ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"24" червня 2015 р. м. Київ К/800/14951/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого Рецебуринського Ю.Й.,
Суддів Малиніна В.В.,
Стародуба О.П.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Чернігівської обласної державної адміністрації (далі - Чернігівська ОДА) до Державної виконавчої служби України (далі - ДВС України) про визнання незаконною та скасування постанови,
за касаційною скаргою Державної виконавчої служби на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 5 березня 2015 року,
В С Т А Н О В И В:
У листопаді 2014 року Чернігівська ОДА звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просила: визнати незаконною та скасувати постанову про накладення штрафу від 27 жовтня 2014 року ВП №44456709, винесену старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень ДВС України.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2014 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 5 березня 2015 року скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нове рішення про задоволення позову. Скасовано постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України.
У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 5 березня 2015 року, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2014 року залишити в силі.
Справа вирішується в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами відповідно до статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки відсутні клопотання всіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.
З'ясувавши обставини справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права згідно статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновку про задоволення касаційної скарги.
Судами встановлено, що постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2014 року у справі №825/262/14 зобов'язано Чернігівську ОДА видати вкладку до посвідчення ОСОБА_2 від 27 вересня 2007 року (категорія І №НОМЕР_3).
На виконання даного рішення Чернігівським окружним адміністративним судом 28 липня 2014 року видано виконавчий лист.
Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень ДВС України від 19 серпня 2014 року №4456709 відкрито виконавче провадження та надано семиденний строк для добровільного виконання рішення суду.
Листом від 26 серпня 2014 року №04-08/3774 Чернігівська ОДА повідомлено відповідача про те, що на підставі рішення від 5 червня 2014 року на ОСОБА_2 виписано вкладку НОМЕР_2 до посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії І №НОМЕР_3 та, що 6 червня 2014 року передано до Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м.Чернігові ради (далі - УПСЗН Новозаводської районної у м. Чернігові ради) для видачі вкладки.
УПСЗН Новозаводської районної у м. Чернігові ради ОСОБА_2 направлялись листи від 6 червня 2014 року №4810/05 та від 12 серпня 2014 року №6612/05 про необхідність отримання вкладки.
Вимогою державного виконавця від 6 жовтня 2014 року №490/6 зобов'язано Чернігівську ОДА повідомити до 17 жовтня 2014 року чи виконанано в повному обсязі рішення суду, за виконавчим листом від 28 липня 2014 року у справі №825/262/14.
Відповідачем винесено постанову від 27 жовтня 2014 року про накладення штрафу у розмірі 680 грн. за невиконання рішення суду.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що у Чернігівської ОДА не було підстав делегувати свої обов'язки щодо виконання рішення суду УПСЗН Новозаводської районної у м. Чернігові ради, а дії щодо оформлення вкладки до посвідчення не можуть свідчити про повне виконання рішення, оскільки стягувачем її не отримано.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про задоволення позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивачем виконано рішення суду, оскільки видано вкладку до посвідчення та здійснено дії щодо повідомлення стягувача про її видачу, однак вона не скористалась правом на її отримання.
Відповідно до вимог частини першої статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року №606-ХІV (далі - Закон №606-ХІV) державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до частин першої та другої статті 75 Закону №606-XIV після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.
Згідно з частиною першою статті 89 Закону №606-XIV у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу - від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мі мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Враховуючи викладене, постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише при умові, що судове рішення не виконано без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати судове рішення, проте не зробив цього.
Посилання суду апеляційної інстанції на складені позивачем акти про відсутність заявниці за місцем реєстрації та відмову від отримання вкладки до посвідчення, як на підставу для скасування постанови про накладення штрафу державним виконавцем є безпідставним, оскільки дані акти складені 3 грудня 2014 року, тобто після винесення спірної постанови.
Таким чином, суд касаційної інстанції приходить до висновку, що оскільки стягувачем не отримано вкладку до посвідчення, що свідчить про невиконання рішення суду у строк передбачений для його добровільного виконання державний виконавець при винесенні постанови про накладення штрафу діяв правомірно, відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження».
З огляду на викладене, правильними є висновки суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову.
За таких обставин судом апеляційної інстанції були неправильно застосовані норми матеріального права, що призвело до невірного вирішення справи, у зв`язку з чим його рішення підлягає скасуванню.
За правилами статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.
Керуючись статтями 222, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У Х В А Л И В:
Касаційну скаргу Державної виконавчої служби задовольнити.
Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 5 березня 2015 року скасувати, постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2014 року залишити в силі.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.
Головуючий Ю.Й. Рецебуринський
Судді В.В. Малинін
О.П. Стародуб
Судове рішення № 45854847, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 24.06.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 825/3603/14. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: