонерного товариства "Промбуд-2"

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва

про визнання протиправними дій, -

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2011 року Товариство звернулось до суду з позовом про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, в результаті якої було складено акт від 08.04.2011 №1273/23-200/01273071 "Про результати невиїзної документальної АТЗТ "Промбуд-2" щодо правомірності формування податкового кредиту за грудень 2010 року"; щодо визнання правочинів, укладених АТЗТ "Промбуд-2" з контрагентами такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах та такими, що суперечать моральним засадам суспільства, порушують публічний порядок, спрямовані на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, суперечать інтересам держави, суспільства та є нікчемними; щодо визнання податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість позивача за грудень 2010 року недійсними.

Ухвалою суду першої інстанції, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду, відмовлено у відкритті провадження у адміністративній справі з тих підстав, що власне висновки посадових осіб податкового органу, викладені в акті перевірки, не породжують будь-яких правових наслідків для платника, а тому такі висновки не можуть виступати предметом оскарження у порядку адміністративного судочинства.

Не погодившись із судовими рішеннями, позивач до Вищого адміністративного суду України подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить зазначені судові рішення скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді, перевіривши повноту встановлених обставин справи та правильність їх юридичної оцінки судами, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що платник податків фактично оскаржує акт від 08.04.2011, складений за результатами проведеної перевірки, в якому викладено висновки про нікчемність правочинів укладених Товариством з його контрагентами.

Так, відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

Наведена процесуальна норма кореспондується з положеннями п. 1 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, в силу вимог якої юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Обов'язковою ознакою рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, як предмета адміністративного спору, є прямий (безпосередній) вплив рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень на правовий статус фізичної чи юридичної особи, тобто обмеження її прав, свобод, покладення на неї обов'язків. Прийняття суб'єктом владних повноважень рішення, як правило, є результатом вчинення ряду дій, зокрема проведення перевірки. З огляду на те, що в правовому регулюванні приймає участь саме рішення суб'єкта владних повноважень, а не окремі дії, вчинені у процесі здійснення владних повноважень, за результатами яких прийнято рішення, ці дії не можуть бути предметом оскарження до адміністративного суду окремо від оскарження рішення. Обставини щодо вчинення цих дій входять до предмету доведення у справі за позовом про скасування рішення суб'єкта владних повноважень, а їх правова оцінка судом на відповідність встановлених законом компетенції суб'єкта владних повноважень та порядку їх вчинення може бути підставою для скасування рішення як протиправного внаслідок вчинення посадовими особами суб'єкта владних повноважень дій не у спосіб та не у порядку, встановлених законом.

У свою чергу акт від 08.04.11, складений за результатами проведеної перевірки, не є рішенням органу владних повноважень та не має обов'язкового характеру, а викладені в ньому обставини, зафіксовані факти можуть бути лише підставою для застосування керівником податкового органу чи його заступником відповідних заходів, а відтак вказаний документ не має і не може мати для платника податків будь-яких юридичних наслідків, що виключає можливість такого платника податків, з урахуванням ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, на його оскарження у судовому порядку.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції відхиляє доводи Товариства, викладені у касаційній скарзі, і не вбачає підстав для скасування судових рішень першої та апеляційної інстанцій.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Промбуд-2" відхилити.

Ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.06.2011 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2011 по справі № 2а-4845/11/1470 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст. ст. 237-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий О.В. Карась

Судді Н.Є. Маринчак

А.О. Рибченко